Презентація до літературного заходу "Творчість Ольги Токарчук", польська пова

Olga Tokarczuk

У романі «Бігуни» Токарчук спонукає свого читача інакше поглянути на буденність мандрівок. У романі дуже виразно простежується лінія психологічного трактування подорожей. Авторка стверджує, що сучасна людина вже не мислить без них свого життя, а туризм став чимось на зразок новітньої релігії. У книзі осмислюється філософський аспект мандрів. Токарчук постійно роздумує над буттям людини, вкладаючи його суть у рух як такий, себто життя – це рух, жити – означає рухатись, і навпаки: «Стоячи на протиповеневій дамбі, задивлена у течію, я збагнула, що, попри всі небезпеки, кращим завжди буде те, що перебуває у русі, ніж те, що спочиває; що зміна шляхетніша за нерух; що незрушне мусить розпастися, здеградувати й обернутися в прах, рухоме ж триватиме вічно.».

"Pewnego dnia, jakieś 20 lat temu byłam w Krakowie w kawiarni, w której zwykle spotykałam się z przyjaciółmi. W pewnym momencie widzę tam siedzącą przy małym stoliku Wisławę Szymborską. Z nieśmiałości i z wielkiego przejęcia udawałam, że jej nie rozpoznaję. Mimo, że ją uwielbiałam, nie chciałam jej przeszkadzać. Po chwili czuję rękę na ramieniu, to ona podeszła, by się przedstawić. Czyż to nie jest niezwykłe? Ja byłam wtedy młodą pisarką, a ona podeszła, żeby mnie poznać. Powiedziała: +Olga, chcę ci pogratulować twoich książek+" - wspominała Tokarczuk.

CYTATYTY Z KSIĄŻKI "BIEGUNI" “Słyszałem bowiem, że nic tak nie leczy melancholii, jak oglądanie map.”„Nieważne , gdzie jestem“, wszystko jedno, gdzie jestem. Jestem.”„Znając cel podróży, wie się o ludziach wystarczająco dużo.”„Nie znać nikogo i nie być przez nikogo rozpoznanym.»«Wyjść z własnego życia, a potem bezpiecznie wrócić.»” Wygląda na człowieka, który niedawno uświadomił sobie, że nie różni się zbytnio od innych, czyli można powiedzieć: osiągnął swego rodzaju oświecenie.”

(…) „zdałam sobie sprawę, że – mimo wszelkich niebezpieczeństw – zawsze lepsze będzie to, co jest w ruchu, niż to, co w spoczynku; że szlachetniejsza będzie zmiana niż stałość; że znieruchomiałe musi ulec rozpadowi, degeneracji i obrócić się w perzynę, ruchome zaś – będzie trwało nawet wiecznie.”„Kiedy wyruszam w podróż, znikam z map. Nikt nie wie, gdzie jestem. W punkcie, z którego wyszłam, czy w punkcie, do którego dążę? Czy istnieje jakieś "pomiędzy"?„WIDZIEĆ TO WIEDZIEĆ”

Дякую за увагу!

10 жовтня 2019р, польська письменниця Ольга Токарчук стала лауреатом Нобелівської премії з літератури. Примітно, що вона виросла в родині вихідців з України. Бабуся письменниці жила в Тернопільській області, але потім вийшла заміж за поляка і переїхала до Польщі.

Ольга Токарчук закінчила факультет психології Варшавського університету. Коли Токарчук була студенткою, то в якості волонтера вона працювала з психічно хворими людьми. Після того, як Ольга закінчила навчання вона працювала психотерапевтом у Валбжиху. Вона є членом Партії зелених і входить до редколегії журналу "Політична критика". Перший роман письменниці "Шлях людей книги" вийшов в світ в 1993 році. За роман "Бігуни" Токарчук 2008 року отримала найпрестижнішу в Польщі літературну премію "Ніка".

2019 - "Книги Якова"2011– "Бігуни" 2011 – "Веди свій плуг понад кістками мертвих»2007 – "Останні історії"2004 – "Мандрівка людей книги" 2004 – "Правік та інші часи" 2004 – "Гра на багатьох барабанчиках" 2003 – "Правік та інші часи"