Життя в будь-якому угрупованні, чи то сім’я чи зграя, вимагає певного порядку, і кожний член цієї спільноти достеменно має знати свої завдання, обов'язки й права. Для цього в групах є ієрархія – певна соціальна структура. Очолює групу звичай самець або самка, що має якість переваги перед іншими членами групи. Найсильніша, найрозумніша та найнадійніша тварина очолює групу є стає вожаком. Ця домінуюча тварина часто вирізняється зовнішнім виглядом, розмірами та забарвленням. Поводиться впевнено й рішуче, за критичних обставин задає тон у поведінці решті тварин.
Лінійна ієрархія Найсильніша тварина погрожує тварині, яка стоїть на ступінь нижче, та іншій підлеглій особині. Тварина-альфа фактично підтримує дисципліну в групі, а тварина-омега існує для психічної розрядки всіх інших членів групи, які відганяють її від їжі, а іноді навіть забивають її до смерті. Випадки такого абсолютного домінування спостерігають, наприклад, при утриманні риби колючки триголкової в обмеженому просторі.
Змінене домінування Змінене домінування, коли то один, то інший член гурту переважає над іншими. Часто це залежить від того, на чиїй території знаходиться тварина. У переслідуваної тварини на власній території посилюються домінантні властивості, і вона починає активно виганяти переслідувача, запал якого на чужій території помітно згасає.
Цікаво!Ієрархія у сипів У білоголових сипів формується тимчасова ієрархія лише під час харчування. Найголодніший і найагресивніший серед сипів першим накидається на їжу. Розправивши крила й виставивши кігті, він усіх відганяє. Досхочу наситившись, добровільно поступається місцем решті птахів. Коли багато хижаків скупчується навколо мертвої тварини, першими починають трапезу найбільші.
Комунікація тварин. Комунікація – це процес обміну інформацією між двома або більше особинами за допомогою різноманітних засобів. Тварини вміють передавати інформацію, використовуючи різні звуки та сигнали. Вони мітять території запахом; захищаючись або погрожуючи, можуть блискавично змінювати забарвлення; співають і кричать, спілкуючись між собою або привертаючи увагу партнера.
“Пісні” китів. Кити мають дуже гострий слух, завдяки якому чують недоступні для людей найменші шерехи та визначають їх напрям. Володіючи комплексом звуків, вони видають їх протягом 7-8 хвилин у різних варіаціях у вигляді “співу”, потім повторюють. Ці “співи” кити можуть почути на відстані 80 км. Учені намагаються з'ясувати, що вони означають. Але досі лише з'ясовано, що з віком характер “співу” змінюється.
Мова тіла Тварини вміють виражати багато емоцій рухами різних частин тіла. Ці функції у вовків виконують хвіст та вуха. Лише вожак зграї має право піднімати хвіст угору. У решти вовків він є ознакою підпорядкування – опущений донизу. Коли вовк хоче напасти, він щулить вуха, демонструючи таким чином решті вовків свої наміри.