Початкова школо, прощавай!

                 Свято «Прощавай, початкова школо!»

Вчитель. Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

Всім бажаємо здоров’я

Й щастя повну хату!

 Шановні мами й тата, дідусі й бабусі!

Ви сьогодні знов зустрілись у тісному крузі!

На радісне свято – веселе, чудове, -

Наші діти закінчили початкову школу!

Роки, роки!

Невпинні, невблаганні…

Вони пливуть рікою в небуття,

В безодні тихо тонуть і зникають…

На жаль, рокам немає вороття!

Та пам’ять, джерело життя й безсмертя,

Вихоплює із глибини років,

Те, що було найкраще, наймиліше,

Що не блукатиме в гущавині віків.

     Сьогодні в нашому шкільному королівстві свято з нагоди закінчення початкової школи. Зустрічайте тих, хто творитиме майбутнє, чиї імена звучатимуть по телебаченню, про них напишуть у газетах. Всі вони народилися в одному місті, ходили до однієї звичайної школи і навіть вчилися в одному класі. Ви, мабуть, подумали, що це був клас вундеркіндів? Ні, це були звичайні діти. А ось вчились вони в школі, де всі: директор, завуч, вчителі, всі, хто там працював, випромінювали доброту, любов, турботу, радість. І, напевно, саме ця школа стала початком їх щасливого зоряного шляху. Це наша гордість,  адже перші кроки до успіхів вони зробили саме тут. Запрошуємо до святкової зали винуватців цієї події.
Веселий, дружний,щасливий,активний, пустотливий, трішечки галасливий, але успішно засвоїв всі науки початкової школи – 4 клас!   ( Діти в залі з’являються під оплески батьків та мелодію пісні «Прощальна з 4 класом»)
 

            Шановні батьки! Любі діти! От і настав той час, коли ми з вами зібралися на останнє родинне свято разом. Сьогодні радісний день, бо діти стали доросліші і в одно час сумний, бо прощаємося один з одним.

        Час летить невблаганно і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також нелегка. Але всім неодмінно світитиме далеким вогником, стискаючи серце спогадом – Дитинство . Це справді найкраща пора в житті людини, і проходить вона у школі. Але важке, непросте дитинство випало на долю наших діток.  А це свято проводить невловиму межу між дитинством і юністю, яка слідує за ним.
         4 роки, здається, невеликий відрізок часу. Але ми всі навчилися читати, рахувати, майже грамотно писати, дружити і просто жити за правилами нашої другої домівки – школи.
         4 роки ми з дітьми піднімались нелегкими сходинками у країну Знань. Скільки сліз пролито, скільки дзвінкого сміху почуто, скільки проблем вирішено, скільки сил докладено, щоб всі наші діти стали – розумними, умілими, майже дорослими.
         Учні:

Зібрались дружно ми на свято,                      
Сьогодні це в останній раз.
Ми рідний клас залишаєм
І переходим в 5-й клас.

 *****

У нас усіх прощальний настрій,
Ми схвильовані украй.
Кажемо: «Середня школа — Здрастуй!
Початкова — прощавай!»

 *****
Тут усім турботу й ласку
Дарували повсякчас.
В дім оцей, неначе в казку,
Йшов уранці кожен з нас.

 *****
Тут чотири роки  ми  пройшли,
Хвилювання й радість поділяли.
Разом і навчались, і росли.

*****
Сьогодні тривожний і радісний день,
Зібрались ми всі в цьому залі,
Читаєм вірші і співаєм пісень,             
Ми зовсім дорослі вже стали.

*****
  Зібрались дружно ми на свято
Сьогодні тут в останній раз.
Щоб нам удачі побажали
І перевели у п’ятий клас.
 

*****
Тріпочуть листочки тополі,
Берізка ніжно шелестить.
Сьогодні свято: в початковій школі
Дзвінок останній продзвенить.

*****

Школа моя, рідна школо,
Казка тепла й доброти.
Стежка від тебе хрещата
В’ється в далекі світи.

*****

Травень, весняне світання,
Погляди наші дитячі.
Радість і смуток прощання
Ми в оченятах бачим.

*****
Всі ми доросліші стали
І за чотири роки
Дуже багато пізнали,
Стали міцні і високі.

*****
Час підійшов прощатись                            Тільки хвилин найкращих
З першою ланкою школи,                           Ми не забудем ніколи.
 

Вчитель:
Добре й відмінно навчайтесь,
Дружбу цінуйте міцну,
Всіх вчителів поважайте,
Гідність гартуйте свою.

Ну, а коли стане важко,
Чи вільний з'явиться час -
Ви всі до мене заходьте,
В цей незабутній клас.

Учні співають пісню Н. Май «Прощавай, початкова моя»  

Вчитель. Які вони всі гарні, це наша надія, наше майбутнє, наша гордість.
А зараз, діти,  відпочиньте.
Шановні дорослі!  Дозвольте представити гостей, які присутні на нашому святі.  До нас завітали  директор  нашої школи  та заступник директора  Давайте  привітаємо адміністрацію нашої школи. 

Свої надсилаємо вам привітання,
Найкращі прийміть від нас побажання.
У святковий, веселий і радісний час
Звертаємо нашу увагу до вас!

Директор у школі – фігура центральна,
Як кажуть в народі – всьому голова!
Директор на місці – то й школа у шані,
І як він скерує – так підуть діла!
За те, що були ви уважні до нас,
Вам квіти дарує сьогодні наш клас!

*****
Хто навчає вчителів, мов учитель первачків?
Різні їм дає завдання і влаштовує змагання?
Щоб дізнатись, хто найкращий, не дає скучать нізащо?
Завучу вклоняємось — вами ми пишаємось.
Завжди ви звертали велику увагу
На наші екскурсії, свята й розваги.
За те, що були ви уважні до нас,
Вам квіти дарує сьогодні наш клас.

Вчитель. Сьогодні незвичайний день – мої діти прощаються зі мною, з початковою школою. Пам’ятаю  якими боязкими, неумілими малятами ви зайшли за мною в клас. Як вчилися безшумно сідати і вставати із – за парт, писати перші літери. Були голосочки тихі, кроки невпевнені, портфелі важкі. І я взяла із батьківської долоні маленькі рученята і повела у світ, де ви щодня зростали, дорослішали, де безтурботного дитинства збігло кілька літ.

Учні: 1клас

 Перший клас, перший клас!
Скільки справ зустріло нас!
Треба фрукти рахувати,
По складах книжки читати.
А письмо — це справжні муки:
Від напруги ниють руки!
Вам би пальчики-билинки,
В ляльки гратись, у машинки!
Та коли ж? Весь час пиши
Знаки, літери, склади!

Другий клас. Пішла таблиця
І вночі нам стала сниться.
Ми її вчимо, вчимо – а на уроках « Мовчимо».
 

Ось і третій рік ми в школі,
А сюрпризів ще доволі.
Стали в ряд частини мови.
Їх  багато, чесне слово!
Як би тут не розгубитись
І хоча б чогось навчитись.
Ми трудились, що є сили,
Цінне все, чому нас вчили.
Всю програму вже пройшли,
третю висоту взяли!

Швидко роки пролетіли
І в пам’яті спогад лише залишили.
І весело, й сумно усім водночас.
І як не хитруй, ми вже стали великі,
Всі перейшли у 4-й клас.

Не задача — просто мрія:
Розбери тут, яка дія!
Їздимо ми по планеті
Шляхом, морем, на ракеті...
Нелегкі завдання в мові
Скільки звуків, букв у слові,
Підмет, присудок знайди,
Вірно речення склади,
З дієсловом розберись
І відмінювать навчись..
Не питають, чи ти здібний,
Всім же грамотність потрібна!!!

Вчитель.    А згадаємо скільки кумедного було в школі, як ми деколи сміялися і на уроках. Пропонуємо пригадати разом!
     
