ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС. ВИСТУП НА ПЕРШИХ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ

Батькам майбутніх першокласників!

Цього року Ваша дитина йде до першого класу.

Це велика подія у Вашій сім'ї.

Ми сердечно вітаємо вас і бажаємо, щоб Вашій дитині було добре, затишно і цікаво у школі. Дозвольте дати Вам кілька рекомендацій.

Десять речей, які повинні зробити батьки першокласника 1-го вересня:

1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кімнату кульками, плакатом з веселим написом.

2. Приготуйте маленький подаруночок, барвисто оформлений, і покладіть поряд з її подушкою.

3. Якщо Ви напередодні зібрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною і покладіть ще якісь дрібні речі: комічну гумку або незвичайний олівець.

4. Цього дня забороніть собі повчати дитину, підвищувати на неї голос. Не сердьтеся і не хмуртеся.

5. Відкладіть усі справи, візьміть відгул. Ви повинні бути поряд, коли дитина переступить шкільний поріг.

6. Скажіть своєму першокласнику, як добре і чудово він виглядає.

7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте, що їй сподобалося, що вона робила, похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть якщо це не так).

8. Увечері організуйте святкову вечерю. Запросіть бабусь, дідусів.

9. Не забудьте сказати дитині, як сильно ви її любите.

10. Лягаючи спати, дайте слово і надалі бути до дитини таким лагідним, спокійним і уважним, як сьогодні.

Усе це дасть можливість дитині зрозуміти, що події, які відбуваються в житті, дуже важливі і для батьків. Це додасть їй упевненості, налаштує на серйозну, цікаву роботу.

 

ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ КЛАС. ВИСТУП НА ПЕРШИХ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРАХ Перший рік навчання у школі без сумніву можна порівняти з першим роком після народження: величезна відповідальність, необхідність багато часу проводити поруч, океан витримки й терпіння. Це справді дуже серйозне випробування для батьків - випробування їхньої життєвої стійкості, доброти, чуйності. Добре, якщо дитина у важкий перший рік навчання відчуватиме підтримку. Ваша віра в успіх, спокійне, рівне ставлення допоможуть їй упоратися з усіма труднощами. Психологічна підтримка під час шкільного навчання - проблема важлива і складна. Ми багато говоримо про психологічну готовність дитини до школи, відсуваючи або вважаючи за очевидний фактор готовність батьків до нового, шкільного етапу життя їхньої дитини. Головна турбота батьків - підтримка і розвиток прагнення вчитися, пізнавати нове. Наприклад, ви зустрічаєте дитину після уроків запитанням: "що було цікавого у школі?". Допитайтесь, чи довідалась дитина щось нове, щось що її здивувало, вразило. Це заставить маленького учня напружитися і почати пригадувати, хай не одразу і не все він згадає, проте ваша участь і інтерес позитивно позначаться на розвитку пізнавальних здібностей дитини. Їх ви зможете ненав'язливо спрямовувати й зміцнювати далі. Стримуйтесь і не лайте школу й учителів у присутності учнів. Нівелювання їхньої ролі не дозволить відчути радість пізнання. Не порівнюйте свого сина чи доньку з однокласниками, хоч би як вони були вам симпатичні або навпаки. Ви любите і приймаєте дитину такою, якою вона є, тому поважайте її індивідуальність.Будьте послідовні у своїх вимогах. Якщо прагнете, наприклад, щоб дитина росла самостійною, не поспішайте пропонувати їй допомогу, дайте відчути себе дорослою. З розумінням ставтеся до того, що у вашого маляти щось не буде виходити одразу, навіть якщо це здається вам елементарним. Запасіться терпінням. Пам'ятайте, що вислови на кшталт: "Ну скільки тобі потрібно повторювати? Коли ж ти нарешті навчишся? Що ж ти такий телепень?", - крім роздратування нічого не викличуть. Психологічно батьки мають бути готові не тільки до труднощів, невдач, але й до успіхів дитини. Не бійтеся хвалити малюка, не переживайте, що він зазнається або зледащіє і не додавайте кожного разу до бочки меду ложку дьогтю. Замість цього, просто порадійте успіху очікуваному і закономірному, адже цьому передувала праця і далі буде так само, потрібно лише постаратися. Дуже важливо, аби батьки порівнювали свої очікування щодо майбутніх успіхів дитини з її реальними здібностями. Це визначає здатність дитини самостійно розраховувати свої сили, плануючи якусь діяльність. Отже ваша підтримка, віра в дитину, в її успіх допоможуть перебороти всі перешкоди. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПЕРШОКЛАСНИКІВ У 6 - 7 років формуються мозкові механізми, що дозволяють дитині бути успішною у навчанні. Медики вважають, що у цей час дитині дуже важко. І тисячу разів були праві наші прабабусі, які відправляли своїх нащадків у гімназії тільки у 9 років, коли нервова система вже сформувалася. Однак серйозних зривів і хвороб можна уникнути вже й сьогодні, якщо дотримуватися найпростіших правил. ПРАВИЛО 1Ніколи не відправляйте дитину одночасно в перший клас і якусь секцію або гурток. Сам початок шкільного життя вважається важким стресом для дитини. Якщо маля не зможе гуляти, відпочивати, робити уроки без поспіху, у нього можуть виникнути проблеми зі здоров'ям, невроз. Тому, якщо заняття музикою і спортом здаються вам необхідною частиною виховання, почніть водити дитину у ці гуртки за рік до початку навчання або із другого класу. ПРАВИЛО 2 Пам'ятайте, що дитина може концентрувати увагу не більш як на 10 - 15 хвилин. Тому, коли ви будете робити з нею уроки, через кожні 10-15 хвилин необхідно перериватися й обов'язково давати маляті фізичну розрядку. Можете просто попросити його пострибати на місці 10 разів, побігати або потанцювати під музику кілька хвилин. Починати виконання домашніх завдань краще з письма. Можна чергувати письмові завдання з усними. Загальна тривалість занять не має перевищувати однієї години. ПРАВИЛО 3 Комп'ютер, телевізор і будь-які заняття, що вимагають зорового навантаження , мають тривати не більше години на день - так вважають лікарі - офтальмологи й невропатологи з усіх країн світу. ПРАВИЛО 4 Впродовж першого року навчання ваше маля понад усе потребує підтримки. Дитина не тільки формує стосунки з однокласниками й учителями, але й уперше розуміє, що знею самою хтось хоче дружити, а хтось - ні.саме у цей час у маляти складається свій власний погляд на себе. І якщо ви хочете, щоб із нього виросла спокійна і впевнена у собі людина, - обов'язково хваліть! Підтримуйте, не лайте за помилки і неохайність у зошиті. Усе це - дрібниці порівняно з тим, що від нескінченних докорів і покарань ваша дитина зневіриться у собі. КІЛЬКА КОРОТКИХ ПРАВИЛ 1. Показуйте дитині, що її люблять такою, якою вона є, а не за якісь досягнення. 2. Не можна ніколи, навіть у пориві гніву, говорити дитині, що вона гірша за інших. 3. Треба чесно й терпляче відповідати на будь-які запитання. 4. Намагайтеся щодня знаходити час, щоб побути наодинці зі своєю дитиною. 5. Учіть дитину вільно спілкуватися не тільки зі своїми однолітками, але й із дорослими.6. Не соромтеся підкреслювати, що ви пишаєтеся своїм малюком. 7. Будьте чесні в оцінках своїх почуттів до дитини. 8. Завжди говоріть дитині правду, навіть коли вам це невигідно. 9. Оцінюйте тільки вчинки, а не саму дитину. 10. .Не домагайтеся успіху силою. Примус - найгірший варіант морального виховання. Примус у сім'ї руйнує особистість дитини. 11. Визнайте право дитини на помилку. 12. Думайте про дитячий "банк" щасливих спогадів. 13. Дитина ставиться до себе так, як ставляться до неї дорослі. 14. І взагалі, хоч інколи ставте себе на місце своєї дитини, і тоді ви краще зрозумієте, як її виховувати

Моя дитина йде до школи

Виступ на збори для батьків майбутніх першокласників

(Перші батьківські збори вже укомплектованого 1-го класу слід провести у

травні на базі дитячого садка або школи).

1. Обговорення педагогічної ситуації.

2. Виступ учителя.

3. Демонстрування виставок.

4. Анкетування батьків.

Обговорення педагогічної ситуації.

Прийшов хлопчик у 1 клас. Читає досить вільно, рахує до ста, розв'язує

арифметичні задачі на додавання і віднімання, словниковий запас багатий -

ніби все в порядку. Але минають перші два місяці навчання, і його мати

починає скаржитись учителю: "Не знаю, що робити з сином. Ми його так

готували до школи, стільки працювали з ним, а похвалитись успіхами не

можемо. Головне - зовсім не хоче вчитися. У портфелі таємно носить іграшки,

хоча я давно відібрала їх у нього і заховала."

1. Що можна сказати про підготовленість хлопчика до школи?

2. Якої помилки припустилися батьки, готуючи сина до школи?

Виступ учителя. Початкова школа покликана забезпечити загальний розвиток

дитини: формувати у молодших школярів уміння впевнено читати, писати і

лічити, користуватися книжкою та іншими джерелами інформації; формувати

загальні уявлення про навколишній світ; сприяти засвоєнню норм

загальнолюдської моралі та особистісного спілкування, основ гігієни,

виробленню трудових навичок. Тому важливим завданням у період підготовки

дитини до школи має стати виховання у майбутніх школярів почуття

відповідальності, самостійності, організованості, готовності трудитися

(звичайно, на рівні, доступному шести-семирічній дитині); формування

правильних моральних уявлень, готовності поділитися, поступитися, прийти на

допомогу. Обізнаність з моральними нормами, які визначають людські

взаємини, здатність дотримуватись правил поведінки в колективі - надійний

компас для новачка в новому середовищі. Підготовленість дитини до школивчені умовно поділяють на загальну, інтелектуальну і психолого-педагогічну.

Одне з першочергових завдань сім'ї - забезпечити загальну підготовленість

дитини до школи. Воно полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному

розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних навичок, умінь

самообслуговування і побутової праці. Сюди входить також і піклування про

нормальне харчування малят, загартування організму, медичне обстеження.

Інтелектуальна готовність забезпечується оволодінням найпростішими

формами мислення (поняттями, судженнями, висновками); мислительними-

операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням); розвитком

допитливості, ініціативи, самостійності, умінням логічно мислити;

формуванням умінь і навичок навчальної діяльності (планувати роботу,

працювати в певному темпі та ін.). Розумова підготовленість дитини до школи

передбачає також певний рівень сформованості вміння слухати дорослого і

сприймати його вказівки, керуватися ними під час виконання завдання,

усвідомлювати необхідність запитати, якщо завдання незрозуміле, оцінювати

свою роботу, досягати бажаних результатів. Велике значення для успішного

навчання має правильність мовлення. Дитина повинна говорити виразно,

правильно будувати речення, послідовно висловлювати свої думки. До початку

навчання у школі майбутні першокласники мають оволодіти такими поняттями:

"більше", "менше", "однаково", "стільки ж", "короткий і довгий", "старший і

молодший"; вміти порівнювати найпростіші множини предметів (геометричні

фігури, фрукти тощо). Значне місце в дошкільному вихованні має зайняти

діловий настрій дитини на школу, на серйозну навчальну працю, тобто

формування її психологічної підготовленості до навчання. Батькам треба

пам'ятати, що головним у цій роботі мають стати найрізноманітніші засоби

заохочення, а не примусу. Виховну роботу слід будувати на перспективі

радісного очікування дня, коли малюк стане школярем; переконувати, що

навчання в школі - це серйозна праця, в результаті якої дитина

дізнаватиметься про щось нове. Ні в якому разі не варто залякувати

труднощами, що можуть виникнути у процесі навчання. Пам'ятаючи про те, що

в школі буває робота нецікава, але важлива, яку потрібно виконувати, слідпривчати дитину підкорятися слову "треба", свідомо розбиратися у своїй

позиції ("хочу" і "треба"). Варто поступово формувати уміння доводити почату

справу до кінця, переборювати труднощі, переживати задоволення від

завершеної справи, не засмучуватися невдачею.Готуйте дитину жити і

працювати в колективі ровесників. Пам'ятайте, що особливі труднощі

відчувають учні, котрі ростуть в сім'ї одинаками.

