Розповідаємо про те, як підвищити ефективність навчання, розвиваючи дитячу уяву.

Кожен вчитель прагне, щоб його учні були найкращими – найрозумнішими, найвихованішими, найкреативнішими, найуспішнішими. Бо успіхи вчителя – це успіхи його учнів. На уроках ми застосовуємо різноманітні прийоми та інструменти, формуємо важливі навички, розвиваємо винахідливість і уяву. Адже розвинена уява і нестандартне мислення допомагають школярам у дослідницькій та винахідницькій діяльності, сприяють кращому запам’ятовуванню і засвоєнню інформації, що, зрештою, позитивно впливає на результати навчання.

Пропонуємо до вашої уваги декілька практичних прийомів, які допоможуть підвищити ефективність навчання, розвиватимуть уяву школярів, формуватимуть звичку креативно підходити до вирішення проблем.

Альтернативна історія

Що таке альтернативні історії? Це один із прийомів розвитку критичного мислення, який допомагає побачити нові шляхи виходу із ситуації і способи розв’язання проблеми, знайти відповіді на давно поставлені запитання. Альтернативні історії допомагають уявити ситуацію по-іншому, іноді – абсолютно інакше, ніж це відбувалося насправді. Вони сприяють розвитку уяви, апелюють до наявного досвіду, формують ставлення до проблеми і удосконалюють навички всебічного аналізу будь-якої ситуації.

Цікаво буде використати цей прийом на уроках літератури. Наприклад, вивчаючи у 9 класі драму І. П. Котляревського «Наталка Полтавка», можна «переписати» фінал твору, припустивши, що Наталка виходить заміж не за Петра, а за Тетерваковського. Давайте спитаємо в учнів, як склалася б тоді доля головної героїні? Ймовірно, діти запропонують дуже багато варіантів розгортання подій. Хтось скаже: «Навіщо це потрібно? Чому ми вчимо дітей?» Справа у тому, що таким чином ми наближаємо літературних героїв до реалій сучасного життя, створюємо умови, за яких учні сприймають художній твір і всю літературу як життєву ситуацію, що потребує аналізу, як джерело досвіду, що можна використати у повсякденному житті.

Проте застосовувати цей прийом можна не тільки на уроках літератури. При вивченні у 8 класі теми «Електричні явища. Електричний струм» запропонуйте школярам на декілька хвилин уявити, що було б, якби людство не винайшло електрики. Яким було б наше життя? Як ми передавали б інформацію? Як готували б їжу? Яким би був транспорт? Що взагалі може замінити електрику в сучасному житті? Відповіді на ці та інші запитання допоможуть дітям зрозуміти, яку роль відіграють електричні явища у житті кожної людини, як тісно пов’язані наука і повсякденність, як важливо знати і розуміти фізичні закони та явища. Такий урок точно зацікавить школярів! І неодмінно запам’ятається!

Візуалізація

Візуалізація як спосіб графічного представлення інформації, унаочнення, створення умов для візуального спостереження, дає широкі можливості для розвитку уяви і креативності наших учнів. Давайте спробуємо застосувати цей прийом при вивченні термінології з будь-якої теми.

Наприклад, на уроці біології у 8 класі при вивченні теми «Транспорт речовин» запропонуємо дітям намалювати (візуалізувати) основні терміни і поняття: еритроцити, лейкоцити, тромбоцити, зсідання крові, групи крові, кровообіг, артеріальний тиск, імунітет. Отримаємо хороший настрій і багато цікавих малюнків.

При вивченні теми «Антична цивілізація» інтегрованого курсу «Всесвітня історія. Історія України» у 6 класі давайте запропонуємо дітям спробувати представити і відгадати основні поняття і терміни теми: еллінізм, поліс, громадянин, демос, аристократія, тиранія, демократія, пантеон богів, республіка, імперія, патриції, плебеї, сенат, диктатор, вето, легіон, провінція, гладіатор, експансія, курган, прабатьківщина слов’ян, розселення слов’ян. Буде цікаво, весело і дуже ефективно! Бо, намагаючись якомога краще пояснити зміст поняття, учні повторять матеріал теми, запам’ятають значення термінів, зрозуміють, як пов’язані між собою історичні події.

