Презентація на тему: "...Бо хто за що, а ми за незалежність" з нагоди відзначення 93-ї річниці від дня народження Ліни Костенко

Міністерство освіти і науки України. Скадовський аграрний фаховий коледж ХДАЕУПрезентація на тему: “…Бо хто за що, а ми за незалежність.”із серії “Видатні особистості України”присвячена відзначенню 93-ї річниці від дня народження Ліни Василівни Костенко Голови циклової комісії гуманітарних та соціально-економічних дисциплін, викладача історії Чорної Ірини Вікторівни

Вступне слово Чимало сіячів виходило на ниву української культури, кидаючи в рідну землю зерна віри, надії і любові: Великий Ярослав, славний Богдан Хмельницький. Та особливе місце в могутньому поступі нашого народу належить жінкам, імена яких вам добре відомі: княгиня Ольга, Маруся Чурай, Леся Українка, Марко Вовчок та інші. ХХ століття подарувало Україні ще одну величну жіночу постать, яка успадкувала найкращі риси свої попередниць: патріотизм, щедрість, доброту, розум. Мова йде про Ліну Василівну Костенко. “Проникливо глибокі сірі уважні очі, грива густого хвилястого каштанового волосся, класичне розкрилля брів, і чарівна півусмішка людини, яка знає собі ціну у цьому світі.”

Ліна Василівна Костенко (19.03.1930) Видатна українська поетеса-шістдесятниця, письменниця, дисидентка. Лауреат Шевченківської премії (1987, Премії Антоновичів (1989), Ордену Почесного легіону (2022). У 1967 році номінована на Нобелівську премію з літератури. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Ліна Василівна входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України.

“Я вибрала долю собі сама” Її життєве кредо – свобода і правда:“Я трохи звір. Я не люблю неволі,Я вирвуся, хоч лапу відгризу. Я не люблю нещасних. Я щаслива. Моя свобода завжди при мені.” Творчість Ліни Костенко – це історія України, її культура, інтелект, безкомпромісність. Це приклад шляхетного служіння літературі. Її творчість вражає своєю задушевністю, теплотою і дивовижною щирістю. А вірші захоплюють та примушують зупинитися, замислитися, знаходять відгук у серці й назавжди залишаються в душі. Ліну Костенко називають класиком української літератури. Її твори друкуються мовами багатьох народів світу.

Поетичний світ Ліни Костенко Ліна Костенко вибудувала самоцінний поетичний світ, що є не зліпком чи подобою реальності, а згустком енергії творчого духу. У творчості вона – максималіст: у точності вислову, у глибинності змісту, у готовності повторити кожне слово і потвердити його власним життям. У її віршах у художній формі задекларовані високі моральні принципи: відповідальність, самопосвята, самозреченість. Поезія – це свято, як любов. О, то не є розмовка побутова! І то не є дзвінкий асортимент Метафор, слів, на користь чи в догоду.

Літературна спадщина. Романи: “Маруся Чурай”, “Берестечко”, “Записки українського самашедшего”. Поеми: “Дума про братів Неазовських”, “Скіфська одіссея”, “Сніг у Флоренції”. Кіносценарії: “Перевірте свої годинники”. Збірки віршів: “Проміння землі”, “Вітрила”, “Мандрівки серця”, “Зоряний інтеграл”, “Княжа гора”, “Неповторність”, “Сад нетанучих скульптур”, “Бузиновий цар”, “Гіацинтове серце”, “Річка Геракліта”, “Триста поезій. Вибране”, “Мадонна перехресть”, “Над берегами вічної ріки”. Публіцистика: “Гуманітарна аура нації, або Дефект головного дзеркала”.

Літературна спадщина

“Ми не маємо права на поразку” У 1936 році маленька Ліна разом з родиною переїхала із Ржищева до Києва. Вчилася в школі, що містилася в робітничому селищі на Трухановому острові і мужньо разом з матір’ю чекала безневинно засудженого батька. Батька поетеси, Василя Костенка, блискучого педагога і поліглота, який знав 12 мов, у 1936-му засудили на 10 років концтаборів. Ця подія вплинула на формування духовного світу майбутньої поетеси. А потім була війна, жахливі й сумні “біженські мандри”. Їй було 11 років. Потім упродовж всього життя переходила борознами випробувань, які укріплювали душу. Ці дитячі спогади вплинули на її творчість, вона багато писала про війну та мир.

