Презентація "Птах року 2025 – Крутиголовка звичайна(Jуnx torquilla)"

Обласна акція «Птах року 2025 – Крутиголовка звичайна(Jуnx torquilla)Розповідь у формі презентації про Крутиголовку звичайну (Jуnx torquilla) Роботу виконала. Фріч Діна(12років)учениця 7-А класу Ліцею «Успіх»Доманівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області селище Доманівка керівник : вчитель біології Савіна Людмила Анатоліївна. Фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/wiki/File: Jynx_torquilla_vlaskop_cropped.jpg#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: Jynx_torquilla_vlaskop_cropped.jpg

ПТАХ 2025 РОКУ- КРУТИГОЛОВКА ЗВИЧАЙНА(Jуnx torquilla)У кожній країні в організаціях, що займаються охороною птахів, існує традиція регулярно обирати Птаха року. Символом цього року Українське товариство охорони птахів обрало Крутиголовку звичайну (Jynx Torquilla) — незвичайну представницю родини дятлових, яка вирізняється своїм камуфляжним забарвленням, цікавою поведінкою та способом життя. Малюнок Фріч Діни

Біологічна класифікація. Домен: Ядерні (Eukaryota)Царство: Тварини (Animalia)Тип: Хордові (Chordata)Клас: Птахи (Aves)Ряд: Дятлоподібні (Piciformes)Родина: Дятлові (Picidae)Підродина: Jynginae. Рід: Крутигловка (Jynx)Вид: Крутиголовка звичайна (Jуnx torquilla)Малюнок Фріч Діни

Поширення. Ареал Крутиголовки Гніздування Зимування. Крутиголовка звичайна населяє мішані та листяні ліси з різновіковим деревостаном на сухих ґрунтах. Охоче оселяється в заплавних лісах. У хвойних лісах селиться біля узлісся, ялинових лісів уникає. Віддає перевагу острівним ділянкам лісів, узліссям, галявинам, вирубкам, де є невеликі групи дерев, кущі та трухляві пні. Нерідко вона гніздиться і на поодиноких деревах, і біля околиць населених пунктів. Чисельність її в Європі оцінюється в 0,58—1,3 млн пар, в Україні — 35—55 тис. пар[3 Фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/wiki/File: Jynx. Torquilla. IUCN.svg#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: Jynx. Torquilla. IUCN.svg

Морфологічна будова. Маса тіла:30 - 45 г. Довжина тіла:16 - 17 см. Розмах крил:25 - 27 см Відносно тіла має непропорційно велику голову, довгу досить рухому шию, короткий гострий дзьоб, не пристосований для видовбування дупла. Хвіст заокруглений і складається з м’яких пір’їн, тож не може слугувати опорою на вертикальних стовбурах дерев, як у інших дятлів. Маскувальне коричнево-сіре оперення робить її малопомітною. З дятлами Крутиголовки подібні будовою ніг: 2 пальці направлені вперед, й 2 – назад. Так само мають довгий тонкий липкий язик й хвилеподібний характер польоту. Статевий диморфізм не виражений. Дорослий птах бурувато-сірий, з білуватою і чорною строкатістю; за очима темні смуги; через тім'я, шию і спину проходить темно-бура смуга; низ вохристо-білий, з бурою поперечною строкатістю; махові пера бурі, зі світло-бурими плямами; стернові пера заокруглені, бурувато-сірі, з темними смугами; дзьоб і цівки бурі. У молодого птаха оперення тьмяніше. Фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/wiki/File: Jinxtorquilla.jpg#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: Jinxtorquilla.jpg

Живлення. Основна їжа Крутиголовок — різні види мурашок, їх личинки та лялечки, та інші дрібні комахи, яких вони здобувають, розриваючи мурашники та руйнуючи гнилі пні. Знайшовши мурашник, птах запускає в нього свій довгий і клейкий язик, стурбовані мурашки чіпляються в ниткоподібний язик і заковтуються птахом. Рідше Крутиголовки поїдають попелиць, коників та інших комах.

Біологічні особливості Крутиголовка звичайна може імітувати співи інших птахів, щоб заманити здобич або відлякувати хижаків. Особливістю Крутиголовок й походження назви пов’язане з їх поведінкою у стресових ситуаціях: пташка розправляє хвостове пір’я, звішує крила, настовбурчує пір’я на голові, витягує шию, крутить головою, очима та ще й шипить ,неначе змія. Інші її звуки – багаторазове, голосне, гнусаве «к’яй-к’яй-к’яй», що нагадує слабкий крик боривітра. Крутиголовка звичайна може крутити голову на 180 градусів. Це допомагає їй вишукувати комах у корі дерев. Живуть ці пташки 10 років. Їх природніми ворогами є білки, куниці, горностаї, які перевіряють дупла та не відмовляються від яєць й від пташок. На них полюють яструби, канюки, ін. Відео з ресурсу https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: Eurasian_wryneck_(Jynx_torquilla)_calling.webmфото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/wiki/File: Jynx_torquilla_%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: Jynx_torquilla_%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0.jpg

Міграційні особливостіНа відміну від більшості дятлів, Крутиголовка звичайна є перелітнім птахом і здійснює дальні міграції, здатним долати 2800 до 3100 тисяч кілометрів. Її маршрути простягаються від місць гніздування у Європі та Азії до зимових домівок в Африці й Південній Азії. Весняна міграція( приліт). Крутиголовки повертаються в Україну пізно- зазвичай у середині- кінці квітня. причина пізнього прильоту – необхідність активізації основного корму- мурах. Осіння міграція(відліт). Птахи залишають Україну наприкінці літа або на початку осені, коли джерела їжі починають вичерпуватися. Крутиголовки, як більшість перелітніх птахів ,використовують комплексну систему навігації, яка поєднує вроджені інстинкти та зовнішні орієнтири.-Магнітне поле Землі. Крутиголовки здатні «відчувати» магнітне поле Землі. Ця здатність допомагає їм визначати напрямок «північ- південь» навіть в умовах поганої видимості(вночі або в хмарну погоду). Внутрішній годинник. У птахів є біологічний годинник, який допомагає їм орієнтуватися по сонцю протягом дня. Спадковість. Напрямок і відстань міграції закладені в генетичному коді Крутиголовки. Молоді птахи здійснюють свій перший переліт завдяки вродженим інстинктам. Сонце та зірки. Орієнтуються за положенням Сонця ,а вночі - по Полярній зірці. Ландшафтні особливості. Крутиголовки запам’ятовують гірські хребти, річки та узбережжя морів.

Гніздування. На місця гніздування Крутиголовки прилітають пізно — в середині — кінці квітня. Щорічно птахи утворюють нову пару й тримаються разом на період розмноження, бо вони не люблять своїх родичів, ворогують між собою, тримаються на дистанції. Місце для гніздування шукає самець. Підібравши підходяще, голосно й довго кричить, закликаючи самку. Самка відповідає таким самим криком, птахи зближуються й спаровуються. Гніздо можуть облаштувати як при землі, так й на висоті до 10 м. Гніздяться окремими парами, що розміщуються на відстані не ближче 200 м одна від одної. Гніздо розміщують в дуплі, що видовбане дятлом, або у природних порожнинах стовбурів дерев, пнів тощо. Охоче заселяють штучні гніздівлі (шпаківні). Нерідко розпочинають гніздування в дуплах, зайнятих іншими дрібними птахами-дуплогніздниками (при цьому Крутиголовка викидає яйця або навіть пташенят попередніх хазяїв). Справжнього гнізда не будує, відкладає яйця на наявний субстрат.

Відкладання яєць. Відкладання яєць відбувається у травні. У повній кладці 7—10 яєць, зрідка 5—6, а в окремих випадках 11—12. Шкаралупа яєць біла, дещо блискуча. Насиджування продовжується 12—14 днів. Протягом року зазвичай одна кладка, проте при її втраті буває повторна. Новонароджені пташенята, як у інших дятлів, — голі, нижня щелепа довша за верхню, є п'ятковий мозоль. Вигодовування пташенят триває 18—19 днів. Фото з ресурсу https://commons.wikimedia.org/wiki/File: Jynx_torquilla_MHNT_ZOO_2010_11_162_Le_monetier_les_bains.jpg#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB: Jynx_torquilla_MHNT_ZOO_2010_11_162_Le_monetier_les_bains.jpg

Історичні та культурні аспекти Крутиголовка звичайна (лат. Jynx torquilla) Вид вперше описав у 1758 році шведський натураліст Карл Лінней. Незвична поведінка Крутиголовки завжди привертала увагу. Назва роду Jynx походить від грецької міфології: німфу Джінкс, яка втручалася у романтичні стосунки, за легендою, перетворили на цього птаха. Назва роду походить від Іїнги, героїні давньогрецької міфології. Іїнга -німфа, яка володіла магічною силою збуджувати кохання Згідно з легендою, вона приготувала Зевсу любовний напій. Під його впливом він спокусив Іо, дочку річкового бога Інаха. Його розгнівана дружина Гера перетворила Іїнгу в пташку - Крутиголовку та прирекла її на участь в магічних обрядах. Стародавні греки використовували Крутиголовок в любовній магії ,як амулети .Їх ловили і прив'язували до колеса, що обертається. Вважалося, що подібним чином можна повернути втрачену любов. Слід зауважити, що в античності пташок жінки обертали значно частіше, ніж чоловіки. Зображення на давньогрецьких амфорах підтверджують це припущення. В українській культурі Крутиголовка має багато народних назв: крутиголов, скрутиголовець, закрутиголова, крутиголовок, крутій, крутиголова, гівгор, гівгач, кривов’яз, крутиглав, крутоглавка тощо. Малюнок Фріч Діни

Охорона Крутиголовки звичайноїПриродоохоронний статус виду: Зникаючий, Червона книга України. Чисельність Крутиголовки звичайної на більшій частині європейського ареалу скорочується через погіршення кормової бази, зокрема в силу поширення застосування пестицидів, змін навколишнього середовища, що призводить до зникнення місць придатних для гніздівлі, і високої смертності під час прольотів і на місцях зимування. Для збереження виду необхідна відмова від пестицидів, захист популяцій комах, якими живиться Крутиголовка, розвішування штучних гніздівель, збереження старих і дуплистих дерев в місцях можливих для гніздування. Птах перебуває під захистом Бернської конвенції.

Екологічне значення Крутиголовки звичайної у природі-Регулятор чисельності комах. Індикатор стану довкілля. Крутиголовка звичайна як вид, що віддає перевагу певним біотопам(відкриті місцевості, сади, узлісся), служить маркером стану екосистем. Зменшення її популяції може свідчити про негативні зміни в довкіллі, зокрема через сучасні методи ведення сільського господарства, які призводять до знищення природних місць проживання та використання пестицидів. Структурна ланка ланцюга живлення в екосистемах . Крутиголовка звичайна є консументом другого порядку ,тому контролює чисельність шкідників та є джерелом їжі для хижаків. Таким чином вона передає енергію, яку отримала від комах, далі по ланцюгу живлення, забезпечуючи існування наступної трофічної ланки.

Список літератури1. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.2. Bird. Life International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: Bird. Life International, 2004. — 374 pp. (Bird. Life Conservation Series No. 12).3. Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-X.4. Вікіпедія»Крутиголовка звичайна» https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 A%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0