                                           *****
-         Як ти гадаєш, Іванко, що важливіше – сонце чи місяць ?
-         Місяць.
-         Чому?
-         Тому що місяць світить уночі, коли темно, а сонце – вдень, коли й так видно.

                                          *******                                                    
— Назарчику, ти вивчив однину і множину?
—  Так.
—  Тоді скажи: штани однина чи множина?
—   Вгорі – однина, а внизу – множина.
                                           ******

- Як твої справи? Зізнався вдома, що отримав двійку?
- Ага!
- Не розумію твоєї радості? Що тобі батьки сказали?
- Нічого: тоді якраз вдома нікого і не було.
 

 Вчитель. - Клас живе цікавим життям і не збирається зупинятися на досягнутому. Незабаром продзвенить для вас останній дзвоник, який випустить вас із початкової школи і покличе в серйозне життя старшокласників. Сьогодні ви залишаєте зі мною свої пустощі, неслухняність, свої перші дитячі радощі, свої добрі серця. Нехай в моїй пам’яті і в вашій залишиться все тільки добре і привітне.
- Діти, кожен з вас для мене і для ваших батьків – це маленький сонячний промінчик, який повинен світити, випромінювати тепло, добро, надію і знайти свій шлях у житті. Пісня «Промінчик»

Вчитель:
Дякую    за душевну  пісню.
Вчитель:
Дитинство – це найсвітліша пора, безтурботна і найчесніша, бо там живуть: щастя і радість, ніжність і мрія, тато і мама. І  сьогодні свято було б не свято без ваших рідних батьків, бабусь та дідусів. Тато і мама – це найперші вихователі, бо вони з вами з самого раннього дитинства. Вони завжди поруч з вами крокують з класу в клас, допомагають і порадою і словом і ділом. Хочуть бачити вас чемними, добрими, справедливими людьми.  Без мами і без тата не може з’явитися у світі людина. Без мами важко в цьому світі і діти будуть обділені любов’ю і ласкою. Без тата не може бути повноцінної сім’ї. Він забезпечує сім’ю матеріально, створює моральний клімат доброти і сердечності, дисципліни і вимогливості. Особливе спасибі нашим рідненьким бабусям, бабусям – бджілкам, невтомним трудівницям. Бабусі люблять онуків більше, ніж власних дітей. Тому з любов’ю передають їм свої знання та вміння. А дідусі вчать онуків бути самостійними, працьовитими. Бо життя непростим часом дуже буває, а тому треба вчитися в світі цім жить.  Ваші рідні  чекають на слова вдячності від вас.

Прийміть наш букет із пошани й любові.
Вклоняємось низько і дякуємо щиро.
За ласку і ніжність, за мудрість і віру.
Бо без батьків чого ми в світі варті,
Без маминої ласки і тепла.
Без батьківської строгості і жарту
І без свого родинного тепла?
Ви ж нас, як пташенят, в гнізді зростили,
  Давали дітям раду, як могли.
  І в наших душах сонце засвітили,
  І крила для польоту нам дали.

Із вами ми уроки вчили
І малювали і лічили.
Писали з нами твори вдома,
І як встигали невідомо.
При цьому готувати їсти,
  Білизну прать, місити тісто.
  Нести домашнії турботи,
Ходити на свою роботу.
І залишатися на диво – красивими і молодими.

Ми любимо вас, кохані мами й тата,
Ми вам бажаємо здоров’ячка багато.
Ми хочемо, щоб ви завжди раділи,
І, щоб в житті ніколи не хворіли.
 

Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас.
Але у серці  знаємо, напевно
Ми більше радуємо вас.
 

Любі! Ми обіцяєм учитись, дружити,
Гарні оцінки додому носити.
Щоб дарувати радість вам,
Ріднесеньким нашим батькам.

Бабусі кохані, найкращі у світі,
Дідусі наші незамінні,
Безмежно вам вдячні усі наші діти!
                                                              
За те, що всі пустощі нам пробачали,
За те, що ніколи на нас не кричали.

