Позакласний захід до 100-річчя В.О. Сухомлинського "Рідна сторона — мов колиска золота"

Рідна сторона — мов колиска золота

Мета: виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю; вшанувати  пам'ять великого педагога і письменника              В.О. Сухомлинського; виховувати любов і поважне ставлення до творчості письменника та держави; формувати загальнолюдські цінності.

Обладнання: святково прибрана зала: стіл з вишитою скатертиною, хліб-сіль, калина, рушники на стінах, портрет В.О. Сухомлинського, виставка його творів,ноутбук,  мультимедійний проектор, екран.

Епіграф:

Без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися,

але будь-хто з нас без Батьківщини – ніщо.

   Василь Сухомлинський

Учитель:                                                                                         Колись давним-давно на нашій рідній землі перекидали люди маленьку насінину,ніби зігрівали її своїми руками. Та й вирішили дати їй життя — посадили. Опинившись у ґрунті, зернятко не гаяло часу, одразу проросло. Із землі пробився ніжний паросток, який із часом виріс у розкішне дерево, яке й об’єднало всі народності України в єдину родину.

   Тому й називають таке дерево деревом роду, бо стовбур у нас один, а ви, діти, його гілочки, такі різні, талановиті, неповторні.

    Найбільше багатство нашої держави — це ви, діти. Ви зміцнюєте нашу державу Україну, робите її ще багатшою.

Учень 1 Мені над усе більш нічого не треба:

                 Домівка матусі, волошки  в житах,

                 Вишневий світанок, полив’яне небо,

                 І сиза роса на траві  при шляхах.

                 Таке все тут миле, доступне і гідне;

                 Високі тополі і тихе село…

                 Таке сокровенне, насущне і рідне,

                 Воно в мою душу навіки вросло.

                 Корали калини і мамині очі,

                 І доля - з лелечого наче крила…

                 Я більшого щастя на світі не хочу,

                 Щоб лиш Україна міцніла й цвіла.

Учитель:    Як відомо, історію творять самі люди. Окремі особистості прославляють нашу державу, звеличують її ім’я на міжнародному рівні.

І сьогодні давайте згадаємо видатного педагога, вчителя з великої літери, що через своє серце і душу пропустив  більше сотні дітей.

Сторіночка біографії  з життя видатної людини

Відеоролик1  «Життя і творчість Сухомлинського»

1 ведучий  Ось така нелегка доля була у Василя Олександровича. Він працював директором, вчителем сільської школи, а у вільний час писав казки, оповідання, вірші для дітей. Його твори люблять усі.

 2ведучий

- Ось так і жив педагог, письменник, мудра і творча людина. У нього була надзвичайна любов до дітей. Він умів говорити з ними і слухати їх. Писав твори для дітей, навчав казкою, грою, спілкуванням з природою, дотиком до дерева, до росинки, до сонячного промінчика до прекрасного….

1 ведучий  І хоч В. Сухомлинського в Україні видавали мало (наче боялися його мудрого й дошкульного слова) твори його стали настільною книгою для учня й учителя, розкривають перед нами красу білого світу й рідного слова, навчають людяності й мудрості.

В спадщину нам залишив

Чисті джерела науки.

Нас з тих джерел напоїв

Духом надмірно високим.

2 ведучий  І до сьогоднішнього часу до нас дійшли вислови В.Сухомлинського, які вже стали крилатими.

«Далеко не кожен стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному судилося винайти порох, але майстром своєї справи повинен стати кожний – це найважливіша умова всебічного розвитку особистості».

1 ведучий

   Твори  Василя Сухомлинського - це не штучні якісь, механічні вправи, не дидактичний матеріал для окремих класів, це Книга ніжності й мудрості великого Учителя й Поета.

Відеоролик пісня Н.Май 2 «Спасибі вчителю Василю Сухомлинському»

Учитель : Ось, які поради, настанови залишив Василь Сухомлинський для підростаючого покоління:

1 учень. У тебе будуть діти, пам’ятай: від того, як маленька дитина ставиться до птахів, квітів, дерев, залежить її ставлення до людей («Серце віддаю дітям»).

2 учень. Пам’ятай, що у кожного народу є своя святиня – герої, які віддали життя за щастя людства («Листи до сина»).

3 учень. Без будь – кого з нас Батьківщина зможе обійтися, але будь – хто з нас без батьківщини ніщо.

4 учень. Пам’ятай, що Батьківщина – це твоя колиска, твій дім, джерело твого щастя.

5 учень. Шануй і поважай матір і батька свого, які своєю працею і піклуванням несуть тобі радість.

6 учень. Пам’ятай, що вони також мають право на радість.

7 учень. Де б ти не був, не забувай про рідну домівку. Завжди пам’ятай про неї.

8 учень. Бути добрими дітьми для своїх батьків означає приносити родину тільки мир і спокій, радість і щастя.

9 учень. Не приносьте батькам тривоги, горя, прикрості, ганьби!

10 учень. Турбота про мир і спокій в родині, про радість і щастя батьків повинна стати головним бажанням вашого життя.

2 ведучий До вашої пропонується перегляд буктрейлеру "Сторінками творів В.Сухомлинського"(3 буктрейлер)

Вчитель : А зараз ми пропонуємо переглянути інсценізації дитячих оповідань автора . Тож до вашої уваги оповідання «Сива волосинка».

Автор: Маленький Михайлик побачив у косі матері три сиві волосинки.

Хлопчик:  Мамо, у вашій косі три сиві волосинки, - сказав Михайлик.

Автор: Мама усміхнулась і нічого не сказала. Через кілька днів Михайлик побачив у материній косі чотири сиві волосинки.

Хлопчик: Мамо, - сказав Михайлик здивовано, - у вашій косі чотири сиві волосинки, а було три...Чого це посивіла ще одна волосинка?

Мама: Від болю, - відповіла мати. - Коли болить серце, тоді й сивіє волосинка...

Хлопчик:  А від чого ж у вас боліло серце?

Мама:  Пам'ятаєш, ти поліз на високе-високе дерево? Я глянула у вікно, побачила тебе на тоненькій гілці. Серце заболіло, й волосинка посивіла.

Автор: Михайлик довго сидів задумливий, мовчазний. Потім підійшов до мами, обняв її і тихо спитав:

Хлопчик: Мамо, а коли я на товстій гілці сидітиму, волосинка не посивіє?

Учитель : (проводиться бесіда за оповіданням)

•              Чому в мами з’явилися сиві волосинки?
•              Як ви думаєте, що відповість мама на останнє запитання сина? Чому?

1 Ведучий : Наші батьки – це ті найдорожчі люди, котрі все своє життя будуть хвилюватися за нас, навіть і тоді, коли нам буде і десять, і двадцять, і тридцять чи сорок років. Тому ми повинні робити все можливе, щоб у скронях батьків з’являлося якомога менше сивого волосся.

Учень декламування вірша  «Мамині руки…»

Мамині руки – щедрі, робочі,

    Втоми не знають з ранку до ночі.

     Вранці, коли ще усі спочивають,

                                Мамині руки – ніжні і милі –

   Воду ранкову з криниці носили

   Діти плескались, діти вмивались,

                 Сонцю і матері щиро всміхались

2 Ведучий  Давайте з вами трішки пограємо та проведемо конкурс «Літературний калейдоскоп»

Виходять дівчатка з ілюстраціями до творів В.Сухомлинського «Ледача подушка», «Моя мама пахне хлібом», «Гаряча квітка», «Хай я буду ваша, бабусю», «Лялька під дощем», «Ніна і гусак», «Камінь»

1 Ведуча. Прослухайте, будь ласка, уривок з оповідання В.Сухомлинського до однієї з  ілюстрацій, які перед вами.

«Земля вкрилась сніжно-білим килимом. Лише вона червоніла, мов велика жарина. На ній блищали крапельки роси». ("Гаряча квітка" - 3)

Діти вказують, під яким номером відповідна ілюстрація.

2 Ведуча. А зараз послухайте загадку. Виріс я в полі на добрій землі, І місце найкраще знайшов на столі.

Якого твору В.Сухомлинського стосується відгадка цієї загадки? («Моя мама пахне хлібом» - 2).

Не хочеться вставати Яринці , але ж треба нарешті подушку провчити , лінощі з неї повибивати. («Ледача подушка» - 1)

Зіна кинулась до лавки, схопила Зою й пригорнула її до себе («Лялька під дощем» - 5)

Чого ви зітхаєте, бабусю? Бо нікому й слова промовити . Одна я, однісінька… («Хай я буду ваша, бабусю» - 4)

Мама сказала Ніні: Не треба боятися , він і не нападатиме. Дивись на нього сміливо, йди на нього, не обминай.(«Ніна і гусак» - 6)

А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне. («Камінь» - 7)

А зараз переглянемо відеоролик 4 «Казки В. Сухомлинського»

1 ведучий Ще один конкурс. «І ми колись будемо поетами».

Поети і письменники в дитинстві були самими звичайними дітьми. Тому ми покладаємо надію і на вас. Може, в майбутньому чиєсь ім'я з'явиться серед видатних імен письменників, поетів. А поки що вам пропонується завдання: спробуйте себе, як починаючий поет. Ось вам фраза.

На стежину вийшов(шла) я ...

Вам потрібно придумати продовження, щоб вийшов малесенький віршик.

Учасники конкурсу повторюють відповідну фразу, щоб краще її запам'ятати.

Учитель Отож, дорогі діти, Тож давайте примножувати багатство нашої України, доки світить сонце над землею, щоб наливалось добром кожне серце. І пробудиться тоді ще більша повага до фольклору, до краси слова. І буде гордість за нашу Україну, й заживемо ми щасливо і довго. Люди потягнуться одне до одного, як соняшник до сонця.

Читаймо казки В.О. Сухомлинського, вивчаймо його творчу спадщину. Він – великий педагог і великий письменник приходить до нас,щоб разом з нами відроджувати дух народу, розбудовувати незалежну Україну.

(Всі ведучі та учасники  виходять на сцену. Звучить пісня «Учитель з Павлиша» на слова поета О.Рябошапки, а музика -  Т.Петренко)

Він по собі залишив вічний сад,

Де яблука лежать в траві торішній,

І абрикоси сиплять сивий снігопад,

І до морозів червоніють вишні.

Осиротіло світло у вікні,

Очікує господаря щоночі,

Серед зірок, он там у глибині,

Горять його розумні й добрі очі

Ранкова зірка знову поспіша

Скоріш зігріть і приголубить віти.

Таке життя учителя з Павлиша.

Прекрасне і просте: робота й діти.