"Навчальна (учбова) евристична діяльність "(ТЕКСТ)

Навчальна (учбова) евристична діяльність

         Евристичні функції мислення розвиваються і реалізуються в учбовому процесі, тобто в процесі освоєння тих або інших учбових дисциплін. Представляючи навчальний процес як неправдиву організовану діяльність за рішенням учбових завдань, стає зрозумілим, що від навчаного потрібно цілком певні спеціальні уміння і навички організації пошуку рішення таких завдань. Найбільш оптимальною діяльністю, в якій розвиваються продуктивні способи мислення, уміння досягати мети і отримувати результат рішення задачі, є евристична діяльність. Розглянемо особливості учбової евристичної діяльності і її протікання, а також учбове завдання як предмет евристичної діяльності і ті характерис-тики процесу рішення її, які пов'язані з евристичним пошуком. Учбова евристична діяльність є діяльністю, в ході якої цілеспрямовано розвиваються здібності : - розуміти шляхи і методи продуктивною учбово-пізнавальною  діяльності, творчо копіювати їх і навчатися при цьому на своєму і запозиченому досвіді; - систематизувати, тобто упорядковувати, учбову інформацію в міжпредметні комплекси і оперувати нею в евристичному пошуку при виконанні конкретних дій; - адаптуватися до видів учбової діяльності, що змінюються, і передбачати її результати; - планувати і прогнозувати інтелектуальну діяльність на основі евристичних і логічних операцій і стратегій; - формувати і приймати рішення по організації складних видів учбової діяльності на основі правдоподібних міркувань, евристичних операцій і стратегій з подальшою їх логічною перевіркою. Евристична діяльність без розвиненої і усвідомленої навички її проведення характеризується багатьма неоптимальними рисами. Так, добре відомі випадки, коли деякі навчані, особливо на початкових етапах, намагаються знайти рішення задачі простим маніпулюванням її даних, тобто намагаються знайти рішення "навмання", на основі на основі ненапрямлених, неусвідомлених, неконтрольованих дій, хоча саме тут повинна починатися діяльність, яку називають евристичною. Назвемо деякі чинники, сприяючі її успішному здійсненню. Надзвичайно важливі здатність і уміння проводити оцінні розумові дії одного з варіантів рішення до його практичної перевірки. Оцінні дії супроводжують процес евристичного пошуку від початку до завершення. Раціональність дій допомагає об'єднувати знову сприйману інформацію раніше відомої, включати її в систему наявних знань, групувати і перегруповувати данні задачі різними способами, зупиняючись на найбільш оптимальному варіанті. Це забезпечить передумову розвитку здатності генерувати раціональні ідеї. Основний принцип економії дій виражається правилом: не робіть за допомогою більшого те, що можна зробити за допомогою меншого. Необхідно ретельно досліджувати можливість залучення найбільш необхідного  Евристичний пошук буде продуктивним, якщо він супроводжується наполегливим бажанням знайти рішення, досягти мети. Воно мобілізує інтелектуальні ресурси того, що вирішує задачу. Невдача не повинна призводити до песимізму. Треба пам'ятати, що вивчати питання треба до тих пір, поки не вичерпається надія на появу якої-небудь плідної думки. Однією з основних характеристик наполегливості є здатність до доведення до кінця. Необхідним доповненням наполегливості є гнучкість, яка проявляється в здатності швидко і легко переходити від одного аспекту завдання до іншого, від однієї гіпотези до досконалішої. Одним з джерел евристичної діяльності є інформація (досвід), накопичена в пам'яті вирішального. Під час евристичного пошуку він витягає потрібну йому інформацію, яка сприятиме рішенню задачі. Цей складний розумовий акт витягання актуальної інформації називають актуалізацією, пристосування витягнутої інформації до вирішуваної задачі - її організація. Механізм актуалізації і організації інформації при евристично спрямованому пошуку може бути різним. Один з них грунтований на розпізнаванні в завданні знайомих елементів, які вже зустрічалися при рішенні інших завдань. Використання способів їх рішення може наблизити вирішального до результату. Назвемо інші механізми актуалізації і організації інформації : ізоляція елементів, деталей, завдання один від одного, комбінація їх в потрібному для евристичного пошуку напрямі. Ізоляція і комбінація, доповнюючи один одного, просувають процес рішення задачі. Розкладаючи ціле на складові частини, що сприяє пильнішому вивченню кожної з них, а потім возз'єднуючи їх в різних комбінаціях, ми примушуємо еволюціонувати наше розуміння завдання, переходячи до перспективнішої ситуації. Як відзначалося, основним предметом учбової евристичної діяльності є учбове завдання. Учбове завдання - безперечно сформульована інформаційна система, в якій є інформаційна неузгодженість між її частинами, що викликає потребу в її перетворенні і узгодженні. У учбовому завданні виділяють основні компоненти, які несуть певне інформаційне навантаження. У різних предметних областях завдання можуть містити специфічні якості, що впливають на їх компонентний склад. Так, наприклад, педагогічне завдання (проблема) дещо відрізняється від математичного.

