Посвята першокласників

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ведучий.  Кожен  рік в осінню пору

      Час посвяти вже настав –

      Отож вітаємо  ми  друзів,

      Які вступили в перший  клас!

Ведучий.  Україна! Країна краси і радості, різних звичаїв і обрядів, щирої народної пісні, швидкого танцю, пишної природи, а головне – добрих, гостинних людей.

Добрий день вам, друзі щирі

Хай живеться вам у мирі.

Не минайте нашу хату,

Бо у нас сьогодні свято.

Є святкових днів багато,

На листках календаря.

 А між ними й наше свято –

Віншування козачат.

Ми є діти українські,

Хлопці і дівчата –

 Край наш – Україна, -

Щедра і багата.

Рідне небо, сонце ясне,

Місяць, зорі срібні,

Рідний народ – українці,

Всі до нас подібні.

Все, що рідне – хай нам буде

Найдорожче і святе!

 Рідна віра, рідна мова,

Рідний край наш над усе.

Ми є діти українські,

Український славний рід.

Дбаймо, щоб про нас маленьких

Добра слава йшла у світ.

 Бо козацького ми роду,

Славних предків діти,

 І у школі всі вчимося

Рідний край любити

Ведучий. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

Корені нашої духовності - у минулому, коли була «ненька-мати - Запорозька славна Січ».

 Ведучий. Запорізька Січ! Козацтво… Найлегендарніше минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської і національної гідності, талановитості.

Ведучий. Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Тому на Запорожжі завжди будували церкву Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди був з ними образ Пресвятої Богородиці

Ведучий. Щороку український народ  відмічає свято Пресвятої Покрови –покровительки всього роду козацького.Це свято  є не тільки релігійним, а й національним. Указом Президента України -14 жовтня оголошено Днем українського козацтва!

Ведучий. Існує переказ,що після зруйнування Запорізької Січі,  козаки,що пішли за Дунай здаватись на милість турецького султана, взяли із собою і образ Покрови. Так вже склалося, що українці нині живуть по всьому світу. Розігнала їх гірка доля: революція, репресії, голод, війна… Але Пресвята Покрова і в далеких світах оберігає своїх синів та доньок

Ведучий. Збігали роки. Українці мріяли про незалежність. Великий Тарас Шевченко вчив «Борітеся - поборите». І побороли. Насилу діждався наш народ – стала Україна незалежною, самостійною, суверенною державою. Будуємо нове життя, творимо нову державу. І пам’ятаємо про лицарів українського народу – козаків.

Фанфари (Звучить козацький марш, виходять атаман)

Тато-атаман.  Вельмишановна шкільна громада.
Щиро вітає вас Козацька Рада.
В день цей святковий ми так урочисто
Славимо …….. - рідне село!

Агов, братове! Всі на раду!

Козаки збираються на козацьку раду.

Славна наша Україна,
А ми її діти,
Поки живі на цім світі -
Будемо радіти.
І ця радість хай озветься
По всьому роздолу,
Хай вороженьки здригнуться…
Бо «Козацькому роду - нема переводу!» 
А що, козаки!
Дайте слово сказать,
Чи не час до коша козачаток приймать!
Козак1. Саме час! В самий раз!
Козак 2. Одержавши на раді згоду,
Дітей козацького народу
У наше коло викликаємо,
Їх перевірити жадаємо!
Козак 1.  Запрошуємо до залу юних козачат

Козацький марш.

Козак 2. Нехай же буде свято в нас на славу! Рівняймось! Струнко

Ведучий. Настав час познайомитися з нашими козачатами

Учні-козачата:

 1. Любі друзі! Хоч маленькі,

 Ми вже добре про це знаєм,

 Що зовемось українці

 Й українських предків маєм.

 

 2. Батько, мати, брат, сестричка

 І всі інші члени роду –

 Всі належать до одного

 Українського народу.

 

3. Бо родитись українцем –

 Це велика честь і слава,

 Рідний край свій полюбити –

 Найважніша з усіх справа.

 

 4. В нім пливуть глибокі ріки,

 І шумлять степи безкраї,

 Стрункі гори пнуться в хмари,

 Синьооке море грає.

