"Хто має школу,той має нарід"(Кость Левицький).У презентації розміщені матеріали про історію навчального закладу-Радехівську ЗОШ I-III ст.№1.У школі створено музей "Рідна школа",який складається з двох кімнат:"Історія школи","У борні за волю України"(про випускників школи-воїнів АТО).
Музей-це минуле,це історія, це душа, це серце наших предків, а для нас – величавий храм, куди ми повинні входити з побожністю, а виходити з найглибшим поважанням і гар’ячою любов’ю до всього того, чим жили наші батьки, діди і прадіди, що ми повинні нести зі собою, як заповіт, і чому повинні вчитися і всі ми, і покоління наших нащадків, поки стоїть земля і світить сонце, Дмитро Яворницький.
Основний зміст краєзнавчого гуртка “Рідна школа” полягає у залученні молодого покоління до вивчення та збереження історико – культурної спадщини свого народу, у формуванні освіченої творчої особистості та сприянні відродженню і розбудові національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян Української держави;організувати дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею, облік музейних матеріалів.
Головні завдання: - сприяти удосконаленню навчально – виховного процесу школи, розширенню і поглибленню загальноосвітньої і професійної підготовки учнівської молоді засобами позакласної, позашкільної роботи, розвитку їх творчих інтересів до пошукової роботи, краєзнавчої, художньо – естетичної; - вивчати історію рідної школи.
Наші нагороди2011-2012 н/р. – грамота за зайняте II місце у районному конкурсі “ Моя Україна ” ; тема “ Обряди,звичаї і традиції українців “;2012-2013 н/р – диплом за участь у обласному конкурсі “ Непізнана історія мого краю “ ; тема“ Історико – культурні надбання Радехова “ ;-2014-2015 н/р. – грамота за зайняте I місце у районному конкурсі “ Сторінками історії “ напрям “ Розвиток дитячого туризму та краєзнавства на Львівщині (1940-2014рр)” .
Складний шлях творення і розвитку пройшла наша школа, виконуючи важливе соціальне замовлення не лише навчання, але й формування національної свідомості і пробудження нашого народу до боротьби за своє утвердження як нації. Оглядаючи етапи розвитку шкільництва в м. Радехові , як важливого елементу інтелектуального зростання його мешканців, кожна суспільно-політична система і пануючий лад намагалися підпорядкувати його в першу чергу своїм інтересам.
Початок розширення шкільництва в м. Радехові поклала крайова рада шкільна, яка своїм Розпорядженням від 2.05.1973р визнала школу повшехну статовою з двома вчителями. В 1875р. школа стала 4 класовою, в якій працювало 4 вчителі. Директором школи був призначений Леон Мочарський. 21.03.1893р. Рада Гмінна прийняла рішення про перетворення 4 класової школи у 6-ти класову. На кінець 1892/93н.р. в школі навчалося 487 учнів, з них: -римо-католиків -115, -греко-католиків-171, - євреїв -201. На 16 вересня 1898р. в одинадцяти класах навчалося 581учнів. Навчання велося польською мовою.
З утворенням Західно - Української Народної республіки 1.11.1918 р. навчання в школі почали проводити українською мовою . Однак 21.05.1919р., коли Радехів був зайнятий поляками, процес українізації припинився. Польський уряд обмежував право українців здобувати рідною мовою.7-ми класова повшехна школа розміщувалась по вул. Львівській(теперішнє приміщення центральної лікарні). Викладали польською мовою. Українська мова як предмет вивчалась,починаючи з 2класу. З її учителів 1925/26 н.р. (директор школи Шустер Владислав) лише 3 були українцями.
Починаючи з 1927р. поряд з польською школою у Народному домі відкривається приватна 7-ми класова школа ім. Т. Шевченка з українською мовою навчання,де навчалося понад 200учнів. (<<Рідна школа>>). Про історію <<Рідної школи >>ви можете довідатися, відвідавши музей рідної школи, який знаходиться в приміщенні районної бібліотеки. Керує музеєм колишня вчителька укр. мови і літератури Гось Надія Богданівна - голова районної філії «Союзу українок»,депутат районної ради .
З приходом 1939р радянської влади,7-ми класова повшехна школа була реорганізована у десятирічку, <<Рідна школа>> ліквідована, а її учні переведені у десятирічку. Середня школа отримала нове приміщення (колишнє староство ) по вул. А. Шептицького . Під час німецької окупації в приміщенні по вул. Львівській містилась торговельна школа. З 1 вересня 1944р. в цьому приміщенні була відновлена середня школа і першим її директором 6 вересня 1944р . було призначено відомого педагога Головчука Івана Матвійовича, який на протязі року зумів налагодити навчально-виховний процес і залучити до навчання майже всіх дітей шкільного віку.
З переходом на кабінетну систему було обладнано 20 навчальних кабінетів і майстерень ,поповнення їх новим обладнанням і меблями дало можливість педагогічному колективу активізувати навчально-виховний процес . Школа стала опорною з методичної роботи Львівського інституту удосконалення учителів та Центрального науково – дослідного інституту . Педагогічний колектив школи вдало провів експеримент по навчанню дітей - шестиліток і запровадження нових навчальних планів і програм . Школа мала вагомі спортивні досягнення ,учні брали активну участь у краєзнавчо – туристській роботі . Педагогічний колектив проводив значну роботу по педагогізації батьків , залученню учнів до трудової діяльності та вихованню моральних якостей в учнів . Як результат , постійно знижувались правопорушення учнів та злочинність . З 1944 по 1998 р . у школі здобули середню освіту понад 5000 учнів . Багато з них отримали вищу освіту ,працювали і успішно працюють і різних галузях економіки і суспільного життя .
