Презентація на тему: "ВІЛ/СНІД"

 “ВІЛ/СНІД”  Теоретичне заняття у формі семінару-дискусії на тему:

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Пандемія ВІЛ/СНІДу з кожним днем поширюється. Україна є однією із найбільш уражених ВІЛ країн Європи. У деяких її регіонах спостерігається перехід епідемії в найнебезпечнішу генералізовану стадію. Якщо в країні відбуваються трагедії в результаті аварій на шахтах або авіакатастроф, то в країні оголошують національний траур. Через декілька років в Україні буде щодня помирати 140 чоловік від СНІДу, а це якби щодня буде розбиватися авіалайнер. Засновниця благодійної організації Олена Франчук сказала: необхідно змінити модель поведінки людей, зробити кожний день днем боротьби з ВІЛ/СНІДом для того, щоб потім кожний день не став для нас днем національного трауру. Я звертаюся до Вас, майбутніх фельшерів, щоб наголосити, що саме при наданні медичної допомоги існує ризик контакту з ВІЛ-інфікованою кров'ю та іншими біологічними рідинами.

ІІ. НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ ЛЕКЦІЇ 1 Узагальнити та поглибити знання по темі «ВІЛ/СНІД» набуті під час вивчення як педіатрії, так і інших предметів α - ІІІ 2 Оволодіти методами аналізу фактів, проблем, які виникли в результаті складної епідемічної ситуації по ВІЛ/СНІДУ в Україні α - ІІІ 3 Спонукати студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних проблем, які стосуються даної теми α - ІV 4 Сприяти формуванню у студентів уміння самостійно засвоювати, аналізувати, синтезувати, узагальнювати набуті знання, навички та вміння і робити висновки α - ІІІ 5 Оволодіти сучасними технологіями по обстеженню, лікуванню та спостереженню ВІЛ-інфікованих пацієнтів α - ІІІ 6 Оволодіти універсальними навичками безпеки медичних працівників для запобігання інфекціям, які передаються через кров α - ІІІ 7 Розробити заходи по припиненню розповсюдження епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні α – ІV

ІІІ. ЦІЛІ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ (виховні цілі) Виховати почуття професійної відповідальності за своєчасність і правильність проведених маніпуляцій і заходів при роботі з ВІЛ-інфікованими. Виробити почуття вимогливості до своїх дій при виконанні діагностичних маніпуляцій. Дотримуватись етичних принципів міжособистісних відносин у контексті ВІЛ-інфекції. Уникати стигматизації та дискримінації при роботі з ВІЛ-інфікованими. Виховати усвідомлення потреби здорового способу життя для себе і хворих. Навчити студентів приймати рішення в складних клінічних ситуаціях.

НАВЧАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ Проблема наркоманії та проституції. Проблема культу безладного статевого життя та низької сексуальної культури в молоді. Зростання кількості ВІЛ-інфікованих жінок та ВІЛ-інфікованих дітей. Проблема стигматизації та дискримінації ВІЛ-інфікованих на Україні. Проблема інфікування медичних працівників.

ТОЛЕРАНТНІСТЬ Толерантність – це готовність визнавати і приймати поведінку, переконання та погляди інших людей, що відрізняються від власних, навіть у тих випадках, коли Ви не поділяєте цих переконань та поглядів. Толерантність у дії – це повага до інших. Позитивна лексика. Визначення прав інших. Прийняття інших такими, які вони є. Співпраця з іншими на рівних умовах. Відмова від домінування. Терпимість до чужих думок, переконань, поглядів. Готовність шанувати та зрозуміти різні точки зору. Позитивне, доброзичливе ставлення до інших.

СТИГМАТИЗАЦІЯ У КОНТЕКСТІ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ Внутрішня стигматизація – це динамічний процес відокремлення та приниження особи у зв’язку з наявністю якої-небудь ознаки чи захворювання – стигми (від грецького – укол, клеймо, пляма).

