Біогенні елементи В тілі людини і вищих тварин виявлено біля 70 хімічних елементів, що надходять в організм разом з водою і їжею, з них 47 елементи є постійно, тому вони називаються біогенними. Залежно від кількісного вмісту всі біоелементи діляться на органогени, макро-, та мікроелементи.
Вміст карбону становить 15-18 % від маси клітини. Він входить: - до складу молекул усіх органічних і багатьох неорганічних сполук; до складу зовнішнього скелету ракоподібних, черепашок молюсків та форамініфер; до складу внутрішнього скелету хребетних тварин; є складовою частиною вуглекислого газу.
Нітроген є складовою частиною амінокислот, білків, нуклеїнових кислот, АТФ. Атоми нітрогену входять до складу мінеральних сполук, які всмоктують рослини з грунту, що необхідні для їхнього росту. Цей газ можуть засвоювати з атмосфери деякі організми – азотфіксуючі бактерії та ціанобактерії. Цим підвищується родючість грунтів.
Елементи органогени Біологічне значення органогенів зумовлене такими властивостями: 1) атоми органогенів легко сполучаються між собою, утворюючи міцні ковалентні зв’язки, що забезпечує стійкість біомолекул; 2) Гідроген та Оксиген можуть утворювати слабкі водневі зв’язки, які зумовлюють можливість зміни структури біомолекул; 3) мають малі розміри, малу відносну атомну масу і є легкими елементами, що важливо для утворення біомолекул.
Хлор - основний негативно заряджений іон живих організмів. Входить до складу хлороводневої кислоти – складової шлункового соку. Разом із Натрієм Хлор є складовою частиною плазми крові у концентрації 0,9 %. Аніони хлору разом з іонами натрію та калію відіграють основну роль у підтриманні сталості осмотичного тиску плазми крові, лімфи та інших рідин. HCl NaCl
Більше 50% магнію в організмі людини міститься в кістковій і хрящовій тканині, таким чином, він грає скелетоформуючу роль. Близько 50% магнію - в серці та м'язах, і лише менше 1% - у плазмі крові. Виявляється, магній має найширшу біологічну роль в нашому організмі: Є активатором більше 300 ферментів. Бере участь у синтезі білка. Активує синтез АТФ, забезпечуючи енергією кожну клітину організму. Бере участь у регуляції імунної відповіді. Регулює нейронну передачу і нервово-м'язову провідність. Регулює тонус гладкої, скелетної мускулатури і серця. Бере участь у кальцієвому обміні і формуванні кісткової тканини
Мікроелементами є Цинк, Йод, Купрум, Манган, Молібден, Кобальт та інші, що розташовуються в нижній частині таблиці, у переважній більшості є металами з відносною атомною масою, більшою за 50. Мікроелементи активують або пригнічують ферменти та входять до складних ферментів, тому їх називають «каталізаторами каталізаторів». До мікроелементів належать і такі важливі для живого неметали як Флуор, Силіцій, Селен та ін. Мікроелементи
Флуор відноситься до біомікроелементів і відіграє значну роль в розвитку і мінералізації кісток зубів. У крові людини місткість Флуору коливається в межах 0,03- 0,07%. Значно більше його є в кістках (10-30 %) і особливо багато є в зубах (в емалі 120- 150 мг %, в дентині близько 50 мг %). Флюороз
Кобальт і Купрум необхідні для процесів кровотворення. Кобальт входить до складу вітаміну В12 – ціанокоболаміну, нестача якого призведе до злоякісного недокрів’я. Купрум необхідний для процесу утворення крові при нестачі в організмі людини або тварини міді послаблюється утворення гемоглобіну i розвивається анемія. мідь підсилює дію інсуліну i гормонів гіпофіза, які стимулюють розвиток i функцію статевих залоз. Купрум входить до складу деяких ферментів та дихального пігменту безхребетних тварин – гемоціаніну.