Нестандартні форми навчання молодших школярів на уроках рідної мови

 

Зміст, структура та організація навчання учнів початкових класів визначаються концептуальними засадами Закону України "Про загальну середню освіту", Державного стандарту початкової загальної освіти. Національної доктрини розвитку освіти, тому підготовка та проведення уроків у початкових класах повинні будуватися відповідно до вимог цих документів.

Урок – це основна дидактична форма навчання, що пройшла випробування протягом кількох століть.

О.Й. Антипова, Д.І. Рум’янцева і В.Ф. Паламарчук, простежуючи історію розвитку уроку як основної форми навчання в школі, зауважують, що нестандартні заняття виникли тоді, коли в суспільстві відбувалися кардинальні зміни, реформи. Так, у 20-х роках минулого століття народилися урок-суд, урок-диспут, урок-екскурсія, урок у полі, урок-ярмарок та ін., 60-ті роки дали життя коментованим і цілісним урокам. Згодом кількість таких форм організації навчальної діяльності зросла. До речі, наразі можна нарахувати біля 50 нестандартних форм проведення уроків, які використовують учителі в своїй роботі.

Існує кілька поглядів на нестандартний урок.

На думку О.Й. Антипової, В.І. Паламарчук, Д.І. Рум`янцевої суть нестандартного уроку полягає в такому структуруванні змісту і форм, яке б викликало насамперед інтерес учнів і сприяло їхньому оптимальному розвитку й вихованню. Л.К. Лухтай називає нестандартним такий урок, який не вкладається (повністю або частково) в рамки виробленого дидактикою, на якому вчитель не дотримується чітких етапів навчального процесу, методів, традиційних видів роботи. Е.П. Печерська бачить головну особливість нестандартного уроку у викладанні певного матеріалу у формі, пов’язаній з численними асоціаціями, різними емоціями, що допомагає створити позитивну мотивацію навчальної діяльності. О. Митник і В. Шпак наголошують, що нестандартний урок народжується завдяки нестандартній педагогічній теорії, вдумливому самоаналізу діяльності вчителя, передбаченню перебігу, тих процесів, які відбуваються на уроці, а найголовніше – завдяки відсутності штампів у педагогічній технології.

У шкільній практиці при вивченні нового матеріалу вчителі активно використовують нетрадиційні уроки, такі як: урок-лекція, урок-семінар, урок-конференція, театралізовані уроки, урок на основі дидактичних змінних пар, урок-конспективна робота по створенню банку даних, урок-свято, урок-телепередача «45 хвилин», урок-подорож, урок-захист, урок-диспут, урок-мітинг, урок-зліт представників різних професій, урок-портрет та ін.

Розв'язання завдання поглиблення і розширення знань, повторення пов'язано із використанням уроків - усного журналу, цікавих повідомлень, «Очевидне-неймовірне», «Я хотів би знати...», «Подорож по розділу» (темі), ігри «Що? Де? Коли? Чому?», аукціонів та багато інших, в тому числі й ігрових. З цією ж метою використовуються театралізовані уроки: урок-спектакль, суд, КВК, концерт, «Поле чудес», уроки-турніри, вікторини, спринт-лото, конкурси, конкурси ділових людей. До них відносяться і уроки творчості: урок-твір, розробка проекту, розв'язання винахідницьких задач, презентація казок і ребусів, створення кіносценаріїв.

Контрольні мають теж немалий спектр, урок-змагання, багатоетапна естафета, подорож, залік, урок-громадський огляд знань та ін. Розглянемо докладніше найпоширеніші різновиди нестандартних уроків.

Уроки – мандрівки

 Одним із найцікавіших нетрадиційних уроків упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уро­ки-мандрівки.

Особливість цих занять полягає в тому, що педагогічний процес реалізується як  в умовах класного приміщення, так і поза ним.

Зрозуміло, що в умовах класного приміщення проводяться заочні уроки – мандрівки. Їх різновидами можуть бути: уроки – екскурси ( у минуле, у майбутнє), та уроки  - подорожі (за планом чи за картою). У свою чергу, власне мандрівки (очні) – це уроки екскурсії та уроки – марафони. 

Віршовані уроки

         Віршовані (римовані) - це такі нестандартні уроки, що проводяться у віршованій формі. Всі етапи такого уроку, всі завдання, задачі, пояснення - римовані тексти. Як правило, ці уроки підсумовують вивчені теми, тобто є узагальнюючими.

Мета таких уроків — розвивати зв'язне мов­лення молодших школярів, що дуже важливо для загального розвитку кожної дитини. А ще такі  уроки максимально зосереджують увагу шко­лярів, бо матеріал подано стисло - віршами і не можна пропустити основне, треба зуміти чіт­ко визначити головне й зробити певні висновки. Безумовно, що такі уроки  прищеплюють учням особисте бачення та розуміння світу, навчають їх мислити, відчувати  красу і багатство рідної мови. Прищеплюють дітям любов до рідного слова. Після таких уроків діти роблять свої перші творчі спроби. Пишуть свої поезії, казки, лічилки, чистомовки, скоромовки.

Інтегровані уроки

Інтегровані уроки ставлять за мету спресувати споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми. Покажемо лише основні зв’язки між предметами для проведення інтегрованих уроків за допомогою схеми.

Аналіз чинних програм для чотирирічної початкової школи та вивчення досвіду вчителів свідчить про широкі можливості для інтеграції навчального матеріалу з окремих предметів. Як зазначає О. Савченко, такі нестандартні уроки дають можливість учителеві разом із учнями опанувати значний за обсягом навчальний матеріал, домогтися формування міцних, усвідомлених міжпредметних зв’язків, уникнути дублювання у вивченні низки питань, досягти цілісності знань.

Уроки-дискусії

Уроки-дискусії проводяться після вивчення певної теми, розділу програми. Мета таких уроків - поглиблення й систематизація знань школярів з предмета.

Такі нестандартні форми організації уроків обов’язково мають містити підготовчий етап. Учням повідомляють тему диспуту, засідання, конференції. Учитель ознайомлює їх з правилами культури спілкування. Після обговорення правила затверджуються. Ці правила кожний учитель може доповнити, враховуючи особливості дітей свого класу.      

Бінарні уроки

 Бінарними називаємо заняття, на яких матеріал даної теми уроку подається блоками різних предметів. При цьому такий нестандартний урок готують учителі - предметники, кожний із яких проводить етап (блок) уроку стосовно того предмета, який викладає. Проведенню таких занять передують наступні етапи підготовки:

• ознайомлення вчителів - предметників з чинними програмами;

• знаходження суміжних тем у програмах з різних предметів;

• складання структури майбутнього уроку;

• написання спільного плану-конспекту.

Ці уроки є досить цікавими для учнів, підвищують творчу активність учнів.

Уроки - сюжетні замальовки

Суть уроків - сюжетних замальовок полягає в тому, щоб у нетрадиційній формі залучити учнів до отримання певної суми знань, умінь і навичок.

Мета таких уроків — навчити учнів поповню­вати словниковий запас, розвивати мовленнєві навички, допомогти набути досвіду спілкуван­ня з аудиторією, навчити відкривати системні зв'язки у вивченому матеріалі, робити свої вис­новки, всебічно розвиватися та вдосконалю­ватися; згуртовувати дітей, виховувати повагу і любов до надбань і скарбів українського народу, навчити володіти поставою, мімікою, жестами.

Уроки – дослідження

Уроки - дослідження — це уроки, завдяки яким діти задовольняють потребу в дослідництві, творчості, що мав позитив­ний вплив на їхнє здоров'я, самови­раження.

Уміння здійснювати дослід­ження необхідне для передбачення поведінки об'єктів, для поповнення своїх знань про навколишній світ; щоб переконатися в істинності своїх припущень; щоб прогнозувати змі­ну подій у довкіллі; щоб виготовляти необхідні предмети, викликати необхідні людині процеси; щоб оберігати себе, своїх близьких, своє довкілля.

Уроки-дослідження урізноманітнюють роботу учнів, знімають напругу від звичної навчальної діяльності, викликають живий інтерес до пізнання світу. «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе», — писав Григорій Сковорода.

Тому мета таких уроків — формувати в учнів цілісне бачення світу (відкривати не тільки себе в світі, а й світ у собі); розвивати здатність діяти, знаючи і розуміючи.

Уроки – теле -, радіопередачі

  Відомо, що сьогодні перегляд телевізій­них програм — одне з улюблених занять молодших школярів. Тому проведення нестандартних уроків у вигляді теле- і радіопередач, які відтворюють відомі по­пулярні телевізійні програми, — це досить цікава форма роботи.

Неординарність таких уроків полягає в тому, що вони сприяють формуванню в учнів уміння аналізувати та узагальнювати. Наприклад, такі уроки-телепередачі як «Як це було...», «За і про­ти», «Подвійний доказ». А уроки «Найрозумніший» та «Хочу бути зіркою» дають змогу учням уявити себе відомими людьми. Такі заняття дають уяв­лення про професію журналіста й телеведучого, розвивають здібності ораторського мистецтва.

Уроки – теле – і радіопередачі потребують попередньої підготовки:

Повідомлення теми та мети уроку за 2 тижні до уроку.

Розподіл ролей за бажанням.

Випереджальні завдання учням класу, а та­кож перевдягання учнів згідно з ролями.

Добір літератури, джерел інформації.

Оформлення класу як телестудії, виготов­лення емблем для команд чи груп, розташування парт і стільців так, як потребує програма.

Мета таких уроків — розбудити інтерес, дати виявити самостійні творчі сили дитини, розвивати критичне мислення.

Уроки – змагання

Суть уроків - змагання полягає в тому, щоб у нетрадиційній ігровій формі залучити учнів класу до отримання певної суми знань або перевірити сформований рівень знань, умінь та навичок, от­риманих на попередніх уроках. Уроки - змагання швидше покликані узагальнити, систематизувати і перевірити знання учнів.

Мета таких уроків - навчити школяра швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використову­вати їх на практиці, розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати, узагальнювати певні поняття і явища; прищепи­ти любов до певного предмета, бажання вчитися й підвищувати навчальний та загальний рівень знань; виховувати колективізм, відповідальне ставлення до доручення тощо.

Підготовка до такого уроку починається за­довго до самого заняття. Найкраще така форма проведення уроку зарекомендувала себе на під­сумкових уроках з певної теми.

Урок -  КВК

Це своєрідна гра-змагання команд веселих і кмітливих, що розгортається на уроці. Характерною ознакою такого уроку є його насиченість позитивними емоціями. Безперечно. Що урок, повний емоцій, на довгий час збережеться у пам’яті учнів. До того ж, він, сприяє засвоєнню знань, розвиває активність, спостережливість, дотепність.

Урок типу КВК може бути проведений як урок повторення певної теми чи розділу. Структура його така:

1 етап – розминка – розповідь з теми. Учні двох команд за чергою розповідають, з’ясовують теоретичний матеріал, аргументують його прикладами.

2 етап – конкурс «Перевірка домашнього завдання». Завдання творчого характеру. Може бути розіграна сценка, діалог тощо.

3 етап – виконання завдань з вибором правильної відповіді. Кожній команді пропонуються рівнозначні завдання (можна тестового характеру).

4 етап – конкурс «Відгадай». Загадки, мовні ігри (для кожної команди окремо). Виграє та команда, учні якої дадуть відповіді швидко й точно.

5 етап – конкурс акторів і художників. Творчі завдання з використанням нового матеріалу.

6 етап – підсумки конкурсу, визначення переможців.

Урок - брейн-ринг

Урок – брейн-ринг дозволяє учням відчути себе ерудитом, учасником команди, згуртовує колектив.

«Брейн - ринг» - відома телевізійна гра, де стартом є цікаве запитання, а фінішем – відповідь. Необхідно швидко зреагувати, адже час для прийняття рішення обмежений.

Основні принципи організації уроку - брейн-рингу:

1. Наявність спеціально обладнаних ігрових столів.

2. Поділ класу на команди (шість осіб).

3. Повідомлення теми чи розділу, які необхідно повторити, адже питання для гри будуть саме з них.

