Практичні рекомендації до уроку "Поєднання видів мистецтва під час вивчення української літератури

Усім відомо, що художня література – це мистецтво слова, тому найкраще розкривати його роль у поєднанні з іншими видами творчості: музикою, образотворчим мистецтвом,  архітектурою, кіно- й театральною діяльністю.

Під час вивчення творів УНТ (календарно-обрядові, історичні пісні, думи, балади тощо) ніяк не можна оминути поєднання музичної та словесної творчості народу. Особливо актуальними є новітні мотиви у виконанні Тіни Кароль, Ірини Федишин тощо. Аналізуючи пісні Марусі Чурай, з’ясовуємо її афористичні найменування (піснетворниця, українська Сафо (Сапфо), потім слухаємо як класичні, так і сучасно оброблені музичні композиції).       А лише після з’ясування всіх особливостей, виразно читаємо поезії, намагаючись темпом, голосом передати й тугу за коханим, і бойовий настрій козаків…)

Певні складнощі виникають у школярів щодо осягнення змісту давньоруської пам’ятки «Слова о полку Ігоревім», тому, щоб зацікавити молодь, обов’язково розповідаємо про нашого земляка Олексу Коваленка, який переспівував героїчну поему, демонтруємо фото пам’ятної дошки в нашому місті, вивіску назви вулиці, власне його книжку. Обов’язковим елементом роботи над текстом є перегляд уривків опери  О. Бородіна «Князь Ігор»

Письменники – це не просто майстри слова, а всебічно обдаровані митці. Багато з них мали музичну, художню, театральну освіту. Згадаймо автобіографічну новелу  «Меланхолійний вальс» Ольги Кобилянської («Се моя історія»), де музика центральний наскрізний образ («Музика – мій світ»). Протягом вивчення твору постійно звучить вальс Ф.Шопена. А ще уривки з кінострічки Бориса Савченка, 1990 р.

Безліч  поезій стало вершинами музичного мистецтва, деякі з них навіть сприймаються не як авторські, а як народні твори. Це вірші І.Франка («Ой ти, дівчино, з горіха зерня…»; «Чого являєшся мені у сні» сучасне виконання Козловським тощо), Г. Сковороди, П. Тичини, Т. Шевченка («Садок вишневий коло хати», «Реве та стогне Дніпр широкий…»), Олександра Олеся, Л.Костенко…

Цікавим доповненням до вивчення творчості письменників є демонстрація їхніх щоденників, рукописів. Учні за почерком намагаються визначити риси характеру, темпераменту авторів. А як багато можуть розповісти нам про митців малюнки за берегами! До такого аналізу звертаємось під час вивчення біографії Т.Шевченка, О.Довженка, Остапа Вишні.

Надзвичайно насиченими є уроки з вивчення імпресіонізму, зокрема творчості М.Коцюбинського. Так, під часопрацювання  новели «Intermezzo» звучать рапсодії Мориса Равеля, уривки з балета «Парад» Ерика Саті, звуки арфи, щебетання птахів… На тлі музичного виконання зачитуємо уривки з новели, з’ясовуємо назву твору, слухаємо оркестрове виконання (Академічний симфонічний оркестр філармонії. Дебюссі «Море»). Аналізуючи повість «Тіні забутих предків», обов’язково слухаємо звуки трембіти, денцівки (сопілки), флояри (аналог флейти), дзвін отари, шепіт смерек. Цікавим є поява сучасного інструменту дводенцівки, губних гармошок (САМЕ ТАК!). Їх використовують сучасні виконавці року, джазу, блюзу, кантрі тощо.

Одним із видів роботи на уроках української літератури є створення власних презентацій. Учні відшукують живописні полотна, музичні композиції, що співзвучні з їхніми відчуттями після знайомства з літературними творами.

Вплив архітектури, скульптурної творчості безпосередньо діє на задум письменників. Згадаймо поему «Мойсей» І. Франка. Саме скульптура Мікеланджела справила грандіозне враження на митця. Даємо випереджальне завдання, де діти здійснюють аналіз скульптурного зображення й авторський опис пророка. Зосереджуємося на спорідненості образів, та й відмінні риси зазначаємо обов’язково.

Поєднання кіномистецтва, мультиплікаційної, театральної діяльності на уроках літератури має не тільки виховне, розвиваюче значення, а й є поштовхом до створення власних шедеврів (коміксів, мультсеріалів, вистав…). Продуктивним і дуже цікавим елементом на уроці виявилась «озвучка» дітьми відомих мультфільмів (просто вимикаємо звук, учні відповідно до кадру вставляють репліки).

Аналізуючи повість «Захар Беркут», переглядали обидва фільми (сучасний варіант зі спецефектами, американськими зірками, прекрасними краєвидами Карпат сподобався  учням найбільше!). Обов’язково звертаємо увагу, що у фільмі знімався наш кам’янський актор театру Л.Українки  Олег Волощенко – Гард, воїн Тугара Вовка .

Таким чином, вивчення літератури здійснюється завжди в поєднанні з іншими видами мистецтва, що сприяє розширенню знань, загальній освіченості, вмінню критичного аналізу молодого громадянина.

Єфименко Олена, учителька української мови і літератури

КЗ «СЗШ №22»Кам’янської міської ради.