Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Новини

Яким має бути укриття у школі: роз'яснення Служби освітнього омбудсмена

Яким буде освітній процес в український школах у новому навчальному році? Як розповів заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, школярам варто готуватися до офлайн-навчання, а у школах будуть обладнані хоча б найпростіші укриття. 

«При організації такого навчання необхідно враховувати спроможність укриття – на скільки людей воно розраховане. Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття. Щоб при повітряній тривозі в укритті могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти. Але навчання може бути за умови нормального стану укриття. На жаль, війна показала, що в частині закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей. Але все одно вони використовуються, попри їхній стан. І вже зараз необхідно думати про те, як підготувати або вдосконалити укриття в закладах освіти, щоб можна було безпечно здійснювати очне та змішане навчання».

                                                   Освітній омбудсмен Сергій Горбачов

Як зауважує освітній омбудсмен, організовувати освітній процес в очному форматі, де це можливо, потрібно. Оскільки саме активне спілкування з однолітками та педагогами допоможе нашим дітям знову повернутися до нормального життя, це буде сприяти їхній психологічній реабілітації.

На жаль, розв'язати питання облаштування укриттів у закладі освіти для організації безпечного освітнього процесу складно, оскільки:

  • є різні типи захисних споруд;
  • вимоги до їх облаштування високі, інколи навіть нереальні;
  • для обладнання укриттів потрібно багато грошей;
  • наразі фінансові можливості громад, які відповідають за матеріально-технічне забезпечення укриттів, обмежені.

Хто відповідає за шкільні укриття?

Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. А це – засновники закладів освіти. 

Служба освітнього омбудсмена підготувала роз'яснення щодо особливостей облаштування та обслуговування укриттів. 

Які бувають захисні споруди цивільного захисту

Статтею 32 глави 7 Кодексу цивільного захисту України визначено такі види захисних споруд цивільного захисту:

  • сховище – герметична споруда для захисту людей, у якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
  • протирадіаційне укриття – негерметична споруда для захисту людей, у якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження;
  • споруди подвійного призначення – наземні або підземні споруди чи їх окремі частини, що спроєктовані або пристосовані для використання за основним функціональним призначенням, зокрема для захисту населення, та в яких створені умови для тимчасового перебування людей;
  • швидкоспоруджувана захисна споруда цивільного захисту – споруда, що зводиться (виготовляється, монтується) в особливий період нарощування фонду захисних споруд та за короткий час зі спеціальних конструкцій (виробів), вимоги до яких встановлюються будівельними нормами, стандартами та правилами;
  • найпростіше укриття – це фортифікаційна споруда, цокольне або підвальне приміщення, інша споруда підземного простору, в якій можливе тимчасове перебування людей з метою зниження комбінованого ураження від небезпечних чинників, а також від дії засобів ураження в особливий період.

Для учасників освітнього процесу найбезпечніше, щоб укриття розташовувалося безпосередньо в закладі освіти, а не на відстані в окремій будівлі. Адже в такому випадку є ризик, що не всі діти зможуть встигнути вчасно евакуюватися.

Також багато залежить від кількості учнів та працівників у закладі освіти, звідки була запущена ракета, яка саме тощо. Діти можуть налякатися та розгубитися, що теж ускладнює евакуацію. Тому що швидше діти та працівники зможуть діставатися до укриття, то краще. 

Загальні вимоги до захисних споруд

Питання оснащення, утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту регулюються Вимогами щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту. Згідно з ними захисні споруди мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням протягом 12 годин.  

Водночас у Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку зазначаються інші години приведення захисних споруд до готовності. Так, відповідно до п. 10 Порядку, конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:

  • не більше 12 годин – для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб’єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
  • не більше 24 годин – для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Під час експлуатації захисних споруд не допускається виконання заходів, що знижують їх захисні властивості, надійність та безпеку.

 

 

Входи до захисної споруди

Входи до захисної споруди мають забезпечувати вільний доступ усередину їх приміщень, можливість користування ними особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення, і мати достатню пропускну спроможність. 

Підходи до зовнішніх дверей, двері та сходові марші мають утримуватися у справному стані, очищуватися від бруду і сміття, а в зимовий час – від снігу і льоду. Захаращення входів не допускається. Якщо на входах немає пандусів – входи додатково обладнуються дерев’яними або металевими трапами.

Необхідно забезпечувати належний стан оголовків аварійних виходів і повітрозабірних каналів, очищати їх від снігу, сміття і сторонніх предметів, систематично перевіряти справність противибухових пристроїв, надійність їхнього кріплення і періодично змащувати металеві частини інгібованим мастилом.

До замків від дверей і ставень має бути не менше двох комплектів ключів. Один комплект ключів зберігається у відповідальної особи, інший в опечатаному вигляді – у посадової особи або у структурному підрозділі балансоутримувача, що працює в цілодобовому режимі (місцеперебування і телефон цієї посадової особи зазначаються на вхідній табличці).

 

Обладнання нйпростіших укриттів

Обладнання найпростіших укриттів має забезпечувати можливість безперервного перебування в них населення впродовж не менше 48 годин.

