План проведення тижня початкової школи

Венгер Алла Олексіївна,

вчитель початкових класів

Миколаївської загальноосвітньої школи №44

ПЛАН

проведення тижня початкових класів

№ п\п	Дата проведення	Назва заходу	Відповідальні
1.	Понеділок	ДЕНЬ ВІДКРИТТЯ ТИЖНЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
		Урочиста лінійка. Ознайомлення з планом роботи на тиждень.	Керівник м/о вчителів початкових класів
		Усний журнал «Книга - вікно у незвіданий світ» (2-3 класи).	Вчителі 2-3 класів.
		Година поезії. Конкурс на кращого читця віршів про зиму (1 класи).	Вчителі 1-х класів
		Конкурс творів «Відгук на прочитану книгу» (4 класи)	Вчителі 4-х класів
		Конкурс малюнків «Мій улюблений казковий герой» (1-4 класи)	Вчителі 1-4 класів
2.	Вівторок	ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
		Показові уроки української мови в 4- х класах	Вчителі 4-х класів
		Конкурс каліграфії. « В гостях у пані Каліграфії» (1-4 класи).	Вчителі 1-4 класів
		Виставка зошитів з української мови (1-4 класи).	Вчителі 1-4 класів
3.	Середа	ДЕНЬ МАТЕМАТИКИ
		Математична розвага «Усний рахунок із задоволенням» (1-4 класи)	Вчителі 1-4 класів
		2.Конкурс стіннівок «Розумні та кмітливі» (3-4 класи)	Вчителі 3-4 класів
		3. Математичний брейн-ринг (1-2 клас)	Вчителі 1-2 класів
		4. Математичний КВК (3-4 класи)	Вчителі 3-4 класів
		5. Виставка зошитів з математики (1-4 класи).	Вчителі 1-4 класів
4.	Четвер	ДЕНЬ ПРИРОДИ
		1. Калейдоскоп «Свята зимового календаря» (1класи)	Вчителі 1-х класів
		2.Конкурс витинанок «Така казкова зима!» (1-4 класи)	Вчителі 1-4 класів
		3. Усний журнал «Тварини живого куточка» (2 клас).	Вчителі 2-х класів
		КВК «Знай, люби і бережи» (3-4 класи)	Вчителі 3-4 класів
5.	П´ятниця	ДЕНЬ ТВОРЧОСТІ
		1. Родинне свято «Барвами буяє рік» (1-4 класи).	Вчителі 1-4 класів
		2. Виставка виробів декоративно-прикладного мистецтва «Із родинної скарбнички» (1-4 класи).	Вчителі 1-4 класів
		3. Година народної пісні «Ой, є в лісі калина» (4 класи)	Вчителі 3-4 класів
		4.Підведення підсумків тижня. Нагородження переможців.	Педагог-організатор

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сценарій родинного  свята «Барвами буяє рік»

Мета: поглибити знання учнів про народні традиції українського народу, розширити уявлення учнів про пори року, збагатити знання прикметами, загадками та прислів’ями. Розвивати пізнавальні інтереси, цікавість до природи. Виховувати любов і бережне ставлення до навколишнього світу.

Форма проведення: віртуальна подорож.

Обладнання: мультимедійні презентації, відео «Пори року», малюнки учнів на тему «Пори року».

Хід заходу

Ведучий. Краса природи завжди дивує, захоплює та ще будить дивні почуття смутку, тривоги, захвату і радості одночасно. А ще щось таке, чого не можна виразити словами. А у кожного із Вас є улюблена пора року та улюблений місяць. Сьогодні вони завітали до нас одночасно.

 

 (Виходять брати – місяці)

СІЧЕНЬ

– Я народивсь на Рік Новий,
Люблю мороз і сніг,
І тчу я килим зимовий –
Дарунок мій для всіх.

Я холод не послаблюю,
З хурделицями мчу,
Морозом, наче шаблею,
Січу! Січу! Січу!