 

 5. Буйне збіжжя колосисте

 На врожайних росте ріллях,

 Є у надрах сіль і нафта,

 Віск, залізо і вугілля.

 

 6. Але, щоб цю землю свою

 Міцно, щиро покохати,

 Треба все її минуле

 Добре вивчити, пізнати.

 

7. Треба знати те, як предки

 На землі цій колись жили,

 Як її грудьми своїми

 Заступали – боронили.

 

8. Гей, козаки-козаченьки,

 Славно вміли жити,

 Від заклятих воріженьків

 Землю боронити.

 

9. Нині – вільна й незалежна

 Україна – ненька.

 Її ревно захищають

 Нові козаченьки.

 

10. Ми є діти українські ,

 Хлопці та дівчата.

 Рідний край наш – Україна,

 Красна і багата.

 

 11. Присягаємо, край наш рідний,

 Над усе любити,

 Народ рідний шанувати

 І для нього жити.

 

12.Отже нам вже саме час

Приєднатися до вас,
Станемо і ми такі
Велетееееееенські козаки!

 

Козак 1. Оце так зміна в нас росте!

Розумні, сильні, кмітливі, голосисті!

Козак 2. Козацькому гурту ви бачиться раді.

Скажіть, чи готові ви жити по правді.

Діти. Готові!( козачата підіймаються з місць та стоять до кінця присяги).

Козак 1. Ви справжні козацькі нащадки. Кожен, хто мріє стати козаком, повинен знати і виконувати заповіді козаків. А нумо, козаче, зачитай їх нашим майбутнім козачатам.

Козаки 1-2.ЗАПОВІДІ КОЗАКІВ

1. Шануй маму і тата, завжди працюй завзято.
2. Люби рідну країну, що зветься Україна.
3. За волю, за віру, за честь України я буду невтомно стоять до загину!
4. Нехай небезпека чатує навколо, та друзів своїх я не зраджу ніколи!
5. Козак – чесна, смілива людина,

     Найдорожча йому – Батьківщина!

6. Козак - це той, хто за освіту,

      Хто прагне волі і блакиту!

7. Козак – слабкому захисник,

      Цінити побратимство звик!

8. Козак – усім народам друг,

      І лицарський у нього дух!  

9. Козак вкраїнську любить мову,

     Він завжди здержить своє слово!

Тато-атаман.Час наших юних козачат ,

Урочисто до лав козацьких зарахувать.

Присяга юних козачат:

Бути чесним і сміливим!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Боронити справедливість!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Цінувати побратимство!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Шанувати всі народи!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 До освіти прагнуть завжди!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 І плекати рідну мову

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Не порушувати клятву!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 Щоб козацькому роду

 Не було переводу,

Присягаєм на вірність

 Вітчизні й народу!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

 ПРИСЯГАЄМОСЬ!

Ведучий. Присягнулися ви, що правил цих  не забудете,

Що справжніми синами свого народу будете.

Щоб козацькому роду не було переводу.

Присягаємо на вірність Вітчизні й народу!

Ведучий. Як квіти у гаю барвисті та пишні,

Ми всі – українська сім’я,

 Ми будем творити, учитись,

Бо світить нам вільна зоря.

Бо прадіди наші свободу любили,

Вели у майбутнє синів,

 І нам, їх нащадкам, вони заповіли

Вкраїну любити, як дім.

Хай сонце нам сяє ясне у високості

І землю плекає святу.

Разом. «Козацькому роду нема переводу»  –

Я в серці ту клятву ношу.

 Ведучий. Гей, ви, запорожці – вітер в чистім полі,

 Научіть нащадків так любити волю.

 Гей, ви, козаченьки – спомин з м’яти-рути,

 Научіть минулу славу повернути.

 Тож бажаєм вам щастя земного, здоров’я міцного,

 Неба голубого, хліба запашного.

 І щоб  Козацькому, славному роду

 Від роду і до роду не було переводу!

Ведучий:  Дорогі дівчата, дорогі хлоп’ята!

Прийняли сьогодні вас у козачата!

Із цим святом славним вас усіх вітаємо,

Натхнення, сил і мудрості бажаємо!