Типова освітня програма для 5-9 класів НУШ: огляд нової редакції

Наказом МОН від 17.08.2026 №1430 внесено зміни до Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти та затверджено її в новій редакції. Цей нормативний акт є одним із ключових документів для організації освітнього процесу в базовій школі. Він   визначає комплекс основних освітніх компонентів, окреслює підходи до розроблення освітніх програм закладів освіти, встановлює вимоги до здобувачів освіти та обсягу навчального навантаження, містить рекомендовані форми організації освітнього процесу й описує інструментарій оцінювання. Тож у цій статті ми підготували огляд основних положень нової редакції Типової освітньої програми, які необхідно врахувати закладам освіти під час оновлення власних освітніх програм і планування освітнього процесу. 

Бажаєте дізнатись про важливі аспекти, інноваційні і перевірені практики, що дозволять зробити освітній процес сучасним та ефективним? Реєструйтесь на дводенну Всеукраїнську інтернет-конференцію «Серпнева педагогічна конференція: підготовка до 2026/2027 навчального року», яка відбудеться 20.08-21.08.2026! А ще пропонуємо переглянути у запису наші заходи:

• КТП: вимоги, принципи та практика створення
• 9 клас НУШ: практична підготовка до нового навчального року
• Інклюзивна освіта: ключові оновлення та практичні алгоритми їх впровадження
• Підготовка до нового навчального року: виклики, пріоритети, нормативна база

Загальні положення

Типова освітня програма — це базовий орієнтир для школи, створений на основі Держстандарту базової середньої освіти. Вона містить комплекс освітніх компонентів, які забезпечують досягнення здобувачами освіти відповідних результатів навчання, та застосовується для класів закладів загальної середньої освіти:

• з навчанням українською мовою; 
• з навчанням мовою корінного народу або національної меншини поряд з державною мовою; 
• з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини;
• з вечірньою, заочною формами здобуття освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9 класів закладів загальної середньої освіти визначено у відповідних додатках до Типової освітньої програми:

• у додатку 1 – для закладів освіти з навчанням українською мовою;
• у додатку 2 – для класів (груп) із навчанням мовою корінного народу або національної меншини чи з навчанням українською мовою та вивченням мови корінного народу або національної меншини.

Розподіл навчального навантаження здійснено за освітніми галузями та роками навчання. Мінімальну і максимальну кількість навчальних годин визначено відповідно до базових навчальних планів базової середньої освіти, наведених у додатку 23 до Державного стандарту.

Освітня програма закладу освіти

Типова освітня програма визначає обов’язкові та рекомендовані підходи до розроблення і використання освітніх програм ЗЗСО на кожному циклі базової середньої освіти. За рішенням педагогічної ради освітня програма закладу освіти може бути:

• розроблена окремо для кожного рівня – адаптаційного циклу та циклу базового предметного навчання;
• наскрізною, тобто розробленою для декількох рівнів освіти.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» освітня програма має відповідати структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти. Зокрема вона має:

• визначати загальний обсяг навчального навантаження в годинах та його розподіл між освітніми галузями за роками навчання. При цьому обсяг має бути не меншим, ніж установлено Типовою освітньою програмою;
• містити навчальний план, розроблений на основі одного з варіантів типових навчальних планів Типової освітньої програми;
• містити перелік модельних навчальних програм та/або навчальних програм, затверджених педагогічною радою. Такі програми мають містити опис результатів навчання учнівства з навчальних предметів та інтегрованих курсів в обсязі не меншому, ніж встановлено відповідними модельними навчальними програмами;
• містити опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Освітні програми також можуть передбачати викладання одного або декількох навчальних предметів чи інтегрованих курсів англійською або іншою офіційною мовою Європейського Союзу поряд із державною мовою. У такому разі в освітньому процесі можуть використовуватися методи та прийоми двомовної та багатомовної освіти. 

Крім того, освітня програма закладу освіти може містити й інші складники, які враховують специфіку та особливості освітньої діяльності конкретного закладу.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою

Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочати учні, які на момент зарахування або переведення до закладу загальної середньої освіти досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти. Це має бути підтверджено відповідним документом – свідоцтвом досягнень або свідоцтвом про початкову освіту.