ЛЮТИЙ

Із братом Січнем схожі ми,
Хоча і не близнята.
Без нас не буде і зими,
Як нас без мами й тата.

Зима відходить. Їй сліди
Я замітаю вчасно!
Лечу – туди, біжу – сюди,
Тому й лютую часто.

БЕРЕЗЕНЬ

Що вище сонце – довші дні.
Зима ховається в барлогу,
А я сестрі своїй весні
Встеляю травами дорогу.

Ще не прокинусь ліс від сну,
Ще ручаї стежки вивчають,
А вже берізоньки весну
Пташиним співом зустрічають.

КВІТЕНЬ

Я змалечку квіти люблю, як життя.
Їх знаю напам'ять, на дотик.
Вирощую, пещу, як мама дитя,
І дня не сиджу без роботи.

У домі без квітів, як без немовля.
Батьки в ньому, наче сирітки...
Я хочу, щоб наша планета Земля
Була дуже схожа на квітку.

ТРАВЕНЬ

– Я у весни – останній місяць.
Її я славлю, як поет.
І, мов художник-живописець,
Малюю травами портрет.

Ще й покриваю ніжним цвітом
Закучерявлені сади,
Щоб працьовиті бджілки дітям
Збирали сонячні меди.

ЧЕРВЕНЬ

– Я відкриваю двері в літо,
Де теплим сонечком зігріто
Повітря, небо, землю, води,
Де все росте і плодородить.

Й мені дістанеться роботи:
Лише встигай бур’ян полоти
І проганяти без перерви
З плодів жуків, пташок і черви.

ЛИПЕНЬ

Від спеки можна закипіти.
Я ж в холодочку не лежу.
Що брат не встигне доробити,
Те я йому допоможу.

Цвітуть довкола густо липи
І бджоли мед несуть в село...
Узимку чаю з цвітом випий –
Простуди – наче й не було!

СЕРПЕНЬ

Я – завершальний місяць літа.
Мені в цей час – не заважай.
Не можу й хвильки відпочити –
Спішу зібрати урожай.

Колись жита серпом косили,
Від того й Серпнем звуть мене.
Тепер комбайни мчать стосилі,
Їх дядько Серп не дожене.

ВЕРЕСЕНЬ

Про осінь кажуть: золота.
А я додав би: ще й багата.
Йдучи по селах і містах,
Вона несе з собою свято.

І я за щедрий урожай,
Який зібрати нам вдалося,
Вручу їй теплий коровай
І верес, вплетений в колосся.

ЖОВТЕНЬ

Не встигла осінь відпочити,
Пройтись лісами і садами,
Все листя їй позолотити,
Намилуватися плодами,
А вже земля про літо мріє
І я спішу її зорати,
Щоб золотим зерном засіять
Поля на урожай багаті.

ЛИСТОПАД

Пожовкло листя і трава –
І я вступив в свої права.
З дитинства до роботи звик:
Я садівник, орач, двірник.
Шаную дуже чистоту –
Зриваю листя і мету
З своїми друзями-вітрами
Бо вже зима не за горами.

ГРУДЕНЬ

Зима. І як тут не радіти –
Її давно чекають діти.
І я спішу з морозом, снігом,
Переробляю воду в кригу.
Під снігом спить промерзле груддя,
Воно збирає силу в груддях.
У кожній грудочці вважай 
Живе майбутній урожай.

Ведучий. Першою  приходить чаклунка-зима зі своїми холодними чарами. Накриває весь світ широкими білими крильми і зачаровує, робить його казковим і неповторним, білим-білим...

(Перегляд відеофільму «Пори року»)

Ведучий. Прийшла до нас бабуся
У білому кожусі
Поля причепурила –
Пухнастим снігом вкрила.
Відгадайте, хто вона,
Бабуся чепурна? (Зима)

(Виступ учнів 1-А та 1-Б класів)

Ведучий. У кожного з нас своя улюблена пора року. І все ж одна з них навіює особливу радість.

Все у зелені довкола:
Пасовище, і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки.
І в сороки новина,
Сповіщає всіх вона:
Наближається весна!
 

Ведучий . Мова, як ви здогадались, йде про весну. Удавнину  навесні святкували початок нового року.

Ведучий Весна! Вже сама згадка про неї викликає у серці радість та

нові надії. Це свято оновлення і відродження природи.

(Виступ 4 класу)

Вже весна скоро настане,
І сніжок увесь розтане.
А ті бурульки, що висять у холодочку,
Ми розтопимо в весняному таночку.

Щиро просимо на вулицю,
     На свято,
     Зустрічать весну крилату! 
     Прийди, прийди, весно нивами 
     Вільними, щасливими!

Жінка-мати (простягає руки до сонця)

Приходь же, Весно: вже готові всі ми
Тебе, богине пишна, зустрічати.
І, вгледівши твої зелені шати,
До тебе вийдем з співами гучними.

Прийди, Весно, прийди,
Прийди, прийди, красна,
Принеси нам збіжжя,
Принеси нам квіточок!

Прийди до нас, Весно,
Із радістю, із великою
До нас із милістю.

Із житом зернистим,
Із пшеничкою золотистою,
Із вівсом кучерявим,
З ячменем вусатим,
Із просом, із гречкою.
Із калиною, малиною,
Із порічками, смородиною,
Із грушами, із яблуками,
Із усякою садовинкою.
Із квітами лазуровими,
Із травою, муравою.

Пташок викликаємо
Із теплого краю.
Летіть, жайворонки,
3 теплої сторононьки,
Летіть, соловейки,
На нашу земельку!
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!

Ой, ти, пташенько,
Ти, залітная,
Ти лети на синє море,
Ти візьми ключі весняні,
Замкни зиму,
Одімкни літо.

Діти, тримаючи жайворонків, закликають сонце.
Весно, весно, весняночко,
Прийди до нас, подоляночко. 
Прийди до нас, теплом утіш. 
А ти, сонечко, світи ясніш. 

Ти, густіший дощику, упади, упади 
На городи, на левади, на сади, 
На багаті наші землі, на родючі, 
Щоб пшениці колосилися, як тучі;

Щоб горою піднімалися жита; 
Щоб у праці розквіталися літа. 
Іди, іди, дощику, упади, 
Щоб плодами наливалися сади, 

Щоб родило і у полі, і в дворі, 
Щоб співалось од зорі і до зорі. 
Щоб цвіли черешні, зацвітали вишні. 
Щоб зростало наше щастя
Все вище та вище...

(Виконання пісні «Подоляночка»)
Десь тут була Подоляночка, 
Десь тут була молодесенька. 
Тут вона сіла, тут вона впала, 
До землі припала, 
Сім літ не вмивалась, 
Бо води не мала.
Ой устань, устань, Подоляночко,
Умий личко, наче скляночку, 
Та візьмися в боки, скачи свої скоки
Біжи до Дунаю, бери ту, що скраю.

   Діти. Ой весно-весняночко,

Чарівна паняночко,

Дуже просить дітвора,

Щоб скоріше до нас прийшла!

Принесла багато сонця,

Радості й тепла.

А також шовкові трави,

Пісню солов’я. (Виходить Весна»).
Діти. 
Весна, весна, днем красна,
Що ти нам, весно принесла?!  
Весна.
Я вам принесла літечко, літечко 
Ще й зелене житечко, житечко. 
Діти.
Весна, весна, днем красна,
Що ти нам, весно, принесла?!
Весна.
А вам, дівчата, по вінку, по вінку 
З хрещатого барвінку, барвінку.

А вже красне сонечко припекло, припекло, 
Ясне, щире золото розлило, розлило. 
Зеленіють проліски у ліску, у ліску, 
Швидко буде земля вся в вінку, вся в вінку. 

Весна. Дорогі друзі, благословіть у дальню доріженьку: неозорі лани зеленими килимами застелять, сади буйним квітом квітчати, співуче птаство розвеселяти, росами-перлинами землю всипати, теплими дощами напувати, ясним сонечком зігрівати, дорідні врожаї готувати!" 

Ще сніг в лісах кругом біліє,
Літають хмари снігові.
А сонце зійде, затепліє,
Проглянуть квіточки живі.
Підсніжники біленькі-білі —
Це перші вісники весни.
Стоять дерева задубілі,
Та сняться їм весняні сни.
Бо вже з’явились перші квіти.
І як тут, Зимо, не крути,
Все прокидається, щоб жити.
Радіти сонцю і цвісти.

Білоцвіт весняний

Як тільки в лісі затепліє,
З горбків побігли ручаї.
Немов дзвіночок забіліє —
Це гарні квіточки мої.
Я білоцвіт весняний — диво!
Дзвоню, щоб розбудити світ.
Бо йде до нас весна красива,
Дарує людям перший цвіт.
І я дзвоню, щоб люди знали,
Що розмерзається земля.
Щоб всі до праці приступали,
Та йшли трудитись на поля.

Крокус

Земля ще гола, без травички,
А я вже виглянув з землі.
Зі мною братики й сестрички,
Чарівні квіточки малі.
В нас гарний колір розмаїтий,
Біленький, жовтий, голубий.
Нам вітер не страшний сердитий,
І сніг, що випав, не страшний.
Бо зійде сонечко привітне
І сніг водою побіжить.
А крокус кольоровий квітне
І не загине — буде жить!

Проліска

Синіє проліска, як небо —
Частинка неба на землі.
Тепло і сонечко лиш треба,
Щоб зацвіли квітки малі.
Над ними бджілка пролітає,
І жук, що тільки встав зі сну.
Метелик крильцями махає,
Вітаючи свою весну.
Від щастя квіточки співають
І віє теплий вітерець.
Зайчиська сонячні стрибають,
Бо вже зимі страшній кінець!

Сон-трава

У лісі синя й волохата
Вже зацвітає сон-трава.
На дотик тепла і пухната,
Такою лиш вона бува.
Така чарівна, наче казка,
Що прибула з дитячих снів.
Не рвіть цю квіточку, будь ласка,
Щоб жук у квітці відпочив.
Щоб ароматом напоїла
Вона ліси свої й гаї.
Щоб ніжним цвітом землю вкрила,
Й подарувала сни свої.

Анемона

Дерева голі, в лісі світло.
І лиш вітри летять на крилах.
А анемона вже розквітла,
Мов килимом всю землю вкрила.

Вони цвітуть давно, без краю,
Над ними бджілоньки літають.
Тож анемони квітнуть в гаю
І рідну землю звеселяють.

Маргаритка

Я дивовижна маргаритка!
Лиш сніг зійде — я зацвітаю.
Я ніжна і цікава квітка,
Я з усіма цвіту у гаю.
Мені білесеньку сорочку
Дала сама природа-мати.
Пелюстки білі у віночку,
Й жовтеньке сонечко, мов свято.
Жовтеньким очком в світ дивлюся,
Комах нектаром пригощаю.
А холодів я не боюся,
Сміливо весну зустрічаю.

Нарцис

Лиш трішки тепла і нарцис зацвітає.
Прекрасний такий, запашний.
Він цвітом білявим полянку вкриває,
Чарівний, мов принц осяйний.
І стільки в нім чарів та дивної казки,
Що можна дивитись без меж!
Любові палкої і ніжної ласки.
Краси і принадності теж.
Над квітами сонечко світить яскраво
Метелики й бджоли снують.
Нарциси квітують, ну, просто на славу
І всім насолоду несуть.

Мати-й-мачуха

На горбочку прогрітому сонечка квітнуть —
Мати-й-мачухи квіточка ніжно цвіте,
Зустрічаючи зірку чарівну досвітню —
Тепле сонечко миле таке й золоте.
Зверху квіточки ніжні, як руки у мами,
Знизу квіти на дотик холодні й жорсткі.
Очі вабить підбіл ніжними квіточками.
Квіти жовті-жовтесенькі, милі такі.
Мати-й-мачуха різних комашок годує,
Їх солодким нектаром вона напува.
У низинах ще сніг, а вона вже квітує.
Серце всьому живому вона зігріва.

 

Квіточка Я- квіточка маленька,
Кульбабка молоденька,
Дуже люблю я весну,
Вона будить мене від сну!

Квіточка Я – квіточка мімоза,
І не боюсь морозу.
Вдягла жовтеньке плаття ,
Щоб танцювать на святі

(Виконується танок «Весняні квіти»)

А весна вже крила розпустила
І сипнула квіти навкруги.
Зажовтіла ніжно, забіліла,
В котики прибрала береги.
З вітерцем легесенько танцює,
В синім небі сонечком блищить,
В лісі, в полі, у саду мудрує,
І несе тепло, летить, летить…
До гніздечка прилетить лелека
Зовсім скоро, вже за тиждень-два.
Журавлі повернуться здалека
І поллється музика жива
З поля, з лісу, з річки і з болота,
Залунають радісні пісні.
Ну, кому ж співати не охота
В ці весняні, пречудові дні! (Н.Красоткіна)

(Виконання пісні про весну)

 

Ведучий. Розквітають в луках квіти,
Зеленіють в лісі віти
Все зелене, молоде,
За весною літо йде.

Ведучий. Літо, літечко! Тепленько, сонячно, гарно! Теплі промені яскравого сонечка зігрівають навколишній світ.

Ведучий Все цвіте, достигає. Колоситься збіжжя, наливаються солодкими соками сади і городи. І кожна ягідка додає радість і задоволення. Літо приносить красу, тепло і радість.

Ведучий Манить до себе річка і озеро, кличе синє море у лагідні хвилі. А в лісі яка краса! Чудова пора року! Хочеться, щоб літо ніколи не закінчувалося.

 (Виступ 1-А та 1-Б класів)
Ведучий. Коли вона загляне в сад.
Наллється соком виноград.
І кислі яблука “Ранет”
Солодкі стануть, наче мед.
Як промандрує по гаях,
З червоним пензликом в руках, -
Все розмалює на путі,
Дерева стануть золоті!
- Як ви гадаєте, що це за гостя така?

Ведучий.  Осінь завжди зачаровує серце людини незбагненністю кольорів і відтінків а ще дивовижною неповторністю краси природи.

Кожен день не схожий на попередній. Він дивує, дарує нові кольори і форми, тривожить сумними звуками і подіями, бо кожного дня відбуваються зміни. То небо синє-синє, безмежне і бездонне, то пливуть по ньому дивні хмарки, то стало воно сірим і сумним, задощило густим дощиком.

 Ведучий.  Дні оповиті сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним курликанням журавлів. Аж ось заблищать павутинки бабиного літа і натягнуться між гіллям, мов срібні струни, а вітер зачепить їх і зазвучить чарівна симфонія осені.

 (Виступ 3-А та 3-Б класів)

Ведучий.  Відспівав, відплакав своє осінній дощ.Сліди осінні замітають снігові

вітри.На деревах виблискує серебристий іній. І знову зима.

Ведучий . Ось бачите кожен місяць, кожна пора року приносить свої радощі і красу. Важко сказати, яка ж пора року найкраща. Спілкування з природою дає нам радість. Мабуть тому, для композиторів та художників, природа – невичерпне джерело краси, натхнення.

Осінь багряна. Літо – барвисте
Весна – це красуня в зеленім вбранні
Зима – синьо-біла, морозно-срібляста
Та кожна із них – до вподоби мені.

Наша Україна – мальовнича і красива. Багата степами і лісами, ріками та озерами, квітами та деревами – вони співають свою неповторну пісню життя. Все закликає нас бути добрим, мудрим, щедрим. Вчить любити і берегти рідну Землю, її неповторну красу.

(Виконання пісні про Україну)