Елементи евристичної діяльності, їх основні характеристики

Евристична діяльність здійснюється на основі евристичних правил, евристичних операцій і стратегій, грунтованих на правдоподібних міркуваннях. Усе назване складає елементи евристичної діяльності. Евристичні правила є свого роду рекомендації до вибору можливої дії в умовах альтернативного пошуку. Евристичні операції є розумовими операціями, результатом яких стане евристичне знання (аналогія, узагальнення, синтез, аналіз та ін.). Уся евристична діяльність по знаходженню рішення спрямовується евристичною стратегією, що складається з евристичних операцій і регульованою евристичними правилами. Одночасно в евристичній стратегії є присутніми елементи формальної логіки у вигляді доказових міркувань. У нескладних учбових завданнях часто знаходження рішення грунтоване на одній евристичній операції, яка виступає евристичною стратегією рішення задачі. Елементи евристичної діяльності як розумові операції знаходять місце в традиційних підходах до навчання. Проте в них не враховуються багато істотних характеристик елементів, що значно знижує їх активізуючий потенціал. До характеристик елементів евристичної діяльності можна віднести: - характер діяльності; - інформаційну динаміку; - евристичні функції.

Евристичні методи і методики їх застосування

Розглянуті елементи евристичної діяльності - правила, операції, стратегії і правдоподібні міркування - є достатнім інструментом при рішенні учбових завдань. Для складніших учбових завдань, які наближаються до завдань науково-дослідного характеру і мають нестандартні елементи у своїй структурі, розроблені системні методи пошуку, рішення завдань і активізації розумової діяльності в цьому процесі. Ці методи служать і рішенню завдань різного характеру : економічних, технічних, організаційно-управлінських та ін. Системні методи евристичного пошуку принципово нових рішень Системні методи евристичного пошуку принципово нових рішень завдань різного характеру почали створюватися і застосовуватися в 40-60-х рр. XX ст. Було розроблено безліч різних методів і їх модифікацій. Практика показала, що ряд методів має високу ефективність і необхідність їх подальшого розвитку не викликає сумніву. Така робота почалася в 70-х рр. і була спрямована на теоретичне дослідження і порівняльний аналіз ефективності і доступності методів для широкого застосування. Деякі з методів, які, на наш погляд, можуть використовуватися в учбово-пізнавальній діяльності як повчальний інструмент, виступати найсильнішим знаряддям активізації розумової діяльності учнів.

Синектический метод

     Синектика (греч. "поєднання різнорідних елементів") - система методів інтенсивної психологічної активізації процесів знаходження вирішення проблеми. Методика є логічним розвитком "мозкового штурму". Відмінність полягає в тому, що останній проводиться з людьми, які можуть не мати досвіду творчої діяльності. Синектика ж припускає створення постійних груп, які в процесі своєї діяльності накопичують досвід, різноманітні прийоми і так далі Синектвческие групи є об'єднанням людей різних спеціальностей, наукових дисциплін, віку і так далі. Оптимальна чисельність групи - 5-7 чоловік. Впродовж 8-12 міс. групу готують до роботи. Підготовка ведеться в загальнонауковому, професійному і психологічному напрямах. Метою діяльності таких об'єднань є спроба знаходження творчого рішення проблеми. Реалізується вона на сесії синекторов. Сесії синекторов, як правило, розпочинаються не з точної постановки завдання, а з обговорення її ознак. Потім керівник сесії перемикає увагу на обговорення конкретніших питань, поступово направляючи дискусію в потрібне русло. Таким чином, проблема спочатку формулюється в загальному вигляді. Сесія синекторов вирішує задачу разом з фахівцями в області обговорюваних проблем. Поступово учасники підходять до розуміння проблеми і формулювання її в розумінні синекторов. Для вирішення сформульованої проблеми проводиться "екскурсія" по різних наукових областях з метою виявлення можливих рішень, проблем в них. В процесі екскурсії використовують 4 види аналогій (пряму, особисту, символічну, фантастичну), за допомогою яких робиться перенесення нових гіпотез на проблему, виявляють спроможність гіпотез. Велике значення надається аналізу магнітофонних записів засідання.

