Презентація "Фейки - як інструмент впливу під час війни "

Фейк це

Фейк – це подання фактів у спотвореному вигляді або подання свідомо неправдивої інформації. До того ж фейк – це спосіб маніпуляції свідомістю шляхом надання неповної інформації, спотворення контексту, частини інформації з метою підштовхнути аудиторію до дій чи думок, які потрібні маніпулятору.

як фейки впливають на суспільство під час війни:

Фейки та дезінформація є важливою складовою російської агресії проти україни ще з 2014 року. За допомогою історій про «нацистів», «біолабораторії» та «створення ядерної зброї» пропагандисти готували ґрунт для повномасштабного вторгнення в україну. Тепер, поширюючи фейки, росіяни прагнуть нівелювати

Фейки під час війни в україні мають кілька цілей. По-перше, вони використовуються для дезінформації та маніпуляції громадською думкою. Це може включати поширення неправдивих новин, щоб створити паніку або зневіру серед населення. По-друге, фейки можуть бути спрямовані на підрив довіри до уряду та військових сил, що захищають країну. По-третє, вони можуть використовуватися для створення розколу в суспільстві, посилення конфліктів та напруженості міжнародну підтримку україни, зірвати постачання зброї, здійснити психологічний вплив на українців та підбадьорити власне населення.

Пам’ятайте, що фейки поширюються швидше, ніж Правда!

Типи фейків:

•                 тексти-фейки;
•                 фотофейки;
•                 дипфейки;
•                 акаунти вигаданих людей;

ЯК перевірити фото на фейковість?

1.               Знайдіть джерело або початкову фотографію: джерело фото, сайт або користувач, який вперше опублікував фото в Інтернеті .
2.                Визначити країну час і місце публікації. Наприклад, фото п'ятирічної давності зроблене в одній країні можуть видавати за свіжу світлину зроблено в іншій країні або в іншому контексті.

1.               Зверніть увагу на відмінності між фотографією, яку ви перевіряєте та оригіналом, який знайшли. Можливо, щось відредагували в графічному редакторі, обрізали, домалювали, прибрали, або змінили.  Переконайтесь що зображення відповідають законам фізики крапка Перевірте чи обробляли фотографії у Фотошопі 

Корисні інструменти, які можуть у цьому допомогти.

•                 Google Lens — зручний інструмент для пошуку як повністю схожих фото, так і окремих обʼєктів на них натиснувши значок обʼєктива у пошуковому рядку Google.
•                 TinEye — інструмент, що допомагає перевірити автентичність та походження зображень. На вебсайті можна завантажити як лінк на фото, так і саме зображення. У відповідь отримаєте список ресурсів, на яких було знайдено завантажене фото.
•                 RevEye Reverse Image Search — це зручне розширення для браузера Google Chrome, яке дозволяє швидко здійснювати зворотній пошук зображень в Інтернеті. Його перевага у можливості одночасно запустити пошук зображення у різних пошукових системах, як от Google, Bing, TinEye, тощо.
•                 Fake news debunker by InVID & WeVerify — ще одне розширення для Google Chrome великий набір інструментів для верифікації автентичності відео, світлин та мультимедійного контенту.
•                 Pic2Map Photo Location Viewer — вебсайт, який допомагає зʼясувати, де саме був зроблений знімок. Працює з тими зображеннями, в яких ця інформація є у метаданих.

Дипфейк

Це нова технологія, що дозволяє створювати штучні відео. А що це означає? А те, що у дипфейках, відомі або не дуже люди можуть говорити те, чого вони, насправді, не говорили, і робити те, чого вони, насправді, не робили. Це доволі підступна технологія, яка з кожним роком удосконалюється. Експерти радять звертати увагу на неприродні рухи обличчя, відблиск в окулярах, родимки, волосся, кліпання, колір і форму губ. Одним із прикладів дипфейку є відео про президента Зеленського на початку війни, у якому він повідомляв про капітуляцію України.

Як перевірити відео на фейковість:

Відео не заслуговує довіри якщо:

•                 його опублікував ненадійний акант, який був зареєстрований нещодавно, є ознаки монтажу,  розфокусовані логотипи і обрізані кадри,  знаки оклику і різке емоційне забарвлення в заголовку,  відвертий негатив, або навпаки, надуманий позитив (особливо щодо резонансної зараз теми)
•                 відео опубліковане без вказування авторства, сторінкою або користувачем, який не представляється медіа або, очевидно,  не міг сам зняти такий ролик

 Як перевірити відео:

•                 за допомогою сервісу YouTube  DataViewer визначте дату і час появи відео в Iнтернеті (один із прийомів маніпулювання-використання давніх відео для ілюстрування нових подій$
•                 використовуйте суміжні деталі, які вказують на погоду або пору року в ролику.  За допомогою сервісу Wolframalpha можна визначити погоду, яка була в конкретний день, у конкретному місці;
•                 корисними можуть бути елементи фасадів будинку, назви вулиць тощо.Їх можна розгледіти за допомогою Google Maps;
•                 Один із способів дізнатися про правдивість відео - зв'язатися з користувачем, який його завантажив;
•                 можна вибрати найбільш яскраві кадри і зробивши скріншоти шукати їх через зворотній пошук зображення у Google (це збільшує шанси знайти першоджерело) 

фактчекінгові ресурси для перевірки фейків:

Фактчекінг — це перевірка фактів або тверджень, які викликають сумніви щодо достовірності. У час війни ми повинні розвивати ці навики, щоб не стати жертвою фейку.

Звичайно, найкращим варіантом буде знати, що люди вже можуть розбиратися самі у контенті. Але в Україні існують фактчекінгові сайти, які цілеспрямованно займаються розвінчанням російських фейків та дезінформації.

Ці платформи працюють саме над тим, щоб стежити за останніми російськими фейками, які запускають в суспільство і вчасно їх спростувати, щоб дезінформація не ширилася далі мережею.

Зазвичай до цього долучають людей, які спеціалізуються на дезінформації, а також міжнародних спеціалістів.

До таких фактчекінгових платформ належать:

StopFake, ресурс для перевірки фактів, який заснували ще у 2014 році за ініціативи викладачів, випускників та студентів Могилянської школи журналістики. Спочатку його метою було відстежування і спростування неправдивої інформації, яка публікувалася про події в Україні ще тоді, під час окупації на Донбасі. Зараз ресурс позиціонує себе як “інформаційний хаб, де аналізується таке явище, як кремлівська пропаганда, у всіх аспектах і проявах”. 

Вокс Чек, фактчекінговий проєкт Вокс Україна. Розділ з перевіркою фейків тепер називається “Вокс про війну”, який має два підрозділи: “Спростування фейків, де містяться перевірки новин з маркуванням “фейк” (“фотофейк”, “відеофейк”), “маніпуляція”, із розборами та лінками й  “Аналітка” – статті з поясненням і вивченням пропагандистських стратегій, кейсів, внутрішніх проблем України.

По той бік новин – незалежна інформаційна кампанія з медіаграмотності, фактчекінгу та розвитку критичного мислення, яку впроваджує «Iнститут розвитку регіональної преси» з 1 серпня 2018 року. 

НотаЄнота, ресурс, який позиціонує себе як освітній, представлений лише у соціальних мережах та публікує фейки вибірково, більше акцентуючи на способі їх поширення та побудові.

Без брехні  – проєкт, створений  ГО «Центр аналітики і розслідувань». На ресурсі є освітня складова (Фактчек лаб, з освітніми статтями та посібниками), розважальна (меми, відео), розбір міфів та, власне, фактчек різних інформаційних повідомлень і з російського, і з українського медіапросторів. Особливість цього ресурсу – фактчек регіональних новин. У розділі “Фактчек-регіон” можна вибрати один із шести підрозділів (Волинь, Дніпропетровщина, Тернопілля, Луганщина, Запоріжжя, Херсонщина) й уніфікувати пошук потрібної інформації.

Як не попастися на фейк?

 Перша ознака маніпулятивної чи фейкової інформації – заголовок, який може не відповідати ні самій публікації, ні реальній дійсності. Ну і зверніть увагу на стиль: заголовки, які починаються на «шок», «сенсація», «у мережі видаляють цю інформацію» та ін. – це дуже суттєва причина засумніватися у тому, що публікація правдива.

Звертайте увагу на джерела інформації. Як на сам сайт, де опублікована стаття чи новина, так і на автора чи профіль, який це поширює. Тому завжди при прочитанні публікації чи новини звертайте увагу, на чиї слова чи на яку структуру посилаються автори. Якщо у селі під Тячевом «стався вибух небезпечних речовин», а у новині є посилання лише на слова «місцевих мешканців» без коментаря представників рятувальних служб чи правоохоронних органів – велика ймовірність, що ви маєте справу з фейком.

Ставте під сумнів гучні, шокуючі цитати. Стиль публікації – теж важлива її складова. Пам’ятайте, що основне завдання ЗМІ – інформувати вас, а не шокувати. Щодо публікацій у соцмережах, то жахливі розповіді «очевидців» теж варто ставити під сумнів. Згадайте хоча б інформацію про «розп’ятого хлопчика» на Донбасі та як за ним плакали жінки, які «бачили все на власні очі». Так, у сучасному світі відбувається немало подій, які здатні шокувати, засмутити чи загнати в депресію. Але це не причина вірити всьому.

Аналізуйте фотоілюстрації. Фото – це проблема і ЗМІ, і соцмереж. В інтернеті дуже багато випадків, коли новини ілюструються фотографіями, які не були зроблені на місці події чи взагалі не пов’язані з нею. До прикладу, фейкові новини про те, що «у Карпатах вирубали весь ліс» вже традиційно ілюструються фотографіями лісів або з сусідньої Румунії, або взагалі – з іншого кінця світу. 

Перевірте, що пишуть інші медіа І основне: якщо ви стикнулися із фейком, дезінформацією, маніпулятивною публікацією або просто маєте сумніви, що це правдива інформація – не поширюйте її!

поради, як вберегтися від фейків

Фейки — потужний інструмент впливу під час війни. Їх створення та поширення є частиною інформаційної війни. Критичне мислення та медіаграмотність — найкращі захисники проти фейкових новин.

"Будьте уважними до інформації, яку споживаєте." "Перевіряйте факти та допомагайте поширювати правду." Освідомлюйте важливість медіаграмотності.

Перше – варто бути уважними. Багато фейків люди поширюють не тому, що їм бракує інтелектуальних здатностей, чи вони хочуть комусь нашкодити. Просто вони неуважні, і не приділяють увагу ознакам обману.

Друге – спонукайте себе до точності. Є така техніка, коли перед тим, як поширити якусь новину, чи вподобати її, треба задати питання – наскільки ви впевнені в точності цієї інформації. Слово “точність” дуже важливо вжити. Воно вимикає певні механізми в нашій голові і ми значно критичніше підходимо до інформації. 

Можна піти й простішим шляхом: не боротись з фейками, а просто не дозволяти їм потрапляти вам на очі. Для цього оберіть собі два-три надійні джерела новин, і більше ніяких новин з ніяких джерел не споживайте. Вам не потрібні 50 незрозумілих телеграм-каналів. Два-три перевірені джерела, наприклад: два всеукраїнських та одне місцеве на 100% задовільнять ваші потреби в інформації. І фейки просто не будуть потрапляти в поле вашої уваги, тому й не треба буде з ними боротися.

 Третє – майте стримання. Ми схильні вірити фейковим новинам, які викликають емоції. Тому, якщо ви відчуваєте, що якась емоція підштовхує вас щось зробити з інформацією (поділитись, прокоментувати), то не робіть нічого. Дайте собі час охолонути і потім приймайте рішення, що ж робити.