З цією метою найпростіші укриття забезпечуються:

  • місцями для сидіння (лежання) – лавками, нарами, стільцями, ліжками тощо;
  • ємностями з питною (з розрахунку 2 л на добу на одну особу, яка підлягає укриттю) та технічною водою (за відсутності централізованого водопостачання);
  • контейнерами для зберігання продуктів харчування;
  • виносними баками, що щільно закриваються, для нечистот (для неканалізованих будівель і споруд);
  • резервним штучним освітленням (електричними ліхтарями, свічками, гасовими лампами тощо);
  • первинними засобами пожежогасіння (відповідно до встановлених норм для приміщень відповідного функціонального призначення);
  • засобами надання медичної допомоги;
  • засобами зв’язку та оповіщення (телефоном, радіоприймачем);
  • шанцевим інструментом (лопатами штиковими та совковими, ломами, сокирами, пилками-ножівками по дереву, по металу тощо).
  • за змоги найпростіші укриття забезпечуються додатковим обладнанням, інструментами та інвентарем відповідно до норм, установлених для захисних споруд.

Перевірка стану готовності укриття

Під час оцінки стану готовності перевіряються:

  • загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом);
  • двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв’язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність);
    температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди;
  • наявність і стан засобів пожежогасіння;
  • герметичність захисної споруди, експлуатація в режимі захисної споруди протягом 6 годин із перевіркою роботи в режимі чистої вентиляції й фільтровентиляції (у сховищах).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог. У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.

Основні заходи з підготовки захисної споруди до використання за призначенням

У разі переведення єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних та територіальних підсистем, ланок територіальних підсистем до функціонування в режимах підвищеної готовності, надзвичайної ситуації, надзвичайного стану та в особливий період балансоутримувачі фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням, здійснюють заходи щодо приведення фонду захисних споруд у готовність до використання за призначенням, його утримання та експлуатації у вищих ступенях готовності (у строк, що не перевищує 12 годин).

Готовність фонду захисних споруд передбачає:

  • належний технічний стан несучих огороджувальних конструкцій, гідроізоляції та захисних пристроїв захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття);
  • надійну герметичність захисної споруди (для сховищ);
  • справність і постійну готовність до роботи спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисної споруди, наявність нормативних аварійних запасів води, а також майна, необхідного для життєзабезпечення населення, що підлягає укриттю;
  • належний протипожежний та санітарний стан приміщень споруд фонду захисних споруд.

Для підготовки фонду захисних споруд, за винятком захисних споруд, що перебувають у постійній готовності, необхідно виконати першочергові підготовчі заходи (роботи), що передбачаються планами приведення споруд фонду захисних споруд у готовність, зокрема:

  1. Розкрити всі опечатані приміщення, спеціальне обладнання, інженерні мережі та системи життєзабезпечення захисної споруди, а також вимірювальні прилади.
  2. Усунути виявлені недоліки та провести технічне обслуговування спеціального обладнання, інженерних мереж і систем життєзабезпечення.
  3. Відкрити всі входи для прийому населення, що підлягає укриттю.
  4. Припинити роботу технологічного обладнання (за потреби).
  5. Закрити (задраїти) технологічні прорізи (вантажні люки, шахти ліфтів, вентиляційні отвори) сховищ. У протирадіаційних укриттях, спорудах подвійного призначення та найпростіших укриттях закласти прорізи в огороджувальних конструкціях, що виступають над поверхнею землі.
  6. Провітрити й за потреби здійснити дезінфекцію приміщень.
  7. Винести з приміщень громіздке устаткування, матеріали та вироби, що перешкоджають розміщенню людей, або становлять загрозу для їх життя та здоров’я.
  8. Розчистити підходи до захисних споруд (споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів), установити написи-покажчики та увімкнути світлові сигнали «Вхід».
  9. Установити та під’єднати репродуктори (гучномовці) та телефони.
  10. Установити нари й лавки для розміщення людей, при цьому необхідно зберегти максимальну місткість споруди;
  11. Здійснити перевірку захисної споруди на герметичність (для сховища).
  12. Поповнити та довести до визначених нормативів запас лікарських засобів та медичних виробів.
  13. Забезпечити необхідний запас продуктів харчування.
  14. Заповнити баки питною водою, занести ємності з питною водою (для протирадіаційних, не обладнаних системою водопостачання, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів).
  15. Занести виносні баки для нечистот (для неканалізованих протирадіаційних, а також споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів).
  16. Забезпечити захисну споруду відсутнім інструментом, приладами, матеріалами.
  17. Здійснити інші заходи, необхідні для приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.

План приведення захисної споруди (споруди подвійного призначення, найпростішого укриття) у готовність складається завчасно, з призначенням відповідальних осіб, і затверджується балансоутримувачем. Роботи з підготовки виконує особовий склад формувань з обслуговування захисних споруд.

Захисна споруда комплектується необхідним майном на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю, відповідно до переліку майна, необхідного для укомплектування захисної споруди.

 

Більше про важливі нюанси облаштування укриттів читайте за посиланням.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter