Родинне Свято «Родина, як зірка єдина»

РОДИННЕ СВЯТО «РОДИНА, ЯК ЗІРКА ЄДИНА»

( Зал святково прикрашений вишитими рушниками, квітами, повітряними кульками. Звучить музика. Виходять діти в українських костюмах).

МЕТА: виховувати любов і повагу до найближчих людей – батька й матері, бажання допомагати їм, вчити всіх членів сім’ї умінню співпрацювати, надавати допомогу один одному, учити бути уважними, чесними, завжди пам’ятати місце , де народився, рідну оселю; формувати почуття обов’язку перед батьками, розвивати творчі здібності дітей.

ОБЛАДНАННЯ: запрошення на свято, український вишитий рушник, хліб,  святково прибрана класна кімната, мультимедійна презентація.

ХІД СВЯТА

СТОРІНКА «СВЯТКОВА»

   Ведуча.  Шановні гості! Дорогі діти, наші рідні батьки, вітаю вас на родинному святі! Сьогодні ми зібралися у колі нашої дружної родини, адже школа – це теж сім’я.    Сьогодні у нас незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності і зворушливості. Бо воно родинне, сімейне-разом з татами і мамами, бабусями і дідусями. А де тато і мама, де братики і сестрички – там завжди весело, сонячно і затишно. Для них ми сьогодні посвячуємо найщиріші слова.

   Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати. Коли в неї є сім’я . Бо сім’я- це наша опора, це той причал, до якого пристаєш, ховаючись від бід та незгод, де знаходиш спокій і затишок.

  Тут людина робить свої найперші кроки, звідси виходить у широкий світ. У сім’ї вона навчається любові і добра. Тут  вона вчиться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого народу.

 

Батьки і діти! Діти і батьки! 
Нерозділиме і одвічне коло. 
Ми засіваємо житейське поле 
І не на день майбутній — на віки!

Сьогодні ми зібралися на свято, 
До нього готувалися усі. 
Щасливі, що у класі мами й тата, 
Бабусі і рідненькі дідусі.

Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо, — 
Весь третій клас наш щиро промовля. 
Ми вас вітаємо, ми вас вітаємо, — 
Хай щастям наша повниться сім'я.

Хай це родинне свято в нашім класі,
Ще більше здружить і зріднить всіх нас,
Бо щасливіша в світі та людина,
Що друзів має поряд повсякчас.
 

 Рідні мами, рідні тата,
Ми вітаєм вас на святі.
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.

Ви нас теж любіть, рідненькі,
Бо ми діти дорогенькі,
Хай же наше добре слово
Розквітає веселково.

Доброго ранку! Доброї днини!
Ми вас чекали на наші гостини,
Щоб вшанувати тат і матусь,
Сестричок, братів, дідусів і бабусь.

Сім’я-це пристань і гавань

Сюди повертаємось знов і знов

Із мандрів далеких і плавань -

Тут вічно панує любов

.

Тебе тут завжди пам’ятають

Куди б ти не їхав, не йшов

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

 

Сімейний вогонь палає,

Теплом заповнивши дім

Хай тато маму кохає

Хай щастя не зраджує їм.

Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом,
Любов’ю і миром.

Ведуча. Ще з давніх-давен із хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей. Усім, хто приходив із чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. Прийняти рушник, поцілувати хліб – символізувало злагоду, пошану до тих, хто їх подавав.

(ДІТИ ПІДНОСЯТЬ БАТЬКАМ НА РУШНИКОВІ ХЛІБИНУ)

Кохані наші, чарівні,
Найкращі, найрідніші,
Ми заспіваєм вам пісні
І прочитаєм вірші.

ПІСНЯ ПРО РОДИНУ

СТОРІНКА «МОЯ МАТУСЯ»

   Ведуча. Мати й батько-найрідніші, найближчі кожному з нас люди. Вони нам дарують життя. Вони вчать нас правил життя між людей, оживляють наш розум, вкладають у наші вуста добрі слова. І перше слово, що вимовляє дитина – це слово «мама».