За те, що пельмені й борщі нам варили,
За те, що ніколи ви нас не сварили.
За те, що навчили нас господарювати,
За тишу і спокій у затишній хаті.
 

За те, що ви є на цім світі,
Що очі ваші, мов сонечко світять.
За те, що зігріваєте ви онучат любов’ю,
Живіть 100 років у щасті і здоров’ї.

Вчитель. Для вас шановні батьки, любі бабусі і дідусі та гості щирі вітання від наших дітей.
Вчитель. Дорогі діти, погляньте на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь у глибині прихована тривога. Бо попереду стільки випробувань. Батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі. Тож любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами! Зробіть так, щоб їхні прекрасні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас!
                            Шановні батьки!
Ви дяку прийміть за дітей хороших,
За втрачені сили, недоспані ночі,
За допомогу, за ваші уміння,
За віру в дітей, за ласку й терпіння,
Бажаю ще більше терпіння набратись,
Бо ще 7 років вам разом навчатись.

                                        Шановні батьки!
Привітайте своїх дітей! Благословіть їх на добрі діла у подальшому житті.                                              / Виступ батьків./
Сини і доньки, наші рідні діти,
Ось час настав зробити крок вперед.
Ви стали старші, стали розумніші,
У добрий час – благословляєм вас.
Сієм сьогодні зерном ваговим,
В житті, щоб були завжди працьовиті,
Мали лиш шану й повагу людей,
Радо всміхався, щоб кожен вам день.
Нехай вас Господь благословляє
У світлу путь на добрії діла,
На вірну стежку завжди наставляє,
Щоб доля у вас щасливою була.
Конкурс « Розумники та Розумниці» ( безпрограшна лотерея)

Вчитель.
- Діти, встаньте дружно, скажемо разом:
У нас у всіх прощальний настрій,   Скажем разом: «Середн школо, здрастуй»
Ми схвильовані у край.                     Початкова школо, прощавай!
 

                                         Святкова присяга
Вчитель. Ми, учні четвертого класу, йдучи до середньої школи, обіцяємо:
Бігти до школи з очима, що горять від допитливості. Обіцяємо!
Усі учні (разом). Обіцяємо!
Вчитель. Ніколи не приходити в школу з невивченими уроками. Обіцяємо!
Учні. Обіцяємо!
Вчитель. Ніколи не розв’язувати задачі, списуючи їх у сусіда по парті. Обіцяємо!  Усі учні (разом). Обіцяємо!
Вчитель. Не доводити вчителів до температури кипіння 100*. Обіцяємо!
Учні. Обіцяємо!
Вчитель. Підтримувати вогонь любові та поваги до вчителів та батьків. Обіцяємо!         Усі учні (разом). Обіцяємо!
Вчитель.  Ніколи не закінчувати семестр з поганими оцінками. Обіцяємо!
Учні. Обіцяємо!
Ведуча. З гідністю донести високе звання «Учень 9 школи» до закінчення навчання! Обі­цяємо!        Усі учні (разом). Обіцяємо!
А зараз я хочу нагородити учнів пам’ятними дипломами.
Вчитель. Хай вам сонечко сміється,            І наука хай вдається,
               Хай щастить вам, діти, всюди,       Хай ростуть з вас добрі люди!

Вчитель. За 4 роки навчання в поч.. школі наші випускники почули більше 5000 дзвоників і вони сприймалися по – різному: тоді, коли ви йшли на свій перший урок, коли він вас звав на перерву, коли дзвоник був довгоочікуваним – звав на канікули.      
     Мені хочеться закінчити наше свято особливим останнім дзвоником початкової школи. І нехай шлях в майбутньому буде прямим, рівним; небо над вами безхмарним, а поряд завжди будуть люблячі батьки та вірні друзі.
Щиро бажаю вам успіхів, щоб мрії збувалися, а батьки вами пишалися.