Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у 2026/2027 навчальному році: нормативний аспект

Щоби допомогти педагогам чітко зорієнтуватися в актуальних законодавчих і методичних вимогах на початку 2026/2027 навчального року, команда Освітнього центру «На Урок» підготувала вибірковий огляд інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання навчальних предметів / інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2026/2027 навчальному році (лист МОН від 17.08.2026 № 1/17756-26). У цьому матеріалі ми зробили детальний розбір головних нормативних положень, які стануть основою вашої роботи.

Бажаєте дізнатись про важливі аспекти, інноваційні і перевірені практики, що дозволять зробити освітній процес сучасним та ефективним? Долучайтесь до наших прямих етерів і перегляньте наші заходи у запису:

Серпнева педагогічна конференція: підготовка до 2026/2027 навчального року

КТП: вимоги, принципи та практика створення

9 клас НУШ: практична підготовка до нового навчального року

Інклюзивна освіта: ключові оновлення та практичні алгоритми їх впровадження

Підготовка до нового навчального року: виклики, пріоритети, нормативна база

Організація освітнього процесу

У 2026/2027 навчальному році заклади загальної середньої освіти спрямовують діяльність на реалізацію трьох ключових Державних стандартів:

Державного стандарту початкової освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87);
Державного стандарту базової середньої освіти (постанова КМУ від 30.09.2020 №898 зі змінами);
Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011 № 1392).

Освітній процес має враховувати як здобутки реформи «Нова українська школа», так і виклики воєнного стану, зокрема ключовий пріоритет — подолання освітніх втрат.

Організація навчання здійснюється за освітніми програмами закладу освіти, розробленими на основі затверджених Типових освітніх програм:

на рівні початкової освіти — на основі Типових освітніх програм, затверджених наказом МОН від 12.08.2022 № 743;
на рівні базової середньої освіти — на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти зі змінами, внесеними наказом МОН від 17.08.2026 № 1430;
на рівні профільної середньої освіти — на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 № 408 (зі змінами).

Експериментальний проєкт з впровадження Державного стандарту профільної середньої освіти

Експериментальний проєкт з тестового впровадження Державного стандарту профільної середньої освіти, запроваджений постановою КМУ від 26.08.2025 № 1058, охоплює період з 01.09.2025 по 31.08.2027.

Заклади загальної середньої освіти — учасники експериментального проєкту (їхній перелік визначено наказом МОН України від 11.03.2026 №437):

розробляють власні освітні програми на основі Типової освітньої програми для 10-12 класів закладів загальної середньої освіти, які забезпечують здобуття профільної середньої освіти за академічним спрямуванням (наказ МОН від 19.12.2025 № 1674);
в організації освітнього процесу керуються рекомендаціями МОН (листи від 01.06.2026 № 1/11707-26 та від 28.07.2026 № 1/16172-26).

Вибір модельних навчальних програм

У Рекомендаціях МОН звертає увагу керівників закладів освіти на дотримання імперативних вимог щодо вибору модельних навчальних програм (МНП):

Неподільність програм у межах циклу. Модельні навчальні програми, обрані для певного циклу навчання (наприклад, адаптаційного в 5–6 класах), не можна змінювати посередині циклу (зокрема, під час переходу з 5-го до 6-го класу). Кожна програма розрахована на цілісне досягнення результатів навчання за весь цикл.
Гнучкість для нових паралелей. Для нових класів, які тільки розпочинають процес навчання на цьому ж циклі в наступних роках, заклади можуть обирати МНП інших авторських колективів.
Автономія паралелей. Різні класи однієї паралелі мають право навчатися за різними МНП.

При формуванні навчального плану варто дбати про раціональне використання часу, комбінуючи окремі предмети та інтегровані курси. Освітня програма закладу має складати як цілісну систему не лише на рівні базових знань, а й на рівні міжпредметних зв'язків і спільних видів діяльності.

Чинники, які слід врахувати під час добору програм:

Освітні потреби та особливості учнівського колективу.
Професійний потенціал педагогічного колективу.
Матеріально-технічне та ресурсне забезпечення закладу освіти.
Якість навчально-методичного супроводу обраних МНП.
Наявність внутрішньо- та міжгалузевих зв’язків для формування ключових компетентностей.
Повне охоплення всіх обов'язкових результатів навчання, передбачених Держстандартом.

Педагогічний колектив закладу освіти може використовувати в освітньому процесі:

Модельні навчальні програми із зазначенням орієнтовної кількості годин, змісту та видів діяльності. (Зверніть увагу: перелік чинних МНП розміщено на офіційних ресурсах МОН; вимоги до програм містяться в Додатку 6 до нової редакції ТОП для 5–9 класів).
Навчальні програми, розроблені авторськими колективами на основі відповідних МНП.
Навчальні програми, розроблені вчителями на основі однієї або кількох МНП. Вони мають гарантувати досягнення результатів у обсязі, не меншому за вимоги МНП, та затверджуються педагогічною радою закладу.
Навчальні програми курсів за вибором, які мають відповідний гриф МОН та внесені до офіційного Переліку.
Авторські навчальні програми (розроблені не на основі МНП) — дозволяються до використання за умови отримання відповідного грифа МОН в установленому порядку.

Календарно-тематичне планування

Календарно-тематичне (КТП) та поурочне планування — це особистий робочий інструмент педагога, який він складає на основі модельної або затвердженої педагогічною радою навчальної програми з урахуванням навчальних можливостей учнівства.

Ключові принципи та автономія педагога:

Формат і структура. Форма, обсяг та оформлення КТП є повністю індивідуальним рішенням учителя. Встановлення будь-яких універсальних «шаблонів» чи стандартів з боку адміністрації ЗЗСО, органів управління освітою (міських, районних, обласних) не передбачено законодавством. Документи складаються у довільній формі, зокрема з використанням друкованих чи електронних джерел.
Інтеграція. Дозволяється об’єднувати КТП та навчальну програму в один документ.
Гнучкість у виконанні. Вчитель самостійно визначає послідовність досягнення очікуваних результатів і логіку розгортання змісту.

Упродовж навчального року вчитель має зберігати гнучкість та робити зміни в календарно-тематичному плануванні і за потреби:

корегувати терміни опрацювання програмових тем відповідно до результатів засвоєння учнівством навчального матеріалу;
визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.

Головне завдання вчителя — не сліпе дотримання дат у графіку, а забезпечення досягнення учнями обов'язкових результатів навчання, визначених Держстандартом.

Оцінювання результатів навчання

Оцінювання здійснюється відповідно до наказу МОН України від 04.05.2026 № 722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів». Документ закріплює академічну свободу вчителя у виборі методів, інструментів і форм фіксації поступу здобувачів освіти з урахуванням специфіки предмета та особливостей учнів.

Специфіка оцінювання за рівнями освіти:

1–4 класи: оцінювання здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 13.07.2021 №813 (формувальне та підсумкове вербальне/формувальне оцінювання).
5–9 класи: базується на вимогах Держстандарту базової середньої освіти та спрямоване на відстеження динаміки навчання й надання якісного зворотного зв'язку. Важливо: вчитель самостійно обирає спосіб фіксування результатів. Оцінювання за групами результатів із безпосереднім внесенням кожної з них до класного журналу не є обов'язковим.
10–11 класи: працюють за Критеріями оцінювання навчальних досягнень, затвердженими наказом МОНМС від 13.04.2011 № 329. Для класів-учасників експерименту профільної школи діють окремі методичні рекомендації МОН.

Рекомендовані матеріали для організації оцінювання учнів 5–9 класів:

Надолуження освітніх втрат

Для організації роботи з надолуження освітніх втрат МОН рекомендує використовувати діагностувальні роботи Всеукраїнської школи онлайн (ВШО), розроблені для кожної освітньої галузі.

Для визначення рівня сформованості опорних знань і вмінь, необхідних для подальшого навчання, первинні діагностувальні роботи варто застосовувати:

на початку навчального року, семестру;
перед вивченням нового тематичного розділу

Після проведення корекційної роботи доцільно використати вторинні діагностувальні роботи, щоб оцінити динаміку навчальних досягнень учнів і визначити, наскільки вдалося усунути виявлені прогалини. Результати діагностування рекомендовано використовувати для:

планування індивідуальної та групової підтримки;
коригування календарно-тематичного планування;
добору диференційованих завдань;
визначення тем, які потребують додаткового опрацювання.

Організація початкового етапу навчального року

Оскільки учні після літніх канікул потребують поступового повернення до систематичної навчальної діяльності, особливу увагу рекомендовано приділити повторенню базових умінь і навичок. Перші навчальні заняття мають сприяти:

відновленню навичок навчальної діяльності;
актуалізації опорних знань;
моніторингу освітніх втрат;
створенню позитивної мотивації до подальшого навчання.

Для планування відповідної роботи педагогам рекомендовано використовувати Посібник із подолання освітніх втрат, адаптуючи запропоновані підходи до потреб конкретного класу та окремих учнів.

Концепція та цифрова платформа «Освіта для життя»

Для підсилення практичної цінності реформи НУШ МОН рекомендує впроваджувати засади комплексної політики «Освіта для життя». В її основі — розвиток критичного мислення, суб’єктності учня та вміння застосовувати здобуті знання в реальних життєвих ситуаціях.

Конкретизація цих підходів міститься у концепціях дев’яти освітніх галузей, а практичним помічником вчителя стає однойменна цифрова платформа «Освіта для життя», яка консолідує необхідне нормативне забезпечення (державні стандарти, типові освітні програми, переліки компетентностей) та містить прикладний інструментарій:

інтерактивний держстандарт для відстеження освітнього прогресу учнів (1–12 класи);
приклади вправ і завдань;
готові навчальні матеріали (конспекти, презентації, робочі аркуші);
путівники з оцінювання з критеріями та прикладами підсумкових робіт, які можна адаптовувати під потреби конкретного класу.