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.
І казочка перша у світі,
І сонячна подорож в літо.

Найперші легенькі сніжинки
І сяюче диво – ялинка.
Від мами – і літери, й слово,
І зроблена разом обнова....

Якщо говорити між нами,
То все починається з мами.

Зроблений нами крок —
Мами сльоза, усмішка,
Бачить їх тільки Бог
Серед нічної тиші.

Матінко моя єдина!
Ти ж для мене цілий світ!

І хоч я мала дитина,
Хоч мені лиш кілька літ,
Та тебе, матусю мила,                                                                                                    Я кохаю над життя!

 
І бажаю: будь щаслива,
Наче квітка весняна!

 

Я пронесу крізь роки
Образ твій — в серці несхитно
Ніжна твоя рука,
Тиха твоя молитва.  

 

МОЛИТВА МАМИ ЗА ДИТИНУ

Прислухайся ,дитино,
до батьківського слова,
що сповнене терпіння,
турботи і любові.
Прислухайся, дитино,
до дідуся поради,
бо й татові твоєму
не раз він мудро радив.
Прислухайся, дитино,
до рідної матусі,
якій дісталась ніжність
і ласка від бабусі.
Збери усі поради,
не загуби нічого.
Про тебе також скажуть:
— Прислухайтесь до нього!

 

Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе - за цілий світ.
Не словом - Вашими піснями,
Що Ви плекали стільки літ.

Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.

Мамина молитва,
Як любов свята.
Мамина молитва
В дітях вироста.

Помолюся Богу
В світанковий час,
Щоб усі тривоги
Обминали Вас.

Щодня лечу до вас думками
І сповідаюсь, як землі.
І пахне вашими руками
Хліб на ранковому столі.

Коли душа до неба лине,
Я зачудовано мовчу.
"Помилуй, Господи, Вкраїну", -
За вами тихо шепочу.

 

ПІСНЯ ПРО МАМУ

 

СТОРІНКА «МОЇ НАЙРІДНІШІ…»

Ведуча. Слід згадати та віддати шану, як у народі кажуть, голові сім’ї – батькові. Справді, батько – господар у домі. Роль батька в сім’ї неоціненна. Він суворий і вимогливий. Його любов до дітей стримана і врівноважена. Любі татусі, вас сьогодні вітають ваші вдячні діти!

   Наша родина – це не тільки мама й тато. Що то за родина, в якій немає старійшин роду, тобто бабусь і дідусів! Бабуся – берегиня роду, невгамовна трудівниця, її руки не знають спочину ніде і ніколи.

Батьку любий, тату милий,

Нинішньої днини

Ти від нас прийми щиренький

Дар на ці гостини.

 

Цей дарунок- тепле слово,

Щире побажання.

Щоб прожив багато літ.

Не зазнав страждання.

 

 Щоб усе тобі вдалося,

Щастя не минало.

Щоб твоє велике серце

Смутку не зазнало.

 

Батько розуму навчає.

Мати приголубить

Ніхто мене так у світі,

Як вони, не любить.

 

Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей.

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас -  дітей.

 

Чому так багато навколо тепла?

Це ж моя бабусенька його принесла!

Скільки в бабусі сонця й тепла!

Скільки в неї радості, щедрого добра!

 

У душі бабусі – почуттів глибінь,

А в очах у неї – неба ніжна синь.

У руках невтомних – праця без кінця,

А в устах ласкавих – мова мудреця!

 

Як же не любити бабусю дорогу?1

Я перед бабусею завжди  в боргу.

 

 

Мій сивий, лагідний дідусю,

Я до землі тобі вклонюся.

За теплоту твою і ласку,

За мудре слово, гарну казку.

 

 

Ти хороший і ласкавий,

Ти привітний, добрий, славний.

Будь здоровий, не хворій,

Мій дідусю дорогий!

