План та розробка заключного етапу навчально-мистецького виховного проекту: «Люблю я пісню українську…»

 

 

 

 

 

 

   Навчально-мистецький

виховний проект:

«Люблю я пісню

українську…»

 

 

 

 

 

• Колективно-індивідуальний;
• Творчий;
• Середньої тривалості.

 Тривалість: 4-5місяців.

Учасники проекту: класний керівник, батьки та учні6класу

Проблема: залучити учнів та їхніх батьків до пошуку інформації про українську пісню,  її жанрову та тематичну різноманітність

Спосіб вирішення проблеми:  збір інформації від односельців, старшого покоління,  в бібліотеці, Інтернеті, періодичній пресі, анкетування, соціологічне опитування серед учнів школи.

Об’єкти пізнання:

-Пісенна спадщина українського народу та Марківщини зокрема;

-Обрядові пісні;

- Жанрова та тематична різноманітність пісень;

- Відомі виконавці українських пісень, односельці-аматори.

Освітній продукт: колективно підготовлена книга-буклет про  українські пісні поширені на Марківщині,  презентація «Родинна пісня »,   презентація літературних газет «Пісня – душа народу», відеофільм «Пісні моєї бабусі», виховна година-захист «Люблю я пісню українську…»

Мета проекту:

• Сприяти розвитку у підростаючого покоління здібностей сприймати прекрасні  пісенні скарби, створені художнім генієм українського народу.
• Формувати вміння аналізувати явища культури, правильний естетичний смак.
• Виховувати відповідальність, старанність, працьовитість, викликати інтерес до відродження національної спадщини українського народу.

Основнізавдання проекту:

• Зібрати і систематизувати інформацію про українські пісні.
• Навчитися самостійно вести пошуково-дослідницьку роботу в групах та вміти її систематизувати;
• Формувати комунікативні навички;
• Познайомитися з особливостями обрядових пісень, їх тематичною та жанровою різноманітністю.
• Вміти презентувати зібраний матеріал.

Девіз:               «Народна пісня.

Найдорожча, мила.
Вона в душі щоденно й уві сні.
Над цілим світом розпуска єкрила...
Там, де людина, там її пісні.»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИХОВНА ГОДИНА-ЗАХИСТ ПРОЕКТУ

„ЛЮБЛЮ Я ПІСНЮ УКРАЇНСЬКУ… "

Мета. Збагатити знання учнів про народну пісню, вчити дітей слухати і співати українські народні пісні. Відроджувати звичаї, традиції та обряди нашого народу, формувати ціннісне ставлення до мистецтва, виховувати любов до народної творчості, гордість за український народ, який має славне минуле і багату творчу спадщину.

Хід заходу

СЛАЙД 1

Україна (легенда)

Ведучий. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, діти Росії — владність, Польщі — здатність до торгівлі, італійські одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

Бог. Хто ти? Чого плачеш?

Україна. Я  - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються :з удів та сиріт, у СВОЇЙ хаті немає правди й волі.

Бог. Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздавав. Як же зарадити твоєму горю?

Ведучий. Дівчина хотіла йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.

Бог. Є у мене неоціненний дар. який уславить тебе на цілий світ. Це пісня.

Ведучий. Узяла дівчина- Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Україна (звертання України до аудиторії).

Народе мій! Нас Бог благословив. Дарунок дав нам — скарб неоціненний. Прийміть його — це пісня голосна. Звучатиме вона тепер в віках мені — на славу,   А вам на пошану.

(З'являється мандрівник із торбинкою за плечима й палицею в руці, озирається навколо).

Мандрівник. Що за край? Яка краса? Хто підкаже мені що це за країна? Он дівчина йде, а гарна яка. Треба й запитати.

(Чекає, пошт кланяється).

- Здрастуй, красунечко! А не підкажеш куди оце я забрів? Я Павло. Алеппськнй — арабський вчений і мандрівник. Ось уже ціляй день іду й милуюся красою чудового краю й заворожено слухаю його пісні, які повсюди лунають, немов співа сама земля.

Дівчина. Рідний край, де я живу, Україною зову.

Мандрівник. Україна — співуча назва. Давно блукаю я по світі, але в Україні — перший раз. Мені соромно, але я нічого про твою країну не знаю.

Дівчина. Нічого, я розповім тобі про неї.

