Презентація на тему "Структура поведінкового акту тварин"

Структура поведінкового акту тварин

Вивченням структури поведінкового акту займався Конрад Лоренц. А також Ніколас Тінберген.І в 1973, вони одержали за цн Нобелівську премію. В процесі створення своєї "робочої гіпотези поведінки" К. Лоренц не тільки спирався на власний експериментальний матеріал, але творчо осмислив і привів в єдину систему представлення своїх попередників. Його безсумнівною заслугою було уточнення і уніфікація термінології, яку застосовували для опису поведінки його попередниками. Крім цього, їм був введений і цілий ряд нині застосовуваних термінів. В якості одиниці інстинктивного поведінки Лоренц виділяє спадкові координації, або, як він пізніше називав їх, ендогенні рухи, тобто видоспецифічні, вроджені, шаблонні рухові акти - фіксовані комплекси дій (Fixed action patterns). Фіксовані комплекси дій (ФКД) - це видоспецифічні (однакові у всіх особин даного виду), вроджені (тобто проявляються в готовому вигляді, без попереднього тренування), шаблонні (тобто стереотипні усе своєю чергою і формі виконання) рухові акти. Конрад Лоренц. Ніколас Тінберген

К. Лоренц в основу своєї початкової концепції поклав поділ поведінки на дві категорії: вроджене (власне інстинктивне) і придбане (сформоване за рахунок індивідуального досвіду, навчання). Однак він вказував, що таке дроблення в більшості випадків буває умовним. Кожна послідовність поведінкових актів розглядалася Лоренцем як складну взаємодію інстинктів і навчання. При вивченні формування поведінки етологи спираються на уявлення про структуру поведінкового акта, запропоноване ще на початку 1920-х рр. американським дослідником У. Крегом і яке отримало свій подальший розвиток в роботах К. Лоренца.

Поведінковий акт Одиницею поведінки тварин є ПОВЕДІНКОВИЙ АКТ. Це одиниця поведінки тварини, що починається з моменту появи мотивації і закінчується емоційною оцінкою результату дії по задоволенню цієї мотивації. Мотиваційне збудження з'являється в центральній нервовій системі з виникненням у тварин і людиниз будь - якої потреби.

Мотивація На ступінь прояву і характер любої поведінкої реакції впливає безліч факторів і їх сукупність називають МОТИВАЦІЄЮ. У одного і того ж організму один і той же стимул не завжди викликає однакову відповідь. Різниця завжди зумовлена внутрішніми і зовнішніми факторами. Наприклад реакція організму у голодної і ситої тварини буде різною. Між цими крайнощами можливі рекції різної і нтенсивності в залежності від стуаеня голоду тварини. А якби споживання їжі загрожувало б тварині нападом хижака, то вона затримала б бажання поїсти, доки загроза не минеться. Багато поведінкових реакцій, які звязані з розмноженням також залежать від мотивації. Наприклад самки багатьох ссавців сприйнятливі до домагання самців лише в певну пору року, коли вони фізіологічно готові до запліднення. Це має пристосувальний характер і завдяки цьому спаровування відбувається у найсприятливіший період. Такі періодичні зміни поведінкових реакцій називаються – біологічними ритмами.

Сигнальні подразники- стимули Сигнали , які використовуються для пвливу на поведінку називаються сигнальними подразниками або стимулами .І в залежності від їх функціональної ролі поділяються на: мотиваційні , пускові (релізінгові ) і завершальні (термінучі).

Мотиваційні стимули Мотиваційні стимули можуть бути зовнішніми (довжина світлового дня,яка обумовлює статеву поведінку у птахів) і внутрішніми ( зменшення поживних речовин у тварин, які впадають в сплячку, що змушує їх прокинутись ). Мотиваційні стимули створюють «потребу» чи «ціль» , підготовлюючи організм до активності, що може бути викликана сигнальним подразником другого типу –пусковим.

Пускові стимули -релізери Релізери- це або ряд простих стимулів, або ряд послідовних стимулів,які виникають у одної особини і викликають поведінкову реакцію у іншої особини того ж виду. Термін « релізер» був запропонований Лоренцом, а їх роль вивчав Тінберген. На прикладі годівлі сріблястих чайок він довів, що пусковим стимулом для харчової реакції пташенят є наявність контрастного забарвлення на клюві батьків. Вони стукають клювом у червону пляму на дзьобі дорослх особин і вимагають, щоб батьки відригнули їм рибу.

Термінуючі стимули Термінуючі стимули, як показує їх назва, викликають закінчення поведінкової реакції. Вони також можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Наприклад вигляд успішно побудованого гнізда (зовнішній стимул) примушує птахів припинити роботу; внутрішнє задоволення або «перенасичення», яке супроводжує еякуляцію у самця, приподить до припинення спарювання, при повному шлунку тварина перестає їсти.

Етапи поведінкового акту Поведінковий акт складається з декількох послідовних етапів. Спочатку у тварини в певний період розвивається стан тій чи іншій специфічної мотивації (харчової, статевої та інших.). Під її впливом формується так зване пошукове поведінка, в результаті якого тварина відшукує ключовий подразник, реакція на який у вигляді завершального акту закінчує даний етап ланцюга поведінкових дій. Структура поведінкового акту має такі фази:

Першою стадією поведінкового акту є пошукова поведінка. Вона здійснюється під впливом мотиваційних стимулів. На даній стадії тварина, що прийшла в стан специфічної готовності до якогось виду діяльності (наприклад втамувати голод ), активно шукає стимули, при дії яких ця діяльність могла б здійснитися. Пошукова фаза поведінкового акту - це цілеспрямована поведінка, тому,що здійснювані дії підпорядковані певній меті, яка може бути досягнута різними шляхами. Вона є засобом індивідуального пристосування тварин до навколишнього середовища, причому це пристосування нескінчено різноманітне по своїх формах. Наприклад: голодна тварина, починає активно шукати поживу. Це пошукова або підготовча фаза,яка триває поки не буде віднайдений пусковий подразник, тобто зовнішній сигнал, наприклад - запах їжі. Пошукова поведінка цілеспрямована, базується на вродженій поведінці. Основу формування пошукової поведінки в онтогенезі складають такі процеси, як звикання і навчання. Пошукова поведінка

Багато інстинктивних дій виявляються тільки у відповідь на строго певні подразники, які сприймаються органами чуття і отримали назву ключових. Ключовими подразниками у тварин можуть бути характерні для кожного виду звукові стимули - спів, крики загрози або залицяння. Ці стимули знімають блокуючі механізми в нервовій системі самця і самки і сприяють прояву відповідної інстинктивної реакції у вигляді процедури залицяння, спаровування, будівництва гнізда і так далі. Особливу групу ключових стимулів складає відображення. У цей період тварина "фіксує", "відображає" подразник, на який згодом здійснюватиметься та або інша природжена реакція (приклад відображення – догляд виводкових пташенят). Дія на ключові стимули

Завершуючий акт Метою завершальної дії є досягнення бажаного або небажаного результату. Вона сприяє виникненню якоїсь послідовності рухових реакцій — підкрадання до їжі, хапання, напад, поїдання. Це уже завершальна фаза у інстинктивному поведінковому акті. Типові приклади таких дій - різні форми загрозливої і статевої поведінки. Реакції типу завершуючих актів у всіх представників виду однакові і виявляються у досягненні бажаного або небажаного результату.