 

 

Ти вчиш нас, як на світі жить,

Як одне одного любить.

І твій розумний заповіт

Я пам’ятатиму повік.

 

РОЗПОВІДІ ДІТЕЙ ПРО СВОЇ РОДИНИ

 

 (ДІТИ ВРУЧАЮТЬ ПОДАРУНКИ БАТЬКАМ , ВИГОТОВЛЕНІ ВЛАСНОРУЧ)

 

Ведуча. Найрідніші для для кожного – наші рідні брати і сестри, вони разом проводять час, бо разом завжди веселіше.

 

ПІСНЯ ПРО ДІВЧИНКУ

 

 

ПІСНЯ У ВИКОНАННІ ДУРНЄВОЇ Є.

 

СТОРІНКА «НАШ КЛАС»

Ведуча.  Родина – це не тільки рідні, родичі. Це і наш клас, і наша школа.

 

(ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

 

ТАНЕЦЬ «ДРУЗІ»

 

СТОРІНКА «В ГОСТЯХ У КАЗКИ»

Ведуча. Учні нашого класу активні учасники драматичного колективу «Забава». Вони брали участь в інсценізації казок «У пошуках скарбу», «Рукавичка», «Нові пригоди Червоної Шапочки», «Коза-Дереза». До вашої уваги українська народна казка «Коза-Дереза».

 

КОЗА-ДЕРЕЗА

(Українська народна казка)

Дійові особи:

Дід                                 Лисиця

Баба                               Вовк

Коза                               Ведмідь

Заєць                              Рак

ДІЯ 1

(На сцені хата діда та баби, біля хати – баба).

БАБА. Вже на вечір повертає,

А старого десь немає.

Як пішов годин у п’ять

На базар козу куплять,

То вже й їсти наварила,

Миски-ложки перемила,

Пообідала сама,

А його нема й нема!

(Ходить туди-сюди).

Закортіло, бач, старому

Привезти козу додому!

Причепився, як смола.

Я й грошей йому дала.

А тепер якщо ті гроші

Вкрадуть люди нехороші?

Діду я не подарую! (Прислухається)

О, якусь розмову чую.

Мабуть, це мій дід іде,

І козу свою веде.

(З’являється дід, веде на налигачі козу).

ДІД (до Кози).

Ти, Козо, тримайсь позаду. (До баби)

Що стара, а ти й не рада,

Що козу тобі веду?

(Коза мекає, наставляє на бабу роги).

БАБА. Чує серце – на біду

Ти привів оцю тварину.

ДІД. Та не лайся. Дай ряднину,

Я підстилки принесу,

Ну, а ти паси Козу.

(Баба бере налигач. Коза впирається).

ДІД. Ти шукай гарненьку пашу.

Нагодуй козульку нашу,

Щоб була немов гора.

Зрозуміла все, стара?

БАБА. Зрозуміла…

(Коза смикає бабу і тягнеться до хати).

БАБА (до Кози). Ач, проклята,

Ти не бачиш, що то хата?

В поле, в поле завертай.

Діду, он ціпок подай.

(Баба жене Козу пастися. Слідом виходить Дід).

ДІЯ 2

(Біля хати Дід).

ДІД. Ху! Полагодив я двері,

Сіна кинув до вечері,

Ще й соломки підстелив,

Наче все як слід зробив.

(З’являється Коза, слідом за нею баба).

ДІД. Кізонько моя мила,

Кізонько моя люба,

Чи ти пила чи ти їла?

КОЗА. Не пила я і не їла,

Баба пасти не хотіла.

Як ішла через місточок –

Ухопила кленовий листочок,

Як ішла через гребельку –

Ухопила водиці крапельку.

От і вся моя їда.

ДІД. Що ти кажеш? От біда!

Ти чого, стара, не пасла?

Молока не буде й масла,

Як Козу так годувать!

КОЗА. І води їй не давать!

БАБА. І пила вона, і їла,

Чом же я їй не вгодила?

КОЗА. Бреше, бреше, ти не вір,

Не пускай її у двір!

ДІД (до Баби). Що робить мені з тобою?

Сам займуся я козою.

Сам водою напою,

Напасу і подою.

Гей, Козо!

(Дід жене Козу пастися).

БАБА. Ото потіха,

Мій старий із глузду з’їхав!

(Проходить туди-сюди по сцені).

О! Назад уже жене.

Ну, згадаєш ти мене!

(З’являється  Дід з Козою).

ДІД. А тепер, стара, не лайся,

А скоріш Козу питайся,

Чи на полі паша є?

До цих пір траву жує!

БАБА (єхидно). Кізонько моя люба,

Кізонько моя мила,

Чи ти пила, чи ти їла?

КОЗА. Не пила я і не їла.

ДІД. Як таке сказать посміла!

КОЗА. Тільки бігла через місточок,

Ухопила кленовий листочок,

Тільки бігла через гребельку –

Ухопила водиці крапельку!

ДІД. Кізко, кізко, схаменися!

КОЗА. От, дивися, причепився!

Бабо, ти йому не вір,

Не пускай його у двір!

ДІД. Де мій ніж! Заріжу, кляту!

КОЗА. Ой, який ти, Дід завзятий.

А попробуй-но, заріж.

Та не візьме мене ніж!

(Дід хоче зарізати козу. Та мекає і тікає.)

ДІД.      (винувато, до баби).

Ти на мене не дивися,

Бачу й сам, що помилився.

Думав, буде молоко,

А воно, бач, отако….

                                            ДІЯ 3

(Через ліс іде Коза, співає).

КОЗА. Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплено,

Як залізе в мене біс –

Розжену увесь цей ліс!

(Зайчикова хатка. Коза зупиняється, заглядає у вікно).

КОЗА. От і хатка є для мене.

В хаті печене й варене,

Стіл накритий, ти дивись!

Гей, хазяїне, озвись!

Утомились мої ноги,

Та й голодна я з дороги,

Ще й не спала цілу ніч.

А пускай мене на піч!

(Знову зазирає у вікно.)

А хазяїна немає…

Ну, поки він десь гуляє,

Я наїмся і нап’юсь,

І в цій хаті поселюсь.

(Коза заходить до хати. З’являється Заєць.)

ЗАЄЦЬ. Іменинник я сьогодні!

Тож іще напередодні

Всім запрошення послав,

І обід приготував.

Банка меду є Ведмедю,

Для Лисиці буде птиця,

Вовку м’яса кілограм 

З холодильника подам…

(Заглядає в хатку)

О! То хто в мою хатину

Сам прийшов на іменини?

Бачу, цей незваний гість

Всі харчі мої поїсть!

А хто-хто в моїй хатці?

КОЗА. Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплено,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

ЗАЄЦЬ. Ой, не хочеться вмирати!

Але як зайти до хати? (до Кози)

Іменинник я!

КОЗА. Ме-е!

ЗАЄЦЬ. Пропав!

Нащо хоч гостей гукав?

(Заєць сідає край дороги, плаче. Біжить Лисичка.)

ЛИСИЧКА. Гей, сусіде? Чом ти плачеш?

В гості кликав же неначе?

В шлунку пусто, в роті сухо.

Дай-но підтягну за вуха,

Та пішли мерщій до хати!

ЗАЄЦЬ. Так у хаті звір рогатий,

Проганяє він мене.

ЛИСИЧКА. Ну, мене не прожене!

(Заглядає до хати.)

ЛИСИЧКА. А хто-хто в Зайчиковій хатці сидить?

КОЗА. . Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплено,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

ЛИСИЧКА. Е, хоч пахне з хати й смачно,

Та зайти у хату лячно. (До Зайця)

Жаль, пропав такий обід!

Ну побігла я, привіт!

(Лисичка біжить. Заєць плаче. З’являється Вовк.)

