Хліб у твоєму домі
Інформаційна картка виховного заходу
Назва |
Хліб у твоєму домі. |
Мета |
Виховувти повагу до хліба, бережливе ставлення. Знайомити з традиціями українського народу. |
Обладнання |
Презентація « Хліб у твоєму домі». |
Оформлення залу |
Вишиті рушники,на столі сніп, святковий хліб, калачі,пироги, плакат «Хліб – усьому голова», кошики з яблуками. |
Музичне оформлення |
Фонограми дитячих пісень. |
Учасники заходу |
Учні 4-го класу. |
Хід виховного заходу
Вчитель. Всім добрий день! Гостей зустрічаєм Круглим, пишним короваєм.
1 учень. Візьміть у руки хліб духмяний, Він незвичайний, він святий. Ввібрав й пісню й працю в себе, Йому до ніг вклонитись треба, Він скарб найбільший на землі.
Вчитель. Чи знаєте ви, як пахне життя? Давайте затихнемо на хвильку і відчуємо цей запах … Це пахне хліб. Неповторний запах робить хліб живим, частиною душі кожного з нас. А початок хліба - маленька зернинка. Зернятко хліба нагадує дитинку у сповитку, немовлятко.
2 учень. Жито – жито! Немала і неблизька дорога, Від зернин розсипчастих малих До буханки хліба золотого, До окрайчика в руках твоїх.
Діти розігрують вірш – діалог Т. Коломієць «Свято короваю». Діти (разом). В нашу школу на машині Коровай приїхав нині – Отакий заввишки! Отакий завширшки! Коровай, в гурт ставай, Кого хочеш вибирай! Коровай. Пекаря! У печі мене він спік, Підрум’янив гарно бік, Пекарю, часу не гай, Кого хочеш вибирай! Пекар. Мірошника! Він працює на млині, Меле борошно всі дні, В гурт, мірошнику, ставай, Кого хочеш вибирай! Мірошник. Хлібороба! На лану він працював, Щедрі врожаї збирав. Хліборобе, в гурт ставай, Кого хочеш, вибирай! Хлібороб. Робітника! Всі машини для полів На заводі він зробив. Робітник. Всі ми дружно працювали, Про свою Вітчизну дбали, Щедрий маємо врожай, Пишний вийшов коровай . Усі гуртом. Слава урожаю – На полях! Слава короваю – На столах! Слава всім, хто зростив урожай! Слава всім, хто надбав коровай!
(Учні виконують пісню «Буде, буде коровай» сл. і муз. Мігай Алли).
3 учень. Добрий врожай у просторах безмежних, Праці віддячують щедрі поля… Горда країна моя незалежна, Вільна й свята українська земля. 4 учень. Сіємо, сіємо зернята, Щоб земля була багата. З наших рук приймала ласку На життєву щиру казку.
Вчитель. А зараз я розповім казку про золоту зернину. Вмощуйтесь зручніше і слухайте уважніше.
Золота зернина
Жила – була зернина. Лежала вона в засіку і мріяла про те, яку користь вона може принести людям. – Іди скоріше на поле, зарийся в землю, - почула вона чийсь голос. Послухала зернина, пішла в поле, зарилася в землю, та й заснула. Прокинулася вранці, а в неї на маківці земний росток виглядає. Обдивилась Зернина і бачить, навкруги багато – багато таких ростків. Все поле з чорного перетворилось в зелене. Росла Зернина, росла і перетворилась в зелену стеблину з колоском. Колосок під жарким сонцем скоро пожовтів. Поле з зеленого перетворилось у золоте. Скоро по полю пішли великі комбайни і Зернина, разом із іншими зернинами, потрапила на тік. Потім із золотої вона перетворилась в біле борошно. На хлібокомбінаті з неї спекли великий і добрий коровай. І зернина з білої перетворилась в рум’яну. Кожна Зернина, – хоч і мала, але дорога, тому що це хліб.
5 учень. Жито дозріває на горі за гаєм, Зерна обважніли на міцнім стеблі. Колоски схилились – це вони вклонились За тепло, за щедрість матері землі. 6 учень. Дзвенить колоссям нива золота, Сповняє лан ранкова світла повінь. І літній день краси, наснаги повен, В вінок пшеничний пісню запліта. Та пісня ллється, радісна й проста, Де простяглись хлібів дозрілі гони, Де гримотять комбайнові загони, Збираючи пшениці і жита.
(Учні виконують українську народну пісню «Вийшли в поле косарі»).
Вчитель. Коли дорослі працюють в полі, збираючи урожай зернових, діти допомагають вдома в садках збирати літні яблука і груші. Ось про те, як діти допомагають своїм батькам, вони вам зараз і розкажуть.
(Учні виконують танець – руханку «Ми плещемо в долоні»).