                              (Виконується уривок з пісні «Україночка»)

СЛАЙД 2

Не одні хани У полон мене брали. Били-вбивали, На чужину гнали, А я не скорилася, Із сльози відродилася, Українкою я народилася/ Кажуть хлопці: Я сама, наче квіточка, Що пливуть мої слова, Як та річечка,

Що душа моя співає, мов сопілочка, А я просто українка, україночка!

Мандрівник. Так, дійсно, ти гарна, наче квіточка, і слова твої, як та річечка, та невже душа народу така співуча, мов сопілка?

Україна. Так, хоч і зазнали ми разом із моїм народом тяжкої долі. Поглянь навколо — яка краса — розлогі степи, розкішні верховини Карпат, темно-синя далечінь Дніпра та Чорного моря. Дуже багато були бажаючих заволодіти моїми скарбами: і татаро-монгольське ярмо, й турки, польська шляхта й російські царі. Та народ не скорився, а боровся та молився Бігу за мою волю.

Молитва

Боже.! Поглянь на нас!

 Бачиш, в недобрий час

Ворон калину п 'є

Наче криваву долю.

Боже.! Якщо ти є.

Серце візьми моє—

Дай Україні, дай ,

 Дай Україні волю!

Україна. Господь  завжди відповідає на молитви і; тому завдяки його ласці я вільна, а мій народ ! має неоціненний — пісню. У піснях моя історія, піснями зустрічають весну та дорогих гостей; без пісень не починають, роботу закохані не говорять, а співають. Та що там говорити, чуєш пісня десь лунає ? Ходімо послухаємо й сам переконаєшся. (Ідуть, зустрічають Господарку).

СЛАЙД 3

Україна. Добридень, Господарочко! Чи не у вас, бува. пісні лунають. Так гарно співають хлопці й дівчата, що нам захотілося ближче підійти й послухати.

Господиня. Ласкаво просимо дорогих гостей до нашої хати. У народі кажуть: «Гість у дім — радість з ним».

Що ж ви стали біля порога? Проходьте, сідайте, будь ласка, і розважайтеся, дорогі гості.

Україна та Мандрівник проходять і сідають. Учні виконують пісню

Зеленеє жито, зелене

 

Вчитель. Вітаємо всіх присутніх на нашому незвичайному святі, приуроченому пісні. Пісня… Хто не був зачарований нею! Це душа народу, це безмежне поле, засіяне зерном історії і заквітчане людськими надіями, це любов до Вітчизни і ненависть до її ворогів. Вона пахне весняними дощами, синіми льонами, запашними чорнобривцями, материнськими теплими долонями. Українська пісня живе з давніх часів, живе, переживаючи цілі покоління. Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Нелегка доля у нашої пісні. У всі часи пісня була частиною  людського життя.

СЛАЙД 4

    Царський уряд забороняв кобзарям співати. Боролися з кобзарями і в XXст. За наказом Сталіна у Харкові зібрали всіх українських кобзарів. Сліпим музикантам казали, що вони мають взяти участь у першому в Україні з’їзді кобзарів. А потім вивезли їх за місто і там розстріляли. Так нищили душу нашого народу.

СЛАЙД 5

         Яке диво дивне — народна пісня ! Яку владну силу таїть вона в собі! Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші — у кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний чар, свою нев'янучу молодість. Народна пісня — це душа народу, його історія.

СЛАЙД 6

Отож учні нашого класу вирішили дослідити глибочінь української пісні і сьогодні допоможуть і вам поринути у чарівний світ творчості. На пошану українській пісні: народній і авторській, давній і сучасній, веселій і сумній ми сплетемо символічний вінок шани, вплітаючи у нього різновиди українських пісень, які поширені у нашій місцевості.

СЛАЙД 7

БЛОК І. Колискові пісні

1.  Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Колискові пісні зачаровують усіх, хто їх чує,надзвичайною ніжністю і простотою. У них – материнська ласка і любов, світ добра, краси та справедливості, щира віра в магічну силу слова.

СЛАЙД 8

(На сцену виходить мати і донька)

Донька

        Заспівай мені, мамо моя ,

        Як бувало, колись, над колискою

        буду слухати, слухати я

        і стояти в замрії берізкою.

Мати співає

Котику сіренький,
Котику біленький,
Котку волохатий,
Не ходи по хаті.

Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитя буде спати,
Котик воркотати.

Ой на котка воркота,
На дитину дрімота...

Донька

Дякую вам, мамо, за ваші колискові. Вони були моїм першим причастям. Ви добували їх із свого серця, пронісши їх через усі свої літа і співаючи їх зараз таким чистим, красивим, молодим голосом.

Дякую вам, мамо, за ці невмирущі пісні із народних глибин. З ними я виросла сильна, горда і красива. (Донька вклоняється матері)

 

2. Леліймо слово колискове,                      3. Дні дитинства - наче плин води,                             

Нехай праправнукам буде.                                Проліта дитинство, та у спадок 

Нехай і їх щодня додому                                   Зостається пісня, повна згадок, 

Колиска мамина зове.                                     Пам'ять зостається назавжди.

СЛАЙД 9

• Пропонуємо вам згадати персонажів колискових пісень, які, ми впевнені, допомагали засинати вам у дитинстві.
•  А в наш віночок ми вплітаємо першу квіточку найніжнішу най ласкаві – квіточку колискових пісень.

СЛАЙД 10

БЛОК 2 Ліричні пісні

Вчитель

Все наше життя проникнуте любов’ю матері. Важко знайти такого поета чи композитора, чия творчість не торкнулася б теми материнства.

Це     вона вишивала рушник “червоними і чорними нитками”, сіяла чорнобривці, проводжала своїх дітей у далеку дорогу, і чекала…

СЛАЙД 11

Дівчата виконують пісню

Сорочка мамина

1. Пісня єднає рід, зв’язує покоління. З дитинства, з маминих вуст, ми чуємо першу свою пісню, колискову. Веде вона нас в широкий світ життя, яке дбайливо вишите на рушникові маминими руками.
2. Давно не були дома, може стежина вже заросла травою і висохла черешня посаджена дбайливою маминою рукою. А в серці біль, жаль за тим, що вже не повернеться ніколи.

 

3. Отаке завжди у світі –

Виростають діти

Рідну хату покидають

І свою сім’ю плекають

Й може в пізнюю годину

Маючи свою дитину

Зможуть з ніжністю згадати,

Як колись співала мати,

Як до серця пригортала

Обнімала цілувала

З трепетом перехрестила

На життя благословила.

4. Приїжджайте частіше додому,

Щоб не мучила совість потому.

Ні грошей не привозьте, ні слави –

Будьте з рідними ніжні й ласкаві.

Бо не вічні ні батько, ні мати,

Завтра можете їх не застати.

5. Очі їхні – любов та благання

Синій смуток горить з – під повік

Кожна зустріч – не мов би остання,

А розлука – неначе навік.

СЛАЙД 12-13

Звучить пісня про матір

-Ми впевнені, що учні теж знають багато ліричних українських пісень. Пропонуємо їх згадати за ілюстраціями.

СЛАЙД 14-22

• Саме такі пісні, де описується родина, кохання, дружба, почуття – сформували ще одну групу пісень – ліричні. Тож вплітаємо до нашого символічного віночка ще одну квіточку.

СЛАЙД 23

Блок 3 Історичні та героїчні пісні

Вчитель. У чому сила наших пісень? Чому український народ у найважчі часи ніколи не відмовлявся від своєї пісні, розповідається  в легенді «Про сумні й веселі співанки».… Жили колись чоловік та жінка, тяжко їм було, бо мали повну хату маленьких дітей, а землиці –  на заячий скік. Працювали і в день, вночі аби не вмерти з голоду, але всі в родині любили співати. Одного дня померла бідна жінка. Крайня біда присіла чоловіка, і в хаті вже не чути було веселих співанок – лише сумні. А в сусідстві жив великий пан. Якось прийшов  до бідного, поклав торбу з  грішми на лаву і питає: «Скільки в тебе дітей?»- «Десятеро». «А чи незабагато , чоловіче, на твої маєтки? Відпусти мені одну дитину, і я дам тобі за неї торбу грошей». Бідний скликав дітей і каже:    «Пан дає торбу грошей за одного з вас. Хто піде до нього? Там буде їсти калачі, а спати на перинах». Діти гірко заплакали. «Жоден  не хоче йти до вас, пане», - сказав бідний чоловік. Пан задумався.  «Тоді я даю торбу грошей, аби ви більше не співали. Я не можу спати через ваші співанки » . «Най буде так»,- і бідний забрав гроші.                                                                                                                                 

         Багач пішов до дому. Всі мовчали. І раптом один хлопчина заспівав так, що у всіх закрутилися сльози в очах. Бідний схопив торбу з грішми і побіг до пана. Кинув торбу йому на стіл і сказав: «Я не продаю, пане, ні співанок, ні дітей!» І в бідній хаті далі було чути  пісні сумні та веселі.  Нікому і ніколи не вдасться заглушити українську пісню. Вона як  душа, вічна.

Уч.1 Багатою українську пісню зробила багатюща на героїв та на події історія України. Українська пісня характеризує українця як щирого патріота, що живе для Батьківщини і завжди готовий віддати за неї своє життя.

Уч.2 Добрі люди кажуть, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам від Бога дано. І в тому сила українського народу.

Уч. 3 У піснях ми чуємо славну історію минулого. Козак -  душа співоча. Пісня супроводжувала його всюди. Воїни,  що віддавали свою силу, честь та славу в ім’я рідного народу – славне запорозьке козацтво. Степові лицарі – так трепетно називали їх в народі. Пам’ять про козацтво збереглася в легендах, думах, переказах. Навіть у наш час, щоб підкреслити чоловічі якості юнака, говорять – гарний козак.

Уч. 4

Козацький дух – дух вічної стихії

Утілений в привілля степове,

Допоки світу – він не постаріє –

Він в заповідях нації живе!

 

Вчитель. Ми пропонуємо вам згадати історичні пісні, додавши правильні слова у пісню.

СЛАЙД 24

Слайд

Уч. 5 Так, наша країна завжди славилася патріотами та відданими людьми, саме про них йдеться у безлічі пісень, особливо сьогодні, коли над Україною знову нависла небезпека війни. Такі пісні будять гордість і впевненість у щасливому майбутньому нашого краю.

Уч. 6                                      Блакиттю і житом уквітчаний край,

Колиско моя, Україно!

Прошу назавжди всіх людей об’єднай

Любов’ю сердець воєдино!

Щоб брат біля брата, і захід, і схід,

Всі разом пліч-о-пліч стояли,

Молилися щиро, як люблячий Рід,

І пісні єдині співали!

 

• Прослухайте одну із патріотичних пісень, яка змальовує нелегкий шлях України до самостійності

 

Пісня «Україна»

Ти шляхом праведним, святим

йшла до волі, Україно….

 

Вчитель. Вплітаємо синьо-жовту квіточку патріотичних пісень до нашого віночка.

 

СЛАЙД 25

Блок 4 Жартівливі пісні

Уч. 1 Не обходиться наш український народ без жартівливих пісень, частівок. У них ми бачимо веселощі, іронію, жарт українців.

Уч.2 Спостережливі й дотепні творці народного гумору підгледіли всі тіньові боки повсякденного життя, освітлили їх сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то глузуванням, то злою іронією, але вони завжди доброзичливі.
Уч. 3 Серед героїв українських народних пісень найчастіше молодь: парубки й дівчата.

Уч. 4 Пісня, мов висока тополина,

Що в синім небі радощів шука.

У ній — лукава славилась дівчина.

 Ота, що обдурила козака.

СЛАЙД 26

Хлопці виконують пісню

«Ти ж мене підманула»

Уч. 5 Здавна не любив наш народ ледарів та нероб, тож і обсміювали їх у своїх піснях, закликаючи бути трудолюбивими та працьовитими

СЛАЙД 27

Інсценізація «Грицю, Грицю, до роботи»

 

- Ми знаємо, що ви любите співати українські пісні й які саме?

 

Вчитель: А зараз невеличка вікторина «Як ми знаємо жартівливі пісеньки із мультфільмів».

СЛАЙД 28-39

СЛАЙД 40

Блок 5 Пісні Марківщини

Ведуча 1. У мальовничому куточку Луганщини, там, де несе свої тихі води невеличка річка Деркул , між  широкими хлібними ланами, оточене прадавніми пагорбами, живе собі звичайне вкраїнське селище Марківка.

Ведуча 2. Особлива Марківщина восени. Вона  ніби потопає у хвилях  жовто - червоної палітри. І так, як природа не шкодує барв та відтінків, щоб прикрасити планету, так і марківські господині, з притаманною українцям ґречністю, готові запросити до столу хоч увесь світ і віддати усе найкраще, що є у домі.

   В.1.Але не пізнав усієї краси марківської той, хто не побував у зимовому лісі. Саме тут, набравши повні груди чистого морозного повітря, відчуваєш себе захищеним від усіх життєвих негараздів. Зимове повітря, сповнюючи кожну клітину вашого організму живильною енергією, надає сил та бадьорості.

 В.2.  Весна. Земля увібрала в себе талі води та життєдайне сонячне проміння, щоб потім усе це віддати людям, як дяку за наполегливу працю. Бо саме тут, у селі, де з діда- прадіда так повелося, щоб кожен міг посадити у землю всякої всячини, а потім дивитись, як воно проростає, і в тому вбачати сенс свого буття.

В.1.Разом з сонцем, котре з кожним днем, піднімаючись вище над горизонтом, дає більше тепла селянам, поступово вступає у свої права літо. І як мурахи,  які не жаліючи себе, працюють на користь усієї родини, так і марківчани, забувши про свої інтереси, повністю віддають себе справі – зібрати золотий хлібний врожай для країни.

В.2. Місяць та зірки, що їх безліч на літньому небі, можуть надихнути на віршування найпрагматичнішу особистість. А ще солов’їна пісня, що од краю до краю лине селом якимись незримими хвилями, крізь будівлі та людські тіла, і здається тоді, що то не птах співає, а майстер - музика торкає найпотаємніші струни душі, і саме вона, душа, співає, п’ючи аромат літньої ночі.

Учитель. Так, повниться Марківщина піснями. Це край співочих та талановитих людей. Свято бережуть марківчани українські пісні, знають їх та передають нащадкам. Працюючи над проектом, учні провели опитування серед учнів школи і виявили, що учні _ класу найбільше знають українських пісень. Також ми зібрали і оформили пісенний альбом «Пісні рідного краю», куди записали із уст своїх рідних та знайомих пісні, розповсюджені у нашому краю.

Ми з’ясували, що українську пісню полюбляє як молодь, так і люди старшого віку. Особливо приємно, що маємо ми в сім’ях тих, хто може передати нащадкам красу українського слова.

Відео бабусі.

В.1 А скільки сьогодні працює аматорів сцени, які не тільки прославляють рідний край на Луганщині, а покоряють столицю.

В2. Прикладом такого колективу є ансамбль Хуторянка, який складається із жіночок села Лісна Поляна. Вони у 2013 році вирушили покоряти київську сцену. Цей ансамбль взяв участь у телевізійному проекті «Одна родина». Співпрацюючи з Костянтином Меладзе, вони покорили студію своїм жартівливим «Лісапедом» та отримали схвальні відгуки журі, в якому були відомі артисти: Наташа Корольва, Олег Газманов та інші. До речі керує ансамблем мама нашої вчительки Бикановаї Н.Л. Пропонуємо і вам переглянути відео, яке стало найпопулярнішим серед глядачів телеканалу «Інтер».

СЛАЙД  41

Відеофрагмент 1

В.1 Сьогодні у районі діє 3 колективи, яким присвоєно звання народний Марківський «Експромт»,  кризчанський «Козацькі розваги» та ліснополянський «Вербиченька» . Один дитячий колектив має «зразковий» - «Акцент».

СЛАЙД 42

В.2Також звання народного колективу у свій час було надано вокальному ансамблю «Радуга» під керівництвом відомого на Марківщині працівника культури Богдашка О.І. Участь у ньому брали відомі митці сцени Олександр Дорошенко, Анатолій Коротун, Вікторія Клименко та ін..

СЛАЙД 43

В.1 Не поступається у майстерності і юне покоління Марківщини. Так, вже випускник Марківської гімназії, Олег Шкиря у 2012 році зумів отримати Гран-прі на Міжнародному конкурсі вокалістів імені Шаляпіна у місті Ялта. Він же учасник та лауреат численних конкурів у різних містах України.

СЛАЙД 44

ВІДЕОФРАГМЕНТ 2

СЛАЙД 45

В.2 Чудова природа та глибока любов до рідної землі будить талант у серцях земляків. Офіційного гімну наша Марківщина не має. Але Марківка має цілу плеяду пісень, які по праву можуть вважатися неофіційними гімнами нашої малої Батьківщини. Одна з них написана вчителем української філології Бондарівської гімназії Любов’ю Іванівною Мішурою. А місцевий аматор сцени Олександр Капля зумів покласти її на музику та чудово виконати.

СЛАЙД 46

ВІДЕОФРАГМЕНТ 3

Рідному краю присвятили свої твори і Ольга Кудінова та Руслан Філоненко

СЛАЙД 47

ВІДЕОФРАГМЕНТ 4

Наш віночок поповнюється ще однією квіткою. Тепер він довершений, а ми збагачені новими знаннями.

СЛАЙД 48

Завжди у селах наших так було –

Після закінчення , та і під час роботи ,

Піснями наповнялося село ,

Бо пісня проганяє всі турботи .

 

І в довгії зимові вечори ,

І в літнії короткі теплі ночі ,

Завжди мої співали земляки -

Про козаків , калину , карі очі…

 

Весь час жилося тяжко на селі,

Та пісня душу людям зігрівала,

Пісень співать навчали дочок матері,

Батьки синів співать пісень навчали.

 

Століттями складалися пісні –

Пісні народні – жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні ,

Звучали на весіллі і в поході.

 

Що ж сталося ? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків , про чорнобривці, чорну редьку

 

Згадаємо ж давайте у цю мить ,

Що українці це народ співучий –

Ніщо не може нашу пісню зупинить ,

Наповним піснею наш край співучий!

Фінальна пісня  «Україна – це ми…»

Мандрівник Ой і молодці ж ви які, хлопці та дівчата. Так гарно співаєте, так весело у вас. Але, на жаль, мені вже час вирушати я дорогу.   Піду розповім своєму народу про славну Україну та її гостинний народ. А вам за вашу гостинність мій уклін і ось ці подарунки.

СЛАЙД 49

Тексти пісень

 

Мені сорочку мама вишивала

Неначе долю хрестиком вела

Щоб лихих стежинок не шукала

І до людей привітною була

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

 

Приспів (2):

А сорочка мамина біла-біла

А сорочка мамина серцю мила

А сорочка мамина зігріває

Я її до серденька пригортаю

 

Літа неначе птахи пролітали

Матусі коси дивом зацвіли

І я сорочку білу вишиваю

Як вишивала матінка мені

Виконуй доню – мама говорила

Життя закони, істини прості

Не зраджуй землю, що тебе зростила

Не залишай нікого у біді

 

Приспів. (2)

*****************

Ти шляхом праведним, святим

йшла до волі, Україно.

Ти перед ворогом своїм

не ставала на коліна.

Ти до омріяних зірок

йшла крізь терни. (2)

Ти в душах сіяла добро,

наче зерна. (2)

 

Приспів:

   Є на світі моя країна,

   де червона цвіте калина.

   Гори, ріки і полонина -

   це моя Україна.

   Є на світі моя країна,

   найчарівніша, як перлина.

   В моїм серці вона єдина.

   Це моя Україна.

 

Де б я на світі не була -

ти зі мною, Україно.

Ти - моя мати, що дала

мені мову солов'їну.

Тут я пила із джерела

чисту воду. І до рання

тут я п'яніла без вина

в ніч медову від кохання.

 

Приспів.

Ти до омріяних зірок

йшла крізь терни. (2)

Ти в душах сіяла добро,

наче зерна. (2)

Приспів.

 

Це моя Україна.

*****************

Ти казала в понеділок

Підем разом по барвінок,

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

Ти ж мене підманула,

Ти ж мене підвела,

Ти ж мене молодого

З ума-розуму звела.

 

Ти казала у вівторок

Поцілуєш разів сорок,

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

 

Ти казала у середу

Підем разом по череду,

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

 

Ти казала у четвер

Підем разом на концерт,

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

 

Ти казала у п'ятницю

Підем ми на вечорниці,

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

 

Ти казала у суботу

Підем разом на роботу,

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

 

Ти казала у неділю

Підем разом на весілля

Я прийшов, тебе нема,

Підманула-підвела.

 

Приспів.

 

Ти казала: "Я умру"

Я купив тобі трумну

Я прийшов, а ти жива,

Підманула-підвела.

 

*******************

Народились ми в Україні

На Поліссі, на Буковині,

На Поділлі і на Волині,

Біля сивих Карпат і в Криму.

Краю рідний мій, любий краю,

Якщо хтось мене запитає:

"Що таке, скажи, Україна?"

Я скажу відверто йому:

 

Приспів:

Україна - це я!

Україна - це ти!

Україна - це ми!

Україна!

Дивний спів солов'я

В білих квітах сади

Чорне море, Донбас, полонина!

Ми - єдина сім'я,

Сестри ми і брати,

Ми з тобою і є ця країна!

Україна - це я!

Україна - це ти!

Україна - це ми!

Україна!

 

Україна - це наша мова,

Кобзаря палаюче слово,

Це Дніпро стрімкий і Черемош,

Це смереки такі чарівні,

Але в першу чергу - це люди,

Це юнак, що замріяно любить,

Це дівчина, що вірно кохає,

Це народ, що співає пісні!

 

Приспів. (2)

*********************

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито женці жнуть,

Хорошії гості в хату йдуть.

 

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито за селом,

Хорошії гості за столом.

 

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито при межі –

Хорошії гості до душі.

 

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене.

Зеленеє жито ще й овес, –

Тут зібрався рід наш увесь.