На уроці зарубіжної літератури у 8 класі учням буде цікаво не просто зробити аналіз віршів, а поміркувати про те, яким кольором можна було б намалювати кожен рядок, або навіть зробити це просто на уроці чи вдома. Наприклад, вивчаючи творчість Омара Хайяма, запропонуйте школярам намалювати цей вірш:  

Троянда вранішня ошатністю своєю
Чарує солов’я, співця свого. Під нею
Присядь у холодку, бо пелюстки ці вітер
Зриватиме й тоді, як станемо землею.
 
Можливо, перший рядок буде рожевим, другий – блакитним, третій – зеленим, а четвертий – сірим?
 
Поміркуйте, яку техніку малювання можна використати, які образи та асоціації можуть бути пов’язані з малюнком. Так вивчати вірші буде набагато цікавіше! І вони надовго запам’ятаються!

Колаж асоціацій

Колаж – це прийом, який ґрунтується на поєднанні різних за фактурою та кольором матеріалів, зображень, світлин тощо. Як його застосувати на уроках?

Скажімо, на уроці географії у 6 класі при вивченні теми «Відкриття нових земель та  навколосвітні подорожі» ми запропонуємо дітям уявити себе давніми мандрівниками-шукачами нових земель. Спитаємо, які асоціації викликають у них розповіді про плавання вікінгів, подорожі Марко Поло, пошуки морського шляху в Індію, відкриття  Америки Христофором Колумбом, перше навколосвітнє плавання під проводом Фернана Магеллана, відкриття Австралії і Антарктиди. А потім попросимо школярів на аркушах скласти колажі-асоціації. Звісно, ця робота потребує часу і не може бути виконана за один урок. Можливо, вона стане домашнім завданням, яке цікаво буде виконати не тільки учням, а й їхнім батькам. Але результати варті того. Ми отримаємо цілі світи образів й асоціацій, мрій та фантазій. Дітям обов’язково сподобається!

Гра-блукалка

Навряд чи вдасться зіграти в асоціації на уроці фізики чи математики. Проте тут теж можна трохи пофантазувати і створити гру-блукалку, кожним кроком якої буде завдання визначити, який процес описаний заданою формулою, записати формулу функції чи побудувати її графік, розв’язати задачу або рівняння. На якому занятті можна використати таку форму роботи? Це може бути урок узагальнення знань із теми або підсумок роботи за семестр чи за рік.

Гра «Хто я?»

Не тільки діти, але й дорослі дуже люблять грати та фантазувати. А як можна це все поєднати із навчанням? Усім відома гра «Хто я?» Правила дуже прості: треба відгадати предмет або поняття, поставивши низку запитань. У нашому випадку це можуть бути імена письменників, учених чи дослідників, їхні роботи, інформація про життя і творчість.

Давайте зіграємо на уроці української літератури, а відгадуватимемо прізвища українських письменників. Запитання, що стосуються життєвого й творчого шляху письменника (рік народження, стать, назви творів, період розвитку української літератури, тип літературної творчості тощо), і будуть тими підказками, які допоможуть гравцю. Така робота точно запам’ятається учням, а отримана інформація надовго збережеться.

Якщо ви бажаєте отримати більше інформації про те, які інструменти можна застосовувати для покращення ефективності навчання, про те, яку роль відіграє уява в освітньому процесі й чому так важливо працювати над її розвитком, як формувати нестандартне мислення, станьте учасником вебінару «Як покращити ефективність навчання дітей, розвиваючи їх уяву», який проведе 30 січня о 18:00 Вікторія Харитонова, ігромайстер і організатор майстер-класів для розвитку здібностей дітей.

 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.