Позакласне свято."День Матері"

Криворізька гімназія №127

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Свято матері

«Ти у мене єдина у світі!»

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

класний керівник

6- класу

Москальова І.Ю.

 

 

 

 

Тема: Ти у мене єдина у світі!

Мета: Розширити й поглибити знання учнів про значення матері в житті людини, формувати у дітей культуру почуттів, виховувати в них повагу та любов до матері,  розвивати смислову, образну пам'ять, вміння узагальнювати, зміцнення сімейних відносин через творчу діяльність учнів.

Хід заходу

 

Можна вибрать друга

 І по духу брата,

Та не можна рідну

 Матір вибирати.

Учитель. Найперше, що мені хотілось би зробити - це привітати вас із наступаючим святом - Всесвітнім днем матері! А хто з вас може сказати, якого дня ми відзначаємо це свято?

Учень. День матері ми відзначаємо щороку в другу неділю травня.

Учитель. Запам’ятайте це, хто досі не знав... А хто може розповісти коротенько, як це свято виникло?

Учениця. День матері був започаткований так... Молода американка Анна Джервіс втратила найдорожчу у світі людину — рідну матусю. Сирота прийшла до думки, що у всіх людей на земній кулі мусить бути хоча б один день на рік, коли б вони всі разом вшановували і матір- неньку, і матір-землю, і Матір Божу.

Учень. Так у 1908 році вперше відзначено нове свято — День матері. Невдовзі воно поширилося в десятках країн світу.

Учениця. У нас в Україні свято спочатку відзначали в Галичині. Його підтримала Спілка українок, товариства «Просвіта» та «Рідна школа» і, звичайно, широкі кола населення. Відзначати День матері в Україні почали, таким чином, із 1929 року, а нині це свято крокує майже по всій планеті.

Хто у радості і в горі завжди поруч з нами?

Це, звичайно, перша ненька —наша рідна мама!

Хто для щирих українців на землі єдина?

Ну, звичайно, третя ненька — наша Україна!

Хто живе у кожнім серці та у кожній хаті?

Ну, звичайно, третя ненька -свята Божа Матір!

Учитель. У цей день діти дарували все те, що заздалегідь виготовили своїми руками. Не випрошували в тата чи ще в кого гроші, аби придбати щось готове, а за багато днів до свята потай от матусі готували для неї сюрприз.

Переконана, що кожній матусі буде набагато дорожчий не якийсь магазинний сувенір, нехай і дуже дорогий, а саме той подарунок, який її рідна дитина виготовила сама. А робили діти власноруч і вишиванки, і малюнки, вирощували до Дня матері якісь дивовижні квіти чи рослини. Одне слово, усе залежало від вигадки та фантазії.

 (Звучить пісня «Мама»).

Учитель. А ще, щоб ви знали, діти потай - і не за один день — писали своїм матусям такі собі листи — сповідні, в яких винилися, зізнавалися у своїх провинах... І уявіть собі! — матусі їх прощали за все-все, коли отримували на День матері такий лист-послання з рук дитини.

Матусю, дай руки твої поцілую,

За шийку тебе обійму,

І щічки погладжу.

Ти знаєш, матусю,

Як дуже тебе я люблю!

І ти мене любиш, хоч я неслухняна, Частенько і шкоду роблю.

Та ти все пробачиш,

Мене поцілуєш,

І я тебе дуже люблю.

Учитель. Тепер, друзі, ви всі чудово знаєте про День матері, а як ви поведетеся в цей день - вирішувати вам самим...

Учитель.  А чи не розповідали вам бабусі, дідусі, як колись ставилися діти до матерів?

       1. й учень. Мені дідусь розповідав, що діти дуже слухалися матерів. їхнє слово було для дітей законом. Вони ніколи його не порушували.

2-й учень. Мені розповідали, що не було такого, щоб з неповагою ставилися до батьків. Вважалося великим гріхом образити матір.

Учитель. Діти зверталися до своїх мам тільки на «ви». Наприклад: «ішли», «взяли», «зробили». Це звертання свідчить про велику повагу до мами.

Колись мати навчала розуму своїх дітей змалечку, щоб вони добрими були не тільки до людей, а й до природи, були обережними в житті, вміли поводитися в сім’ї і на вулиці. З покоління в покоління передавалися такі прикмети:

•                видереш лелечі яйця — згорить хата;
•                будеш гратися з вогнем — болітиме голова;
•                не доїси хліба окрайця - снитимуться старці;
•                свистітимеш у хаті - по кутках загніздяться злидні;
•                толочитимеш жито — залоскочуть русалки.

І всього цього навчала дітей мати. А ще, діти, мати вчила дочку шити, прясти, вишивати, білити хату, глядіти дітей; тобто те, шо вміла сама, передавала своїм дітям.

(Учень читає вірш).

Учень. Я думаю, що найдорожче слово у світі — це слово «мама», і хочу про це прочитати вірш. Мама! Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти, що б ти не робив,

Назавжди вона твій шлях освітить Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,

Не забудь, вона — завжди в тобі!

Тож живи, як мама — щиро й чесно,

І як мама — світ оцей люби!

(Звучить «Пісня про маму»).

Учитель. Найдорожче слово — «мама»... Гадаю, це цілком справедливо. А погляньте лишень, скільки звертань до мами є в нашій мові: мама, матуся...

Хто хоче продовжити перелік звертань до мами?

(Матінка, ненька, мамочка, мамуся...)

Учитель. Які красиві звертання! Між іншим, у багатьох мовах народів світу найдорожче слово «мама», як і в нашій рідній українській, починається літерою «ем» та й звучить схоже на наше! Послухайте...

1-й учень. От, скажімо, болгарською та сербською воно звучить «майка».

2-й учень. А румунською — точнісінько, як наше та російське — «мама».

3-й учень. Греки кажуть «мішур».

4-й учень. Норвежці — «мор».

5-й учень. Шведи — «мадер».

6-й учень. Іспанці та італійці — «мадре».

7-й учень. Англійці — «мазер».

8-й учень. А німці — «мушер».

Учитель. Ось ми й переконалися, шо слово «мама» — найдорожче для всіх народів світу!

Учитель. Я хотіла б, щоб ви продовжили речення, які я розпочну говорити.

Я люблю свою маму, бо вона...

(Лагідна, мила, добра, ласкава, турботлива, невтомна, сердечна, мудра)

Коли б я був чарівником, я зробив би для мами ось що...

(Щоб вона була щаслива, здорова, завжди посміхалася, більше відпочивала)

Учень. Я згоден, що «мама» — справді найдорожче слово. Але я хочу додати, що саме з мами починається все-все на світі, і прочитати про це вірш.

Можна у світі чимало зробити.

Перетворити зиму на літо;

Можна пізнати все таємниче

Та підкорити далеч космічну,

Можна характер свій подолати,

Штурмом вершини науки узяти,

Можна пройти крізь пустелі та хащі!

Тільки без мами — не можна нізащо.

Все найдорожче, що тільки є з нами, —

Все починається з нашої мами!

Учитель. Це ти дуже гарно сказав. Таки справді: все, що є в цьому світі доброго, красивого, світлого, лагідного, чесного — все починається з наших матусь!

Навіть наш настрій! Ось послухайте вірш і все зрозумієте!

Учень.

Сьогодні все навкруг — не так...

Чомусь задачка - непроста,

Чомусь цукерка — несолодка,

Проміння сонячне — холодне,

І навіть запахуща диня

Чомусь не пахне зовсім нині...

У чому річ? Скажу вам прямо.

Образилась на мене мама...

Піду пробачення попрошу —

Хай знову стане все хорошим!

Учитель. Чули, діти, який гарний і мудрий рецепт запропонував нам усім наш товариш, аби кожен день у нашому житті був світлим і хорошим. Як тільки хто з вас ненароком образить матусю — тут же негайно попросіть у неї пробачення. А краще, звичайно, ніколи в житті своїх матусь не ображати, навіть ненароком! Домовились? От і добре!

(Звучить пісня «Мама»).

Учитель. Переконана, що всі ви розумієте, краще та мудріше за народ ніхто й ніколи ще не казав, у тому числі — і про матір. От пригадаймо разом прислів’я і приказки, які склав наш народ про найдорожчу для кожного у світі людину!

•                Нема того краму, щоб купити маму.
•                Матері ні купити, ані заслужити.
•                Материн гнів, як весняний сніг, рясно випадає, та скоро тане.
•                Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
•                На сонці тепло, а біля матері добре.
•                Дитина плаче, а матері боляче.
•                У дитини заболить пальчик, а в матері серце.
•                Мати годує дітей, як земля людей.
•                Шануй батька й неньку, буде тобі скрізь гладенько.

Учитель. Молодці! Гарні прислів’я підготували. Я думаю, віднині ви ніколи не забудете про День матері. І, звичайно, бажано, бажано не забути подарувати матусям квіти.

 Діти, завжди даруйте своїм мамам хвилини радості, бо від вашого тепла для неї стане теплішим і добрішим світ. А свято наше завершується. І завершую я його з упевненістю, що кожен із вас неодмінно привітає свою маму та бабусю, бо з пошани до матері починається Людина. Пам’ятаймо про це, якщо хочемо, щоб наш рід не перевівся, щоб діти виростали милосердними, чуйними людьми. Свічка палкого материного серця повсякчас освітлює вашу, діти, життєву дорогу, тож нехай і вдячність ваша матерям ніколи не буває запізнілою.