Матеріал поданий у презентації насичений цікавими статистичними даними, ілюстраціями, фотографіями з інтернет-видань та особистого сімейного альбому.
Мета: навчальна – сформувати знання проособливості населення й розвитку господарства країн Африки;- удосконалити вміння учнів відбирати, систематизувати, аналізувати картографічний і статистичний ;матеріал розвиваюча – активізувати діяльність учнів на уроці, розвивати творчі здібності учнів; виховна – виховувати повагу до світової спільноти.
Мотивація. Африка – цікавий континент . Тут пригадуємо момент. Він був колискою життяІ дав людині майбуття . У Єгипті , ми всі знаємо ,Перше чудо світу зустрічаємо . Це одвічні піраміди ,Історії славні сліди . Природа континенту є контрастна ,Людина у діяльності над ним не власна .Є зона зливових дощів ,Гірських країн й пустель масив. Хоч материк і є спекотний,Тече тут Ніл величний , повноводний . Сам Лівінгстон тут мандрувавІ серце Африці віддав .
Майже 50 років тому більшість держав континенту були колоніями могутніх європейських держав : Франції , Великої Британії , Бельгії , Португалії , Іспанії , Італії. Вони довгий час черпали з континенту золото, слонову кістку, цінну деревину, корисні копалини, рабів . Загарбали територію материка і розділили на колонії . Народи Африки тривалий час боролися проти загарбників . З 1960 р. африканські народи стали незалежними . Тільки чотири країни : ПАР , Єгипет , Ефіопія , Ліберія – не були колоніями . Нині на африканському континенті налічують 54 незалежні держави .
Етнічний склад населення Африки. Населення Африки відрізняється великою різноманітності етнічного складу населення – тут налічується більше ніж 200 народностей , тому в регіоні переважають багатонаціональні держави . Найчисленіщі народи – араби,банту , конго , йоруба , фульбе , сомалі , ібо , нілоти , шона ,бушмени . У будь-якій з країн Африки живуть десятки різних народів і племен , усі вони мають свою мову , традиції , спосіб життя . Деякі з них вже склалися у великі нації , але більшість знаходиться ще на рівні народності , зберігаються і пережитки родоплемінного ладу . Спадщиною колоніальною системи є і те , що офіційним мовами більшості країн Африки залишаються : англійська , французька , португальська .
Більшу частину материка (на південь від Сахари) населяють представники екваторіальної (негроїдної) раси. В умовах палючого сонця їх шкіра набула темного кольору, що рятує її від опіків, а волосся стало курчавим. Народи і племена цієї раси мають значні відмінності у відтінку шкіри, зрості, рисах обличчя. Так, в екваторіальних лісах живуть пігмеї (у перекладі з грецької це слово означає розмір величиною з кулак). Це найменші люди нашої планети – середній зріст дорослого чоловіка становить лише 145 см. Натомість масаї і тутсі – найвищі народи Африки, їх зріст сягає 200 см. Вони на диво стрункі і граційні. Нілоти – «люди Нілу», що живуть у верхів’ях Нілу, також високорослі. Крім того, їх вирізняє надзвичайно темний, майже чорний колір шкіри. Суахілі – «люди узбережжя» – населяють узбережжя Індійського океану.
Расовий склад населення Африки. Населення Африки (54%) належить до негроїдної раси, що переважає в країнах, розташованих на південь від Сахари. На півночі континенту живуть європеоїди (25% населення Африки), на півдні ― живуть близько 5 млн. європеоїдів та їх нащадків, що переселилися в минулому із Західної Європи. Для сучасного населення Африки характерна велика кількість перехідних форм (ефіопи, фульбе ― негроїди і європеоїди, малагасійці ― монголоїди, негроїди, європеоїди).
Релігійний склад населення Африки. Релігійний склад населення Африки доволі різноманітний. Тут поширилися дві світові релігії: у країнах Північної Африки — іслам, у решті — християнство. Однак у багатьох районах і досі існують численні місцеві вірування, які інколи домінують серед мешканців.
Структура населення Африки. Структура населення відображає співвідношення різних угруповань людства. Наприклад, співвідношення чоловіків і жінок (статева структура), дітей, дорослих і осіб похилого віку (вікова структура), службовців, робітників, науковців, безробітних (структура зайнятості). У віковій структурі населення поділяється на три вікові групи: 0-14 р. - діти ; ( 44%-Африка) 15-59 р. – дорослі; (53% для Африки)понад 60 р. – похилого віку (пенсіонери)- 3% в Африці.
Трудові ресурси Африки. Трудовими ресурсами називають продуктивну частину населення, що досягла працездатного віку (в середньому від 15 до 65 років). Люди, реально зайняті у виробництві або нематеріальній сфері, складають групу економічно активного населення (за рекомендацією ООН сюди ж включають безробітних, які зареєстровані на біржі праці та шукають роботу).
Тривалість життя в країнах Африки. Найбільш низькі показники тривалості життя - в більшості країн Африки. Це пояснюється вкрай низьким загальним рівнем життя на континенті, незадовільним медичним обслуговуванням, частими військовими і міжетнічними конфліктами. {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}країначоловікижінки. Ефіопія5257 Камерун5254 Сомалі4751 Чад4648 Малаві4443 Мозамбік4140 Ангола3739 Свазіленд3132
Трудові ресурси Африки(мій син) Термін «трудові ресурси» - це частка населення країни, яка має необхідний фізичний розвиток, розумові здібності і знання, що дають змогу брати участь у суспільно-корисній праці. Зазвичай у країнах «третього світу» через низький рівень грамотності і низьку кваліфікацію трудоактивного населення частина трудових ресурсів є безробітною. Цей рівень суттєво варіює по країнах. Найнижчі показники рівня безробіття у світі мають держави: (Ліберія - 85 %, Зімбабве – 80%, Буркіна-Фасо - 77 %
Освіта в країнах Африки. Цифрова еволюція освіти в АфриціПереповнені класи, брак учителів та близько 30 мільйонів дітлахів узагалі без освіти – це лише основні хронічні проблеми Чорного континенту. При цьому Африка стає дедалі більш технологічною, тому вчителі та видавці шукають нові способи залучити до навчання молодь. І в цьому їм допомагають електронні гаджети. Старі морські контейнери перетворюються на цифрові бібліотеки
Медицина в АфриціКолонізатори залишили далеко не кращий спадок: господарську і культурну відсталість народів, голод, хвороби, злидні. Проте в останні роки життя в країнах Африки покращується. Вводиться безкоштовна освіта, медичне обслуговування, будуються коледжі, університети. Ебола – один з найсмертельніших та найзаразніших вірусів у світі. Ліків від нього немає. Патоген спричиняє інфекційну лихоманку, яка супроводжується кровотечами. Більше половини інфікованих не виживають. Наймасштабніша в історії епідемія геморагічної гарячки Ебола вибухнула в березні 2014 року у Ґвінеї і швидко перекинулася на сусідні Ліберію та Сирію. Через кілька днів стало відомо про випадки зараження в Ніґерії.
Міське населення переважає в Джібуті = 87%; Габон = 84%; Лівія = 77% Габон. Столиця -Лібревіль. Площа : 350 км 2 . Населення : 753550 чол. (2010) більше третини населення країни Щільність населення : 2153 чол / км 2 . Майже половина всього населення Габону живе в столиці. Все населення Габону = 1 млн.300 тис. осіб.
Густота населення в країнах Африки. Cередня густота населення на Землі в 1975 році становила 29 чол.на 1 км.кв., у 1987 році - 38, у 1994 році -40 чол. Густота населення в різних частинах світу неоднакова - від З чол. на 1 км. кв. в Австралії до 130 чол. на 1 км.кв. в Азії. Найгустіше заселена Євразія - 105 чол.на 1 км.кв. Латинська Америка та Африка - 43 чол.на 1 км.кв. Величезна територія Єгипту практично не має природних опадів і являє собою пустелю. Але її перетинає Ніл — одна з наймогутніших рік світу. Саме Ніл дає життєву силу країні. Саме тут в долині й, особливо, в дельті Нілу зосереджене все життя Єгипту. Середня густота населення тут перевищує 1550 чоловік на 1 км кв. і є однією з найвищих у світі. А от в таких країнах як Чад густота населення становить лише 7 осіб на км. кв. а в Намібії – 2 чол. на км. кв.
Природно-ресурсний потенціал країн Африки. Африка - континент великих економічних можливостей, якому притаманні різноманіття природних умов, багатство запасів мінеральної сировини, наявність значних земельних, водних, рослинних та інших ресурсів. Для Африки характерне незначне розчленування рельєфу, що сприяє господарській діяльності - розвитку сільського господарства, промисловості, транспорту. Всесвітнє значення мають запаси бокситів, мідних, марганцевих, кобальтових, уранових руд, алмазів, рідкоземельних металів, золота тощо.
У Африці встановлені родовища майже всіх відомих видів мінеральної сировини. Серед інших континентів Африкана займає:1-е місце за запасами марганцю, хромових руд, бокситів, золота, платини, кобальту, алмазів,2-е — за запасами руд міді, азбесту, урану,3-є — за запасами нафти, газу, руд ртуті, флюориту,4-е — за запасами залізних руд. Значні також запаси руд титану, ванадію, нікелю, бісмуту, літію, берилію, танталу, ніобію, олова, вольфраму, коштовних каменів та ін.
Алма́з (від араб. أнездоланний, нім. Diamant) — безбарвний прозорий мінерал класу самородних неметалів. Алмаз належить до дорогоцінних каменів і є найтвердішою з відомих речовин . Алмази можуть бути як природними, так і синтетичними. Промислові алмази завдяки своїй надзвичайній твердості використовуються для шліфування, свердління і різання, буріння твердих гірських порід, обробки твердих металів та їхніх сплавів тощо. Найбільші родовища алмазу розташовані в Південній Африці
Завдання для закріплення матеріалу. Використовуючи підручник стор. 283-284, додатки №7, №8 назвіть мені дані по видобутку нафти та природного газу в країнах Африки. Для виконання завдання – 2 хв. Нафти. Алжир – 488,1Єгипет – 34,6 Природного газу. Алжир – 86,5 млн.тЄгипет – 58,9 млн.т.
Сільське господарство країн Африки. Рослинництво. На світовому ринку найбільше значення мають такі африканські продукти, як какао-боби, кава та арахіс. В Африці вирощується понад 2/3 какао-бобів світу. Головний ареал – жарке, вологе і густозаселене узбережжя Верхньої Гвінеї, основні країни-виробники – Кот д'Івуар, Нігерія і Гана. Тваринництво. Африка займає 1-е місце серед континентів за площею пасовищ (880 млн. га), але якість їх низька. Як правило, це сезонні пасовища зони саван. На континенті зосереджено 1/6 світового поголів'я великої рогатої худоби, овець і мулів, 1/3 поголів'я віслюків і кіз та 2/3 поголів'я верблюдів. І в Північній Африці, і на південь від Сахари основу харчування населення становлять продукти рослинництва. Їжа кочівників-скотарів складається з молочних продуктів.
Підсумок уроку. Останніми роками в Африці посилилися внутрішні та зовнішні міграції населення, пов’язані з нерівномірністю соціально-економічного розвитку окремих країн. Регіон загалом добре забезпечений трудовими ресурсами й відчуває труднощі у працевлаштуванні частини економічно активного населення. Це пов’язано з низькою кваліфікацією або її повною відсутністю у значної частини населення.
Підсумок урокуІстотними особливостями розміщення господарства багатьох країн є зосередження економічної діяльності в кількох центрах і значний розрив у рівнях заселення, освоєння та економічного розвитку окремих територій. Порівняно більш економічно розвиненими є території, прилеглі до столиць або портів, через які транспортують сировину і де частково її переробляють. Значні промислові та економічні центри виникли в районах видобутку мінеральної сировини (центри «мідного поясу» у Замбії; центри, пов’язані з нафто- і газопромислами Алжиру і Лівії).
Оцінювання. Протягом нашого уроку ми повторили матеріал попереднього уроку, отримали інформацію по темі сьогоднішнього уроку, закріпили нові знання самостійною роботою з контурними картами, статистичними даними. Молодці. Дякую за співпрацю. Ваші листки-завдання я перевірю і оголошу оцінки в наступний урок.