Пророчі слова поетесиІ жах, і кров, і смерть, і відчай,І клекіт хижої орди,Маленький сірий чоловічок. Накоїв страшної біди. Це звір огидної породи,Лох-Несс холодної Неви. Куди ж ви дивитесь, народи?!Сьогодні ми, а завтра – ви.(Вірш “І жах, і кров…”)

Це чорна прірва з хижою десницеюсмурна от крові, смут своїх і свар,готова світ накрити, як спідницею Матрьоха накриває самовар. Дрімучий світ, ні слова, ні науки. Все загребуще, нарване, хмільне. Орел – двоглавий. Юрій – довгорукий. Хай Україну чаша ця мине! Це ж треба мати сатанинський намір, чаїть в собі невиліковний сказ,щоб тяжко так знущатися над нами, та ще й у всьому звинувачувати нас!(Вірш “Берестечко”)

Розп’ято нас між заходом і сходом. Що не орел – печінку нам довбе. Зласкався, доле, над моїм народом,щоб він не здався знівечить себе! Всі люблять Польщу в гонорі і славі. Всяк московит Московію трубить. Лиш нам чомусь відмовлено у правіСвою вітчизну над усе любить. (Вірш “Берестечко”)

Не допускай такої мислі, що Бог покаже нам неласку. Життя людського строки стислі. Немає часу на поразку. Ми воїни. Не ледарі. Не лежніІ наше діло праведне й святе. Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те. Боролись ми. Боролись наші предки. Вже наших втрат неміряне число. А знов свободу починай з абетки. А знову скрізь те саме, що й було… (Вірш “Берестечко”)

“І щось в мені таке болить, що це і є, напевно, Україна…”І хто б там що кому не говорив,А згине зло і правда переможе!Той у Яги царівну відбере,Той кам’янисте поле переоре. Кощій Безсмертний непремінно вмре,І всі безглуздя розум переборе. Лише борись,А щастя не втече. Шматок землі, ти звешся Україною. Ти був до нас. Ти будеш після нас.

На світі можна жить без еталонів. На світі можна жить без еталонів,По-різному дивитися на світ: Широкими очима, з-під долоні, Крізь пальці, у кватирку, з-за воріт. Від того світ не зміниться ні трохи,А все залежить від людських зіниць: В широких відіб’ється вся епоха,У звужених – збіговисько дрібниць.

Громадська діяльність Ліни Костенко Ліна Костенко була однією з перших у плеяді молодих українських поетів 1950-1960-х років. Це був період так званих шістдесятників, який змушував творити щось нове та максимально критичне щодо тодішнього режиму. У 1965 р. Костенко підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Була присутня на суді над М. Осадчим і М. Зваричевською. Під час суду над братами Горинями кинула їм квіти. Разом з І. Драчем звернулася до редакції журналу «Жовтень» з пропозицією виступити на захист заарештованих. У 1968 р. написала лист на захист В. Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті. Після цього ім’я Ліни Костенко радянська преса довгі роки не згадувала. А у 1973 р. потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В. Меленчуком.

Після Чорнобильської катастрофи Ліна Костенко – єдина з українських письменників – майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону. Та висвітлювала цю трагедію у своїх віршах: Цей дош – як душ. Цей день такий ласкавий. Сади цвітуть. В березах бродить сік. Це солов’їна опера, Ла Скала!Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік. Тут по дворах стоїть бузкова повінь. Тут ті бузки проламують тини. Тут щука йде, немов підводний човенІ прилітають гуси щовесни. Але кленочки проросли крізь ганки. Жив-був народ над Прип’яттю – і зник. В Рудому лісі виросли поганки, і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

У липні 2018 року Ліна Василівна підтримала відкритий лист українських діячів культури до ув’язненого в Росії українського режисера Олега Сенцова. У 2015 році вона приєдналася до гуманітарної акції “Другий фронт АТО”. Для бійців добровольчого батальйону особливого призначення МВС України “Київ-1”, а також для дітей, які залишаються у зоні АТО, було зібрано гуманітарну допомогу та подарунки. У переддень свого 85 річного ювілею вона передала на фронт кілька збірок своїх поезій зі словами підтримки. На титулі однієї з книг поетеса написала про “маленького сірого чоловічка”, який накоїв чорної біди і пророче попередила світ.

Отже, не дивлячись на свій поважний вік, Ліна Василівна має особливу потребу перебувати в зоні боротьби. В жовтні 2022 року благодійний фонд С. Притули спільно з засновником видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” І. Малковичем організували благодійний аукціон, під час якого зібрали 3 990 981 гривень на допомогу ЗСУ. У благодійній лотареї розігрували 10 книг Ліни Костенко з автографом письменниці, що вийшли друком у видавництві. Ці гроші з книжкової лотареї пішли на закупівлю комплексу БПЛА “Фурія” для одного з підрозділів розвідки.

Сильні цитати Ліни Костенко. Ми унікальна нація. У нас хліборобів морили голодом. Режисери ставили спектаклі у концтаборах. Поетів закопували у вічну мерзлоту. У кого ще є атомний саркофаг? А у нас є. У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковна. Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути. У нас же так, якщо говориш українською, то вже й націоналіст. Доля не усміхається рабам.Історії ж бо пишуть на столі. Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.

Про Ліну Костенко«Мамина поезія з самого початку, від перших віршів, була бунтом. Бунтом особистості. Повстання духу. І слава, що до неї приходила, була не популярністю, не модою. Вона була вистражданою надією людей на свої відродження, на можливість повернутись до себе, на можливість відродження вже нібито виродженої і остаточно приборканої нації» (О. Пахльовська).“Ліна Костенко – прямий духовний нащадок Шевченка, Лесі Українки, Франка. Поетів такого маштабу, такого дарування народжується мало – один-два на століття. Вона наближена до Істини. У неї абсолютний слух до “голосу віків…” (Г. Клочек)

«Ліна Василівна Костенко – найяскравіша зірка на небі сучасного письменництва. Вона не просто геніальний поет – це складна, щедра на добро, спрагла до щастя і волі душа» (С. Жадан)“Ліну Костенко знають, люблять і обожнюють мільйони людей в Україні. Слухаючи її поезію неможливо приховати захоплення красою і вишуканістю поетичного вислову” (Ю. Винничук)“Українській літературі поталанило, що в ній є постать, яка життям і творчістю утверджує благородство вищих мистецьких принципів. У символічному двобої світла і темряви, життя і смерті, тимчасового і вічності, представленого її поезіями, завжди звучить настрій неминучої перемоги” (Ю. Андрухович)

Цікаві факти з життя поетеси. У 2005 р. Ліна Василівна відмовилась від звання Героя України, відповівши: «Політичної біжутерії не ношу!»У 15 р. вже читала Дідро, Гельвеція, Платона, Аристотеля. В 16 р. – опублікувала свої перші вірші. Школу закінчила з медаллю. Після Чорнобильської катастрофи вона єдина з українських письменників майже 20 років регулярно відправлялася в Чорнобильську зону та висвітлювала цю трагедію у своїх віршах. Через впертість та неабияку сміливість Ліну Костенко називають залізною жінкою. Вона завжди говорила та писала, що хотіла. Навіть коли її колеги боялись репресій та мовчали, вона відкрито критикувала владу. Таку незламність поетеса унаслідувала від бабусі.

Вшанування Лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О. Теліги (2000). Нагороджена Почесною відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня (березень 2000). Відзнака «Золотий письменник України», 2012 У листопаді 2013 року УГКЦ нагородила Ліну Костенко, Редлиха Шимона та Зеновію Кушпету третьою щорічною відзнакою ім. Блаженного священномученика Омеляна Ковча. У 2015 році мала планета Сонячної системи № 290127 отримала назву Ліна Костенко. У 2022 році вулиці у Тростянці, Козятині, Заставні, Сторожинці, Солотвино перейменовано на честь поетеси.

Заключне слово «…не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю.» Л. Костенко Біографія Ліни Костенко - приклад для українців. Усім своїм життям і творчістю вона засвідчує непохитну мужність і палку любов до Батьківщини. Вона – одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміс з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито. Протягом довгих років і до сьогоднішнього дня вона залишається вірною творчості. У списку її робіт можна знайти і гостросоціальні твори, і ніжні та чуйні вірші про кохання та добрі, радісні вірші для дітей. Кожне творіння великої поетеси – це криниця геніальних фраз і неймовірно точних цитат.

Дякую за увагу