Презентація на тему: "Роль батьків у здобутті освіти дитини з особливими потребами"

Роль батьків у здобутті освіти дитини з особливими потребами. Автор: Кірілюс М. С.

Інклюзія - це доведений українською практикою крок до виховання толерантності як у дітей, так і у дорослих. Інклюзивна освіта - це не мода, а вимога часу, і її необхідно впроваджувати, але не поспішати, аби не забалакати і не сплюндрувати ідею

Інклюзія – це вибір для успішної реалізації інклюзивних програм, надзвичайно важлива ефективна співпраця педагогів і родин дітей з особливими освітніми потребами. Керівник загальноосвітнього закладу є фасилітатором у налагодженні стосунків між педагогами, фахівцями та батьками.

Всі діти рівні, всі діти різніВсі діти мають навчатися разом•Необхідна адаптація системи роботи школи до потреб кожної дитини. Діти не повинні зазнавати будь-яких видів дискримінації через свої проблеми розвитку. У кожної дитини різні здібності, різні можливості

Переваги інклюзивної освіти для батьків•Родини дітей з особливими освітніми потребами можуть отримувати підтримку з боку інших батьків.•Розуміння, у чому розвиток їхніх дітей є типовим й у чому атиповим.•Активна участь у процесі навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами.•Батьки стають частиною шкільної спільноти

На думку вчених, існує три фактори, які допомагають школі залучати батьків до активної участі в ухваленні всіх рішень, що стосуються дитини:•сприятлива атмосфера, коли педагогічний колектив дружньо налаштований і допомагає в усьому;•постійне двостороннє спілкування між родиною дітей і школою;•сприйняття батьків як колег.

Для педагогів практика, орієнтована на сім'ю, означаєВизначення цілей і шляхів їх досягнення, погоджених із родинами. Це підвищує вірогідність отримання бажаних результатів, впевненість і компетентність, здатність батьків і родичів ухвалювати рішення стосовно їхньої дитини та всієї родини. Педагоги мають бути підготовлені до роботи з усіма членами родини

-Батьки беруть участь в освіті своїх дітей, коли переконані, що можуть бути залученими до цієї важливої роботи;-Коли відчувають, що можуть бути корисними для своєї дитини; -Коли усвідомлюють, що школа спонукає їх до залучення. Водночас і батьки мають бути готовими до співпраці зі школою. Доведено:

В освітніх закладах можуть використовуватися три принципи практики, орієнтованої на сім'ю.1. Сім'ю необхідно вважати основним одержувачем послуг. Надаючи освітні послуги, треба враховувати потреби всіх членів родини, які займаються освітою дитини і доглядом за нею.

2. Необхідно підтримувати й шанувати рішення,які приймаються родиною. Другий принцип визначає важливість родини іпропонує фіхівцям розглядати її членів як найважливіших учасників освітньої команди-головниї людей,котрі відповідають за ухвалення рішень стосовно освіти їхньої дитини та піклування про неї.

3. необхідно надавати широкий спектор послуг, покликаний поліпшити функціонування родини та дитини. Також необхідно зважати на культурні особливості кожної сім’ї, забезпечувати доступ до офіційних суспільних послуг.

Батьки проводять зі своїми дітьми найбільше часу і знають їх краще за інших. Можна сказати, що батьки - експерти з питань, що стосуються їхніх дітей. Педагоги ж - експерти з питань розвитку й освіти дітей у цілому. Коли вчителі та батьки активно співпрацюють, їхні знання та ресурси подвоюються, що справляє загальний позитивний вплив на розвиток дитини.

Отже, у школах мають визнавати батьків дітей з особливими освітніми потребами як партнерів та опиратися на принципи педагогічної діяльності орієнтованої на інтереси сім'ї, а саме:•Визнання того, що сім'я є елементом стабільності в житті дитини, в той час як педагоги можуть весь час змінюватися.•Ефективне співробітництво педагогів з батьками та іншими фахівцями•Запровадження в навчальному закладі політики та системи послуг, які забезпе-чують сім'ям необ-хідну фінансову підтримку.•Турбота про те, щоб послуги, які надаються родинам, були комплексними, скоординованими, доступними і відповідали потребам кожної родини.