4. Підбір додаткових джерел та літератури, яку необхідно проглянути і вивчити (для капітанів команд).

Основні правила проведення уроку - брейн-рингу

1. Вступне слово вчителя. Оголошення теми, мети.

2. Повторення вивченого матеріалу (брейн-ринг) – змагаються по дві команди по черзі, поки не зіграють тричі; гра триває до 5 балів.

3. Конкурс капітанів, де пропонується питання підвищеної складності (ІV рівень оцінювання знань).

4. Підсумок уроку робиться у вигляді проблемного запитання до теми.

Правила гри «Брейн-ринг»

1. Ведучий ставить запитання і виголошує «час», після чого команди мають право натискати кнопки на столах і відповідати.

2. На обговорення одного питання дається одна хвилина.

3. Відповідь повинна бути повною, точною, впевненою.

4. Якщо одна з команд дала неправильну відповідь, тоді друга команда отримує право на відповідь та 20 секунд на обговорення.

5. У рамках гри відбувається конкурс капітанів, де пропонуються запитання підвищеної складності.

6. Якщо одна з команд натисне на кнопку раніше, ніж ведучий скаже слово «час», то вона позбавляється права відповіді на це запитання.

Уроки – звіти

Такі уроки, як правило, проводяться наприкінці семестру (навчального року) з метою перевірки знань, умінь і навичок учнів з однієї або кількох тем. Відо­мо, що для кожної дитини характерний свій темп оволодіння програмним матеріалом, а тому контроль знань учнів на кожному уроці не виправдовує себе.

Програма уроків-звітів планується завчасно. Вчи­телем або дітьми обираються ведучий (ведучі) кон­церту, конферансьє презентації, журналісти, опонен­ти захисту, вчена рада огляду знань тощо.

Урок-гра

Залежно від конкретної педагогічної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку, можна проводити сюжетно-рольові ігри з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Ці ігри організовують тоді, коли необхідно на практиці показати, як правильно застосовувати знання.

У процесі проведення ігор у багатьох учнів підвищується інтерес до навчального предмету. Навіть пасивні на уроках діти хочуть вступити в гру. Ігри повніше реалізують підготовку учнів до практичної діяльності, привчають до колективних форм роботи.

Ефективною є гра, що проводиться з настановою на перемогу. Система підбиття підсумків гри передбачає:

доброзичливе ставлення до учня;

позитивне оцінювання зусиль учня;

конкретні вказівки, спрямованні на покращення досягнутого результату.

Готуючись до нестандартних уроків вчитель має продумати:

які вміння і навички вони повинні формувати у дітей;

які виховні завдання вони мають реалізувати;

який матеріал краще використати для уроку;

чітко визначити організацію проведення уроку;

підбиття підсумків.

Урок-турнір

Його мета — повторення і узагальнення вивченого. За 2 тижні до уроку вивішується плакат із запитаннями за темою. В класах створюються групи учнів, які одержують неоднакові завдання. Консультанти готують слабших учнів, працюють з ними, ерудити роблять повідомлення на запропоновані теми, аналітики розв'язують задачі (їх перелік дається). Готуються також карточки-завдання. В уроці-турнірі беруть участь два класи. Тривалість — 90 хв. Столи розміщують так, щоб учні двох класів сиділи навпроти один одного. Можлива постановка проблемного питання. Другий етап розпочинається із фронтального опитування з усіх перелічених питань (учні класів відповідають почергово). Аналітики розв'язують задачі на дошці. Після цього класи обговорюють розв'язки задач і оцінюють роботу аналітиків. Наступний етап — міні-диктант з теми. До дошки запрошуються по два учні від класу. Всі останні — журі. Якщо це урок природознавства — то ставляться досліди і побачене пояснюється, за що кожному класові виставляється відповідна оцінка. На другому уроці роботу розпочинають ерудити. Заслуховуються підготовлені повідомлення (по одному від класу), вони оцінюються, далі — розв'язання творчих задач, підготовка відповідей на завдання, запропоновані в карточках. Підраховується загальна кількість балів, набрана за кожен вид турніру кожним класом.

Урок-огляд знань

Мета таких уроків: показати громадськості — учнівським організаціям, батькам, шефам, класним керівникам, учителям інших предметів, раді школи — чого досягли школярі. Для огляду підбирається цікава і важлива тема, різноманітні форми роботи. Він триває 40 хв., вимагає багато видів роботи: фронтальне опитування з теорії; розв'язування задач; задач-дослідів; диктант.

За два тижні до огляду на стенді вивішуються питання і типові задачі чи завдання. Клас поділяють на групи по 4-5 чоловік у кожній. У складі групи є сильні, середні, слабкі учні. Очолюють ці групи учні старших класів, або кращі учні цього ж класу. Вони займаються з учнями групи індивідуально. Переконавшись, що всі учні добре засвоїли матеріал, навчились розв'язувати задачі, консультанти приймають в учнів залік з кожного виду робіт. Для проведення огляду створюється журі. Голова журі і веде урок-огляд. За 1,5 год. членам журі треба вислухати учня і оцінити його з усіх видів роботи, тому члени журі самі мають дуже добре володіти матеріалом. Перед кожним членом журі на столі лежить лист контролю, в якому є графа для прізвища, ім'я, по-батькові, графа для кожного виду роботи, ще одна графа для підсумкової оцінки. Гості, які присутні в класі, сидять за задніми партами. Учитель, розпочинаючи огляд, оголошує тему, представляє журі та гостей, а також голову журі (ведучого). Йому він надає слово для оголошення порядку огляду. Після цього він викликає 8 чоловік до 2 дошок, роздає карточки із завданнями різних видів. Ці карточки із завданнями роздаються 10 учням, які сидять на 6 передніх партах. Поки йде підготовка 20 учнів, — проходить фронтальне опитування з теорії всіх учнів, які залишилися. Далі час можна відвести на якісь інші завдання. Члени журі перевіряють ті роботи, які здали учні. Після обговорення оцінок (в іншій кімнаті) оцінки оголошуються, заносяться у відомість, яка вивішується на стенді, підсумкові оцінки виставляються в журналі.

По закінченню гості вітають учнів з успішним оглядом, нагороджують їх. Деякі учителі підготовку до громадського огляду знань розпочинають за місяць. Визначається тема, розробляються карточки-завдання. Огляд проводиться з широкою участю батьків учнів, з врахуванням їх професій, інтелектуальної підготовки, життєвого досвіду.

Урок-аукціон

На дошці написано список запитань, які підлягають «продажу» на «аукціоні», і на які всі учні мають знати відповіді. Для проведення «аукціону» вибирається експертна група, керівник цієї групи — ведучий. Ведучий визначає, в якому порядку він має називати учнів, які визначатимуть запитання, що «продаються». Ведучий називає першого учня, той — номер запитання. Всі очима знаходять текст записаний на дошці. Ведучий запитує: «Хто хоче купити це запитання?» (треба розуміти це питання як таке: «Хто знає відповідь на нього?»), Жде піднятих рук. Рахує: «Раз», — знову читає запитання і оголошує: «Два» ... Якщо піднялась рука «покупця», дає йому слово. За відповідь нараховуються бали. Відповідь можна уточнити, розширити, поглибити і за це також одержати бал. Коли запитання повністю куплене, ведучий називає другого продавця і так поки всі питання не будуть з'ясовані.

Такі уроки є ефективними для учнів початкової школи, адже вони розвивають дитячий окомір, кмітливість, логічне мислення.

Урок-вікторина

 Проведення уроку – вікторини в 2 - 4 класах буде результативним лише за вмілої підготовки вчителем до цього уроку. В основі вікторини лежать запитання, на які мають відповісти окремі учні чи команди, тому від змісту, форми та характеру запитань залежатиме результат вікторини. Складаючи запитання вікторини, вчитель повинен урахувати вік, інтереси, розумовий розвиток, рівень знань учнів свого класу. Готуючись до уроку-вікторини, вчитель не повинен забувати, що головне завдання цієї форми навчання – дати учням знання з певної теми. Усі запитання вікторини повинні бути цікавими і нестандартними. Слід уникати сталих форм запитання на зразок: «Дайте визначення...» Під час формування запитань учитель може використати ілюстрації, роздавальний матеріал, твори мистецтва, ТЗН.

Урок-вікторина має характер змагання.

Урок – прес - конференція

Уроки – прес-конференції розвивають активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її, конкретно відповідати на поставлені питання. Вони вчать самостійно здобувати знання.

 Основні принципи організації уроку – прес-конференції

1. Заздалегідь оголошується тема, день і час проведення прес-конференції.

2. Розподіл ролей за бажанням (журналісти, фахівці з конкретних питань (політологи-історики, експерти тощо); оформлення класу.

3. Випереджальні завдання обов ’язкові для всіх учнів класу.

 Основні правила проведення прес-конференції

1. Тема такого уроку визначається вчителем згідно зі шкільною програмою, як правило, в більшості випадків перевага надається великим за обсягом темам.

2. Урок починається зі вступного слова вчителя, де він висвітлює обстановку, що стосується теми, оголошує її мету і проблему, над якою працюватимуть школярі, а також епіграф уроку.

3. Вчитель представляє учасників конференції.

4. Для кращого засвоєння даної теми можна організувати рольову гру. Це сприяє активізації всього класу і виключає пасивне відбуття своєї ролі на уроці.

Така форма уроку поєднує одночасно дві форми – прес-конференцію та «Діяльність інформаційного агентства», що сприяє активності всіх учнів класу, створює атмосферу розкутості, дає учням можливість відчути себе учасником конференції.

Урок-суд

       Ця форма співпраці використовується для вивчення протилежних поглядів у формі справжнього суду.

Завдання уроку-суду:

1. Розвивати вміння аналізувати й узагальнювати явища та події згідно з інтересами дітей.

2. Вести пошукову роботу відповідно до своїх захоплень.

3. Виробляти вміння відстоювати свою точку зору, поважаючи думку опонента.

      Основні принципи організації уроку-суду:

1. Поділ класу на ролі за побажаннями самих учнів (суддя, секретар суду, адвокат, прокурор тощо).

2. Обов’язкове «переобладнання» класу на судову залу; перевдягнення учнів згідно з обраною роллю.

3. Наявність двох сторін – обвинувачення та захисту.

4. Включення в роботу всього класу через поставлені завдання.

      Регламент уроку-суду

1. Вступне слово вчителя.

2. Актуалізація опорних знань (бесіда).

3. Засвоєння нових знань (рольова гра-суд).

4. Закріплення вивченого (виконання завдань, поставлених учителем).

5. Підсумок уроку (вирок суду). Домашнє завдання.

    Така форма уроку сприяє активності всіх учнів класу, різноаспектному вивченню позицій. Дуже важливо в процесі проведення такого уроку не допустити однобічної, звинувачувальної версії. А щоб урок не перетворився на банальну виставу, де учні просто відбувають свій номер, необхідно поставити завдання, які учні повинні виконати до кінця уроку.

Урок-обмін інформацією

Підготовка до уроків зводиться до того, що за 1-2 тижні перед їх проведенням учням даються завдання попрацювати в бібліотеці, підібрати книги, в яких би в тій чи іншій формі висвітлювалась тема уроку; продумати і запропонувати план вивчення даного питання на уроці; відібрати матеріал для свого виступу і розрахувати його не більш, ніж на 5 хв. Бажаючі можуть підготувати дослід, схеми, малюнки, таблиці і т. ін. Виступаючих спеціально не призначають. Для бажаючих проводяться консультації. Дається також інформація, що з даної теми є в навчальному кабінеті. Кожен учень приносить на урок хоча б одну книгу, в якій ця тема розкрита більш-менш повно, з якою учень працював найбільше. Одне із головних завдань, які стоять перед учителем, — добре організувати обмін знаннями, які здобувають учні при роботі із «своїми книгами, подбати про дотримання регламенту, відфільтрувати від неістотної інформації істотну, нову, актуальну. Схема уроку: формулювання цілей уроку, ознайомлення із принесеними книгами, складання їх списку і написання на дошці, вибір плану вивчення матеріалу, робота з матеріалом, записи в зошитах, підбиття підсумків, домашнє завдання.