Індія є переважно рівнинною країною. Її більшу частину становить плоскогір’я Декан, розташоване на давній платформі. На півночі плоскогір’я переходить у Індо-Ґанґську низовину, сформовану річковими наносами. На крайньому півночі розкинулася система молодих гір Гімалаїв. Клімат країни субекваторіальний мусонний. Агрокліматичні умови на більшій її частині сприятливі й дають змогу займатися землеробством протягом усього року. В Індії виділяють три сезони: сухий прохолодний (листопад – лютий), сухий жаркий (березень – травень) та вологий жаркий (червень – жовтень). Понад 40 % орних земель зрошуються.
Індія багата на мінеральні ресурси. До осадового чохла платформи приурочено великі родовища паливних ресурсів, перш за все – кам’яного вугілля. ¾ його видобутку припадає на Східний басейн, який називають «Індійським Руром». Нафту та природний газ видобувають на північному сході та шельфі Аравійського моря. Свої потреби в нафті та природному газі Індія задовольняє лише частково. На щитах платформи ведеться розробка рудних ресурсів. Індія відома значними запасами залізних та марганцевих руд. Їх родовища концентруються в східній та центральній частинах країни. Покладів руд кольорових металів значно менше. Індія входить до топ-5 країн світу за запасами бокситів. Їх родовища є на сході країни. Там також відомі поклади хромових та цинкових руд, на півночі – мідних руд. Індія має багаті поклади деякої нерудної сировини. Зокрема країна дає 4/5 світового експорту слюди. Є також поклади графіту (на північному сході) та кухонної солі (на північному заході).
Кожний шостий житель планети – індієць. Трудовим ресурсам притаманні низька вартість оплати праці та поступово зростаючий рівень кваліфікації. За національним складом населення Індія – найбільш багатонаціональна країна світу. На її території проживає понад 150 націй та народностей. Релігійний склад населення Індії є досить складним. Там сповідують індуїзм (80% людей), мусульманство (14 %), буддизм, сикхізм, джайнізм, християнство, місцеві традиційні вірування.
Основу економіки країни становить багатоукладне сільське господарство, в якому в землеволодінні переважає приватний сектор. У виробничій структурі сільського господарства Індії яскраво виражена рослинницька спрямованість, що пов’язана з вегетаріанством та релігійними причинами. Рослинництво забезпечує понад 75% всієї вартості сільськогосподарської продукції. Індія увійшла до першої трійки країн світу за вирощуванням пшениці, рису, чаю, цукрової тростини, арахісу, тютюну, картоплі. На території Індії виділяють три основні сільськогосподарські райони: північний, східний та центральний. Роль тваринництва є другорядною. За поголів’ям великої рогатої худоби (15 % світу) Індія є безперечним лідером через релігійні догмати індуїзму, однак за споживанням м’яса – посідає одне з останніх місць у світі.
Основу індійського експорту становлять сільськогосподарська й промислова сировина, продовольчі товари, тканини та одяг, фармацевтика, коштовне каміння та ювелірні вироби, машини й устаткування, побутова техніка, сталь та металовироби, а також продукція програмового забезпечення. Провідні статті індійського імпорту – це нафта й нафтопродукти, машини та устаткування, транспортні засоби, прокат кольорових металів, електронні комплектуючі, мінеральні добрива. Найбільші торговельні партнери Індії – Китай, США, ОАЕ, Сінгапур, Велика Британія, Швейцарія.
Золотий храм Хармандір-Сахіб. Золотий храм стоїть у центрі штучного озера, й дорога до нього лежить вузьким мармуровим мостом - колись вважалося, що пройти до святилища можуть тільки праведники, і шлях через озеро прирівнювався до очищення душі. Храмовий комплекс розкиданий по досить великій площі і складається з декількох десятків будівель, але центральне місце в ньому займає Золотий храм. Це невелика двоповерхова будівля з альтанкою на даху, яку вдень займають читці, які виголошують уривки зі священної книги.