Презентація на тему "Віруси"

Вірусивиконала Долиненко Аліна

. Ві́рус ( Вимова,лат. virus — отрута) — неклітинний інфекційний агент, який може відтворюватися лише всередині живих клітин. Віруси уражають всі типи організмів, від рослин і тварин до бактерій і археїв. Віруси настільки малі, що лише в кілька разів перевищують розміри великих молекул білків. Вони мають розміри 10-275 нм, їх можна побачити лише під електронним мікроскопом. Вони легко проходять крізь пори спеціальних фільтрів, що затримують усі бактерії і клітини багатоклітинних організмів. Віруси були відкриті у 1892 р. фізіологом рослин і мікробіологом Д. І. Івановським під час вивчення хвороби тютюну.

. Віруси - збудники багатьох хвороб рослин і тварин. Вірусними хворобами людини є кір, грип, гепатит А (хвороба Боткіна), поліомієліт (дитячий параліч), сказ, віспа тощо. Під електронним мікроскопом різні види вірусів мають форму паличок або кульок. Віруси не здатні самостійно синтезувати нуклеїнові кислоти і білки, з яких вони складаються. Розмноження вірусів можливе лише в разі використання ферментних систем клітин. Потрапивши у клітину, віруси змінюють і перебудовують обмін речовин у ній, внаслідок чого клітина починає синтезувати молекули нових вірусних часточок. Поза клітинами віруси переходять у кристалічний стан, що сприяє їх збереженню.

Бактеріофаги

. БАКТЕРІОФАГИ (лат. bастеtіо — паличка,пожирач) — віруси, адаптовані до паразитування на бактеріях, які спричиняють їх розчинення (бактеріоліз). Через 25 років після відкриття вірусів, канадський науковець Фелікс Д'Ерел, використовуючи метод фільтрації, виявив нову групу вірусів, що уражають бактерії. Їх назвали «бактеріофагами» — «поїдачами бактерій» або просто «фагами». Бактерії поширені у воді, ґрунті, травному тракті тварин і людини, виявлені як серед хвороботворних, так і нехвороботворних бактерій. Будову бактеріофагів вивчали здебільшого на прикладі фагів серії Т кишкової палички. Такий вірус складається з розширеної головки, що містить ДНК, оболонки з порожнім стрижнем всередині, який нагадує розтягнуту пружину, та хвостових ниток. Рекордсменом серед фагів за довжиною хвоста є Бактеріофаг Рапунцель. Крім того фаги можуть мати простішу будову — ниткоподібні, а також у вигляді кристалів

. Бактеріофаги (фаги) – віруси бактерій, природні антимікробні агенти, безпечні для людей і тварин. Фаготерапія – використання бактеріофагів для лікування бактеріальних інфекцій, зокрема стійких до антибіотиків. Це найчисленніша та найпоширеніша на Землі група вірусів. Бактерії мешкають повсюдно, а скрізь, де є бактерії. Фаги можуть існувати й за відсутності мікроба-господаря, зберігаючи здатність до інфікування протягом десятиліть. Бактеріофаги — важливий природний інструмент контролю чисельності мікроорганізмів. За характером взаємодії із бактерією фаги поділяють на літичні та помірні. Перші швидко вбивають (лізують) бактерію-господаря, тоді як другі можуть мешкати в інфікованій бактерії в прихованій формі.

. Які переваги мають бактеріофаги перед антибіотиками?*бактеріофаги високоспецифічні — вони знищують тільки певні бактерії і не пригнічують нормальну мікрофлору організму. Це дозволяє уникнути дисбіотичних порушень, характерних для антибіотиків, та зберегти природний баланс внутрішнього середовища організму;  *не справляють токсичної дії та рідко викликають алергічні реакції;*можуть застосовуватися не тільки для лікування, але й для профілактики бактеріальних інфекцій;бактеріофаги легко проникають в різні тканини організму. У антибіотиків ця здатність варіює — від високої до вкрай низької;*концентрація бактеріофагів в вогнищі інфекції піддається «саморегуляції»: наростає при розмноженні фагів у чутливих бактеріях,а потім знижується після ліквідації інфекції. При використанні антибіотиків не завжди вдається досягти ефективної концентрації препарату*бактеріофаги стимулюють імунітет пацієнта, тому фаготерапія ефективна зокрема при лікуванні хронічних запальних захворювань на фоні імунодепресії;*на відміну від антибіотиків, бактеріофаги не впливають на ферментні системи організму;*бактеріофаги повністю сумісні з іншими лікарськими засобами, зокрема, антибактеріальними, тоді як для антибіотиків характерні численні лікарські взаємодії