26 січня о 18:00Вебінар: Співпраця вчителя з батьками дитини з особливими освітніми потребами

Орієнтовне календарно-тематичне планування з фізики у 7класі на 2020-2021 н.р.

Про матеріал
Орієнтовне календарно-тематичне планування з фізики у 7 класі з урахуванням рекомендацій МОН України щодо викладання фізики у 2020-2021н.р.
Перегляд файлу

Орієнтовне календарно-тематичне планування з фізики  у 7класі (2020-2021 навчальний рік).

 

У 2020-2021 навчальному році в 7 класі вивчення фізики продовжується за Навчальною програмою для учнів 7-9 класів, затвердженою Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804. (https://goo.gl/GDh9gC)

Дане орієнтовне планування також враховує методичні рекомендації Міністерства освіти і науки щодо викладання фізики у закладах загальної середньої освіти у 2020-2021 навчальному році, підготовлені спільно з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти».

1.Червоним кольором виділено резервні години.

2.Фіолетовим кольором виділено необов’язковий матеріал або той, що входить до тем навчальних проектів.

3.Захист навчальних проектів, обговорення, узагальнення та оцінювання отриманих результатів відбувається на 1 спеціально відведених заняттях. Оцінки за навчальні проекти виконують стимулюючу функцію, можуть фіксуватися в портфоліо і враховуються при виведенні тематичної оцінки. Кількість виконаних та оцінених проектів може бути довільною, але не менше одного за навчальний рік.

4.Перелічені в програмі демонстраційні досліди й лабораторні роботи є необхідними й достатніми щодо вимог Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти. Проте залежно від умов і наявної матеріальної бази фізичного кабінету вчитель може замінювати окремі роботи або демонстраційні досліди рівноцінними, використовувати різні їхні можливі варіанти. Учитель може доповнювати цей перелік додатковими дослідами, короткочасними експериментальними завданнями, об’єднувати кілька робіт в одну залежно від обраного плану уроку.

Окремі лабораторні роботи можна виконувати вдома або як учнівські навчальні проекти, а також за умови відсутності обладнання за допомогою комп’ютерних віртуальних лабораторій. Разом з тим, модельний віртуальний експеримент має поєднуватися з реальними фізичними дослідами й не заміщувати їх.

Самостійне експериментування учнів, необхідно розширювати позаурочними експериментами та спостереженнями, використовуючи найпростіше устаткування, інколи навіть саморобні або побутові прилади, дотримуючись правил безпеки життєдіяльності.

Залежно від виду, призначення та рівня складності лабораторної роботи окремі з них учитель може не оцінювати.

 

Тематичний план

 

image

 

№ з\п та в темі

Дата

 

Дата (корект.)

Тема уроку

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

1/1

 

 

 

Вступ (1 год.)

Фізика як навчальний предмет у школі. Фізичний кабінет та його обладнання. Правила безпеки у

фізичному кабінеті

Знаннєвий компонент:

знає правила безпеки у фізичному кабінеті; розташування й призначення основних зон шкільного фізичного кабінету та свого робочого місця.

Діяльнісний компонент: дотримується  правил безпечної поведінки під час

роботи з фізичними приладами та обладнанням.

Ціннісний компонент:

усвідомлює роль шкільного кабінету та значення фізичних приладів у навчанні фізики,  відповідальність за поведінку у фізичному кабінеті.

 

Розділ 1. Фізика як природнича наука. [Методи наукового пізнання.]  [(8+2) год.]

2/1

 

 

Фізика як фундаментальна наука про природу. [Історичний характер фізичного знання. Зв’язок фізики з іншими науками. Видатні вчені-фізики. Внесок українських учених у розвиток і становлення фізики.]

Знаннєвий компонент: називає характерні ознаки фізичних явищ, їх

відмінність від біологічних, хімічних інших явищ; наводить приклади фізичних явищ, фізичних тіл

та фізичних величин; знає символи та одиниці основних фізичних

величин.

розуміє основні       положення         атомномолекулярного вчення;  розуміє відмінності між речовиною і полем.

Діяльнісний компонент:

записує значення     фізичної      величини, використовує префікси для утворення кратних і частинних одиниць;

користується найпростішими засобами вимірювання, 

3/2

 

 

[Методи наукового пізнання. Етапи пізнавальної діяльності у фізичних дослідах.] Речовина і поле. Основні положення атомно-молекулярного вчення.

