Назви квітів у поезії та вишивці

Назви квітів у поезії та вишивціПідготувала Громик Оксана Вікторівна

Троянди. Троянди! Квіти просто чарівні!Вражають кольором людину.І квітнуть ціле літо день при дніУ світлу й дощову годину. Дарують аромат п’янкий, тонкий,І мають надзвичайну вроду. Й казковий усміх-погляд чарівний,Тому давно ввійшли у моду. Бо стільки в квітах сонця і тепла,Та ласки, ніжності і світла. Краса троянд до серця пролягла. Й любов’ю щирою розквітла. Автор Надія Красоткіна

Очерет мені був за колиску. Очерет мені був за колиску,в болотах я родився і зріс,я люблю свою хату поліську,я люблю свій зажурений ліс. А вода і хлюпоче, і плаче,захлинається в лютій злобі,ну скажіть, в кого серце гаряче,як весну, по весні не любить. Автор Д. Фальківський

Горобина. Звисають грона горобини, Гілля зимового окраса. І тільки вітер щогодини. Шепоче: "Глянь, яка прикраса!Людино, хвильку зачекай, Побач намисто те червоне, Красу природи в тім пізнай, Що в серці вік не охолоне". Автор Сергій Ущапівський

***Квітами багата Україна-мати: Маки червоніють -Вогники ясніють. А волошки в житі -Синьоокі квіти. Світять чорнобривці -Тільки подивіться!Степом пахнуть кашки. Й зірочки-ромашки. Автор невідомий

Братки. Дні листопаду, у холод укутані,Росять з небес дощових,В клумби Братки, або Вічка АнютиніСадять на зиму під сніг. Промені сонячні, в хмари заховані,Цідять холодний привіт. Квіти Віоли барвисті здивованіДивляться в осені світ. Автор Тетяна Чорновіл

Цвітуть іриси різнокольоровіЦвітуть іриси різнокольорові,Різноманітні й дивовижні всі. Промінчики найперші світанковіБлищать на пелюсточках у росі. Так сходить сонце і довкіл світає. То ж день новий сміливо настає.І сонце в квітах промінцями грає,І щастя так багато в світі є. Цвітуть іриси просто дивовижніІ неймовірні в квітів кольори: Рожеві, жовті, сині, білосніжні…То ж радістю сміються всі двори. Автор Надія Красоткіна

Польові квіти Як пахнуть квіти польові! У квітів також свої долі, Цвітуть в некошеній траві, Серед колосся в чистім полі. І первозданну цю красу Проміння сонячне ласкає, І діамантову росу По всьому полі розсипає. Ці дивні квіти, що ростуть У вільнім, сонячнім просторі, В садах і в клумбах не цвітуть, Бо засихають у неволі… Автор Любов Шемет

Фіалка. У фіолеті – стримана краса,Яка так вабить око простотою. Господь, напевно, ще не знав і сам,Як милуватиметься квіточкою тою. Така тендітна – хто би захистив,Така іскриста росяним світанком. На світі ще чимало схожих див,Від подиху яких і мріям п’янко. Автор Оксана Дністран

Мак. Як червоні маки влітку. Розквітають на полях,Я милуюсь тим видінням. В зачарованих очах. Мов пташки крильми змахнули,Й рости маків надихнули. Вони ніжні й волохаті,А листочки — мов голкаті. Та голки ті не колючки,То пушиночки — не злючки,Виглядають гарно так. Й зветься квітка просто — МАК. Автор Надія Красоткіна

Польові квіти. Дивлюсь на квіти польові. Ростуть собі пообіч стежки. Такі міцні та вольові,Все стеляться, немов мережка. В них дивовижні кольори –Червоні, білі та блакитні,В траві зеленій, мов в коврі,Сплелись собі різноманітно. Автор Світлана Сирена

Голоси колосків. В полі спілий колос. Має власний голос. Чути спів ячменя:- В мене зерен жменя. Гомонить пшениця:- З мене - паляниця. Задзвеніло жито:- Будем жити сито. Автор Степан Жупанин

ЦВІТИ-ЗАЦВІТАЙСиній барвінку, цвіти, зацвітай,Сину мій, синку, рости-виростай. Квітка не в'яне, їй досить тепла,Соку живого земля їй дала. Це ж і для тебе цвіт і тепло,Швидше, мій синку, ставай на крило. Швидше, мій синку, в небо злітай,Синій барвінку, цвіти, зацвітай. Автор невідомий

КЛЕМАТИСЩо за квітка така – клематис?Та це справжнє диво із див!З ароматом парфумів ніжних,Пелюстки із туману і мрій. І перший погляд на клематис. Підніме бурю «Ох» та «Ах»!І слів від захвату не стане-Клематис зірка в квітниках. Автор Олена Юрченко

Польові квіти. Ах квіти польові — найкращі в світі,У різних кольорах і запашні. Вони цвітуть у сонячному літі,Такі красиві, милі і ясні,Привабливі, бо всі різноманітні: Червоні, жовті, білі, голубі,Яскраві й дуже ніжні та тендітні…На вільній волі всі ростуть собі…Автор Надія Красоткіна

СИНІЙ ЛЬОН Розкішне поле. Синій льон. Душею ти береш в полон. Нас заколисує блакить, Струною серденько бринить. Вуста спивають солод мрій, Шепоче вітер, що ти — мій! Дивлюсь у небо — бачу цвіт, В твоїх очах — безмежний світ!Автор невідомий

Квіти польовіТакий букет із квітів польових. Уже давно в руках я не тримала. В них ніби вітер лагідний затих,Забувши в полі про свої штурвала. Завмерло сонце в квітах цих на мить, Ранкові роси в пелюстках лишились... І відгомін гаїв у них іще шумить І зайчики від сонця сполошились. Автор В. Ткаченко