ВОВК. Я такого ще й не бачив:

Іменинник гірко плаче!

Що там сталось, розкажи.

ЗАЄЦЬ. Вовче-брате, поможи!

Там якась лиха тварина

Не пуска на іменини.

ВОВК. Що таке? Та хто посмів

Найсильнішого з вовків

Не пускать? Клянусь богами –

З’їм з рогами  і з ногами!

Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить?

КОЗА. . Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплено,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

ВОВК. (До Зайця). Я б її… Та неохота,

Спішна в мене є робота…

(До глядачів)

Краще я оцю біду

Стороною обійду!

(Вовк тікає. Зайчик плаче. З’являється Ведмідь.)

ВЕДМІДЬ. В хаті мед є – нюхом чую.

Мабуть, тут я заночую.

Та дивися – і Зайча

У дворі мене стріча!

ЗАЄЦЬ. (крізь сльози).

Видно, дядечку Ведмедю,

Не скуштуєте ви меду,

Бо у хаті звір сидить,

Нахваляється убить

Кожного, кого побачить!

ВЕДМІДЬ. То піду назад я, значить.

ЗАЄЦЬ. Підождіть-но! Ви ж Ведмідь!

То візьміть і проженіть

Це страховище рогате!

ВЕДМІДЬ. Чи зайти і справді в хату?

Сил мені не позичать…

Чи спочатку закричать?

Закричу я страшно й дико,

Звір умре від того крику! (Кричить)

Досить в хаті цій сидіть!

Гей, вилазь, бо я ведмідь!

КОЗА. (Виглядає з вікна) Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплено,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

ВЕДМІДЬ. Ні, Зайчисько, я боюся.

Видно, звір цей щось не в дусі,

Ще й рогами штриконе,

Й поминай, як звать мене!

(Ведмідь тікає. Заєць плаче. З’являється Рак).

РАК. Що ти плачеш, Зайцю сірий?

ЗАЄЦЬ. Бо ніхто не може звіра

З хати вигнать.

РАК. Що за звір?

ЗАЄЦЬ. Ти не виженеш, повір.

Тут були уже й сильніші,

Та розбіглися, як миші.

Звір той дуже-дуже злий.

РАК. Не дивись, що я малий.

Бо не сила, і не роги

Запорука перемоги,

А хоробрий, вірний друг,

Та твердий, незламний дух!

Чи готовий ти до бою?

ЗАЄЦЬ. Так…

РАК. Тоді іди за мною,

І не бійся. Знає всяк,

Що в бою не видасть рак!

Хто-хто в Зайчиковій хатці сидить?

(Поволі лізе до хатки. Заєць слідом).

КОЗА. . Я Коза-Дереза,

За три копи куплена,

Півбока луплено,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть!

РАК. А я Рак-неборак,

Як ущипну – буде знак!

(Рак, а за ним і Заєць заходять у хатку. Звідти долинає шум бою. Врешті Коза, мекаючи, тікає. Рак та Заєць виходять з хати).

 

ФІНАЛЬНА ПІСНЯ

ЗАЄЦЬ (вслід Козі).Утекла, рогата з хати?

Будеш знати, будеш знати!

РАК. Що на всяку задираку

Є клешня кусюча в Рака.

ЗАЄЦЬ. (До Рака).

Сто приятелів навкруг,

Але ти – найкращий друг!

Допомога знадобиться –

Я піду й за тебе биться,

І ніякій злій тварині

Не здолати нас віднині!

 

ТАНЕЦЬ «МАЛЕНЬКАЯ СТРАНА»

 

 

СТОРІНКА «ФІНАЛЬНА»

Є в нашій мові прекрасні звертання
Добрі та щирі, чудові слова.
Тими словами усяк без вагання
Маму найкращу свою назива.

 Мамо, матусенько, мамочко, ненько,
Матінко, усміх твій ніжний ловлю.
Мамочко рідна, моя дорогенька,
Я над усе тебе в світі люблю!

 Я і до тата умію звертатись,
Хочу в словах передати тепло,
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце жило!

 Татку,татусеньку, таточку, тату,
Найкращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти –
Ти мій порадник, заступник і друг.

 Я до бабусі з любов’ю звертаюсь:
Бабусю, бабуню. Бабусю моя!
І до бабусиних рук притуляюсь,
Так відчуваю в них лагідність я.

 І до дідуся іду по науку:
Діду, дідусю, навчи в світі жить.
Він на голівку кладе свою руку,
Голос сріблястим струмочком бринить.

 Слово чарівне! Яка в ньому сила!
Скажеш з любов’ю – і радість росте!
Слово ласкаве народжує крила –
Ви не забудьте ніколи про це!

 Донечку, синку, сестрице, братусю,-
Дружна, велика, весела сім’я!
Таточку, мамочко, бабцю, дідусю,-
Мій оберіг і родино моя!

Ми готували вам сюрприз

Старанно і завзято.

Спасибі вам, що ви прийшли

На це родинне свято.

 

 

Спасибі вам за те, що ви

Веселі та привітні!

Спасибі вам за те, що ви…

Ви просто є на світі!

 

 

Хай бог охороняє вас від злого,

Хай світить сонце і колосяться жита,

Щоб були ви щасливі і здорові

На многії і многії літа!

 

ТАНЕЦЬ «ЕЛЕГІЯ»

ВЕДУЧА:  Щиро дякую всім за те, що взяли участь у нашому святі. І хочу побажати всім – дорослим і дітям – завжди пам’ятати про тих, хто дав нам життя. Тож бережіть батьків, діти, будьте їхньою опорою та надією! Бажаю вам усім любові від батьків, поваги від дітей, а щастя і здоров’я від Бога.

СТОРІНКА «УСМІХНИСЬ!»

Ведуча. Мабуть, у кожній родині люблять жартувати. Якою б засмученою не була людина, та, почувши дотепний жарт, вона обов’язково посміхнеться. Тож і ми трішки пожартуємо.

«Батьки-чомучки» (за віршем А. Костецького)

 Ну і мама! Ну і тато!
Наче справжні дошкільнята!
Нічогісінько не знають,-
Смішно і сказать комусь!-
Бо щодня у нас питають
Лиш одне: «чому?» й «чому?»
- Ти чому образив Віку?
- А чому отримав двійку?
- А чому прийшов так пізно?
- А чому в шкарпетках різних?
- Ти чому такий непослух?
- А чому не стелиш постіль?
- Ти чому це вірш не учиш?
- А чому портфель без ручки?
- І чому такий синець?
Ох, настане мій кінець!
Не поясниш їм ніколи,
Хоч би й дуже захотів …
Треба їх віддать до школи …
Хай питають вчителів!..

ГУМОРЕСКА 1. (Батько, син).
- А ти татку, в школі вчився?
- Учився, Сергійку.
- А то правда, що ти, татку,
Був одержав двійку?
- Було таке, траплялося...
Малий засміявся:
- Тоді мама правду каже,
Що я в тебе вдався.

ГУМОРЕСКА 2. (Дідусь, бабуся).
Зубрить дід англійську мову,
Хоч йому вже близько ста.
З словником казки дитячі
Помалесенько чита:
- Пліз, гет май шюз, мендід, бабо! –
Раз повів він мудру річ.
Баба злиться: що це значить?
- Постав валянки у піч.
Вранці баба діда будить:
- Гей, о’кей! Шурлей-мурлів!
Дід питає: - Що то значить?
- Правий валянок згорів.

ГУМОРЕСКА 3. (Мати,батько).
Мати шиє, поруч сидить батько і дає поради:
- Не поспішай, візьми тррохи вліво, пильнуй, щоб голка була від краю на півсантиметра...
- Ти що здурів? Ти ж зовсім не вмієш шити, а вчиш мене?!
- Але ж і ти не вмієш водити машину, а постійно вчиш мене, коли я за кермом.

