14 квітня о 15:00Вебінар: Дистанційне навчання: від побудови системи до зміни цінностей

«Не серед нас, та разом з нами. В серцях, у пам'яті, в думках» (Сценарій виховного заходу до Дня пам'яті Героїв Небесної Сотні.)

Про матеріал

Мета: вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні, прищеплювати любов до Батьківщини; розвивати бажання стати гідними громадянами України; виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної сотні, воїнів, загиблих у боротьбі за свободу та цілісність України, виховати патріотичну свідомість. Форма проведення: виховний захід Обладнання: мультимедійна презентація, куточок пам’яті Небесної Сотні (Прапор України, фотозображення і список прізвищ героїв, рушник, ікона, квіти), музичний супровід.

Перегляд файлу

«Не серед нас, та разом з нами. В серцях, у пам'яті, в думках»

Учень: А сотню вже зустріли небеса..

Летіли легко, хоч Майдан ридав..

І з кров’ю перемішана сльоза....

А батько сина ще не відпускав..

Й заплакав Бог, побачивши загін —

Спереду - сотник ,молодий, вродливий,

 

І юний хлопчик в касці голубій ,

І вчитель літній--сивий-сивий..

І рани їхні вже не їм болять..

Жовто - блакитний стяг покрив їм тіло..

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

 

Ведуча 1: Їх назвали Небесною Сотнею -  українців які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити.

 

Ведуча 2: Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 - 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

 

Ведуча 1: Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

              Він гаряче палав за Україну.

              Віднині тихим співом заспокой

              Ти, земле рідная, свою дитину.

 

Ведуча 2: Їх в мирі, Господи, прийми до себе

               І шлях високий Боже, освяти.

               За чисті душі, що злетіли в небо,

               Небесній Сотні шана й молитви.

 

Ведуча 1: Захід, присвячений пам’яті героям Небесної Сотні, оголошується відкритим.

 

Ведуча 2:

Народе мій, пишаюся тобою.

Моя душа - частинка твого «Я».

Красою правди у святім двобою

Понад Майданом сонця лик сія...

 

Ведуча 2: Є нація! Хай знають всі у світі:

Ми є! Народ піднявся із колін!

І переможно сонце правди світить,

Співає гордо наш Державний Гімн.

 

(Звучить Державний Гімн України)

 

Ведуча 1: Сьогодні ми зібрались в цьому залі, щоб у глибокій скорботі низько схилити голови перед пам’яттю Героїв Небесної Сотні, які боролися за честь правду і гідність  і віддали своє життя за Україну.

 

Ведуча 2:

А як все починалось?

Під вечір 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. 21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності. Спочатку – це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна – це Європа», «Ми – вільні» «Ми хочемо в ЄС». Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту. Частина активістів пішла під Адміністрацію Президента України, після чого повернулась на Майдан Незалежності. Люди вирішили лишатися на ніч. Цього дня суд прийняв рішення заборонити встановлення наметів, кіосків, навісів під час проведення акцій на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі до 7 січня 2014 року.

Цього дня з'явилась інформація про те, що небайдужі люди вийшли на «євромайдани» також у Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Харкові, Хмельницькому та Ужгороді

 

Ведуча 1: Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.

 

Ведуча 2. У ніч проти 30 листопада   українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін, жорстоке побиття студентів в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників.  Частина людей, що втекли від Беркуту, заховались у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.

 

Учень. Українцю, поглянь, там побили жінок!
Глянь, вже люди ховаються в храмі,
Де таке ще траплялось, коли це було,
аж в такому нестерпному стані...

Так чинили лиш варвари, злісні хани,
лиш від них люди в церкві ховались.
А сьогодні це власні привладні пани
вже над нами так само знущались!

 

Ведуча 1: Збурення в суспільстві наростає.

 

Ведуча 2: Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини та побиття мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, наголошуючи на права людини та принципи демократії, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

 

Ведуча 1: Люди вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію,  а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.

 

Ведуча 2: Не спи, моя рідна земля!
Прокинься, моя Україно!
Відкрий свої очі у світлі далеких зірок.
Це дивляться з темних небес
загиблі поети й герої –
всі ті, хто так вірив у світле майбутнє твоє.

 

Ведуча 1:  І вони не спали.  Вийшли і повстали, тому що вперше в історії незалежної України були прийняті закони, які як висловилася Міжнародна організація Transparency International: «знищать будь-які прояви громадської непокори в Україні, покладуть початок репресій і перетворять Україну на диктатуру".

 

Ведуча 2: Активісти  закликали жителів міста Києва і всіх українців відзначити новорічні та Різдвяні свята на Майдані Незалежності і тисячі людей святкували Новий 2014 рік разом.

 

Ведуча 1: Події, що відбулися з 19 по 22 січня 2014 року на Майдані, ще називають «Кривава водохреща», або «Вогнехреща». Це була найгарячіша фаза у протистоянні народу і влади.

 

Ведуча 2: 22 січня на вулиці Грушевського перші загиблі. Із вогнепальної зброї вбито Сергія Нігояна та Михайло Жизневського, білоруса з Київщини. За тиждень від ран у лікарнях помирають Роман Сеник зі Львівщини та родом з Волині Олександр Бадера.  Вони стали першими в ряд Небесної сотні.

 

Ведуча 2: На деякий час після цих кривавих подій оголосили перемир’я.

Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. На ранок 18 лютого було заплановано «Мирний наступ» — багатотисячну ходу учасників Євромайдану до Верховної Ради України, де мала відкритися чергова сесія, на якій планувався розгляд питань щодо змін до Конституції України щодо обмеження повноважень Президента. Близько 8.30 ранку мітингарі почали збиратися на майдані Незалежності, звідки десятитисячною колоною рушили до будинку Верховної Ради на вулиці Грушевського, з метою донесення вимог щодо повернення до Конституції зразка 2004 року та покарання винних у знущаннях з активістів Євромайдану.

 

Ведуча 1: Проте на противагу «Мирному наступу» майданівців влада використала силу та зброю. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

 

Ведуча 2: Проти мирних мітингувальників кинули внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок».

 

Ведуча 1: В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Вони йшли голіруч проти озброєних, вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці підрозділу «Беркут» застосовували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.

 

Ведуча 2: Мітингувальники ж «відповідали» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були саморобні дерев’яні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ…

 

Ведуча 1: Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерть, поранені, покалічені жінки, поранені священики.

 

Ведуча 2: Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе…Так до нас прийшла війна…

 

Ведуча 2: Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.

  

Ведуча 1: Того дня загинула найбільша кількість людей. Їх назвали «Небесною сотнею»

 

Учень: Під прапором стояли – під прапором й спочили.

Прийми, о Господи, своїх синів!

За України волю їх убили

В шалений жар тривожних днів.

В той час, як небо димом затягнулось,

Як змерзлі руки прагнули вогню,

Упились кров’ю кат і його свита,

Споївши нею й всю свою сім’ю.

 

Ведуча 2: Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну. Ось вони перед вами, Герої Небесної сотні.

 

Ведуча 1: Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають - не дайте злу перемогти, адже Україна і нині в сльозах, на її захист у війні з російським агресором стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави, борються за її єдність та цілісність. Тому ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права неборотися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.

 

Ведуча 2: На знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року) захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини та європейське майбутнє України -  11 лютого 2015 року підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». 20 лютого назавжди увійде в історію України, як день жалоби і пам’яті.

 

Ведуча 1: Дякуємо Героям  Небесної сотні  ВСІМ, ВСІМ, ВСІМ! ЗА ТЕ ЩО НЕ пошкодували ЖИТТЯ ЗАРАДИ НАС З ВАМИ! ЗАРАДИ  НАШОГО МАЙБУТНЬОГО! СПАСИБІ ВСІМ, хто відстояв МАЙДАН, ЗА ЯСКРАВИЙ ПРИКЛАД мужності, сили духу, ЧЕСНОСТІ І ПАТРІОТИЗМУ!

Ведуча 2: Ми дякуєм вам, хлопці, за життя,

Ми  дякуєм вам, хлопці, за свободу.

Пробачте нас. Пішли ви в небуття,

Та більше не повернетесь додому…

 

Ведуча 1: Ви йшли за нас, ви йшли на вірну смерть,

Ви не боялися нікого і нічого.

Ви захищали своїх мам, жінок, дітей,

Ви знали що ви робите й для чого.

 

Ведуча 2: Хто міг подумати, що трапиться таке,

Хто міг подумати, що в мирную годину

 підуть батьки ховать своїх дітей,

Які стояли на Майдані за Вкраїну.

 

Ведуча 1: Небесну сотню прошу вшанувати,

Небесній сотні дякувать до скону.

Це те найменше, що ми можемо віддати,

Щоб ви відчули, як склоняємось до долу.

 

Ведуча 2:  Вас пам’ятати будемо завжди,

Із вами будемо боротись за країну.

За ту країну, де нема брехні й війни,

За нашу й вашу мирну Україну…

 

Ведуча 1: А зараз просимо Вас вшанувати героїв Небесної сотні хвилиною мовчання.

 

Ведуча 2: Спасибі вам, що ви стояли міцно,
                Стояли, бо не знали вороття…
                Спасибі раненим й загиблим,
                Бо не ховали ви від куль свої життя!

 

Ведуча 1: Спасибі всім, хто був тут на Майдані
                 Й хто руки свої досі не зложив
                 Спасибі й тим, хто думкою за нами
                 Хто плакав гірко, вірив і молив…

 

Ведуча 2: Спасибі серцем і душею,
                Я щиро це і палко говорю!
                Як крикнуть: «Слава Україні!»
                «Навіки слава!» – я завжди скажу!

 

Ведуча: Захід, присвячений пам’яті героям Небесної Сотні , оголошується закритим.

 

doc
Додано
18 лютого 2020
Переглядів
476
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку