Особливості ЕГП Азії. Політична карта регіону

ТЕМА УРОКУ: Особливості економіко-географічного положення Азії. Склад регіону. Сучасна політична карта Азії. Форми державного правління і територіального устрою країн Азії

МЕТА УРОКУ: навчальна: сформувати в учнів систему знань про особливості економіко- і політико–географічного положення Азії, політичну карту регіону, форми правління та територіального устрою країн Азії, типи країн за рівнем економічного розвитку, міжнародні організації, райони збройних конфліктів;

розвивальна: розвивати образне і логічне мислення, вміння формулювати власну думку, зв'язне мовлення, пам'ять;

виховна: продовжити формувати в учнів потребу у розширенні світогляду, бути відповідальними та цілеспрямованими; виховувати почуття співпричетності до вивчення особливостей регіону Азія

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу

Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів

Знаннєвий компонент: називають склад регіону Азія, наводять приклади країн Азії, що належать до різних типів за рівнем економічного розвитку, показують на карті субрегіони Азії;

Діяльнісний компонент: складають комплексну економіко-географічну характеристику Азії, використовують тематичні карти для обґрунтування особливостей рівня розвитку окремих країн та субрегіонів, виникнення міждержавних конфліктів.

Оцінно-ціннісний компонент: роблять висновки про причини нерівномірності економічного розвитку субрегіонів Азії, висловлюють судження про шляхи вирішення міждержавних конфліктів.

Обладнання: політична карта Азії, атласи, робочі зошити, мультимедійна презентація.

СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

• Пригадайте, які цивілізації та держави стародавнього світу існували в Азії.
• Назвіть відомі вам сучасні держави, що розташовані в Азії.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

Азія – унікальний, з усіх точок зору, регіон. Має найбільшу площу серед інших регіонів – 44,5 млн км², саме тут зародилися перші в історії людства хліборобські цивілізації, було винайдено систему числення, різноманітні системи письма, методи гончарства, штучного зрошення, здійснено селекцію багатьох сільськогосподарських культур.

IV. Вивчення нового матеріалу

Азія – регіон величезних контрастів (на слайдах демонструється інформація про основні контрасти регіону):

• Тут знаходиться найвища (г. Джомолунгма, 8850 м) та найнижча точки суходолу (Мертве море, - 400 м);
• Найбільше за площею (Каспійське море) та найглибше (Байкал) озера;
• Тут знаходиться полюс холоду (м. Оймякон) та найбільша кількість пустель помірного поясу (Алашань, Гобі, Такла-Макан, Бейшань);
• Поряд з найбагатшими країнами регіону (Японія, Ізраїль) є країни, які займають останні позиції в рейтингу країн за рівнем економічного розвитку (Афганістан, Таджикистан, Бангладеш, Непал, Бутан).

На території Азії нараховується 48 держав і територій, 47 з них –  незалежні. Особливий статус має територія о. Тайвань, який домагається вступу до ООН, проте юридично вважається однією з «конфліктних провінцій» Китаю. В межах регіону Азія є всі типи країн за рівнем економічного розвитку, тобто:

1) економічно розвинені країни;

2) країни планової економіки;

3) країни, що розвиваються;

4) найменш розвинені країни.

Завдання 1. За картами атласу визначте країни, які відносяться до перерахованих вище типів країн за рівнем економічного розвитку. Встановіть, яка група має найбільшу кількість країн у своєму складі.

За формою правління 2/3 азіатських держав республіки, проте саме в цьому регіоні світу знаходиться найбільша кількість монархій – 14.

Завдання 2. За картами атласу визначте, які країни в Азії є монархіями та згрупуйте їх у дві групи за видами монархій. Після виконання завдання учні звіряють результат своєї роботи з інформацією на слайді.

За адміністративно-територіальним устроєм 4/5 держав регіону є унітарними, проте є 9 федерацій.

Завдання 3. За картами атласу визначте, які країни мають федеративну форму адміністративно-територіального устрою. Після виконання завдання учні звіряють результат своєї роботи з інформацією на слайді.

Отже, з вище сказаного, стає зрозуміло, що Азія дуже строкатий регіон і на її просторах сформувалась велика кількість субрегіонів.

ЗАХІДНА АЗІЯ. Цей субрегіон охоплює країни Середнього Сходу та Кавказу. Тут утворилися перші відомі держави, виникли світові релігії – християнство, іслам, іудаїзм. Нині це один із суперечливих, геополітично нестабільних, економічно неоднорідних субрегіонів світу. Його суспільний розвиток упрдовж десятиліть визначали три основні чинники: нафта, провідна роль держави в економіці та етнічні і релігійні конфлікти.

Завдання 4. Назвіть, які осередки релігійного та етнічного протистояння в субрегіоні ви знаєте.

ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ. Це величезний за площею субрегіон у центрі Євразії. Його степова частина від Монголії до Казахстану була цариною кочових народів. Це осередок зрошувального землеробства. Країни, які перебувають у складі субрегіону як самостійні державні утворення виникли у 1991 році в результаті розпаду СРСР.

ПІВДЕННА АЗІЯ. Субрегіон охоплює країни, що розташовані на південь від Гімалаїв та на сусідніх островах в Індійському океані. Субрегіон має вигідне географічне положення, оскільки поряд проходять важливі транзитні шляхи з Європи та Середнього Сходу до Східної Азії та Австралії.

У докапіталістичний період у Південній Азії існували численні феодальні держави, які мали відносно високі для свого часу рівні суспільно-економічного розвитку. Саме тут зародився буддизм, що став державною релігією. У ХІХ  ст. Велика Британія створила у Південній Азії своє найбільше колоніальне володіння, яке охоплювало територію нинішніх Індії, Пакистану, Бангладеш, М’янми (тоді Бірма), Шрі-Ланки. Незалежність ці території отримали після Другої світової війни. Найважливішими проблемами субрегіону є питання делімітації державних кордонів між Китаєм та Індією у важкодоступних місцях гірських хребтів Гімалаїв, проблема штату Кашмір, переділеного між Індією, Пакистаном і Китаєм.

ПІВДЕННО-СХІДНА АЗІЯ. Субрегіон розташований на перетині міжцивілізаційних комунікацій, тому він перетворився на арену численних суперечок за сфери впливу між геополітичними силами як із сусідніх, так із віддалених держав. З ХVІ ст.. в субрегіонів з’явилися європейці, а згодом у ХХ ст.. – американці та японці. У Південно-Східній Азії були колонії Португалії, Голландії, Великої Британії, Франції, Іспанії. Звільнення від колоніальної залежності супроводжувалося «брудними» війнами і внутрішніми соціальними конфліктами. Деякі з них неврегульовані і досі: партизанська війна на Філіппінах; «золотий трикутник» на  стику Китаю, Лаосу та М’янми, що його контролює наркоманія.

СХІДНА АЗІЯ. Країни Східної Азії є ядром Азійсько-Тихоокеанського регіону. Найголовнішим наслідком відродження регіону у ХХ – ХХІ ст.. стало перетворення так званого Далекосхідного трикутника (Японія – Китай – Південна Корея) на один із світових осередків сили. Нині на роль регіональних лідерів претендують дві країни – Китай і Японія. Проте в цьому регіоні є осередки геополітичних протистоянь: між КНДР і Республікою Корея, неврегульовані відносини між Китаєм і Тайванем, спірна територія Курильських островів між Японією і Росією, територіальні суперечки Китаю і В’єтнаму.

Міжнародні організації. В межах Азії найбільш впливовими міжнародними організаціями є АСЕАН і Ліга арабських держав.

Завдання 5. Учні мали випереджальне завдання підготувати повідомлення про міжнародні організації Азії, зокрема про АСЕАН і Лігу арабських держав.

Очікувані відповіді учнів

Асоціація держав Південно-Східної Азії  (англ.  Association of  South East  Asian  Nations,  ASEAN,  АСЕАН)  — геополітична та економічна міжнародна організація, до якої входять 10 країн, розташованих в Південно-Східній Азії. Метою асоціації було оголошено прискорення економічного розвитку та соціального прогресу в краïнах-учасницях, захист миру та стабільності в регіоні, а також надання краïнам-учасницям змоги мирного розв'язання спірних питань.

В основу Економічної спільноти АСЕАН покладено Зону вільної торгівлі (ЗВТ) (AFTA), яка надасть систему тарифних преференцій для сприяння вільного потоку товарів в межах АСЕАН. ЗВТ (AFTA) — це угода між краïнами-учасницями АСЕАН щодо виробництва товарів у країнах АСЕАН. Угоду було підписано 28 січня 1992 в Сінгапурі. Спочатку угоду підписали Бруней, Малайзія, Індонезія, Сінгапур та Таïланд. 1995 до угоди приєднався  В'єтнам,  1997 — М'янма,  1999 — Камбоджа. В'єтнам, М'янма та Камбоджа не повністю виконали свої обіцянки, коли вони вступали до ЗВТ, тому вони отримали більший термін для виконання своїх обіцянок зі зниження тарифів.

Найвищим органом АСЕАН є саміт лідерів (глав держав та урядів) краïн-учасниць, який відбувається щорічно починаючи з 2000 року. Повсякденне керування роботою організації виконує постійний комітет у складі міністра зовнішніх справ поточної краïни-голови та послів інших краïн-учасниць. Постійний секретаріат розташований в Джакарті. Робота Асоціації відбувається в 29 комітетах та 122 робочих групах. Щорічно в АСЕАН відбувається понад 300 заходів та зустрічей. Безпосередньо до організації належать Філіппіни, Малайзія, Індонезія, Сінгапур та Таïланд. 7 січня 1984 року до них приєднався Бруней-Даруссалам, 28 липня 1995року — В'єтнам, 23 липня 1997 року — Лаос та М'янма. 30 квітня 1999 року — Камбоджа. Папуа Нова Гвінея  і Східний Тімор мають статус краïн-спостерігачів.

Ліга арабських держав (араб. جامعة الدول العربية‎ Jāmiʻat ad-Duwal al-ʻArabiyya)  — регіональна  міжнародна  організація  арабських  держав Південно-Західної Азії, Північної  і Північно-Східної Африки. Створена в Каїрі 22 березня  1945 року Єгиптом,  Сирією,  Іраком,  Ліваном,  Трансйорданією,  Саудівською Аравією. Ємен приєднався 5 травня 1945 року. Нараховує 22 країни-члени. Провідна мета Ліги наступна: залучення тісніших відносин між державами-членами і координація взаємодії між ними задля захисту своєї незалежності і суверенітету,  вирішення загальних питань й інтересів арабських країн.

Ліга арабських держав бере участь в політичних, економічних, культурних і соціальних програмах, направлених на сприяння реалізації інтересів своїх держав-членів. Вона виступає як форум для держав-членів в цілях координації їх політичних позицій, задля обговорення питань, що мають загальний інтерес, для врегулювання суперечок і вирішення проблем на кшталт Ліванської кризи у 1958. Ліга виступає як платформа для розробки і висунення багатьох епохальних документів сприяння економічній інтеграції. Одним з прикладів є Об'єднана Арабська хартія економічної діяльності, яка визначає принципи економічної діяльності в регіоні.

Ліга арабських держав зіграла важливу роль у формуванні шкільної програми, підвищення ролі жінок в арабському суспільстві, сприянню соціального захисту дітей, заохочення молодіжних і спортивних програм, збереження арабської культурної спадщини і розвиток культурного обміну між державами-членами. Заохочування літературної й інтелектуальної творчості, сучасний переклад технічних термінів для використання в державах-членах. Ліга пропонує заходи з боротьби зі злочинністю і наркоманією, а також займається питаннями праці, особливо серед арабських заробітчан-емігрантів.

Отже, найбільшими регіональними міжнародними організаціями на території Азії є Асоціація країн Південно-Східної Азії і Ліга арабських держав. Їх роль є значною, тому що важливим аспектом діяльності подібних організацій є консолідація країн регіону та згладжування конфліктів різного характеру. В азіатському регіоні це актуально, оскільки тут є багато «гарячих точок», які потребують вирішення із залученням міжнародних спільнот.

Найбільш значними конфліктами в межах регіону є:

• Корейський півострів. Конфлікт почався у 1948 році з розділення Кореї на північ та південь. Завершився він у 1953 році облаштуванням найбільш укріпленої ділянки нічийної землі, яка розділяє КНДР та Південну Корею.

Але напруження на півострові лишається через те, що Пхеньян продовжує розвивати свою ядерну програму. КНДР має за оцінками спостерігачів 10 ядерних боєголовок. Тим часом у Південній Кореї знаходиться американська система протиракетної оборони та військова база (28,5 тисяч військових США).

• Війна в Сирії. Розпочалась як продовження "Арабської весни" у 2011 році, але громадські виступи швидко переросли у військове протистояння сил, лояльних президенту Башару Асаду та його супротивникам. Обидві сторони підтримували іноземні держави. На боці армії Асада б'ються загони з Ірану та "Хезболи", яка базується в Лівані. З 2015 року його почала підтримувати ще й російська армія. Різні угрупування повстанців підтримують США, Туреччина, Саудівська Аравія, Йорданія та інші країни.
• "Ісламська держава". Окремим гравцем війни в Сирії стала самопроголошена "Ісламська держава" (вона ж ІДІЛ, ІДІШ та "Даєш"), яка взяла під контроль частину Сирії та Іраку. Але в 2017 році її позиції значно послабились. Та проблема в тому, що за часи війни в Сирії "ІД" встигла розростися до рівня міжнародної організації. Вона присутня в Лівії, а групи, які оголосили про лояльність самопроголошеному "ісламському халіфату" є також у Нігерії, на Філіппінах та інших країнах. Окрема небезпека - це апологети "ІД", які живуть у країнах Європи та час від часу регулярно влаштовують там теракти.
• Війна в Ємені. Зараз у цій країні ведуть війну сили повстанців-хуситів, яким допомагає Іран та урядові війська, яким активно допомагає коаліція, провідну роль в якій грає Саудівська Аравія. Через брак їжі та чистої води населення страждає від голоду та холери.
• Ізраїльсько-палестинський конфлікт. Триває фактично з утворення держави Ізраїль рішенням ООН у 1947 році. Фактично він є частиною більш загального арабо-ізраїльського конфлікту. Араби, що проживають у Секторі Газа та на Західному березі річки Йордан домагаються створення власної незалежної держави.  Ізраїль виступає проти цього.
• Буддійсько-мусульманський конфлікт в М'янмі. Мусульмани-рохінг'я (або ж рохінджа) становлять меншість у країні, більшість населення якої сповідує буддизм. Віддавна вони борються за створення власної держави. У 2017 році армія та поліція М'янми провела масштабну операцію в штаті Ракхайн у відповідь на вбивство повстанцями-рохінг'я дев'ятьох прикордонників. Близько 75 тисяч рохінг'я втекли до Бангладеш. За свідченнями біженців, армія та поліція М'янми, а також місцеве населення били й ґвалтували жінок, вбивали дітей та скоїли низку інших злочинів проти людства. Місія ООН збиралася розслідувати ці злочини, але уряд М'янми відмовив її членам у візах.
• Війна в Афганістані. Ця країна не виходить зі стану війни десятки років. Зараз там триває війна з талібами та угрупуваннями, які називають себе підрозділами "Ісламської держави". Бойовики отримують підтримку з сусіднього Пакистану, де в Зоні племен розташовано чимало баз бойовиків. У 2001 році в країну зайшли війська коаліції НАТО на чолі зі США, які розпочали війну з угрупуваннями "Аль-Каїди" і талібами. У 2014 році були проведені демократичні вибори, контроль за безпекою перебрали на себе місцева армія та сили безпеки. В Афганістані досі лишається 13 тисяч військових НАТО та США і зараз точаться дискусії про те, чи не варто збільшити їхню кількість. Активність терористів у країні лишається високою.
• Конфлікт між Індією та Пакистаном. Дві країни ведуть суперечку за Кашмір з 1947 року, коли обидві стали незалежними державами. За регіон вели три війни - в 1947, 1965 та 1999 роках. З 2003 року встановлено перемир'я, але воно часто порушується. Обидві країни також мають інші "гарячі зони", де й досі стріляють. В Пакистані це Белуджистан та райони, що найбільше страждають від діяльності радикальних терористичних угрупувань - Вазірістан, Зона племен, Хайбер-Пахтунхва. В Індії це штати Ассам, Маніпур та Нагаленд.
• Нагорно-Карабахський конфлікт. Збройне протистояння 1990-1994 років між Азербайджаном та Вірменією призвело до утворення невизнаної Нагорно-Карабахської Республіки (за вірменською версією Республіка Арцах). Підписання в Бішкеку угоди "Про незастосування зброї" призвело до зупинки масштабних військових дій, але локальні збройні сутички в яких гинуть азербайджанці та вірмени тривають досі.
• Війна з "Ісламською державою" на Філіппінах. У травні 2018 р. бойовики кількох радикальних ісламістських угрупувань захопили місто Мараві на філіппінському острові Мінданао. Їхній ватажок був проголошений керівником підрозділу "ІД" у Південно-Східній Азії. Армія Філіппін досі безуспішно намагається вибити терористів з міста, вбито вже близько 500 людей - військових та цивільних.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон»

• Я сьогодні на уроці дізнався(лась) про …

VI. Підведення підсумків уроку

• Азія – регіон контрастів;
• За формою правління переважають республіки, проте тут найбільша кількість монархій; за територіальним устроєм більше унітарних держав;
• За рівнем економічного розвитку в межах регіону присутні всі типи країн;
• В межах Азії виділяють такі субрегіони: Східна, Південно-Східна, Південна, Південно-Західна, Центральна;
• Найвпливовішими міжнародними організаціями в регіоні є АСЕАН і Ліга арабських держав;
• В межах Азії мають місце тривалі військові конфлікти, які мають різне підґрунтя.

VII. Домашнє завдання  

1. Підручник Бойко В. М., Брайчевський Ю. С., Яценко Б. П. «Географія» (рівень стандарту) 10 кл., опрацювати § 19, 20.

2.Підготувати повідомлення про найдавніші цивілізації, які розвивалися в межах азіатського регіону.