ГУМОРЕСКА 4. (Батько, донька).
На дивані сидить тато, розгадує кросворд. Входить донька.
- Тату, допоможи розв’язати задачу.
- Прийде мама - допоможе.
Донька виходить, знову входить.
- Тату, там на кухні кран прорвало, вода тече.
- Прийде мама - відремонтує.
Донька виходить, батько встає. Водить носом, входить донька.
- Що це паленим пахне?
- А, на кухні білизна горить.
- А чому ж ти мовчиш?
- Прийде мама – погасить.

 

Мамочко, як називається станція, яку ми проїхали?

Не знаю. І не докучай мені. Бачиш я читаю?

Шкода, що не знаєш. Наш маленький Іванко якраз там зійшов з поїзда.

 

– Синку, чому ти чистиш зуби сьомий роз поспіль?

Аби вистачило на весь тиждень!

 

Учитель запитує в учня:

Чим відрізняється серце жаби від серця птаха?

         Той недовго розмірковуючи, відповідає:

У жаби серце стрибає, а в птаха воно літає.

 

– Тату, говорить Вовочка, – я повинен тобі повідомити, що завтра в школі відбудуться маленькі збори учнів, батьків і вчителів.

Що значить – «маленькі»?

Це тільки ти, я і класний керівник.

 

Хлопчик з татом в зоопарку стоять біля клітки, де сидить лев.

–Тату, – говорить хлопчик, –а якщо лев випадково вискочить з клітки і з’їсть тебе, на якому автобусі мені їхати додому?...

 

     Піймав якось мужик золоту рибку, а вона йому й каже:

Відпусти мене, я одне будь-яке твоє бахання виконаю.

Я хочу, щоб був мир в усьому світі!

Ні, давай що-небудь простіше.

Ну тоді нехай Windows’XP не глючить.

Слухай, давай може перше бажання.

 

            Розмовляють два користувачі інтернета:

Ну, як справи?

Як тобі сказати… Все добре, от тільки пальці болять.

А із чого це раптом?

Вчора з друзями у чаті зустрівся, так всю ніч пісні співали…

 

           Молода вчителька скаржиться своїй подрузі:

–Один мій учень зовсім мене замучив: шумить, бешкетує, зриває уроки!

–А є в нього хоч одна позитивна якість?

На жаль, є – він не пропускає уроки….

 

- Дідусю, купи мені барабан!
- Куди тобі барабана?! Від тебе і так багато галасу!
- Але я обіцяю, що гратиму, коли ти спатимеш.

 

- У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся:
- Вже давно немає.
Це почувши, хлопченятко зраділо без краю:
- Тоді пряник потримайте, а я пострибаю.

 

Ведуча. Наше свято продовжується. Ми переходимо до конкурсів.

 

(ІГРИ ДЛЯ ДІТЕЙ І БАТЬКІВ)

4 конкурс для мам «Угадай дитину по руках»
Діти ( 6 – 7 учнів) стають у коло. Мамі зав’язують очі. Вона повинна по руках впізнати свою дитину.

5 конкурс «Кольорові кульки»
Ваше завдання: сісти на кульку, щоб вона лопнула, дістати папір, на якому записане завдання, і виконати його.
Заспівати куплет улюбленої пісні
Розказати улюблений анекдот
Назвати осінні квіти
Назвати українські страви на літеру «м»
Зробити комплімент сусіду праворуч від вас

Конкурс «Пантоміма». Викликаються батьки по черзі. Завдання: показати дітям загаданий предмет, який вони повинні відгадати.
( Слова – телевізор, парасолька, чайник, кенгуру, збір врожаю восени, літо)

Конкурс «Сімейний бюджет». Викликаються дві родини, дається однакова кількість монет (по 1 та 2 копійки) у сумі 99 коп. Завдання: хто швидше порахує.