День гідності та свободи
Мета: виховувати патріотизм та гідність, формувати розуміння єдності та цілісності України, усвідомлення себе українцями, почуття особистої відповідальності за долю держави, готовність служити Батьківщині своєю працею, розвивати бажання стати гідними громадянами України; вшанувати пам'ять Героїв Небесної Сотні.
1. Моя Україна в крові та руїнах
Стоїть сьогодні гідно за себе.
Бо ми не станемо ніколи на коліна.
Свобода й воля – то для нас святе.
2. Вже вкотре хочуть знищити й спалити,
Землю нашу – неопалиму купину.
Щороку виростають нові квіти
На згарищах від ворожого вогню.
3. Є нація! Хай знають всі у світі:
Ми є! Народ піднявся із колін!
І переможно сонце правди світить,
Співає гордо наш Державний Гімн.
Гімн
Вед.1 13 листопада 2014 року Президент України підписав Указ про відзначення в Україні щорічно 21 листопада Дня Гідності та Свободи з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року-лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів України та її європейського вибору.
Вед.2 Ми - українці - свідомий і відповідальний народ, здатний відстоювати свій вибір. Ми подали історичний приклад того, як солідарність, братерство і взаємоповага між сотнями тисяч людей згуртовує їх довкола спільної мети. Український народ відчув потребу в єднанні, повірив у своє майбутнє і довів, що у нації, яка вийшла на Майдан і заявила, шо спроможна на захист своєї свободи, є велике серце і високий дух.
Відео
Вед.1 Під вечір 21 листопада, незадовго після оприлюднення рішення уряду про призупинення процесу підготування підписання Угоди асоціації України з ЄС, люди стали самоорганізовуватися через соціальні мережі. Перша акція розпочалася у Києві на Майдані Незалежності близько 22:00. Під кінець доби учасників мітингу нараховувалось близько 1500 осіб. На Майдан прийшли журналісти, громадські активісти, опозиційні політичні лідери. Стали з'являтися міліція та посилені загони Беркуту.
Люди вийшли на мирну акцію протесту проти рішення уряду. Вони не планували ніяких збройних сутичок. Вони просто відстоювали свої права.
Вед.2 У ніч проти 30 листопада українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін Євромайдану в Києві. Внаслідок розгону було травмовано десятки протестувальників. Частина людей, що втікла від Беркуту, заховалась у Михайлівському золотоверхому монастирі на Михайлівській площі.
І тобі вже люди в більшій кількості вийшли на Майдани по всій Україні не просто відстоювати своє право на Євроінтеграцію, а право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права.
Протести закінчилися летальними наслідками на Майдані.
Вед.1: Найстрашнішими і найважчими стали події 20 лютого в «Чорний четвер». Мітинг під Радою перейшов в запеклі сутички між протестувальниками і міліцією. Формально 19 лютого в Києві було оголошено перемир’я, проте на ділі протистояння тривали, так як урядові сили порушили перемир’я. А 20 лютого людей, які вийшли на мирний протест, щоб висловити свою громадську позицію, почали без розбору обстрілювати снайпери. Силовики розстрілювали активістів бойовими набоями. Цілились в голову та шию.
Вічною раною на серці кожного українця буде пам'ять про героїв Небесної Сотні та воїнів АТО, кожен з яких віддав за свої переконання найвищу ціну власне життя. Героям Майдану і воїнам-захисникам України, які загинули за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання.
Хвилина мовчання
Вед.2 Але Революція Гідності не завершилася, вона продовжується на сході нашої країни. Саме завдяки мужності українських військових там, ми зараз можемо спокійно жити тут. Ми віримо в перемогу наших воїнів, які з почуттям гідності, патріотизму нині воюють на сході України, захищаючи її територіальну цілісність, відстоюючи ідеали свободи і демократії як найвищої цінності сучасного цивілізованого суспільства. Серед наших односельчан є хлопці, які побували в пеклі війни, – учасники антитерористичної операції – Олександр Човган, Дмитро Поізд, Богдан Луценко, Андрій Трохименко, Артем Харченко, Володимир Свинобой, Андрій Гончар…як і ті, хто нині виборює нашу незалежність та свободу…
Вед.1 Доповнить нашу розповідь Олена Іванівна
1.Свято Свободи, жовтогарячих ідей.
Майдан Незалежності. 2004-ий.
Об′єднав до мільйона різних людей,
Які не боялись за ідею померти.
2.«Разом нас багато!» - співав Майдан осінній!
Наш вибір – це свобода , обман ваш не приймем.
Стояв народ нарешті без окуляр в прозрінні.
За правду й справедливість життя ми покладем.
4.Вони Небесна сотня. Із Янголами разом
В молитвах- піснеспівах тримають кулаки.
Герої не вмирають! – звучатиме ця фраза
Тепер уже усюди наступні всі роки.
4. У двадцять другім році страшний холодний лютий
Ворогом жорстоким ввірвався у міста.
Ніколи не пробачимо. Не зможемо забути
За кожне невинне убите життя.
Вед.2 Революція відбулася не лише в політичному житті країни. Передовсім вона відбулась у нас самих, у нашій свідомості. Україна – це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції – наш Майдан 2004 року, який був святом свободи, і революція 2013 року, Революція гідності. Це був надзвичайно важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи.
1.О Боже єдиний, здійсни мою мрію,
Не діли нашу землю на Захід і Схід,
Бо всі ми єдині, усі ми сім’я,
В усіх нас одна Батьківщина, одна,
2.Одна і єдина, як вічна любов,
За неї ще пращури лили свою кров.
За волю, за єдність боролись вони,
Щоб в вольній країні ми з вами росли.
3.За неї Шевченко ще в Бога благав,
У віршах своїх він про неї писав,
Писав і благав у свого народу,
Щоб він не проспав України свободу.
4.Щоби Україна завжди була вільна,
Завжди залишалась одна, неподільна.
І стяг синьо-жовтий здіймавсь аж до неба,
А більше для щастя нічого не треба!
Пісня- карооке «Розкажи,Україно…»