Школа гордиться своїми випускниками ,такими як : Ганіткевич Я. В., доктор медичних наук ,професор ;Іщук Ю. Л., доктор технічних наук ,професор;Синицький Я. М. – кандидат фізико-математичних наук,доцент ;Антонюк Р. З., кандидат фізико-математичних наук ;Квасниця Л. А., кандидат медичних наук ;Максимець В. Г., кандидат медичних наук ;Рудий В. П. – кандидат філологічних наук;Магеровський Ю. В., кандидат медичних наук ;Іськів В. П.,кандидат історичних наук ;Брандер В. В., кандидат технічних наук;Цвікілевич О. С.,кандидат технічних наук;Шморгун В. В., кандидат технічних наук;Твердохліб Є. Г., кандидат медичних наук;Січевлюк В. А. – кандидат економічних наук;Думанчук Н. Я.- кандидат біологічних наук . Павелків Р. В – професор, доктор психологічних наук ,заслужений працівник освіти України,академік АН вищої школи України ;
1961 р. – Ігор Білозір став учнем першого класу Радехівської середньої школи .1968 р . – вступив до музичної школи , щоб навчитись гри на акордеоні . В старшому шкільному віці почав писати музику та вірші . Створив свій перший вокально – інструментальний ансамбель “Весняні квіти” , до якого входили його однокласники .1970 р . – Ігор Білозір вступив до Львівського музично – педагогічного училища . Під час навчання створив вокально – інструментальний ансамбель “Вікторія” .1974 р . – після закінчення училища почав свою трудову діяльність на посаді вчителя у Корчинській сільській школі .1975 р. – вступає на диригентський факультет Львівської консерваторії імені М. Лисенка.1977 р . – Ігор Білозір одружився з Оксаною Розумкевич . Ці люди знайшли себе в музиці . Пісні того періоду Ігор присвячував своїй коханій дружині ,писав тільки для її голосу . У серпні цього ж року , на базі Львівського автобусного заводу молодий композитор зі своїм другом Романом Лозинським створили самодіяльний ансамбель “ Ритми Карпат “ , основу репертуару якого складала українська пісня .1979 р . – Ігор Білозір очолив ансамбель “ Ватра “ . В цьому ж році цей колектив вийшов на професійну сцену , де й розпочав свій нелегкий шлях у велике мистецтво. 1988 р. – Ігор Білозір вступив на композиторський факультет Львівської державної консерваторії ім. Лисенка .
1997 р . – за написані музичні твори, за пропагування та популяризацію української пісні ,активну участь в культурно-мистецькому житті Львова та України, плідну допомогу молодим виконавцям й талановитим дітям композиторові і співаку Ігореві Білозіру 22 серпня Указом Президента присвоєно високе звання Народного артиста України .2000 р.- у ніч з 8 на 9 травня у центрі Львова , на проспекті Тараса Шевченка , на тоді відкритому майданчику кафе “ Цісарська кава ” , стався умовний злочин ,в наслідок якого загинув відомий композитор ,Народний артист України Ігор Білозір. Щорічно всі учні Радехівської ЗОШ I-IIIст. №1 , школа мистецтв , музична школа ім . Ігоря Білозіра відвідують могилу на Личаківському цвинтарі , читають вірші про нього, співають його пісні.
За період діяльності закладу педагогічний колектив очолювали:1944-1945 рр. – Головчук Іван Матвійович1945-1948 рр. – Швець Яків Васильович1948-1952 рр. – Загородній Павло Васильович1953-1959 рр. – Ковальчук Микола Вікентійович1959-1988 рр. – Ліцовський Михайло Якович1988-1991 рр. – Іпатюк Василь Давидович1991-1997 рр. – Комарницький Омелян Михайлович1997- 2000 рр. – Тиркала Михайло Іванович. З 2000 року директором школи є Ференс Марія Василівна
Започатковано вивчення курсу «Сходинки до інформатики» з 2005 р.Інформаційно-технологічний профіль 2010-2011 навчальний рік. З 2011навчальному році учні початкових класів включилися в об’єднання «Квіткова країна»В школі працюють педагоги: Вищої кваліфікаційної категорії – 34І кваліфікаційної категорії – 12ІІ кваліфікаційної категорії – 7 Звання «Вчитель-методист» присвоєно 4 педагогам, «Старший вчитель» - У 2009 році школа пройшла державну атестацію.
ГІМН РАДЕХІВСЬКОЇ ЗОШ №1 Слова М. О. Твердохліб музика З. Д. Знака. Веде нас школа у країну знань. Добра і справедливості навчає Сюди ідім щоденно без вагань. Нас на уроки дзвоник закликає. Приспів: Хай наша школа в успіхах цвіте І славиться вона завжди і всюди. Хай осяває сонце золоте І хай вона благословенна буде. Дають знання тут з різних дисциплін. Учителям – повага й вдячність щира. Нехай благословляє Божий Син. В навчанні й праці зміцнює нас віра. Приспів. Хай наша школа славиться між шкіл. Вона - і велич, і знання, й підмога. Навчався тут і Ігор Білозір. Звідси в життя прокладена дорога. Приспів. Виводь же, школо, на широкий шлях,І доля усміхнися кетягом калини. Про тебе пам'ять житиме в віках. Ти є одна з шкіл нашої Вкраїни. Приспів.