Презентація "Письменники Сокирянщини"

Про матеріал
Презентація "Письменники Сокирянщини". Біографія письменників. Творчість. Можна використовувати на уроках та виховних заходах. Чудово підійде на літературний вечір
Зміст слайдів
Номер слайду 1

«Письменники Сокирянщини» Підготувала: Бандалак Світлана Іванівна

Номер слайду 2

Нагірняк Іван Семенович. Народився 25 березня 1949 року в селі Ломачинці. в селянській родині. Закінчив середню школу у рідному селі. Деякий час працював помічником майстра на тракторній бригаді рідного села. У 1967 році вступив у Київський політехнікум зв'язку. Під час служби в Радянській Армії друкував вірші у військовій газеті «Во славу Родине», один з них поклав на музику керівник військового ансамблю Ю. Ламброза. У 1973 р. розпочав свій творчий журналістський шлях на сторінках газети «Дністрові зорі» (м. Сокиряни Чернівецької області) Закінчив Львівський ордена Леніна державний університет ім. Івана Франка, факультет журналістики (1974—1980). Працював заступником редактора Глибоцької районної газети «Будівник комунізму», відтак у редакції новодністровської багатотиражки «За высокие темпы», обласних газетах: «Молодий буковинець», «Буковинське віче», «Буковина». З 1982 року проживав у місті Новодністровську. У 1984 р. обраний головою об'єднаного комітету профспілки Дністровської ГАЕС, а пізніше — делегатом республіканського і всесоюзного з'їздів працівників енергетики. Помер 1вересня 2014 року.

Номер слайду 3

Гандзій Василь Васильович. Народився 28 березня 1930 року в селі Романківці Хотинського повіту Бессарабії, нині Сокирянський район Чернівецьої області. З 1947 р. працював у місцевому колгоспі. Заочно закінчив Хотинський технікум. Очолював рільничу бригаду, працював агроном. Без відриву від виробництва закінчив історичний факультет Чернівецьког державного університету. Викладав історію у місцевій середній школі. Писав вірші. Редагував колгоспну газету «За високий урожай». Друкувався у районній газеті «Колгоспне життя», відтак — «Дністрові зорі», де був членом літературно-мистецького об'єднання «Польова веселка», яке очолював поет Олексій Бондар. Вірші, публіцистику друкував в обласних газетах у Чернівцях «Буковина», «Буковинське віче». Вірші «Моєї мами заповіт», «Гімн землі», «Мені нагадує тебе…» увійшли до шкільного посібника «Письменники Буковини».

Номер слайду 4

ЧОРНИЙ ОЛЕКСАНДР ДМИТРОВИЧНародився 24 липня 1951 року в селі Вашківці Сокирянського району. Закінчив Хотинський сільськогосподарський технікум, факультет журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у Сокирянській районній газеті "Дністрові Зорі" літпрацівником, завідуючим відділом, заступником редактора, відтак - редактором районної газети "Вижницькі обрії), старшим випусковим у Чернівцях у редакції газети "Від Дністра до Карпат", керівником філіалу Чернівецького видавництва "Прут" у місті Сокиряни, з 1991 року - директор Сокирянської друкарні, з 2012 року - директор Сокирянського районного історичного музею. Один з ініціаторів заснування у Сокирянському районному відділі освіти в 1994 році газети для вчителів, учнів та батьків "Педагогічна думка", яку 5 років редагував на громадських засадах. Творчі набутки: Автор понад 2 тисячі статей, кореспонденцій, нарисів, замальовок, репортажів в обласних, республіканських, місцевих виданнях про людей праці, на сільськогосподарську тематику, про передовий виробничий досвід. Першим на Сокирянщині записав і упорядкував місцеві легенди.  