Водночас Типова освітня програма враховує ситуації, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії в Україну. Навчання можуть розпочати учні, які внаслідок повномасштабного вторгнення перебували за кордоном та/або на тимчасово окупованій території України і на момент зарахування або переведення не мають документа, що підтверджує завершення здобуття освіти на попередньому рівні або в попередньому класі. У такому випадку заклад освіти має організувати процедуру визнання результатів навчання. Вона здійснюється відповідно до:

• Порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання, здобутих шляхом формальної та/або неформальної освіти у суб’єктів освітньої діяльності, розміщених за кордоном, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2025 №734;
• Порядку визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України, затвердженого наказом МОН від 23.02.2026 №338.

Визнання результатів навчання таких учнів пропонується здійснювати відповідно до Методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття освіти в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджених наказом МОН від 15.05.2023 №563 (зі змінами).

Результати навчання здобувачів освіти із числа внутрішньо переміщених осіб можуть бути визнані на основі довідки або іншого документа, виданого закладом освіти, у якому дитина здобувала освіту за місцем тимчасового перебування.

Типові навчальні плани

Типові навчальні плани містять кілька важливих складників:

1. Перелік навчальних предметів та інтегрованих курсів, за допомогою яких реалізується кожна освітня галузь.

2. Орієнтовний перелік міжгалузевих інтегрованих курсів.

3. Розподіл навчального навантаження за роками навчання між навчальними предметами та інтегрованими курсами.

4. Години для перерозподілу між освітніми компонентами, які можна:

• перерозподіляти між різними освітніми галузями, збільшуючи кількість годин на вивчення навчальних предметів та/або інтегрованих курсів;
• використовувати для вибіркових освітніх компонентів – курсів за вибором, факультативних курсів, міжгалузевих інтегрованих курсів;
• спрямовувати на проєктну діяльність;
• використовувати для проведення індивідуальних консультацій і групових занять, зокрема для подолання освітніх втрат.

Навчальне навантаження орієнтоване на діапазон мінімальної та максимальної кількості годин у межах кожної освітньої галузі. Водночас кількість годин на вивчення окремих навчальних предметів та інтегрованих курсів орієнтована на мінімальну кількість навчальних годин.

На основі одного з варіантів типового навчального плану заклад освіти розробляє власний навчальний план як складову освітньої програми. У цьому документі визначаються:

• перелік навчальних предметів та/або інтегрованих курсів для реалізації кожної освітньої галузі;
• навчальні предмети та інтегровані курси, зокрема міжгалузеві, які належать до вибіркового освітнього компонента;
• за потреби – вибіркові освітні компоненти, не зазначені в Типовій освітній програмі. Для таких компонентів заклад освіти використовує модельні навчальні програми, які отримали гриф МОН, або навчальні програми, розроблені на основі модельних програм та затверджені педагогічною радою закладу освіти.

У навчальному плані також зазначається кількість навчальних годин, спрямованих на вивчення:

• кожної освітньої галузі в межах кількості годин, визначених Типовою освітньою програмою;
• окремих освітніх компонентів галузі (навчальних предметів та інтегрованих курсів) у межах навчальних годин, визначених освітньою програмою закладу освіти;
• вибіркових освітніх компонентів, зокрема міжгалузевих інтегрованих курсів і курсів за вибором;
  проєктної діяльності;
• індивідуальних консультацій та групових занять, зокрема спрямованих на подолання освітніх втрат, – у межах годин, призначених для перерозподілу.

Під час складання навчального плану важливо враховувати обмеження щодо загального навчального навантаження:

• сумарна кількість годин на вивчення навчальних предметів та інтегрованих курсів певної освітньої галузі не може перевищувати максимальну кількість годин, визначену для відповідної галузі;
• сума годин на вивчення всіх освітніх галузей не повинна перевищувати загальну річну кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету, без урахування поділу на групи, та має відповідати вимогам щодо гранично допустимого річного навчального навантаження.

Рішення про збільшення кількості годин на вивчення обов’язкових освітніх компонентів або запровадження вибіркових освітніх компонентів, проєктної діяльності, індивідуальних консультацій і групових занять за рахунок годин, призначених для перерозподілу, ухвалює педагогічна рада. 

Модельна навчальна програма

Модельна навчальна програма (далі – МНП) – це документ, який визначає орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання, зміст навчального предмета або інтегрованого курсу, а також види навчальної діяльності, рекомендовані для використання в освітньому процесі (мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»). Вони можуть бути розроблені:

• для всього рівня базової середньої освіти;
• окремо для кожного циклу.