Початкові відомості про будову атома.

4/3

 

 

Фізичні тіла й фізичні явища.

5/4

 

 

Фізичні величини та їх вимірювання. [Похибки вимірювань. Точність вимірювання.] Міжнародна система одиниць

3

 

 

 

фізичних величин.

визначає ціну поділки шкали; порівнює значення фізичних величин;

вимірює лінійні розміри тіл, об’єми твердих тіл,

рідин і сипких матеріалів; проводить досліди (індивідуально та в групі) за власним планом або за інструкцією з допомогою вчителя, аналізує результати, робить висновки.

Ціннісний компонент: усвідомлює як нові знання співвідносяться із

наявними; висловлює судження про роль спостереження і

досліду в пізнанні довкілля.

Орієнтовні теми навчальних проектів:

1.       Видатні вчені-фізики.

2.       Фізика в побуті, техніці, на виробництві.

3.       Спостереження фізичних явищ довкілля.

4.       Дифузия в побуті.

6/5

 

 

Лабораторна робота №1.«Ознайомлення з вимірювальними приладами. Визначення ціни поділки шкали приладу».

 

 

 

 

7/6

 

 

Лабораторна робота № 2.«Вимірювання об’єму твердих тіл, рідин i сипких матеріалів».

8/7

 

 

Лабораторна робота № 3.«Вимірювання розмірів малих тіл різними способами».

9/8

 

 

          Фізика        як       природнича        наука.

Розв´язування задач.

10/9

 

 

Контрольна робота №1 з розділуФізика як природнича наука».

11/10

 

 

Захист навчальних проектів. Підведення підсумків вивчення розділу: «Фізика як природнича наука».

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи щодо прояву й впливу фізичних явищ на здоров’я й безпеку життєдіяльності, вирішення проблем довкілля, ощадного використання природних ресурсів тощо.

Розділ 2: Механічний рух (18год.)

12/1

 

 

Механічний рух. Відносність руху. Тіло відліку. Система відліку. Матеріальна точка. Траєкторія. Шлях. Переміщення.

Знаннєвий компонент:

називає види механічного руху;

володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (швидкість, період обертання, переміщення, амплітуда коливань, період та частота коливань) і вміє обрати її одиницю; називає вживані одиниці часу, шляху, швидкості,

періоду обертання, періоду та частоти коливань;

13/2

 

 

          Прямолінійний       рівномірний        рух.

Швидкість руху.

14/3

 

 

Графіки рівномірного прямолінійного руху.

15/4

 

 

          Прямолінійний       рівномірний        рух.

4

 

 

 

Розв´язування задач.

            описує     фізичну     величину     відповідно      до

узагальнених планів; розуміє відносність руху.

Діяльнісний компонент: уміє застосовувати поняття «матеріальна точка»

та визначати межі застосування цієї фізичної моделі; розрізняє види механічного руху за формою

траєкторії та характером руху тіла; 

уміє описати механічний рух графічно й

аналітично і провести його аналіз; розраховує пройдений тілом шлях, визначає швидкість руху, період обертання, частоту коливань нитяного маятника під час розв’язання фізичних задач різного типу; представляє результати вимірювань у вигляді

таблиць і графіків; використовує набуті знання для безпечної

життєдіяльності.

Ціннісний компонент: усвідомлює цінність знань про механічний рух

для власного розвитку й безпеки. Орієнтовні теми навчальних проектів:

1.                      Визначення середньої швидкості нерівномірного руху.

2.                      Порівняння швидкостей рухів тварин, техніки тощо.

3.                      Обертальний рух в природі – основа відліку часу.

4.                      Коливальні процеси в техніці та живій природі.

16/5

 

 

Прямолінійний нерівномірний рух. Середня швидкість нерівномірного руху.

17/6

 

 

Прямолінійний рух. Розв´язування задач.

18/7

 

 

Прямолінійний рух. Розв´язування задач.

19/8

 

 

Прямолінійний рух. Самостійна робота.

20/9

 

 

Рівномірний рух матеріальної точки по колу. Період обертання. [Частота обертань та швидкість руху.]

21/10

 

 

Рівномірний рух по колу. Розв´язування задач.

