Представлення досліджень. Нова Зеландія - високорозвинена країна в Океанії. Країни Океанії - регіон екзотичного туризму.

Урок №34

Тема. представлення досліджень.

Нова Зеландія – високорозвинена країна в океанії.

країни щ кеанії – регіон екзотичного туризму.

Мета: поглибити знання про геополітичне положення регіону, вдосконалювати  вміння і навички використання знань у нестандартній ситуації, сприяти розвитку творчого мислення, формувати вміння приймати рішення і робити вибір.

Операційні цілі: оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, що потребують виявлення географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов і чинників;

Обладнання: карти, атласи, мультимедійна дошка

Основні поняття: Океанія, острови, спеціалізація

Тип уроку: урок-дослідження

ХІД уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження «Нова Зеландія – високорозвинена країна в Океанії».

1. Пригадайте особливості природи Нової Зеландії, які обумовлюють інтерес  до країни.

2. Дізнайтеся, наскільки популярним стало відвідування Нової Зеландії після зйомок фільму «Володар перснів» (чи вплинуло це на кількість туристів).

3. Поясніть, чому розвиток туристичного сектору спричиняє розвиток суміжних секторів господарства.

Дослідження «Океанія — регіон екзотичного туризму».

1. Пригадайте особливості географічного положення та природи острівних держав Океанії.

2. Визначте, чим ці держави приваблюють туристів.

3. Поясніть, у чому полягає різниця між найбільш популярними видами туризму в острівних державах Океанії та інших регіонах (наприклад у Європі).

4. Зробіть висновок про привабливість Океанії як регіону екзотичного туризму.

ІІI. ПІДСУМОК УРОКУ

Зверніть увагу учнів на те, що знання які вони отримали , сприятимуть  у їхньому майбутньому навчанні та професійному успіху.

ІV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Додатковий матеріал до уроку

Фіджі – одна з найрозвинутіших в соціально-економічному відношенні країн Океанії знаходиться на межі двох її складових – Полінезії та Меланезії і займає однойменний архіпелаг, групу островів Лау та острів Ротума. У своїй більшості острови мають вулканічне походження в оточенні коралових рифів. Для узбережжя (загальна протяжність 1129 км) характерні мальовничі блакитні лагуни. На островах відсутні змії та тропічні захворювання.

З понад 800 островів, які знаходяться між південним тропіком та екватором, заселеними є близько ста. В країні багато індуїстських храмів, протестантських церков, зустрічаються мечеті. Сува є найбільшим містом Океанії. Серед країн Меланезії Фіджі мають найвищий рівень розвитку туристичної інфраструктури.

Самоа займає 9 островів вулканічного походження у південній частині Тихого океану. Окрім найбільших, Саваї та Уполу, особливо слід відзначити мальовничість островів Манона та Аполіма. На окремих ділянках вздовж узбережжя зустрічаються коралові рифи. Берегова лінія має багато затишних лагун з чудовими океанськими пляжами. Підводний світ надзвичайно багатий, що сприяє розвитку дайвінґу та риболовлі.

Самоа знамениті тим, що тут жив і похований англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон. У його садибі нині знаходиться резиденція уряду. В столиці цікавими об'єктами є культові споруди (переважно протестантські церкви), некрополь самоанських королів, обсерваторія. Переважна частина населення країни - самоанці (полінезійське похо­дження) - проживають у традиційних хижах (фале), що мають округлу форму і не мають стін.

Палау є складовою Мікронезії і знаходиться на північ від о. Нова Гвінея. До складу країни входить понад 200 островів переважно коралового походження. На узбережжі – 1519 км – багато океанських пляжів. Річки та озера відсутні. Переважаючим типом рослинності е вічнозелені ліси. Клімат – екваторіальний на півдні та субекваторіальний на півночі. Випадає багато дощів. Країна, яку часто називають «Дивом підводного світу», має широкі можливості для організації будь-яких видів водного відпочинку.

Як вважають дослідники, західна частина Каролінських островів була одним з перших етапів заселення Океанії вихідцями зі Східної Азії. Існують матеріальні свідчення того, що люди живуть тут вже близько 4000 років. Нині населення концентрується на 8 найбільших островах. На Корорі та деяких інших зустрічаються руїни сінтоїстських храмів. існують пам'ятки, пов'язані з останніми днями Другої світової війни.

Вануату є складовою Меланезії і займає низку островів завдовжки приблизно 900 км у південно-західній частині Тихого океану. Переважна більшість островів має вулканічне походження (в країні 10 діючих вулканів) і гористий рельєф. В країні багато термальних джерел. Гірські схили вкриті вологими тропічними лісами і багаті на орнітофауну. Для узбережжя характерні коралові пляжі з численними рифами. Постійні річки та озера відсутні. Клімат - тропічний вологий. Відносно сухий і менш спекотний період припадає на травень-жовтень. Для островів характерні тайфуни.

Основним історико-культурним туристичним ресурсом Вануату є давня і унікальна культура її жителів (острови Еспіріту-Санто, Ерроманґо, Малакула, Ефате тощо). Порт-Віла – є сучасним містом з чотирьохзірковими готелями, багатоповерховими офісами, французькими, китайськими та місцевими ресторанами, казино. Формуються курортні зони Ванпуко, Люґанвіль (о. Еспіріту-Санто), Норсуп, Ламап (Малекула), Потнарвін (Ерроманґо), Соло (Вануа-Лава), Барумба (Епі) та ін. Острови є об'єктом багатьох круїзних маршрутів.

Папуа-Нова Гвінея цікава своєю природою, етнічним різноманіттям, недоступними високогір'ями, численними островами та теплими морями. До складу держави входять східна частина о. Нова Гвінея (2-й за площею у світі), архіпелаги Бісмарка та Луїзіада, північна частина Соломонових островів тощо. Всі острови знаходяться в приекваторіальній зоні і омиваються водами Коралового, Соломонового та Новогвінейського морів Тихого океану. Однак узбережжя – це переважно мангрові болота. Довкола островів Адміралтейства, Соломонових та Луїзіади багато коралових рифів. Саме ці острови, а також Нова Британія мають передумови для розвитку приморських курортів.

В країні, яку можна вважати мостом між Азією та Океанією, функціонує понад 700 мов і діалектів, приблизно третина віруючих є прихильниками традиційних вірувань – вже це є вагомим історико-культурним туристичним ресурсом. Важлива роль у вивченні та популяризації культури і побуту папуасів Нової Гвінеї належить уродженцю України М.М. Миклухо-Маклаю. Однак, заглиблюючись у джунглі, варто пам'ятати, що навіть сьогодні трапляються випадки ритуальних вбивств та канібалізму. Історико-архітектурна спадщина представлена в основному сучасними церквами та адміністративними будинками в Порт-Морсбі, Араві, Рабаулі, Валімо тощо.

До складу полінезійської країни Тонга входить 169 островів, об'єднаних у три групи: північна, яка називається Вавау, центральна – Хаапай та південна – Тонґатапу. Західний ланцюг островів має переважно вулканічне походження з багатьма діючими вулканами, східний – коралове. Унікальним об'єктом природи є група постійно діючих підводних вулканів за 60 км на південь від о.Тофуа. Вологі тропічні ліси ростуть переважно на островах Еуа та Вавау. Тропічний клімат, теплі води Тихого океану та багатий підводний світ коралових рифів, чудові пляжі в оточенні кокосових пальм визначають спеціалізацію країни на міжнародному ринку туризму.

Надзвичайно привабливими для іноземних туристів є культура і побут полінезійців. Унікальними історичними пам'ятками є Хаамонґа (Зоряні ворота) та ступінчасті піраміди (ланґі). На островах зустрічаються храми під відкритим небом (марае) та руїни оборонних споруд давніх Цивілізацій. У столиці цікавими об'єктами є королівський палац, ботанічний сад, церкви різних конфесій. Тонґанці є чудовими майстрами з різьби по дереву та каменю. Постійне населення є лише на 36 островах. Туристична індустрія добре розвинута.

Федеративні Штати Мікронезії займають 607 островів Каролінського архіпелагу та атолу Капінґамаранґі. Південний кордон Мікронезії повністю проходить по екватору. Переважна більшість островів коралового походження і лише деякі – вулканічного. Останні мають гористий рельєф і висоти до 800 метрів над рівнем океану. Провідним типом рослинності є вічнозелені тропічні ліси та савани. Клімат – переважно тропічний, на південному-заході – субекваторіальний. Бувають тайфуни. Море, сонце, пляжі – найважливіші туристичні ресурси ФШМ.

Готельна база є відносно розвинутою.

Соломонові Острови є частиною Меланезії (Чорноострів'я) з дуже сильним впливом папуаської та полінезійської культур. До складу держави входить група островів загальною протяжністю близько 1500 км в південно-західній частині Тихого океану. Найвідомішими представниками фауни є гігантські жаби, крокодили, папуги, велетенські метелики. Країна має всі можливості для розвитку приморських курортів, підводного плавання та полювання, водних видів відпочинку.

Туристичними центрами є Хоніара (Парламент, собор Св. Барнаба, Ватер Памп Віллідж, яскравий китайський квартал – Чайнатаун, ботанічний сад), Кумбакале, Буала, Кіракіра. Туристична індустрія майже нерозвинута.

Маршаллові Острови є складовою Мікронезії і були заселені 4000 років тому. Населення островів надзвичайно гостинне і колоритне.

Країна займає дві паралельні смуги коралових островів та рифів: Радак і Ралік. Чудові океанські пляжі, які можуть задовольнити широке коло потреб у водних видах відпочинку, є головним туристичним ресурсом країни. У прибережних водах окрім багатого органічного світу зустрічається велика кількість затоплених кораблів та літаків з часів Другої світової війни. Основний тип рослинності – кокосові гаї, вічнозелені ліси, мангрові зарослі та плодові насадження. Клімат тропічний, жаркий і вологий. Відносно сухий сезон припадає на період з грудня по травень, однак саме тоді трапляється більша частина тайфунів.

Атол Бікіні та деякі інші острови американці використовували для випробування ядерної зброї, можливо саме з цим пов'язаний найвищий у світі рівень онкологічних захворювань.

Індустрія туризму розвинута відносно слабо.

Кірібаті знаходиться в центральній частині Тихого океану і є складовою Полі- та Мікронезії. До складу держави входять острови Плберта, Фенікс, Лайн та о. Банаба (разом 33 острова). Туристичним ресурсом Кірібаті є її географічне положення: це єдина країна, цілісна територія якої знаходиться в чотирьох півкулях. Перебуваючи в точці перетину екватора та 180° сх. д., гіпотетичне можна зустріти Новий рік двічі. Майже всі острови мають коралове походження. Підводний світ островів надзвичайно багатий. Відпочинок на пляжі, дайвінґ та риболовля – туристична спеціалізація островів. Відсутнє телебачення.

Тувалу – острівна країна в Полінезії. Найвідомішими її сусідами є Фіджі, Самоа та Соломонові Острови. Країна займає 9 коралових атолів (лише на Фунафуті проживає постійне населення), що розтягнулися на 600 км південніше екватора. Головними туристичними ресурсами є сонце, теплі води океану, пляжі та органічний світ коралових рифів і лагун.

Важливим джерелом доходів є продаж поштових марок, монет та сувенірів. Приваблює своєю самобутністю і місцева культура, яка є складовою полінезійської. Заборонений вивіз виробів зі шкіри, пташиного пір'я, кістки та коралів.

Республіка Науру – найменша за площею республіка світу, що знаходиться на однойменному кораловому острові на південь від екватора. Майже по всьому периметру (берегова лінія становить 30 км) острів оточують чудові піщані пляжі та коралові рифи. Клімат – екваторіальний, спекотний і вологий. Температура майже не змінюється протягом року. З листопада по лютий дощі йдуть майже постійно. Негативним моментом щодо розвитку туризму є те, що майже половина острова перетворена на відкритий кар'єр з видобутку фосфоритів.

Нинішнє населення острова складається з науруанців (мікронезійців) та вихідців з Полінезії, Китаю, Європи. Історико-культурним ресурсом можна вважати спадок Другої світової війни: зброя, бункери, затоплені судна та літаки. Туризм лише починає розвиватися.

На всіх островах Океанії заборонено вивозити вироби зі шкіри, кістки, коралів, мушель, яйця та опудала птахів, в деяких країна – антикваріат.

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

Площа — 270,5 тис. км².

Населення — 3,9 млн. осіб.

Столиця — Веллінгтон (3,26 млн. осіб).

Нова Зеландія — держава, що знаходиться у південно-західній частині Тихого океану за 1600 км. на південний схід від Австралії. Розташована на двох великих островах, які називають "Північним" і "Південним", та декількох невеликих. Острови розділені протокою Кука завширшки 26 км., через яку здійснюється поромна переправа.

Відкрив Нову Зеландію голландський мореплавець А. Тасман у 1642 р., а дослідив її знаменитий англійський капітан Дж. Кук. Організоване заселення Нової Зеландії розпочалось вихідцями з Великобританії у 1839 р. У 1840 р. представники маорійських племен і англійського уряду підписали угоду, згідно з якою було встановлено британський суверенітет над Новою Зеландією і взаємовідносини між місцевими племенами, білими поселенцями і британською короною. В 1907 р. країні було надано статус домініону, а в 1931 р., за рішенням англійського парламенту, вона отримала право на повну самостійність у зовнішніх і внутрішніх справах, тобто стала незалежною державою, але залишилася у складі Британської співдружності. Главою держави є королева Великобританії. Її представляє генерал-губернатор, який призначається за пропозицією новозеландського уряду. Законодавча влада належить однопалатному парламенту — палаті представників, що вибираються терміном на чотири роки. Виконавчу владу здійснює уряд на чолі з прем'єр-міністром.

Країна є членом ООН, Світового банку, МВФ, Організації економічного співробітництва та розвитку. Новозеландський уряд займає активну позицію в питаннях захисту навколишнього середовища, зміцнення регіонального і глобального миру і безпеки, виступив з ініціативою Договору про без'ядерну зону у південній частині Тихого океану. Нова Зеландія постійний учасник миротворчої діяльності ООН.

Найпопулярнішими політичними партіями в країні є Національна партія Нової Зеландії, Лейбористська, а також Ліберальна партії.

Важливим чинником формування господарського комплексу Нової Зеландії, як і будь-якої країни, залишається природно-ресурсний потенціал. Найбільшим багатством цієї острівної країни є земля і клімат. М'який клімат з невеликими амплітудами температур, при відсутності засух і перезволожень, майже цілорічна вегетація рослин створюють унікальні можливості для розвитку сільськогосподарського виробництва, зокрема тваринництва. Навіть гористість території, де висоти від 200 до 1000 м. займають дві третини Нової Зеландії, не є перешкодою для ефективного землеробства, адже країна знаходиться в субтропічному і помірному кліматичних поясах.

Нова Зеландія бідна на мінеральну сировину. Однак володіє значними гідроресурсами і гідротермальною енергією, унікальними природними ландшафтами, де поєднуються засніжені вершини з льодовиками, каньйони рік з водоспадами, Грязєві вулкани з численними гейзерами.

Будучи геологічно молодою частиною земної кулі, Нова Зеландія входить до знаменитого тихоокеанського "вулканічного кільця". Прояви вулканічної діяльності найхарактерніші для Північного острова.

Населення країни на середину 2001 р. становило 3900 тис. осіб, середня щільність населення — 14 осіб/км². Майже три чверті населення проживає на Північному острові. Більшість населення країни — це переселенці з Великобританії та деяких інших європейських країн — 88%. Місцевого населення — маорі (полінезійців австралійської мовної сім'ї, чиї пращури мігрували до Нової Зеландії в XIV ст.), нараховується 234 тис. осіб, або 6%. Вони зберегли свою мову і культуру. На новозеландських островах проживають й інші полінезійці. Мова в країні — англійська і маорі. За віросповіданням новозеландці поділяються на англіканців — 21,4% (пресвітеріанців — 16,0, католиків — 14,8, протестантів (Sonstige) — 28,1 і невіруючих — 19,7%), більшість маорі члени християнських сект Ратана й Рингату.

Нова Зеландія — високоурбанізована держава — 87% (1999). Найбільшими містами є Окленд (945 тис. осіб), Веллінгтон (326 тис. осіб), Крайстчерч (312 тис. осіб), Гамілтон (152 тис. осіб) і Данідін (111 тис. осіб).

Середня тривалість життя — 76 років (73 роки — чоловіки, 79 років — жінки). Рівень народжуваності — 15‰, рівень смертності — 7,0‰. Природний приріст — досить високий — 8‰ (2000). Працездатного населення нараховується близько 1,5 млн. осіб.

Господарство. Нова Зеландія — високорозвинена індустріально-аграрна країна. У структурі виробництва ВНП на сферу послуг припадає 70%, промисловість — 21% і сільське господарство — 9% Загальний обсяг ВНП у 1988 р. становив 55480 млн. дол.

У структурі зайнятості населення найбільша частка припадає на сферу послуг — 70%, промисловість — 21% і сільське господарство — 9%.

У промисловості найважливішими галузями вважаються харчова, целюлозо-паперова, машинобудівна, хімічна і текстильна. Харчова промисловість виділяється виробництвом масла, твердих сирів, молоко продуктів, а також продуктів з баранини, ягнятини і яловичини. Новозеландці продукують пиломатеріали, фанеру, папір, картон. Основою машинобудування є підприємства, що займаються складанням (40-45 тис. штук щорічно) і ремонтом автомобілів. Металургійні підприємства нараховують два сталеливарні заводи, що розміщені в районі Окленда, і один алюмінієвий завод — біля м. Бефф. Ці підприємства задовольняють не лише власні потреби, а й частково експортують свою продукцію.

Високорозвинене сільське господарство, яке забезпечує 9% ВНП і близько 10% зайнятих, орієнтується переважно на зовнішній ринок. Для сільськогосподарських угідь використовується більше половини території країни. Основною галуззю спеціалізації є тваринництво (18 млн. га займають цілорічні пасовища, 60 млн. овець і 10 млн. голів великої рогатої худоби), яке забезпечує до 80% вартості сільськогосподарської продукції.

Транспорт. Протяжність залізниць — понад 5,6 тис. км. Автодороги прокладені на відстані 100 тис. км. У зовнішніх перевезеннях важливе значення має морський транспорт.

Високорозвинена сфера послуг забезпечує високий рівень обслуговування новозеландців. Тут створюється 70% ВНП країни.

Останніми роками, як і у всій Океанії, зростає значення іноземного туризму. Серед визначних місць і пам'яток — картинна галерея в Окленді, музей транспорту і техніки, Трояндовий сад Парнелла. У Веллінгтоні — Національна галерея мистецтв, Національний музей. Унікальною є природа Нової Зеландії: поєднання морських пляжів, гірських ландшафтів з мальовничими вершинами — приваблює туристів з Австралії, США, Японії.

Зовнішньоекономічні зв'язки. За обсягом зовнішньої торгівлі на одного жителя і доходами експорту, що становлять майже третину ВНП країни, Нова Зеландія займає одне з перших місць у світі. Наприкінці 1990-х років щорічний зовнішньоекономічний обіг становив майже 30 млрд. доларів. Обсяг імпорту в 1999 р. перевищив експорт на 1,9 млрд. дол. У структурі експорту переважає сільськогосподарська продукція (молочна продукція, м'ясо, вовна, фрукти, казеїн, риба), що забезпечують 60% експортних надходжень. Ввозять новозеландці переважно машини, обладнання, транспортні засоби, частка яких становить десь близько двох п'ятих імпорту. Основними торговельними партнерами острівної країни є Австралія, Японія, США, Великобританія, Китай, країни АСЕАН.