ДИСКРИМІНАЦІЯ У КОНТЕКСТІ ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ до людини, обумовленому її позитивним ВІЛ-статусом. Дискримінація полягає у несправедливому та упередженому ставленні

Отже, загальні права ВІЛ-інфікованої людини наступні: забезпечення доступу до АРТ, лікарських засобів для профілактики і лікування супутніх захворювань; забезпечення необхідної інфраструктури і системи надання медичної та соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим; забезпечення доступу ВІЛ-інфікованих дітей до освіти; забезпечення добровільності консультування і тестування, а також конфіденційності результатів тестування на ВІЛ.

Обов'язки ВІЛ-інфікованих (консультант повинен поінформувати пацієнта про його обов'язки) ВІЛ-інфікований зобов'язаний виконувати заходи щодо запобігання поширенню ВІЛ-інфекції: попередити осіб, які мали з ним статеві контакти до встановлення факту інфікування про можливість зараження; уникати спільного використання засобів особистої гігієни (лез для гоління тощо); у разі статевих контактів використовувати презерватив та повідомляти сексуальних партнерів про власний позитивний ВІЛ-статус; відмовитись від донорства крові, тканин, органів.

Нині офіційно зареєстровано близько 202777 випадків, в тому числі – 46300 випадків захворювання на СНІД та 24628 випадків смерті. У 2011 році в країні офіційно реєстровано 21177 нових випадків ВІЛ-інфекції. Це найвищий показник за весь період спостереження.

ЕТІОЛОГІЯ Вірус імунодефіциту людини належить до родини ретровірусів. Це РНК-вмісний вірус антигенно неоднорідний, має великий ступінь мінливості. Зрілий вібріон ВІЛ – сферична частка, що складається із серцевини і оболонки. Геном ВІЛ містить унікальний фермент – транскриптазу, за допомогою якої відбувається зчитування генетичної інформації з РНК на ДНК. Вірус має тропізм до Т-лімфоцитів – хелперів (СD4)

ВІЛ нестійкий у зовнішньому середовищі. Інактивується за температури 56є протягом 30 хв. За температури 70-80є гине через 10 хв. Під час кип’ятіння через 1 хв. Вірус через 1 хв. гине під впливом 70% етилового спирту, швидко інактивується під час обробки звичайними дезінфекційними засобами. Стійкий до висушування і заморожування за температури - 70є С, відносно нестійкий до іонізуючої радіації, ультрафіолетового опромінення.

ШЛЯХИ ПРЕДАЧІ Статевий Гомосексуальний Гетеросексуальний При статевих контактах між чоловіками, між чоловіком і жінкою Парентеральний Через кров та інші біологічні рідини Після переливання інфікованої крові або її компонентів. Нестатеве зараження через ушкоджені шкіру і слизові оболонки людей, що контактують з кров'ю або біологічними секретами хворих на ВІЛ-інфекцію (слизом з піхви, спермою, виділенням з ран, грудним молоком, спинномозковою рідиною тощо). При використанні забруднених ВІЛ шприців чи іншого інструментарію. При пересадці інфікованих органів, кісткового мозку, штучної інсемінації інфікованою спермою. Від матері до дитини (перинатальний) Вертикальний Внутрішньоутробно через плаценту від ВІЛ-інфікованої матері. Під час пологів – при контакті плоду з інфікованою кров'ю чи секретами матері або при заковтуванні плодом материнської крові чи інших рідин. Горизонтальний Інфікування дитини під час вигодовування груддю або грудним молоком ВІЛ-інфікованої матері.

За останніми даними станом на 1.04.2013 року по місту Лубни на обліку перебуває 83 ВІЛ- інфікованих, з них 43 – чоловіки, 40 – жінок. Троє людей – хворі на СНІД. 23 - сільських жителів по Лубенському р-ну, 60 – місто Лубни. З 1998 року по місту Лубни та Лубенському району зареєстровано 110 ВІЛ-інфікованих, 32 – чоловіки – хворі на СНІД. Від ВІЛ-інфікованих матерів народилося 16 ВІЛ позитивних дітей.

Прояви ВІЛ-інфекції у дітей Вастинг-синдром Атопічний дерматит Ксероз (патологічна сухість шкіри) Ураження шкіри

ІНФІКУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ Контакти з кров'ю є однією з найактуальніших проблем здоров'я у світі. Для медичних працівників і пацієнтів закладів охорони здоров'я великою небезпекою є контакти зі збудниками, що передаються через кров. Відомо понад 20 різних збудників, які передаються парентеральним шляхом. Найбільш небезпечними є віруси гепатитів В і С, ВІЛ. Професійний ризик зараження цими збудниками досить високий.

Ризик інфікування збудниками, що передаються через кров Збудник Ризик передачі у разі однократного уколу голкою Вірус гепатиту В 6 - 30% Вірус гепатиту С 3 - 6% ВІЛ 0 - 0,3% Кал, виділення з носа, слина, мокрота, піт, сльози, сеча та блювотні маси вважаються безпечними, якщо вони не містять видимих домішок крові.

Універсальні запобіжні заходи і безпечна організація праці медпрацівників До універсальних заходів безпеки належать: миття рук з милом та після маніпуляцій; у разі безпосереднього контакту з кров'ю та іншими біологічними рідинами використання захисних засобів: рукавичок, халатів і фартухів, які не промокають, засобів захисту обличчя та очей (маски, окуляри, екрани); дезінфекція інструментів і обладнання, яке може бути забруднене біологічними рідинами; правильне збирання та обробка забрудненого м'якого інвентарю; використання тільки одноразових голок і шприців; термінова утилізація голок у тверді контейнери, які герметично закриваються

До 2020 року кожні 10 пологи будуть прийматися у ВІЛ-інфікованих матерів. ВІЛ-ІНФІКОВАНІ ЖІНКИ ТА ДІТИ Поширеність ВІЛ-інфекції серед вагітних в Україні найвища у Європейському регіоні. 10% дітей від ВІЛ-позитивних матерів залишаються в пологовому будинку. Тому сьогодні надзвичайно актуально проводити профілактику передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини. Найбільш уразливою групою стає молодь, зокрема молоді жінки та дівчата, які часто не відносяться до груп ризику.

Все більше ВІЛ-інфікованих жінок бажають зберегти вагітність. При цьому їхні новонароджені діти становлять групу високого ризику інфікування. Вони інфікуються: у період внутрішньоутробного розвитку; під час пологів; під час вигодовування груддю (інфікування сягає 41%).

За рекомендаціями ВООЗ комплексна стратегія профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини включає 4 напрямки: Первинна профілактика ВІЛ серед жінок. Профілактика небажаних вагітностей серед ВІЛ-інфікованих жінок. Профілактика перинатального інфікування ВІЛ. Лікування і підтримка ВІЛ-інфікованих жінок та їх сімей.

Для запобігання інфікування новонародженого необхідно проводити такі профілактичні заходи: призначення АРТ-препаратів жінці під час вагітності та пологів і дитині в період новонародженості; планове розродження жінки за допомогою операції кесаревого розтину; переведення дитини на штучне вигодовування за допомогою молочних сумішей.

100 тис. українських безпритульних дітей, які живуть на вулиці без батьківського піклування хворі на СНІД 100 тис. дітей

Етичні принципи міжособистісних відносин медичного працівника і ВІЛ-інфікованого: принцип «розуміння замість осуду»; принцип «добровільності замість контролю»; принцип «конфіденційності інформації особи, яка звернулася за консультацією»; принцип «щирих та довірливих взаємовідносин пацієнта і консультанта»; принцип «тісного спілкування з родиною пацієнта»; принцип «допомоги до для самодопомоги» (кожна людина, якій надається допомога, повинна активно вирішувати власні життєві проблеми); принцип «комплексної допомоги»

Правила безпечної поведінки по відношенню до ВІЛ/СНІДу Я веду здоровий спосіб життя. Я знаю як заражаються ВІЛ і можу захистити себе. Як медичний працівник, я дотримуюсь правил безпеки, щоб не інфікуватися самому і не інфікувати хворого. Працюю, дотримуючись наказів №740, №223. Я ніколи не буду проводити хворому інвазивні втручання нестерильним інструментарієм.