Демонстрування виставок.

а) рекомендованої літератури для батьків;

б) підручників і навчальних приладь (олівці, трикутник, фарби, пензлик,

різнокольоровий папір, нотний зошит тощо);

в) шкільного одягу і взуття;

г) господарського куточка (голка, нитки, ножиці, клей тощо).

(Для початкуючого вчителя радимо такі виставки підготувати на перші збори у

перші дні навчання дітей у школі).

Бажано вручити кожному батькові, як радить Ш. О. Амонашвілі, листа

майбутньому першокласнику від першого вчителя. Він може бути орієнтовно

такого змісту: Добрий день, дорогий...Я твоя перша вчителька. Звати мене

Надія Іванівна. Поздоровляю тебе - ти йдеш до школи. Сподіваюся, що ми з

тобою станемо добрими друзями. Ти товаришуватимеш з усіма дітьми в класі.

Школа у нас велика. Ти вже дорослий, а тому сам маєш знайти свій клас.

Запам'ятай, як це зробити. Як тільки піднімешся сходинками головного входу,

побачиш стрілки. Стеж за ними, і вони приведуть тебе до твого класу. На його

дверях намальована ластівка. А якщо все ж заблудишся - не бійся, тобі

допоможуть знайти дорогу старші учні, котрі чергуватимуть у коридорі. Я

чекатиму на тебе в класі, буду рада з тобою познайомитись! Твоя перша

вчителька.

Анкета для батьків майбутніх першокласників.

1. Ім'я і прізвище дитини.

2. Чи вміє ваша дитина читати?

3. Чи вміє писати?

4. Чи вміє ваша дитина рахувати?5. Якими ласкавими іменами називаєте малюка в сім'ї?

6. Особливості характеру дитини (уважність, спостережливість, цікавість,

збудливість, дисциплінованість та інші якості).

7. Який у неї слух, зір?

8. Які захворювання перенесла дитина в дошкільному віці?

9. Ім'я та по батькові батьків, освіта. Де і ким працюють?

10. Хто, крім батьків, виховує дитину? Скільки дітей у сім'ї?

 

Тест для батьків "чи Хоче ваша дитина йти до школи?"

1. Чи приваблює вашу дитину в школі те, що він там багато дізнається і в ній буде цікаво вчитися?

2. Чи може ваша дитина займатися самостійно якою-небудь справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?

3. Чи правильно, що ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

4. Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картинкою не коротші, ніж із п'яти речень?

5. Чи може ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?

6. Чи вміє вона змінювати іменники за числами?

7. Чи вміє ваша дитина читати по складах або, що ще краще, цілими словами?

8. Чи вміє ваша дитина рахувати до 10 і назад?

9. Чи може вона розв'язувати прості задачі на віднімання або додавання одиниці?

10. Чи правильно, що ваша дитина має тверду руку?

11. Чи любить вона малювати і розфарбовувати картинки?

12. Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

13. Чи може вона зібрати розрізну картинку з п'яти частин за одну хвилину?

14. Чи знає дитина назви диких і домашніх тварин?

15. Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом "овочі" помідори, моркву, цибулю)?

16. Чи любить ваша дитина займатися самостійно - малювати, збирати мозаїку тощо?

17. Чи може вона розуміти і точно виконувати словесні інструкції?

Можливі результати тестування залежать від кількості позитивних відповідей на запитання тесту. Якщо вона становить:

15-18 балів - можна вважати, що дитина цілком готовий до того, щоб іти в школу. Ви не дарма з ним займалися, а шкільні труднощі, якщо і виникнуть, будуть легко переборні;

10-14 балів - ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а зміст питань, на які ви відповіли запереченням, підкаже вам точки докладання подальших зусиль;

9 і менше - почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти більше часу заняттям з дитиною і зверніть особливу увагу на те, чого він не вміє.

Якщо у вас високі бали, то це добре але якщо низькі не варто впадати у відчай. У вас є ще 3 місяці, що б допомогти вашій дитині підготуватися до школи. Ось декілька практичних рекомендацій як це можна зробити. Цими рекомендаціями так само можуть скористатися і батьки, які по тесту набрали високі бали.