Презентація до уроку біології в10 класі з теми "Особливості розмноження вірусів рослин, бактерій, тварин та людини"

Особливості розмноження вірусів рослин, бактерій, тварин та людини

Пригадаємовнутрішньоклітинну, в стані якої вірус активно розмножується. Віруси є внутрішньоклітинними паразитами, оскільки вони не здатні розмножуватися поза клітиною. Віруси використовують ресурси клітини-хазяїна для утворення своїх численних копій. У вірусів розрізняють дві життєві форми: позаклітинну (віріон), що не виявляє ознак життєдіяльностіПоза організмом-хазяїном вірусні частинки деякий час не втрачають здатності до зараження. Наприклад, вірус поліомієліту зберігає інфекційну активність протягом кількох діб, вірус віспи — декількох місяців.

Для вірусів характерна убіквітарність – вони є крізь, де є живі клітини. Віруси посідають головне місце в інфекційній патології людей, тварин, рослин.

Специфіка зв’язування визначає коло хазяїв вірусу. Життєвий цикл вірусу складається з чотирьох етапів. Прикріплення до клітини. Білки вірусного капсиду зв’язуються з рецепторами на поверхні клітини-хазяїна. Проникнення в клітину. Вірус переносить усередину клітини свій генетичний матеріал, а іноді й власні білки, які допомагають у реалізації його спадкової програми. Вихід із клітини. Зазвичай розмножені вірусні частинки залишають клітину після її загибелі. Іноді віруси просто відокремлюються від клітинної мембрани: вірус обзаводиться своєю оболонкою, а клітина продовжує жити і продукувати вірус. Реплікація вірусів. Відбувається всередині клітини, у цитоплазмі або ядрі. Клітина реплікує вірусний геном і синтезує вірусні білки. Після цього усередині клітини відбувається збирання вірусних частинок.

Рослинні клітини, крім плазматичної мембрани, укриті також міцною і потовщеною целюлозною клітинною оболонкою, яка майже непроникна для вірусів. Тому для потрапляння вірусу в цитоплазму клітини-хазяїна потрібне її ушкодження. Віруси рослин. Віруси рослин не мають специфічних рецепторів, за допомогою яких вони могли б обирати чутливі до них клітини. За них це роблять їхні переносники — комахи або нематоди. Найпоширеніші переносники попилиці, цикади трипси білокрилки фітовірусів

Зараження травмованої клітини. Міграція в сусідні клітини через плазмодесми. Міграція в клітини флоеми. Системне зараження рослини. Особливості поширення вірусу в рослиніНаприклад, РНК вірусу тютюнової мозаїки кодує специфічний білок, який називають білок руху. Цей білок зв’язується з РНК вірусу і проводить її через міжклітинний контакт до сусідньої здорової клітини. Так вірусна інфекція поширюється по основній тканині листкової пластинки. Мозаїка кукурудзичетвертий — білок руху.молекула РНК вірусу тютюнової мозаїки кодує чотири білкидва з них — компоненти ферментів, що забезпечують перезаписування інформації з однієї молекули РНК на іншутретій — структурний білок, який використовується для формування оболонки вірусних частинок

Віруси бактерій, або бактеріофаги. Бактеріальна клітина захищена від навколишнього середовища клітинною оболонкою складної будови. Тому на відміну від вірусів рослин, у бактеріофагів інша стратегія проникнення до цитоплазми клітини-хазяїна. До кінця хвостового відростка його вірусної частинки приєднані довгі фібрили — шість білкових ниток, які закінчуються специфічною структурою, що виконує функції рецептора. Після цього бактеріофаг щільно притуляється до клітинної оболонки своїм хвостовим відростком і за рахунок скорочення чохла відростка впорскує через порожнистий стрижень у цитоплазму клітини свою дволанцюгову молекулу ДНК, розташовану в головці (капсиді) 

2 — за участю ферменту бактеріофага ДНК бактеріальної клітини розпадається на фрагменти; 3 — за участю ферментів бактеріофага та нуклеотидів бактеріальної клітини відбувається реплікація вірусної ДНК; 4 — за участю ферментів бактеріофага відбувається біосинтез білків, з яких формуються вірусні частинки; 5 — самозбирання вірусних частинок; 6 — руйнуючи клітинну оболонку кишкової палички, вірусні частинки виходять назовніЖиттєвий цикл бактеріофага1 — бактеріофаг прикріплюється до поверхні клітини кишкової палички та вводить в її цитоплазму свою молекулу ДНК; На відміну від вірусів рослин, бактеріофаги використовують для пошуку чутливих клітин високоспецифічні рецептори, розміщені на поверхні їхніх вірусних частинок.

Віруси людини і тварин.- вірусні оболонки можуть зливатися з клітинною мембраною (вірус грипу);- вірус потрапляє в клітину шляхом піноцитозу, при цьому ферменти клітини-хазяїна розщеплюють його оболонку і вивільняють його нуклеїнову кислоту (вірус поліомієліту);Адсорбція відбувається через взаємодію поверхневих білків вірусу з мембранними рецепторами клітини. Клітини тварин мають здатність до фаго- і піноцитозу. Захоплюючи поживні речовини, вони часто “ковтають” і зрілі вірусні частинки. Якщо клітини з’єднані одна з одною, то вірус може «мандрувати», заражаючи одну клітину за одною

Цикл реплікації ВІЛ

Учені — лауреати Нобелівської премії з фізіології та медицини 2008 року, які відкрили вірус імунодефіциту людини: 1 — Франсуаза Барре-Синьоссі (народ. 1947) 2 — Люк Антуан Монтаньє (народ. 1947)У 1983 р. Ф. Барре-Синьоссі виділила вірус збудник СНІДу. 20 травня 1983 р. вона зі співробітниками опублікувала статтю в журналі «Science», де повідомила про відкриття нового ретровірусу, який пізніше дістав назву «вірус імунодефіциту людини». Ретровіруси — родина РНК-вмісних вірусів, які інфікують переважно людину та хордових тварин. Ці віруси характеризуються тим, що їхня молекула РНК використовується як матриця, на якій синтезується дволанцюгова молекула ДНК.

Визначте послідовність стадій життєвого циклу вірусу імунодефіциту людини: A) вихід вірусних частинок із клітини в кров;Б) потрапляння вірусу в організм, взаємодія з клітиною-хазяїном;B) збирання вірусних частинок;Г) потрапляння вірусних частинок в організм іншої людини;Д) проникнення в клітину, синтез вірусних нуклеїнових кислот і білків. АБГДВ

Домашнє завдання: опрацювати матеріал § 10 виконати завдання на фото