Остап Вишня. Життя і творчість

Остап Вишня (1889-1956)ГУМОР – СИНОНІМ СВОБОДИОстап Вишня

Остап Вишня – Губенко Павло Михайлович. Остап Вишня – один з кращих українських гумористів. Його гуморесками та усмішками захоплювалися та захоплюються понині. Але біографія прозаїка була дуже напруженою. Він пережив усі жахіття радянського часу. Цілі десять років він провів в таборах ГУЛАГу, ледь не загинувши від розстрілу. Але йому пощастило побачити волю та реабілітуватися. При цьому незважаючи на всі каверзи долі, він з усмішкою пройшов негаразди. Так, його «Вишневі усмішки» дійсно допомагали, навіть розкрили новий жанр літератури.

Народився 13 листопада 1889 на хуторі Чечва біля містечка Грунь Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній (17 дітей) селянській сім’ї. Закінчив двокласну Заньковецьку школу і Київську військово-фельдшерську школу. Працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. У 1917 вступив на історико-філологічний факультет Київського університету.

У 1919 за підписом Павло Грунський опубліковано перший сатиричний твір (фейлетон) «Демократичні реформи Денікіна» Працював у «Селянській правді» та у журналі «Червоний перець». У 1920 р. Остапа Вишню вперше заарештували за активну патріотичну участь. Від розстрілу його врятував Василь Елан-Блакитний.1921 — опублікована усмішка «Чудака, їй-богу»  під псевдонімом Остап Вишня. Став основоположником жанру усмішки. З 1923 до 1929 рр. вийшли такі найпопулярніші збірки: «Вишневі усмішки сільські», «Вишневі усмішки кримські», «Усмішки», «Вибрані твори»

На засланні Остап Вишня практично нічого не писав, крім щоденника. Відбувши 10-річне заслання Остап Вишня повернувся до Москви. Треба було отримати документи, житло, пройти перевірку. Йшла війна. Київ був звільнений, житло письменника було конфісковано, а сім'ю виселили за межі України. Його зустріли друзі-письменники: М. Бажан, М. Рильський, Ю. Смолич. Усіх мучило питання, чи буде Павло Губенко знову продовжувати літературну діяльність. Але відповідь була невтішна: “Хіба я тепер зумію?”

У 1933 заарештували і звинуватили тероризмі і контрреволюційній діяльності. Його оголосили “ворогом народу” і на 10 років заслали в сталінські табори.1933-1943 — на засланні в Ухто-Печорському таборі ( недалеко від Воркути).. Пережити заслання письменникові допомогла його дружина Варвара Маслюченко.1944 — перший твір після заслання «Зенітка». Ця гумореска ознаменувала початок другого періоду творчості гумориста. Після війни Остап Вишня був членом редколегії і співробітником сатиричного журналу “Перець”, членом правління Спілки письменників України. У 1955 його було реабілітовано.

28 вересня 1956 року гуморист помер.

Усмішка – різновид гуморески, у якому поєднано жанрові особливості гумористичного оповідання, анекдоту, фейлетону. Усмішці характерні: лаконізм;дотепність;обов'язкова присутність автора;поєднанням побутових замальовок, жанрових сценок з частими авторськими відступами.

Збірки: 1.«Вишневі усмішки сільські» 2.«Вишневі усмішки кримські»3.«Українізуймось»     4.«Вибрані твори»     5.«Вишневі усмішки театральні»6.«Усмішки» в 4 томах7.«Вишневі усмішки закордонні»Найвідоміші твори: 1919р. перший фейлетон «Демократичні реформи Денікіна» (підпис Павло Грунський)1921р. усмішка «Чудака, їй-богу» (підпис Остап Вишня)«Чукрен» та «Чухраїнці»1927 гумореска «Моя автобіографія» 1958р.цикл «Мисливські усмішки» 

Твір “Моя автобіографія” написано в художньому стилі. У творі Остап Вишня розповідає про самого себе. Розповідь ведеться від першої особи. Моя автобіографія. Рік написання: 1927 (написана за 2 дні)Літературний рід: епос. Жанр: гумореска (усмішка)Тема: розповідь про батьків, навчання й формування світогляду письменника.Ідея: висвітлити фактори, які впливають на формування митця, у гумористичній формі. Головні герої: Павло – герой-оповідач (образ самого автора), його батько та мати, баба, бариня, вчитель Іван Максимович. Композиція: 3 розділи. 1 розділ – народження Остапа Вишні, його дитинство (де й коли народився, про батьків та дідів); 2 і 3 розділи – навчання Остапа Вишні; формування його світогляду. Композиція твору відповідає формі ділового паперу – автобіографії. Гумореска скомпонована з окремих невеличких розділів – «фресок». Це не лише життєпис, а й аналіз пережитого автором. Гострий на слово гуморист постає серйозним і вдумливим.