-З віком інтенсивність обміну знижується на 7 – 10 % кожні десять років, досягаючи в старості свого мінімуму, а простуда чи травми активізуютьобмінні процеси. -Обмін речовин у чоловіків у середньому на 10 – 20 % вищий,ніж у жінок, оскільки у них відсоткова частка м’язів є більшою відносно маси тіла.-Високий рівень обміну речовин у дитячому віці пояснюється високою активністю процесів, посиленим ростом тканин. -У похилому віці поряд із зниженням вмістуводи, кількості й активності клітин знижується й м’язова активність.
-Важливим є вплив на обмін речовин загальної кількості й складу їжі. Приймання їжі підвищує інтенсивність обміну речовин, що триває протягом 5 – 6 год. Такий вплив їжі на рівень обміну речовин та енергії називається специфічною динамічною дією їжі. -Механізм такої дії їжі більшість дослідників пояснюють впливом на клітини продуктів розпаду й проміжного обміну, активізацієюперистальтики кишечнику і посиленням роботи травних залоз.
На метаболізм впливають зовнішні чинники-тривалий вплив на організм людини низької температури підвищує обмін речовин (зі зниженням температури повітря на 10 °С рівень обміну підвищується на 2,5 %). -Добові та сезонні зміни в природі визначають спадкову ритмічність процесів обміну речовин. Так, підвищення інтенсивності обміну речовин спостерігається навесні та раннім літом, а зниження – пізньої осені й узимку. Під час відпочинку обмін речовин знижується на 13 % (за рахунок розслаблення скелетних м’язів).
На метаболізм впливають внутрішні чинники. На рівень обміну впливають й такі внутрішні чинники, як гормони та участь енергетичних систем у забезпеченні клітин енергією. Це фосфатна система АТФ (забезпечення енергією на час, менший за 30 с), гліколізна (анаеробна) (від 30 с до 3 хв) та аеробна (на час, більший за 3 хв) системи.
генетична регуляція=визначає синтез ферментів. Регуляція на рівні генів веде до збільшення чи зменшення концентрації тих чи інших ферментів шляхом впливу на активність ферментних генів регуляторних білків-індукторів чи репресорів. Цей тип регуляції обміну речовин вирізняється високою специфічністю, але сам процес відбувається повільно (зазвичай годинами).
Клітинна регуляція-ґрунтується на особливостях взаємодії ферменту і субстрату. За наявності субстрату клітина синтезує фермент, за відсутності –припиняє синтез. Окрім того, активність ферментів у клітинах залежить від умов,в яких діє фермент, а саме від р. Н середовища, температури, концентрації як ферменту, так і субстрату. Наприклад, накопичення кислих продуктів реакції можесповільнити швидкість біокаталітичної реакції.
Гуморальна регуляція-полягає в дії гормонів на активність ферменту або на діяльність тканин та органів. Наприклад, тиреотропний гормон гіпофіза впливає на щитоподібну залозу, яка може секретувати більше чи менше тироксину, що веде до прискорення чи сповільнення обміну речовин. -Гуморальна регуляція обміну речовин має повільну регулювальнудію, і її прояви підпорядковані нервовій системі. -Гормони беруть важливу участь як у терміновій регуляції, так і у тривалій регуляції (адаптації) обміну речовин до умов середовища, кількості та якості вживаної їжі, регуляції надходження і засвоєння кількості рідини та електролітів в організмі. -Після реалізації своїх функцій відбувається руйнування гормонів. Невелика частина залишків гормональних продуктів може знову ресинтезуватись у гормони, але більша їх частина піддається незворотному катаболізму. Видалення гормонів та їхніх метаболітів здійснюється переважно із сечею й жовчю.
нервова регуляція 1) виділенням нейромедіаторів – біологічно активних речовини, за допомогою яких передаються імпульси з нейронів черезсинапси (наприклад, серотонін, адреналін, гістамін, ацетилхолін); 2) зміною концентрації йонів, що активують або сповільнюють дію ферментів; 3) за допомогою впливів на ендокринні залози (наприклад, дія гіпоталамаса через гіпофіз на ендокринні залози)