       Робота по формуванню дослідницьких умінь повинна здійснюватися, головним чином, на уроках: на уроках вивчення нового матеріалу, уроках рішення завдань, уроках лабораторних робіт. На учбовому зайнятті можливе застосування дослідницького методу навчання, нетрадиційних форм зайняття, домашніх завдань дослідницького характеру.           Цьому сприяють і сучасні інтерактивні технології, такі як методи проектів і проблемного навчання, а також інформаційної технології. Дослідницька діяльність учнів багатогранна і може бути організована на будь-якому етапі навчання фізиці : при вивченні фізичної теорії; при рішенні завдань; при проведенні демонстраційного експерименту; при виконанні лабораторних робіт. Масова позаурочна робота - це інтелектуальні ігри, олімпіади, конференції, телекомунікаційні проекти. Ігри організовуються у рамках предмет¬них тижнів.

    У ідеалі дослідницька діяльність повинна вбудовуватися в класно-урочну систему так, щоб учитель міг сам компонувати необхідні йому учбові модулі з окремих елементів, вони повинні максимально враховувати діючі учбові програми і вимоги до учнів. Етапи дослідницької діяльності учнів.

       Основні етапи учбового дослідження, здійснювані такими, що вчаться :

1) Мотивація дослідницької діяльності.

 2) Формулювання проблеми.

3) Збір, систематизація і аналіз фактичного матеріалу.

4) Висунення гіпотез.

 5) Перевірка гіпотез.

6) Доказ або спростування гіпотез.

     Одним із способів здійснення мотивації може служити початкова (мотивуюче завдання), яка повинна забезпечити "бачення" такими, що вчаться загальнішої проблеми, ніж та, яка відбита в умові завдання. Етап формулювання проблеми - найтонший і "творчий" компонент розумового процесу. У ідеалі сформулювати проблему повинен сам учень в результаті рішення мотивуючої задачі.

Проте в реальній шкільній практиці таке трапляється далеко не завжди: для дуже багатьох школярів самостійне визначення проблеми ускладнене; пропоновані ними формулювання можуть виявитися неправильними. А тому потрібний контроль з боку учителя. Збір фактичного матеріалу може здійснюватися при вивченні відповідної учбової або спеціальної літератури або за допомогою проведення експериментів, всіляких спостережень, виміру фізичних величин і так далі. Експерименти не мають бути хаотичними, позбавленими якої-небудь логіки. Необхідно задати їх напрям за допомогою пояснень, креслень і тому подібне. Число випробувань має бути достатнім для отримання необхідного фактичного матеріалу.

     Систематизацію і аналіз отриманого матеріалу зручно здійснювати за допомогою таблиць, схем, графіків і тому подібне - вони дозволяють візуально визначити необхідні зв'язки, властивості, співвідношення, закономірності.

    Висунення гіпотез. Корисно прищеплювати учням прагнення записувати гіпотези точно і лаконічно. Не треба обмежувати число пропонованих такими, що вчаться гіпотез. Перевірка гіпотез дозволяє зміцнити віру або засумніватися в істинності пропозицій, а може внести зміни в їх формулювання. Найчастіше перевірку гіпотез доцільно здійснювати за допомогою проведення ще одного експерименту. При цьому новий результат зіставляється з раніше отриманим результатом. Якщо результати співпадають, то гіпотеза підтверджується, і вірогідність її істинності зростає. Розбіжність же результатів служить підставою для відхилення гіпотези або уточнення умов її справедливості.

        На останньому етапі відбувається доказ істинності гіпотез, що отримали раніше підтвердження; хибність же їх може бути визначена за допомогою контрприкладів. Пошук необхідних доказів часто представляє велику трудність, тому учителеві важливо передбачити всілякі підказки. При виконанні роботи дослідницького характеру, що вчаться повинні самі складати план і етапи виконання експерименту, визначати необхідне устаткування для виконання роботи, ставити завдання і знаходити шляхи їх рішення, робити висновки. Тоді це і буде - дослідницька робота.

       По умінню виконувати самостійну дослідницьку діяльність можливе формування груп учнів :

1-а група - учні, діють продуктивно, здатні включатися в самостійну дослідницьку діяльність, активно в ній брати участь, робити аналіз матеріалу, формулювати виведення; 2-а група - учні, здатні включатися в самостійну дослідницьку діяльність за допомогою учителя, діючі   повільніше і менш продуктивно;

3-а група - учні, у яких недостатньо розвинені пізнавальні здібності, що діють за зразком, нездібні вісті самостійні дослідження.

     Дослідницька діяльність може бути організована двома способами. По-перше, як компонент традиційного учбового процесу, по-друге, для педагогічного проектування ефективнішого дослідницького методу навчання.

Аналіз літератури з проблеми показав, що по відношенню до змісту учбового предмета дослідницька діяльність може виконувати різні функції, підтримуючи власну учбову діяльність дитини. Для того, щоб впровадження дослідницького методу навчання відбувалося з найбільшою віддачею, слідує, на наш погляд, приділити увагу якості і доцільності його застосування.