Презентація "Методика ознайомлення з дією ділення"

Методика ознайомлення з дією ділення (2 клас)

У презентації висвітлено наступні науково-методичні блоки: Генезис поняття «ділення»: Теоретичне обґрунтування введення дії через практичні операції з предметними множинами. Типологія дидактичних ситуацій: Методика роботи над діленням на рівні частини (формування уявлення про частку як міру підмножини). Методика роботи над діленням на вміщення (визначення кількості рівновеликих груп у загальній сукупності). Пропедевтика зв’язку між компонентами: Алгоритм переходу від послідовного віднімання однакових доданків до символічного запису дії ділення. Понятійний апарат: Система вправ на засвоєння термінології (ділене, дільник, частка) та встановлення функціональної залежності між ними.Інтеграція операцій: Формування вміння складати рівності на ділення на основі знання табличних випадків множення. Ключові терміни: конкретний зміст дії ділення, ділення на вміщення, ділення на рівні частини, взаємозв’язок арифметичних дій, методика математики.

Ознайомлення з дією ділення у 2 класі є логічним продовженням вивчення множення і будується на взаємозв'язку цих двох дій. Основний акцент робиться на практичному усвідомленні ділення через конкретні життєві ситуації, а саме: розподіл на рівні частини ділення на вміщення. Це дозволяє учням сформувати глибоке розуміння сутності ділення, а не просто запам'ятовування правил

Загальні принципи методики: Опора на множення: Ділення розглядається як обернена дія до множення. Наочно-практичний підхід: Використання конкретних предметів, малюнків, схем. Два види ділення: Чітке розрізнення ділення на рівні частини (розподіл) та ділення на вміщення (вимірювання). Проблемне навчання: Створення ситуацій, що вимагають застосування ділення. Термінологія: Поступове введення та закріплення математичних термінів.

1. Актуалізація знань та створення проблемної ситуаціїАктуалізація множення: "Пригадайте, що таке множення? Це додавання яких доданків?" (Однакових). "Що показує перший множник, а що – другий?" Вчитель: "У кошику 3 яблука. Таких кошиків 4. Скільки всього яблук?" (3 х 4=12). Проблемна ситуація: "У нас є 12 яблук. Їх треба розділити порівну між 4 дітьми. Як це зробити? Скільки яблук отримає кожен?" Учні можуть запропонувати роздавати по одному яблуку, доки не закінчаться. Вчитель: "Це довго. У математиці для такої дії є спеціальний спосіб – ділення!"

2. Ознайомлення з дією ділення через конкретні ситуаціїПочаткове розуміння ділення відбувається через вирішення практичних завдань, що передбачають розподіл або вимірювання. Ділення на рівні частини (розподіл): Практична діяльність: Учитель створює ситуацію, де потрібно розділити певну кількість предметів порівну. Наприклад: "У нас є 12 цукерок. Треба розділити їх порівну між 3 дітьми. Скільки цукерок отримає кожна дитина?"Дії учнів: Діти практично розподіляють цукерки, викладаючи їх по одній кожному, або малюють кружечки та групують їх. Запитання: "Що ми зробили? Ми розділили цукерки порівну."

Ділення на вміщення : Практична діяльність: Учитель пропонує іншу ситуацію: "У нас є 12 олівців. Скільком дітям ми можемо дати по 3 олівці кожному?"Дії учнів: Діти відраховують по 3 олівці, формуючи групи, і рахують кількість таких груп. Запитання: "Що ми дізналися? Скільки разів по 3 олівці вміщується в 12 олівцях."

Зв'язок з відніманням: Ділення на вміщення можна показати через послідовне віднімання однакових чисел: 12−3=9, 9−3=6, 6−3=3, 3−3=0. Ми відняли 3 чотири рази.

Введення знака ділення ( : ) та терміна "ділення": "Для того, щоб записати такі дії коротко, використовують знак ділення – : ."Запис виразу: 12:3=4. Читання виразу: "12 поділити на 3 дорівнює 4". "У 12 вміщується по 3 чотири рази".

3. Ознайомлення з компонентами дії ділення. Після того, як учні зрозуміють сутність ділення, вводяться спеціальні назви чисел. Введення термінів: Ділене: Число, яке ділять. Дільник: Число, на яке ділять (показує, на скільки рівних частин ділять, або по скільки беруть). Частка: Результат дії ділення. Аналогія з множенням: Можна провести паралель: як у додаванні є доданки, а у множенні – множники, так і в діленні є свої компоненти.

Робота з виразами: Учитель записує на дошці приклади ділення, а учні називають компоненти: "Назви ділене, дільник, частку у виразі 15:5=3."Завдання : Вправи типу: "Запиши вираз, якщо ділене 18, дільник 6", "Знайди частку чисел 20 і 4".

4. Взаємозв'язок множення та ділення. Це ключовий аспект, що допомагає учням глибоко зрозуміти обидві дії та використовувати знання таблиці множення для ділення. Практична демонстрація: Покажіть: 3 групи по 4 предмети – це 3⋅4=12. Звідси: Якщо 12 предметів розділити на 3 групи, то в кожній буде 4 (12:3=4). Якщо 12 предметів розділити по 4 предмети, то отримаємо 3 групи (12:4=3). Формулювання зв'язку: "Якщо добуток поділити на один з множників, то отримаємо інший множник."

Навчання складанню виразів на ділення з виразів на множення: Якщо 4⋅5=20, то 20:4=5 і 20:5=4. Це основа для засвоєння таблиці ділення на базі таблиці множення. Завдання : Вправи типу: "З кожної рівності на множення склади дві рівності на ділення", "Доведи правильність частки за допомогою множення".

5. Закріплення та застосування. Вивчення таблиць ділення: На основі знання таблиць множення та взаємозв'язку дій. Розв'язування задач: Задачі на ділення на рівні частини (наприклад, "15 олівців роздали 5 учням порівну. Скільки олівців отримав кожен учень?"). Задачі на ділення на вміщення (наприклад, "У коробці було 18 цукерок. Їх розфасували в пакети по 3 цукерки в кожному. Скільки вийшло пакетів?"). Задачі на кратне порівняння (наприклад, "У Миколки 10 марок, а у Сашка 5 марок. У скільки разів у Миколки більше марок?").Ігрові форми роботи: "Математичне лото", "Хто швидше розв'яже", "Склади вираз". Самостійна робота: Вправи на обчислення, заповнення пропусків, перевірка ділення множенням.

Для формування стійких первинних навичок: Регулярне повторення: Постійно повертатися до зв'язку множення і ділення. Різноманіття завдань: Чергувати усні та письмові, індивідуальні та групові завдання. Позитивне підкріплення: Заохочувати навіть невеликі успіхи учнів. Послідовність: Дотримуватися послідовності введення матеріалу, починаючи з конкретних дій.