22/11

 

 

Лабораторна робота № 4. «Визначення періоду обертання та швидкості руху по колу».

23/12

 

 

Коливальний рух. Амплітуда коливань. Період і частота коливань. Маятники.

24/13

 

 

Коливальний рух. Розв´язування задач.

25/14

 

 

Лабораторна робота № 5. «Дослідження коливань нитяного маятника».

26/15

 

 

Механічний рух. Розв´язування задач.

27/16

 

 

Механічний рух. Розв´язування задач.

28/17

 

 

Контрольна робота №2 з розділу «Механічний рух».

29/18

 

 

Захист навчальних проектів. Підведення підсумків вивчення розділу: «Механічний рух».

 

5

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи на аналіз механічного руху учасників дорожнього руху та його наслідки для власної безпеки; задачі з прикладами логістики пасажирських і вантажних перевезень в Україні й світі; уміння вибрати оптимальну траєкторію руху в конкретних життєвих ситуаціях.

Розділ 3. Взаємодія тіл. Сила. [( 27+1) год.]

30/1

 

 

Явище інерції. Інертність тіла. Маса тіла.

Знаннєвий компонент: знає і описує фізичні явища і процеси

(інерція, деформація, тяжіння, тертя, тиск); володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (маса, густина речовини, сила,  коефіцієнт тертя, тиск, сила тиску) та вміє обрати її одиницю; формулює закони Гука, Паскаля, Архімеда; знає умову  плавання тіл;

пояснює    причини     виникнення атмосферного тиску та його залежність від висоти,       залежність сили пружності   від деформації; залежність тиску на дно і стінки посудини від висоти стовпчика й густини рідини; знає і розуміє будову та принцип дії

динамометра, манометра, барометра, терезів.

Діяльнісний компонент:

застосовує         закони        Гука, Паскаля, Архімеда, умови плавання тіл, формули сили тяжіння, ваги тіла, сили тертя ковзання, сили тиску,         виштовхувальної сили під     час розв’язування різних видів чи типів задач і виконання лабораторних робіт; здатен (здатна) запропонувати способи зменшення/збільшення сили тертя,          сили

пружності, тиску в практичних ситуаціях;

31/2

 

 

Лабораторна робота №6 «Вимірювання маси тіл методом зважування».

32/3

 

 

Густина речовини. 

33/4

 

 

Густина речовини. Розв´язування задач.

34/5

 

 

Лабораторна робота №7 «Визначення густини речовини (твердих тіл і рідин)».

35/6

 

 

Взаємодія        тіл.      Сила.     Додавання      сил.

Рівнодійна. Графічне зображення сил.

36/7

 

 

Взаємодія тіл. Розв´язування задач.

37/8

 

 

Деформація. Сила пружності. Закон Гука. Динамометр.

38/9

 

 

Взаємодія тіл. Розв´язування задач.

39/10

 

 

Лабораторна робота №8 «Дослідження пружних властивостей тіл».

40/11

 

 

Сила тяжіння. Вага тіла. Невагомість.

41/12

 

 

Взаємодія тіл. Розв´язування задач.

42/13

 

 

Тертя. Сили тертя. Коефіцієнт тертя ковзання. Тертя в природі й техніці.

43/14

 

 

Взаємодія тіл. Розв´язування задач.

44/15

 

 

Лабораторна     робота        №9    «Визначення коефіцієнта тертя ковзання».

45/16

 

 

Взаємодія тіл. Розв´язування задач. Самостійна робота.

46/17

 

 

Тиск твердих тіл на поверхню. Сила тиску.

47/18

 

 

Тиск твердих тіл на поверхню. Розв´язування задач.

6

48/19

 

 

Тиск рідин і газів. Закон Паскаля. Сполучені посудини. Манометри. [Насоси.]

графічно зображує сили;

користується динамометром, терезами;

читає покази шкали манометра, барометра;  використовує набуті знання у навчальній і

практичній діяльності.

Ціннісний компонент:  

висловлює судження про роль внеску вчених-фізиків у розвиток і становлення механіки та техніки; оцінює практичне значення застосування

законів і закономірностей у природі та техніці. Орієнтовні теми навчальних проектів:

1.Розвиток судно- та повітроплавання.

2.Дослід Торрічеллі.

3.Спостереження за зміною атмосферного тиску.

4.Насоси.

49/20

 

 

Тиск рідин і газів. Розв´язування задач.

50/21

 

 

Атмосферний тиск. [Дослід Торрічеллі.] Вимірювання атмосферного тиску. Барометри.

51/22

 

 

Виштовхувальна сила в рідинах і газах. Закон Архімеда.

52/23

 

 

Лабораторна робота №10 «З’ясування умов плавання тіла».

53/24

 

 

Закон Архімеда. Розв´язування задач.

54/25

 

 

Взаємодія тіл. Сила. Розв´язування задач.

55/26

 

 

Узагальнення        та    систематизація    знань     з

розділу «Взаємодія тіл. Сила.»

56/27

 

 

Контрольна робота №3 з розділу «Взаємодія тіл. Сила».

57/28

 

 

Захист навчальних проектів. Підведення підсумків вивчення розділу: «Взаємодія тіл.

Сила».

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи і задачі на аналіз явища інерції, сил тертя і пружності, їх наслідки для власної безпеки; матеріали з досягнення українських конструкторів у суднобудуванні, повітроплаванні тощо.

Розділ 4. Механічна робота та енергія. [(12+1) год.]

58/1

 

 

Механічна робота. Потужність.

Знаннєвий компонент: володіє поняттям, формулює визначення фізичної величини (механічна робота, потужність, кінетична і потенціальна енергія, момент сили, коефіцієнт корисної дії) і вміє обрати її одиницю;

розуміє сутність закону збереження механічної енергії, умову рівноваги важеля, принцип дії простих механізмів; знає різновиди важеля.

Діяльнісний компонент:

59/2

 

 

Механічна енергія та її види.

60/3

 

 

Механічна робота, потужність та енергія. Розв´язування задач.

61/4

 

 

Закон збереження й перетворення енергії в механічних процесах та його практичне застосування.

62/5

 

 

[Машини й механізми.] Прості механізми.

Момент сили. Важіль. Умови рівноваги

7

 

 

 

важеля. 

застосовує закон збереження енергії та формули роботи, потужності, ККД простого механізму, кінетичної енергії тіла, потенціальної енергії тіла, піднятого над поверхнею Землі, деформованого тіла, моменту сили під час розв’язування задач різних типів і виконання лабораторних робіт, у практичній діяльності; 

користується простими механізмами (важіль, нерухомий та рухомий блоки, похила площина); використовує набуті знання для безпечної життєдіяльності.

Ціннісний компонент:

оцінює прояви закону збереження механічної енергії в природі, техніці, побуті; оцінює ефективність використання простих механізмів; оцінює роль видатних учених у розвитку знань про

перетворення енергії.

Орієнтовні теми навчальних проектів:

1.Становлення і розвиток знань про фізичні основи машин і механізмів.

2.Прості механізми у побутових пристроях.

3.Біомеханіка людини.

4.Використання енергії природних джерел.

63/6

 

 

Прості механізми. Розв´язування задач.

64/7

 

 

Лабораторна робота №11 «Вивчення умови рівноваги важеля».

65/8

 

 

Коефіцієнт корисної дії механізмів. [«Золоте правило» механіки.]

66/9

 

 

Лабораторна робота №12 «Визначення ККД простого механізму».

67/10

 

 

Узагальнення та систематизація знань з розділу «Механічна робота та енергія».

68/11

 

 

      Контрольна     робота     №4     з     розділу

«Механічна робота та енергія».

69/12

 

 

Захист навчальних проектів. Підведення підсумків вивчення розділу: «Механічна робота та енергія».

70/13

 

 

Підведення підсумків навчального року

Навчальні ресурси для наскрізних змістових ліній: ситуативні вправи й задачі на застосування закону збереження енергії, розрахунок параметрів простих механізмів, умов їх безпечного використання; інформаційні матеріали про досягнення українських конструкторів у машинобудуванні й будівництві.

8

 

 

 

 

 

pdf
Пов’язані теми
Фізика, 7 клас, Планування
До підручника
Фізика 7 клас (Бар’яхтар В.Г., Довгий С.О., Божинова Ф.Я., Горобець Ю.І., Ненашев І.Ю., Кірюхіна О.О.; за редакцією Бар’яхтара В.Г., Довгого С.О.)
Додано
23 серпня 2020
Переглядів
3398
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку