"Нічого" не було Намагаючись приховати сліди злочинів, окупанти у серпні – вересні 1943 р. частково знищили табір, вирили та спалили на відкритих «печах» десятки тисяч трупів, кістки перемелювалися на привезених з Німеччини машинах, попіл був розвіяний по околицях Бабиного Яру. У ніч на 29 вересня 1943 р. у Бабиному Яру виникло повстання зайнятих на роботах біля печей 329 в‘язнів-смертників, з яких врятувалося 18 осіб, останні 311 були розстріляні. Врятовані в‘язні виступили свідками намагань німців приховати факт масового розстрілу.
Хрест на місці розстрілу православних священників у листопаді 1941 р. На честь 50-ї річниці трагічної загибелі у Бабиному Яру Олени Теліги та інших учасників націоналістичного підпілля було встановлено дубовий Пам’ятний Хрест. На цьому місці відбуваються регулярні богослужіння, а за Хрестом доглядають прихожани церкви Святого Михаїла.
Народе, що дав геніїв великих,Народе, що несеш із світових глибин. Високий чесний дух серед обмовин диких,Низький тобі уклін!Нас хліб живив один, одні поїли води,Ділили, як брати, ми радість і печаль.І нам за землю цю, за цвіт її свободи. Життя віддать не жаль. Нас не зломить повік, бо ми не поодинці,А попліч ідемо крізь темряву негод... Не умирать, а жить, євреї, українці!Нехай живе народ! М. Рильський