Номер слайду 5

ТУЛЮЛЮК-КУШНІРЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНАНародилася 16 жовтня 1963 року в селі Нова Слобода, Сокирянського району. Закінчила відділення агрономії Ришканського радгоспу - технікуму. Нині живе у місті Сокиряни. Значне місце у творчості Лариси Тулюлюк - Кушнір займають теми духовності, християнської моралі, любові до рідного краю, до матері Вкраїни, до їх людей. Її поезії друкувалися у Сокирянській газеті "Дністрові Зорі", журналі "Німчич". У Чернівецькому видавництві "Прут" вийшла друком поетична збірка "Поезії, народжені з любові"(2006). Вже тринадцятий рочок минає; До тебе йду; Сусідка [у журналі «Німчич» (м. Вижниця)]. Дитя Чорнобиля…; О, краю мій, моя ти Буковино; Тебе я всім серцем люблю; Україночка моя; Тож прощай, любов моя; Родина; Я тебе люблю [у тижневику «Дністрові зорі» (м. Сокиряни)].

Номер слайду 6

ЛОГІНОВА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНАНародилася 27 жовтня 1973 року в місті Сокиряни."Вірші приходять до мене не заплановано, як гість, якого не чекав"У дитинстві батьки Олени зіштовхнулися з проблемою: маленькій Оленці вже три рочки, а вона ще й досі не розмовляє. Тож тато брав дівчинку на руки і читав їй поезії Пушкіна, Лермонтова, Франка. Одного прекрасного дня дитина заговорила і відтоді захворіла....віршами. А в чотири роки вже читала сама. Олена пише для дітей, але не може сказати, що це дуже легко. Навчалася Олена у Сокирянській середній школі № 1, у 1995 році закінчила Чернівецький держуніверситет. Зараз Олена Логінова - науковий співробітник музею Володимира Івасюка у Чернівцях. Автор збірок поезій та дитячих віршів:"Лабіринт душі", "Акварелі любові", "Миттєвості", "Подих серця", "Відлуння дощів", "До берегів істини". Художник - ілюстратор віршів для дітей Тетяна Полушина.

Номер слайду 7

КРИВИЙ МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧНародився 19 грудня в селі Коболчин, Сокирянського району.  Там закінчив середню школу. Рано почав писати і друкувати свої літературні твори. Згодом, здобув фах журналіста у Львівському університеті ім. Івана Франка. Працював у різних засобах масової інформації рідного краю. З сімдесятих років минулого століття живе й працює на Рівненщині. Займав ключові посади в недержавних телекомпаніях "10-ий канал" та "Сфера ТВ" міста Рівного. Веде майже двадцять років авторську телевізійну програму "Зблизька". Його гостями були відомі політики, громадські діячі, письменники, художники, артисти, інші знамениті люди регіону та держави. Написав і видрукував 13 літературно- художніх книг для дітей, молоді та дорослих. Серед них ‑ "Лінька одужала", "Біля чужої криниці", "Кумедне дитя", "Хто вкрав Місяць?", "Шафа для жирафа", "Недопите вино", "Зарубки на серці" та інші. Створив чимало телевізійних фільмів та програм. Заслужений журналіст України. Член Національної спілки журналістів України.

Номер слайду 8

ГУСАР ЮХИМ СЕМЕНОВИЧНародився 7 січня 1945 року в селі Ломаченці Сокирянського району. У 1975 році закінчив факультет журналістики Лівівського державного університету імені Івана Франка. Трудову діяльність розпочав механізатором колгоспу імені 28 червня у рідному селі, служив у армії і співробітничав у військових газетах "На страже", "Слава Родине". Впродовж 1983 - 90 років працював завсектором преси, радіо, телебачення в Чернівцях. У 1990 році заснував і був першим редактором газети "Чернівці". З 1995 року - головний редактор газет "Захист", "Кліп","Разом". З 2001 року - головний редактор обласного видання СПУ у Чернівцях "Правдивий поступ".  Був власним кореспондентом по Чернівецькій області всеукраїнського видання "Захід". З 10 вересня 1995 року - голова фонду памяті журналіста Григорія Шабашкевича. Обирався членом правління обласної організації НСЖУ. Нині член ревкомісії облорганізації НСЖУ, голова ради ветеранів - журналістів Буковини, член редакційної газети "Буковинське Віче", керівник Центру захисту правди історії Великої Вітчизняної війни Чернівецької обласної організації ветеранів України.   Юхим Гусар – автор книг: "Сокиряни” (1984, 1986)

Номер слайду 9

ГОНЧАР-БАГРІЙЧУКІННА МИХАЙЛІВНАНародилася 27 січня 1969 року в селі Коболчин Сокирянського району Чернівецької області. Закінчила з золотою медаллю середню школу в місті Новодністровськ, педагогічний факультет Кам'янець - Подільського педінституту імені В. Затонського. Викладала українську мову і літературу у школах і гімназії міста Новодністровська, працювала у бібліотеці. Нині - відповідальний редактор друкованого видання " Наша газета. Новодністровськ".Її поезії та вірші вихованців літературної студії "Струни душі" опубліковані у збірках "Квіти власної душі"( 1999), "На зламі двох віків" ( 2001), "Зоряні мости"( 2002), виданих у редакції чернівецької газети " Крайова освіта". Вийшли друком власні  поетичні збірки: " За пензлем дивовижного митця"(2001), " Душі прозорої краплини" ( 2006).

Номер слайду 10

БРОЗИНСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧНародився 29 жовтня 1947 року в селі Михалкове Сокирянського району. У 1965 році закінчив середню школу у рідному селі, у 1972 році - філологічний факультет ЧДУ. Трудову діяльність розпочав у 1965 році на посаді коректора, відтак був літературним працівником, завідуючим відділом листів і масової роботи, відповідальним секретарем редакції Сокирянської районної газети " Дністрові Зорі". З 1972 року - відповідальний секретар Чернівецької обласної газети " Молодий буковинець" . З 1979 року - в Чернівецькій облтелерадіокомпанії головний редактор творчого обєднання інформаційних суспільно - політичних та економічних програм. З 2008 року - літературний редактор газети "Буковинське Віче". Майже 20 років очолював найбільшу журналістську організацію на Буковині,  де було на обліку понад 60 членів НСЖУ.

Номер слайду 11

БОНДАР ОЛЕКСІЙ СТАНІСЛАВОВИЧБОНДАР ОЛЕКСІЙ СТАНІСЛАВОВИЧ - поет, публіцист, нарисовець. Член НСЖУ. Народився 27 червня 1941 року у селі Бриєни Арцизського району, Одеської області, проживав у селі Волиця Хмельницької області. Закінчив Камянець - Подільський педінститут. З 1967 року працював у Сокирянській газеті "Дністрові Зорі", де пройшов усі ступені до редактора. Почесний громадянин міста Сокиряни. Автор збірок " Нев'януча весна" і " Вас всіх ніжно любив". Помер 18 лютого 2005 року.

Номер слайду 12

Костянтин Федорович Попович. Костянтин Федорович Попович народився 21 травня 1924 року в селі Романківці, тепер Сокирянського району Чернівецької області в селянській родині. До Другої світової війни закінчив Окницьку гімназію. В 1942—1944 рр. навчався в Чернівецькому ліцеї ім. Арона Пумнула (тепер СШ № 1). В 1951—1954 рр. навчався на слов'янському відділенні та аспірантурі кафедри зарубіжної літератури Чернівецького університету. У 1954—1955 рр. — викладач російської і молдавської літератури Чернівецького педагогічного інституту. 1955 р. — науковий працівник, 1962 р. — завідувач відділом літературних взаємозв'язків Інституту мови і літератури Академії наук Молдови, 1991 р. — директор Інституту національних меншин АН Молдови. Член Спілки письменників Молдови (1965) і Національної спілки письменників України (1992), член Спілки журналістів (1962). Помер 5 грудня 2010 року, похований у Кишиневі.

Номер слайду 13

Мафтуляк Михайло Васильович. Михайло Мафтуляк народився 4 вересня 1934 року в селі Гвіздівці, тепер Сокирянського району Чернівецької області в селянській родині. Своє місце в житті шукав довго. І на шахті працював (на поверхні), і в колгоспі, і у взуттєвій майстерні, і на пилорамі. Служив у Радянській Армії. Навчався у творчій студії при Чернівецькому українському музично-драматичному театрі (тепер академічний імені Ольги Кобилянської) разом з майбутнім актором, сценаристом і режисером, лауреатом Державної премії України імені Т. Г. Шевченка Іваном Миколайчуком. У 1968 році закінчив Чернівецьке музичне училище. А в 1973-му — музично-педагогічний факультет Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника. Завідував сільським клубом у рідних Гвіздівцях, згодом запросили на посаду художнього керівника Сокирянського районного Будинку культури, де широко розправили крила його пісні, співпрацював з самодіяльним композитором Володимиром Давиденком. Михайло Васильович засновник і багаторічний керівник і диригент народного жіночого вокального ансамблю «Мелодія» та народного самодіяльного камерного хору «Гроно». У січні 1965р. Михайла Мафтуляка призначено завідувачем відділу культури райвиконкому. З 1965року по 2010 рік директор Сокирянської дитячої музичної школи. Помер 04 березня 2018 року. Похований в рідному с. Гвіздівці.

Номер слайду 14

Урсул Василь Миколайович. Василь Урсул народився 28 вересня 1932 року в містечку Секуряни в Бессарабії, нині м. Сокиряни Чернівецької області Україна. Навчався на історико-філологічному факультеті Чернівецького учительського інституту. У 1953 році розпочав педагогічну діяльність у Турятській семирічній школі Герцаївського району Чернівецької області. Служив в Радянській Армії в полковій танковій школі Нижнього Тагілу, відтак — у Казані. Звільнився в запас у чині молодшого лейтенантна. Працював у школах сіл Гвіздівці, Олексіївка Сокирянського району. Заочно закінчив Станіславський (нині Івано-Франківський) педінститут. В 1961 р. призначений директором Шебутинецької восьмирічної школи (Сокирянський район). Згодом працював інспектором у Сокирянському районному відділі освіти, завідувачем кабінету політосвіти, заступником завідувача відділу пропаганди і агітації Сокирянського райкому Компартії України, вчителем Сокирянської середньої школи № 2. Громадська діяльність. Багато років — заступник голови Сокирянського осередку Всеукраїнського Товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Активно пропагує, як публіцист виступає на захист української мови на сторінках газет «Дністрові зорі» Сокиряни, «Буковина» Чернівці, «2000» Київ та інших видань.

Номер слайду 15

Мартинюк Володимир Семенович  Народився 14 січня 1938 року в селі Волошкове, нині Сокирянського району Чернівецької області. Навчався на курсах садоводів у Рідківській сільськогосподарській школі. Вищу освіту здобув у Кам'янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Працював садоводом, агрономом у колгоспі «Нове життя» у с. Волошкове, агрономом Сокирянської райсільгосптехніки, головою колгоспу «800-річчя Москви» у селі старообрядців-липован Грубна Сокирянського району. Обирався депутатом сільської ради у с. Волошкове. Творча діяльність. Писав вірші, які публікувались у Сокирянській районній газеті «Дністрові зорі». Був членом літературно-мистецького об'єднання «Польова веселка», яке очолював український поет Олексій Бондар. На сторінках «Польової веселки», що виходила у районній газеті, були опубліковані його поетичні твори: «Волошкове», «Земле моя», «Буковиночка», «Прилітай журавко», «На Дністрі», «Іду полем», «Берізка», «У новий хаті»… 70 віршів увійшли до до його поетичної збірки. Помер - 13 грудня 1999

Номер слайду 16

pptx
Додано
23 січня 2023
Переглядів
683
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку