Презентація "Ми українці честь і слава незламним!"

Ми українці честь і слава незламним!Мальченко Вікторія

На що схожа буква

А які рослини є символом України?

Загадки

Як зростав, у землю ліз, Хто дістав — утерсь від сліз.

Сиджу на дереві, кругла як куля, червона, як кров, добра, як мед.

Зелений листочок попав на зубочок. Ану, подивись, як хлопець скрививсь. А борщик із ним смачний, пресмачний. Хто він? Скоріш таємницю відкрий.

Скоромовка Ще дощ іде, періщить злива. Щенятко вимокло, як хлющ. А щиглик – щебетун щасливий Щебече, пурхнувши на кущ.

Хто ж захищав Україну від ворогів в ті далекі часи?

А ще з цієї букви починається слово, яке є символом України. Україну прикрашає голуба, мов небо, стрічка. Кожен з нас з дитинства знає, То біжить до моря

Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені іще. Вона тече в городі в нас під кленом, І наша хата пахне їй борщем. Цвіте над нею небо здоровенно Солодкими хмаринами з дощем. Ця річечка тече для клена і для мене, її й тоді я бачу, коли сплю. Я річечку оцю в городі в нас під кленом, Як тата й маму і як мед люблю. М. Вінграновський

А

«…Од козацтва, од гетьманства Високі могили — Більш нічого не осталось, Та й ті розривають… Степи зеленіють, Діди лежать, а над ними Могили синіють… А онуки! Їм байдуже, Жито собі сіють. Де поділась доля-воля, Бунчуки, гетьмани? Де поділися? Згоріло А чи затопило Синє море твої гори, Високі могили? Мовчать гори, грає море, Могили сумують…» «…могили мої милі Москаль розриває... Нехай риє, розкопує, Не своє шукає, Простіть, високії, мені! Високії! і голубії! Найкращі в світі! Найсвятії! Простіть!.. Я Богу помолюсь... Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!»

Остання буква в слові Україна нагадує нам старовинну українську хату, тобто наш з вами дім, у якому живе сім'я кожного з нас.

За рікою голубою Три шляхи в Карпати. Там свят-вечір з колядою Вчились віншувати.Із-під криги, із-під льоду Гонить хвиля воду: Нема роду переводу Та й не буде зроду! ... Загули мости кленові, Розцвіли зірниці. Довкіл столу всі братове, Біля них сестриці. Рід великий, край багатий, Лине пісня з поля: Будем долі віншувати, Щоб вродила доля. Щоб дала нам щастя, вроду І живлющу воду. Нема роду переводу І не буде зроду! (М. Петренко)

Прапора мого полотнище Загаси червоне вогнище. Висуши криваві ріки В краї нашому навіки. Хай заграють у тобі Фарби жовто-голубі. Допоможуть хай нам жити Синє небо й поле жита. П. Копосов

Гордо сяє герб-тризуб Немов гілля розкинув дуб. В дубі тім відвага й сила – Процвітай Вкраїна мила. П. Копосов

Любіть Україну Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води, В годину щасливу і радості мить Любіть у годину негоди!... Любіть Україну ві сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічно живу і нову, і мову її солов'їну. В. Сосюра