Вчитель. Хліб на столі – велика радість людям! Він увібрав у себе тепло сонця, всю щедрість матінки – землі. Хліб, яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово. Ще з пелюшок привчали дитину любити і поважати хліб! Пригадайте дитячу потішку, якою вдома мама чи бабуся забавляють маленьку дитинку «Печу, печу хлібчик». (Діти за вчителем повторюють рухи).
- Печу, печу хлібчик ! Дітям на обідчик! Шур у піч! Шур у піч! Ось і спікся наш пиріг! - А казочку «Колобок» пам’ятаєте? - Що сталось з колобком?( Його з’їла лисичка). - А ось послухайте пісеньку про колобка. (Учні виконують пісню «Колобок»)
Вчитель. - То чи з’їла лисичка колобка? (- Ні!) Вчитель. Будь – яке свято чи обряд не обходився без хліба. Народжується дитина – йдуть з хлібом. Виряджали сина в далеку дорогу – мати замотувала в вишитий рушник окраєць хліба. Відзначали весілля з хлібом – сіллю та весільним хлібом. Гостей зустрічали з хлібом. Вареники, пиріжки, галушки, пампушки – все це хліб.
7 учень. Імен багато має хліб, Є гарні і незвичні – Рогалик, торт, батон, пиріг, І паска й паляниця. Ще бакалійник і калач, Перепічка і піца, І завиванець і рогач, Галушка, коржик, пляцок, І колобок, і легуміна, І мандрик, і пампушка Книші, лангоші, пиріжки, Сухарики і хрусти.
Вчитель. З давніх - давен ведеться в Україні, що хліб у хаті – то багатство, сіль – то гостинність і щирість. Хліб – найдорожча святиня. Він з людиною від народження і до глибокої старості.
Урожай. Я – урожай добірний, Багатий, щедрий, вірний, Хто глядів мене ціле літо – Зимуватиме смачно і сито. (Вклоняється). А скажіть мені, хто мене доглядав, А скажіть мені, хто мене викохав. Хто у спеку збирав, У комори засипав? Учні (разом). Це – хлібороб
Вчитель. Такий добірний урожай можуть виростити тільки люди з щирою, щедрою, поетичною душею, про яку можна сказати квітка – душа. ( Учні виконують пісню « Квітка – душа» сл. Д. Гольде, муз. К. Міладзе).
8 учень. Ми кажем: хліб, У слові цім - усе, Життя, котре виблискує червоно, Весна, що цвіт калиновий несе, І осені достигле гроно. Вчитель. Хліб не завжди був такий доступний і буденний. Саме зараз настав час торкнутись однієї з найстрашніших сторінок історії нашого народу – голоду в Україні у 1932-1933 роках. Від голоду помирали дорослі і діти, промовляючи своє останнє слово в житті – «хліб». Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх своїх дітей від голоду. Шматок хліба коштував стільки ж , як і саме життя. 9 учень. Уривок з вірша А. Гурської «Біла молитва братика». Бозю! Що там у тебе в руці? Дай мені, Бозю, хоч соломинку, Щоб не втонути в Голодній ріці. Бачиш, мій Бозю, я ще – дитинка. Я пташенятко, прибите в дорозі. Хоч би одненьку пір’їночку дай. Бозю, зроби, щоби їсти не хтілось! Холодно, Бозю. Сніг дуже білий. Бозю, що там у тебе в руці?..
Вчитель. Ті маленькі рученята простягнуті до Бога… Пам’ятаймо про це! Пам’ятаймо, що хліб – наша совість. Хай буде хліб у кожній хаті на столі, прикрашений вишитим рушником і освячений нашою молитвою. (Учні виконують «Пісню про хліб» Іринки Ярощук, муз.Музиченко В.А.) 1.І кожен день, і кожну мить, Дай, Боже, хліб насущний, Щоб ми могли у мирі жить, Щоб не були бездушні. Молись до хліба, не кидай, хай хліб спасінням буде, Бо не черствіє хліб святий, Черствіють тільки люди. 2.Ось він хлібчик духмяний, З хрустом кірочки смачним. Ось він – теплий, мов налитий, Щедрим сонцем золотим . І на стіл у кожен дім Знов з’явився він. Хлібе, святий наш хлібе! 3.В народі хліб, мов матір, поважають. Ця шана з плином часу не зника. І дорогих гостей завжди стрічають З хлібиною в барвистих рушниках. 4.Так хай же щедро наливає соком, І золотиться золотистий сніп! І хай же родить більше з кожним роком Всі. Його величність – годувальник Хліб!
Вчитель. Пам’ятаймо, що в хлібі велика праця, Пам’ятаймо, що хліб – святий. Шануймо його так, як шанували наші предки. Ми – українці, нащадки хліборобського роду.
( Учні виконують пісню «Україна – це ти» сл. і муз. Тіни Кароль) Вчитель. За добрим звичаєм всіх пригощаємо хлібом.
Додаток . На фото учні під час свята «Хліб у твоєму домі».
.
.