Презентація - "Папоротеподібні"

ПапоротеподібніБіологія 7

Зміст: Характерні особливості представників папоротеподібних;Розмноження папоротей;Різноманітність і значення папоротей;

Характерні особливості представників папоротеподібних. Більшість сучасних папоротей — трав'янисті рослини поширені по всій земній кулі. Найчастіше вони ростить у тінистих вологих лісах, у сирих ярах. Найбільша видова різноманітність папоротей є у вологих тропічних областях, де зустрічаються деревоподібні папороті. Деякі папороті поселяються на стовбурах дерев, а деякі види стали кімнатними рослинами.

Папороті є багаторічними трав'янистими рослинами. У папоротей розвинені всі органи рослини — пагін (до складу якого входять стебло і листки (вайї)) та коріння. Спочатки листки (вайї) мають форму равлика (вони є злегка закрученими). У процесі розвитку вони розкручуються, повністю розгортаються і набувають плоскої перисторозсіченої форми. У папоротей добре розвинене кореневище, від якого відходять корені. Папороті можуть розмножуватися шматочками кореневища.

У цих рослин добре розвинена провідна система. По провідній тканині вода з розчиненими у ній мінеральними речовинами транспортується з коренів до листків, а речовини, які утворюються у результаті фотосинтезу, з листків надходять до інших органів. Папороті розмножуються спорами. Спори утворюються на нижній стороні листка в особливих спорангіях. Коли вони розриваються, спори висіваються. Якщо спори потрапляють на вологий ґрунт, вони проростають, утворюючи маленьку серцеподібну зелену пластинку — заросток. З нижньої сторони заростка утворюються ризоїди і статеві органи, в яких утворюються гамети. У чоловічому статевому органі формуються сперматозоїди, а у жіночому розвивається яйцеклітина. Сперматозоїди мають джгутики і по краплині води вони пересуваються у жіночий орган. Там сперматозоїд зливається з яйцеклітиною і відбувається запліднення. Утворюється зигота, яка починає ділитися. Виростає молода рослина.

Цикл розвитку папороті

Розмноження папоротей. У папоротей, так само як і у мохів, чітко представлено чергування статевого і нестатевого поколінь. Цикл розмноження папоротіВлітку на нижній стороні папороті утворюються маленькі бурі горбики. У горбиках знаходяться пучки дрібних мішечків — спорангіїв, у яких дозрівають чисельні дрібні спори. Дозрілі спори випадають зі спорангіїв. Їх розносить вітром. При потраплянні на вологий ґрунт, спори проростають, утворюючи заросток (статеве покоління — гаметофіт). Він живе самостійно, прикріплююється до ґрунту ризоїдами. На нижній стороні заростка розвиваються чоловічі (сперматозоїди) і жіночі (яйцеклітини) гамети. Під заростком затримуються крапельки роси або дощової води, за допомогою яких сперматозоїди можуть підпливти до яйцеклітин. Відбувається запліднення. Запліднення неможливе без води!

Із зиготи розвивається зародок, який спочатку отримує поживні речовини від зеленого заростка. Він росте, поступово розвивається корінь і дуже коротке стебло з першим листом. З часом із зародка на заростку розвивається доросла рослина, яку ми зазвичай називаємо папороттю. Це безстатеве покоління — спорофіт. У процесі життя папороті відбувається зміна двох поколінь — спорофіта і гаметофита. Доросла рослина папороті, утворює спори, — це спорофіт (нестатеве покоління). Заросток папороті — це гаметофіт (статеве покоління). Багато папоротей добре розмножуються вегетативно, наприклад, за допомогою кореневища або виводкових бруньок.

Різноманітність і значення папоротей. У світі відомо близько 10 тисяч видів папоротей. Ось деякі з них. Орляк звичайний. Страусник звичайний. Кочедижник жіночий. Щитовник чоловічий. Костенець волосоподібний. Костенець постінний

Період розвитку Землі, коли папороті були одними з провідних рослин, називають кам'яновугільним періодом. У той час клімат був теплим і вологим, і деревоподібні папороті сягали до 45 м заввишки. За мільйони років рештки рослин, що накопичилися і спресовалися, утворили кам'яне вугілля. На шматках кам'яного вугілля можна знайти відбитки древніх папоротей. Сьогодні деревоподібні папороті збереглися у деяких місцях, наприклад, у Новій Зеландії. Опале листя папоротей, як і листя дерев є гарним добривом для ґрунту. Коріння папоротей допомагають утримувати ґрунт та запобігають його вимиванню. Відбиток древньої папороті

З пророслої спори розвивається зелений заросток, який досягає розмірів 1–6 см. Заросток росте на поверхні ґрунту та прикріплюється до нього за допомогою численних ризоїдів, але при нестачі вологи може загинути. На нижньому боці заростку в статевих органах розвиваються статеві клітини. Отже, заросток — це гаметофіт, який живе самостійно та здатний до фотосинтезу. Після запліднення, яке відбувається за допомогою води, із зиготи виростає рослина з пагоном і справжніми коренями. За кілька років починають утворюватися соруси зі спорами (див. іл. 90, б).

Дякую за увагу !!!