Вибір модельних навчальних програм заклад освіти здійснює з дотриманням єдності підходу в межах відповідного циклу освіти. Наприклад, якщо на рівні 5-го класу або 7-го класу в певній освітній галузі обрано конкретний навчальний предмет чи інтегрований курс, його вивчення має бути продовжено на рівні 6-го або 8–9-го класів відповідно. Водночас у разі відсутності необхідного навчально-методичного забезпечення, зокрема підручника для певного освітнього компонента, допускається зміна модельної навчальної програми в межах циклу.

Між циклами освіти заклад може змінювати підхід до організації навчання. Так, якщо у 5–6 класах у певній освітній галузі було обрано предметне вивчення, у 7–9 класах його можна змінити на інтегрований підхід. Можливий і зворотний варіант – перехід від інтегрованого до предметного навчання.

Під час організації освітнього процесу заклад освіти використовує навчальні програми навчальних предметів та інтегрованих курсів, зокрема міжгалузевих і білінгвальних. Такі програми можуть розроблятися:

• на основі обраної МНП з урахуванням кількості годин, визначених у навчальному плані закладу освіти на вивчення відповідного навчального предмета або інтегрованого курсу;
• безпосередньо на основі Державного стандарту – для курсів за вибором, які реалізуються в освітній програмі закладу освіти за рахунок годин для перерозподілу, визначених відповідним типовим навчальним планом.

Навчальні програми, розроблені на основі МНП, мають містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними навчальними програмами, й бути затверджені педагогічною радоюзакладу освіти.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Заклад освіти організовує освітній процес у безпечному освітньому середовищі, враховуючи вікові особливості, фізичний, психічний та інтелектуальний розвиток дітей, а також їхні особливі освітні потреби.

Форми організації освітнього процесу визначає педагогічна рада закладу освіти та мають бути відображені в освітній програмі закладу. Їх вибір залежить від:

• наявності необхідних ресурсів – матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного та іншого забезпечення освітньої діяльності;
• форм здобуття освіти.

За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти за індивідуальною освітньою траєкторією. Вона реалізується на підставі:

• індивідуальної програми розвитку;
• індивідуального навчального плану, який схвалює педагогічна рада, затверджує керівник закладу освіти та підписують батьки учня.

Для належної організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти можуть формуватися класи та/або групи, зокрема спеціальні та інклюзивні, а також класи й групи з дистанційною, вечірньою та заочною формами здобуття освіти. Можливе також формування класів і груп із навчанням мовою корінного народу чи національної меншини України поряд із державною мовою. 

Учні, які належать до національних меншин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, можуть навчатися відповідними мовами. Виняток становлять навчальні предмети, пов’язані з вивченням української мови, української літератури та історії України - їх вивчають державною мовою.

Інструментарій оцінювання

Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти здійснюється відповідно до:

• наказу МОН від 04.05.2026 №722 «Про затвердження системи та загальних критеріїв оцінювання результатів навчання учнів» (зі змінами);
• методичних рекомендацій щодо особливостей оцінювання результатів навчання здобувачів базової середньої освіти, які розробляються та затверджуються МОН.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів та інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Оцінювання результатів навчання з предметів вибіркового освітнього компонента здійснюється за рішенням педагогічної ради.

Для отримання інформації про досягнення результатів навчання можна використовувати різноманітні інструменти, зокрема:

• педагогічне спостереження;
• усні та письмові відповіді;
• тести;
• практичні та лабораторні роботи;
• роботу з текстами, даними та джерелами;
• розв’язання задач і навчальних проблем;
• дослідження;
• проєкти;
• створення та презентацію продуктів;
• комплексні завдання;
• інші доцільні способи оцінювання.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації у встановленому законодавством порядку.

Водночас заклад освіти може самостійно визначати інструментарій та шкали оцінювання. Якщо заклад запроваджує власну шкалу оцінювання результатів навчання, він має визначити та оприлюднити правила переведення результатів у 12-бальну шкалу оцінювання.

Бажаєте дізнатися більше про організацію освітнього процесу в новому 2026/2027 навчальному році? Долучайтесь до наших заходів та слідкуйте за нашими анонсами! Буде цікаво та корисно!