Країна. Кількість мігрантів, осіб. Сирія5 524 377 Афганістан2 501 445 Південний Судан1 436 719 Сомалі1 012 323 Судан650 640 ДР Конго537 473 ЦАР490 892 М'янма490 289 Еритрея459 430 Бурунді408 085 В останні роки на континенті все більших обсягів набуває як внутрішня, так і зовнішня міграція. Негативне сальдо міграції→ до країн Європи та Зх. Азії (з арабських країн) + до ПАР, Алжиру, Нігерії.
Між 15-м та 19-м століттями близько 7-12 мільйонів африканців були викрадені та продані в рабство в Америці. У період з середини 16-го і до кінця 19 століття в Північній Африці було продано в рабство понад 1,5 мільйона європейців, за що цей континент став відомий на весь світ як центр работоргівлі.
Найгустіше заселені → узбережжя Середземного моря, Гвінейської затоки, південно-східне узбережжя материка → долина Нілу (400-700 осіб/км2), → невеликі острови (150-500 осіб/км2). Маврикій (650 осіб/км2), → гірсько-промислових районів у ПАР, «мідного поясу» на кордоні ДРК і Замбії.долина Нілу Маврикій
Туареги — єдиний у світі народ, у якого не жінки, а чоловіки закривають обличчя пов'язкою-покривалом, Досі юнак, що досяг зрілості, отримує на знак цього від батька дві речі — двосічний меч і покривало на обличчя. З'явитися на людях без такої пов'язки вважається верхом непристойності, як у нас — голим. Пов'язку не знімають навіть вдома, під час їжі і сну.
Шляхетні жінки у туарегів мають високий статус. Саме вони володіють землями і сімейними цінностями, і тільки вони мають право на розлучення. Будинок туарегів називають за іменем господині, оскільки вона головує в родині. У разі розлучення чоловік іде з будинку, залишаючи там дружину і дітей. Жінки самі вибирають собі чоловіка.
В одязі туареги надають перевагу синьому кольору, який отримують з барвника індиго. Причому фарбою цієї вони одяг не просочують (воду економлять), а забивають її камінням. Тому при носінні фарба осипається, потрапляє на тіло і фарбує його, за що туарегів прозвали «синіми людьми» (саме синіми, а не блакитними). Самі туареги з цього приводу стверджують, що фарба на тілі затримує вологу, що дозволяє пити менше.
Бушме́ни — народ на Півдні Африки (Намібія, Ботсвана, Ангола, Зімбабве, Південно-Африканська Республіка)Бушмени проживають у пустелі Калахарі з сорокаградусною спекою, відсутністю води, вічною посухою. Бушмени з голландської – “чагарникові люди”. Ночі проводять у ямах серед чагарників.
Для рибної ловлі пігмеї використовують спеціальну траву, від якої риба засинає, але не гине. Листя трави розчиняють в річці, улов збирають нижче за течією. Особливу небезпеку для пігмеїв представляють джунглі, повні різноманітних диких тварин. Але самим небезпечним є пітон. Якщо пігмей випадково наступить на пітона більше 4 метрів – він приречений. Змія миттєво нападає, обвиває тіло і душить.
Найагресивнішою етнічною групою є Мурсі, які проживають в Ефіопії. Для цього племені бійки і вбивства вважаються звичною справою, чоловіки тут не ходять без автоматів, а жінки на шиї носять намиста з людських пальців. Плем’я Мурсі можна впізнати по деформованій губі, яку вони розтягують до неймовірних розмірів.
У країнах Західної Африки довгий час існувало плем'я активних людожерів Leopard. До 80-х років минулого століття в околицях Сьєрра-Леоне, Ліберії та Кот-д'Івуару знаходили останки людей. Назву плем'я отримало неспроста - його представники зазвичай одягнені в шкури леопардів і озброєні їх іклами. В племені вважають, що поїдання людей надає їм сили та швидкості. На жаль, у Леопардів є послідовники. Це спільнота Human Alligator, яка теж не проти поласувати людьми.
У Конго часто відзначалися випадки людоїдства. Свого піку вони досягли під час громадянської конголезької війни (з 1999 по 2003 рр.), а останні з них були зафіксовані в 2012 році. Під час війни угруповання повстанців з'їдали своїх ворогів, особливо їм подобалося серце, яке вони готували з використанням особливих трав. Крім того, конголезці досі впевнені, що людське серце надає особливої сили, а поїдання людей відлякує ворогів.
Нерідкі випадки канібалізму, який набув особливо масового характеру під час Першої африканської війни – тоді представники практично всіх сторін конфлікту їли пігмеїв, яких у тих краях часто не вважають людьми. Під час ітурійської різанини широко практикували ритуальне поїдання сердець і печінки своїх ворогів.
Деякі африканські племена полюють на бегемотів, які слугують їм їжею. При цьому найбільш небезпечною твариною для людини в Африці є далеко не представник популярних хижаків, а бегемот. Статистика постійно фіксує більшість смертей людей на території африканського континенту саме від зіткнення з цим представником парнокопитних.
→ хибна урбанізація→ перенаселені нетрі міст→ «бідонвілі»→ злочинність, наркоторгівля. За даними ООН, понад 1 млрд осіб у світі живуть у нетрях, половина з них — в Африці (Єгипет, Гана, Ліберія, Кенія, Мавританія, Намібія, Нігерія, ПАР та Свазіленд). За прогнозами, до 2030 р. цей показник на континенті зросте вдвічі.
На материку налічується 40 міст-мільйонерів. Найбільші з них: Каїр із Гізою (Єгипет) — понад 22 млн осіб, Лагос (Нігерія) — 16 млн осіб, Кіншаса (ДРК) — 9,7 млн осіб, Йоганнесбург (ПАР) — 8 млн осіб, Луанда (Ангола) — 6,5 млн осіб, Хартум (Судан) — 5,5 млн осіб, Александрія (Єгипет) — 4,9 млн осіб.
За прогнозами, у період до 2023 р. працересурсний потенціал континенту щороку збільшуватиметься на 15—20 млн осіб. Збільшення кількості робочих місць (63 млн осіб) не відповідає кількості працездатного населення (96 млн осіб) → що приводить до безробіття.6) зайнятість населення ( у % ):
• На розміщення й густоту населення, кількість якого на материку становить понад 1,2 млрд осіб, впливають → природні умови → соціально-економічні процеси. Населення Африки наймолодше у світі. Темпи зростання його кількості в 10 разів перевищують аналогічний європейський показник.• На континенті все більших обсягів набуває як внутрішня, так і зовнішня міграція. На неї впливають процеси урбанізації та нестача робочих місць.• В Африці стрімко зростає хибна урбанізація та утворюються великі міські агломерації, за умови, що лише близько 40% населення живе в містах. ВИСНОВКИ
