Презентація до уроку: "Плоскі черви - паразити людини і тварин"

Про матеріал
У презентації подано загальну характеристику плоских червів, їхню різноманітність, життєві цикли сисунів та стьожкових червів.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Номер слайду 2

Поширення і використання з комерційною метою заборонено автором

Номер слайду 3

Вільноживучі плоскі черви – мешканці водойм

Номер слайду 4

Паразитичні плоскі черви

Номер слайду 5

Особливості будови плоских червів. У більшості видів форма тіла плоска і сильно сплощена у спинно-черевному напрямку - дорзо-вентрально. Плоскі черви мають двобічну симетрію

Номер слайду 6

Деякі черви схожі на стрічку і розділені на ряд члеників. Особливості будови плоских червів

Номер слайду 7

Особливості будови плоских червів. Плоскі черви мають тришарове тіло. Покриви тіла і розташована під ними система м’язових волокон утворюють шкірно-м’язовий мішоккільцеві м’язипоздовжні м‘язикосі м’язипаренхімаепітелій. У паразитів тіло вкрите щільним тегументом

Номер слайду 8

Особливості будови плоских червів. Плоскі черви не мають порожнини тіла. Плоскі черви не мають дихальної та кровоносної системи. Центральна нервова система має вигляд поздовжніх стовбурів, з’єднаних кільцевими перемичками, що відходять від парних головних вузлів

Номер слайду 9

Особливості будови плоских червів У вільноживучих форм розвинена травна системарот (анальний отвір)глоткагілки кишечника. У паразитів часто немає травної системи

Номер слайду 10

Особливості будови плоских червів Видільна система має вигляд розгалужених канальців, які закінчуються в паренхімі зірчастою клітиною з пучком війоквійчаста клітина канальці

Номер слайду 11

Особливості будови плоских червів Плоскі черви – гермафродити, тобто є істотами, у яких в одному організмі розвиваються і чоловічі, і жіночі статеві органисім’яникияєчникпротокистатевий отвір. У вільноживучих плоских червів запліднення відбувається в коконі, там розвиваються нащадки – розвиток прямий

Номер слайду 12

Тип Плоскі черви поділяють на три класи. Війчасті черви, або ТурбеляріїСисуни,або Трематоди. Стьожкові черви, або Цестоди

Номер слайду 13

Планарія біла - представник вільноживучих війчастих червів Планарія має молочно-білий колір, розміри до 25 мм завдовжки. Тіло має листоподібну форму, вкрите війками

Номер слайду 14

Планарія має високу здатність до регенерації Планарія біла - представник вільноживучих війчастих червів У той час як планарія біла (ліворуч) не може відновлювати нові голови на надрізах задньої половини тіла, модельний вид шмідчай середземноморський (праворуч) може

Номер слайду 15

Залежно від місця локалізації паразити бувають: Ектопаразити – зовнішні паразити - живуть на зовнішніх покривах хазяїна: Блоха котяча. Коростяний свербун. Личинка вольфартової мухи. Ендопаразити – внутрішні паразити: порожнинні - живуть у порожнинах тіла внутрішніх органів; тканинні - у м'язовій, нервовій тканинах. Гострик дитячий

Номер слайду 16

Стьожкові черви – внутрішні паразити Сьогодні відомо біля 3500 видів стьожкових червів, які ідеально пристосовані до паразитичного способу життя. Основна функція голівки (сколекса) — утримання черв'яка в тілі хазяїна. У бичачого ціп’яка на сколексі є 4 присоска – його називають неозброєним. Сколекс свинячого ціп’яка має 4 присоска та подвійний ряд гачків – його називають озброєним За голівкою знаходиться шийка - це зона росту, де утворюються нові членики (проглотиди)

Номер слайду 17

Стьожкові черви – внутрішні паразити Тіло складається з ланцюжка проглотид — сегментів, які утворюються послідовно від шийки. Молоді проглотиди містять лише недорозвинені органи розмноження. Зрілі проглотиди заповнені яйцями. У бичачого ціп’яка членики більш активні й можуть самостійно виповзати з анального отвору. Зрілий сегмент ціп’яка, заповнений яйцями. Сьогодні відомо біля 3500 видів стьожкових червів, які ідеально пристосовані до паразитичного способу життя

Номер слайду 18

Стьожкові черви – внутрішні паразити Сьогодні відомо біля 3500 видів стьожкових червів, які ідеально пристосовані до паразитичного способу життя. Стьожкові черви не мають ні травної системи, ні рота, адже вони цілком занурені в їжу, що заповнює кишечник хазяїна, і вбирають її усією поверхнею тіла. Вони не мають органів дихання. Крім того, вони є анаеробами, бо живуть у бідному на кисень середовищіОргани чуттів, крім органів дотику, відсутніЕхінокок

Номер слайду 19

Стьожкові черви – внутрішні паразити Цикл розвитку свинячого ціп’яка. Людина – остаточний хазяїн ціп’яка: в організмі людини паразит досягає статевої зрілості, розмножується, тобто виробляє запліднені яйця. Свиня є проміжним хазяїном: в її організмі живуть їхні личинки чи недозрілі стадіїПри проковтуванні з яєць виходять шестигачкові личинки, які проникають через стінки кишечника, далі розносяться по організмові і осідають у м’язах, де формують фіни шестигачковаличинкафіна – міхурець з голівкою черва. Людина заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене або сире м’ясо, яке містить фіни. У кишечнику оболонка фіни розчиняється, і сколекс прикріплюється до стінки кишки. Черв’як починає рости і формувати нові проглотиди. Зі зрілих сегментів вивільняються запліднені яйцяличинки у м’ясі

Номер слайду 20

Сисуни –плоскі черви, що паразитують у внутрішніх органах Печінковий сисун має сплющене тіло листоподібної форми, звужене спереду довжиною 2–5 см. На передньому кінці тіла навколо ротового отвору розташована мускулиста ротова присоска. Черевна присоска служить для фіксації у організмі хазяїнастравохідгілки кишечника. Уражена печінка. Пошкодження жовчої протокиличинкинезрілідорослі

Номер слайду 21

Сисуни –плоскі черви, що паразитують у внутрішніх органах Цикл розвитку печінкового сисуна. Осаточний хазяїн - людина або травоїдні тварини. Проміжний хазяїн – прісноводний молюск ставковик малий. Запліднені яйця виводяться з організму кінцевого хазяїна разом із фекаліямиІз яйця у воді виходить личинка з війками. У тілі молюска рухома личинка перетворюється на нерухому форму. Хвостаті личинки залишають тіло молюска, активно плавають. Нові покоління живляться тканинами молюска, продовжують розмножуватися, далі утворюються хвостаті личинки. Далі вони прикріплюються до твердих поверхонь й вкриваються щільною оболонкою, перетворюючись на інвазійну стадію. В організмі хазяїна оболонка личинки розчиняється в кишечнику, проникає в кровоносні судини, мігрує до печінки, де у жовчних протоках перетворюється на дорослу форму

Номер слайду 22

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 3
Оцінки та відгуки
  1. Колесник Наталія Іванівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Пашаєва Тетяна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  3. Хворостяна Вікторія
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
pptx
Пов’язані теми
Біологія, 7 клас, Презентації
Додано
12 січня
Переглядів
2524
Оцінка розробки
5.0 (3 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку