Це зумовлено їхньою здатністю до активного руху й пошуку оптимальних умов існування. Наявність розвинутої опорно-рухової, нервової систем та органів чуття –визначають особливості поведінки тварин. Найчастіше в поведінці тварин виділяють природжені та набуті форми поведінки. Складність поведінки тварин залежить від рівня розвитку їхньої нервової системи.
Територіальна поведінка. Територіальна поведінка зумовлює розподіл території, яку займає певне угруповання, на окремі ділянки. Тварини захищають свою територію, бо від неї залежить безпека, кормова база, можливість вибору найліпшого шлюбного партнера тощо. Тварини мітять свою територію, захищають її, захоплюють одне в одного. Наприклад, собаки мітять сечею, ведмеді — сечею, дряпанням та погризами кори дерев, птахи — співом тощо.
Ритуальна поведінка. Багатьом тваринам притаманна ритуальна поведінка, яка дозволяє зменшити кількість справжніх бійок і травмування. Це такі демонстрації загрози, як нахил голови, показування іклів, настовбурчування шерсті чи пір’я, гарчання, погрозливі крики, піднімання плавців тощо. У людини такими заспокійливими діями є посмішка, рукостискання тощо.
Шлюбна поведінка. Шлюбна поведінка допомагає тварині відшукати пару. Спостерігаючи за тваринами в шлюбний період, ми можемо побачити безліч цікавих ритуалів. Це — спів, особливі рухи — «танці», побудова гнізда, «подарунки» тощо. Такі ритуали називають залицянням. У ході залицяння тварині необхідно подолати межі індивідуального простору, що, звичайно, викликає агресію. Саме тому під час шлюбних ритуалів спостерігаються спроби самця наблизитися й відступити. Шлюбна поведінка виникла не просто так. У багатьох тварин самка не може сама вигодувати дитинчат, їй необхідна допомога самця. Тому під час шлюбного ритуалу самці багато яких водоплавних птахів пропонують самкам рибку або пучечки водоростей. Цим вони демонструють своє вміння забезпечити самку й пташенят їжею.
Наука про поведінку тварин називається етологією. Її засновниками вважають Конрада Лоренца (1903–1989), Ніколаса Тінбергена (1907–1988) та Карла фон Фріша (1886–1982), які у 1973 році отримали Нобелівську премію з медицини й фізіології за відкриття, пов’язані зі створенням і встановленням моделей індивідуальної й групової поведінки тварин. Як ви вважаєте, яке значення для людини має знання поведінки тварин?
Дослідження поведінки тварин є дуже важливими для різних галузей діяльності людини. Наприклад, у селекції для того, щоб створювати нові породи тварин з корисними особливостями поведінки як для людини, так і для самої тварини. Етологічні знання потрібні не лише для виведення порід, але й для догляду за ними, для утримання, лікування й розмноження наших улюблених домашніх тварин.
методи вивчення поведінки тварин. Базовим методом науки про поведінку тварин є спостереження в природних умовах існування. Це найпростіший із методів, сутністю якого є цілеспрямоване й організоване дослідження організмів та їх життя. Науковці спостерігають, оцінюють елементи поведінки тварин, а потім їх старанно й точно описують. У етології застосовуються два основних способи опису поведінки: опис за допомогою ілюстрацій (малюнків, фотографій) і письмовий опис. Вони доповнюють один одного. Значно полегшують спостереження й описування сучасна аудіо- й відеоапаратура, яка здійснює прискорене й сповільнене, постійне й періодичне, денне й нічне фіксування різних проявів поведінки.