Природним називають середовище, яке не було чи майженебуло зміненелюдськоюдіяльністю. Це екосистеми заповідників, печер таіншихмісць,доякихутрудненодоступлюдини. Природне середовище. Соколине Око, Чернівецька обл. Печера Атлантида, Хмельницька обл. Озеро Несамовите, Івано-Франківська обл.
Антропогенно-зміненим є середовище, на яке людина достатньо сильно впливає, і це є причиною змін у цих середовищах. Наприклад, річка Дніпро, течія якої зарегульована системою водосховищ, а у воду постійно надходять різноманітні забруднення антропогенного походження. Антропогенно-змінене середовище. Дніпро. Дністер
Штучні середовища створюються людиною. Організми, які живуть у таких середовищах, використані в господарських або наукових цілях. До штучних середовищ належать поживні середовища для вирощування мікроорганізмів у лабораторіях, середовища в біотехнологічних реакторах на виробництві, гідропонні культури. Штучне середовище
Гомеостаз — це відносна сталість складу та властивостей біологічних та екологічних систем. Значення гомеостазу для живих систем. На рівні окремих клітин або одноклітинних організмів гомеостаз підтримується завдяки прискоренню чи уповільненню біохімічних реакцій, зміні ступеня проникності клітинної мембрани та регуляції роботи певних генів. В екосистемах стабільність підтримується завдяки зміні кількості особин у популяціях видів, взаємодії різних видів між собою, впливу організмів на стан середовища (наприклад, формування особливих мікрокліматичних умов у лісовому масиві) тощо.
Параметри внутрішнього середовища організму:кров’яний тиск(у дорослої людини — 120/80 мм рт. ст.);температура тіла(35,5–37 °С);р. Н крові(7,3–7,45);концентрація гормонів;концентрація О2 та СО2 в крові;концентрація глюкози в крові;концентрація мінеральних солей у рідинах організму. Підтримання гомеостазу на прикладі організму людини
Підтримання гомеостазу на прикладі організму людини{932520 DA-E884-437 B-BD17-73659 F108058}Ознаки. Нервова регуляція. Гуморальна регуляціяІмунна регуляція. Центральні відділи. Спинний та головний мозок. Гіпоталамус, гіпофіз, епіфіз. Кістковий мозок, тимус. Периферичні відділи. Нерви та нервові вузлиІнші залози. Лімфатичні вузли, селезінка, апендикс. Керівні сигнали. Нервові імпульси. ГормониІмунні клітини, антитіла, інтерферони. Шляхи поширення сигналів. Нерви. Внутрішнє середовище. Внутрішнє середовище. Вплив на функціїКороткий конкретний. Загальний довготривалий. Загальний довготривалий
Стрес — це неспецифічна нейро-гуморальна відповідь організму на сильний зовнішній вплив. Він виникає в разі дії на організм чинників, які порушують гомеостаз. Стрес. Основна функція стресу — це адаптація до умов, що змінилися, його пристосування до конкретної ситуації. Організм мобілізує свої ресурси та повертає гомеостаз до стану рівноваги. Та це працює тільки на відносно коротких проміжках часу, адже ресурси організму не є нескінченними.
{CCE8 BBB0-4479-45 B2-B6 A1-8 C1 A2 FD6125 B}Система. Можливі наслідки дії стресу на систему. Нервова. Зміна настрою, депресія, порушення концентрації, головний біль. Кровоносна. Підвищення частоти скорочень серця та артеріального тискуІмунна. Зменшення здатності протистояти інфекціям. Травна. Болі у шлунку, нудота. Статева. Порушення роботи репродуктивних органів. Опорно-рухова. Біль у суглобах і м’язах, порушення структури кісткової тканини. Вплив тривалого стресу на різні системи організму людини