Презентація " Структура моралі "

Виконав студент Гуманітарно-економічного факультету. Курсу 3і, Історія. Коваленко Олександр. Поняття і структура моралі

Мораль (від латинського moralis – моральний; mores – звичаї) є одним з способів нормативного регулювання поведінки людини, особливою формою суспільної свідомості і видом суспільних відносин. Поняття моралі

це один із способів регулювання поведінки людей в суспільстві. Вона представляє собою систему принципів і норм, що визначають характер відношень між людьми у відповідності з прийнятими в даному суспільстві поняттями про добро і зло, справедливе і несправедливе, гідному і негідну. Дотримання вимог моралі забезпечується силою духовного впливу, суспільною думкою, внутрішнім переконанням, совістю людини. Мораль:

Функції моралі. Специфічна сутність моралі конкретно розкривається у взаємодії її історично сформованих функцій:а) регулятивна. Мораль регулює поведінку, як окремої особи, так і суспільства. Суть в тому, що не самі люди контролюють життя інших, а кожен сам будує свою позицію, орієнтуючись по моральним цінностям. Йде саморегулювання особистості і саме регуляція соціального середовища в цілому;б) ціннісно-орієнтує. Мораль містить життєво важливі для людини орієнтири. І нехай вони не носять безпосередньо практичного значення, вони необхідні для того, щоб життя наше було людської, а не тільки біологічної. Це уявлення про сенс життя, про призначення людини, про цінності всього людського. Ми не думаємо про це щодня, і тільки коли цінності нашого життя осягає криза, знову і знову задаємося питанням: навіщо живемо? Таким чином, завдання моралі - надавати повсякденності нашого буття вищий сенс, створюючи його ідеальну перспективу;в) пізнавальна. У моралі є знання про етичних поняттях, про правила спільного життя людей, тобто це не знання саме по собі, а знання заломлення в цінностях. Ця функція моралі доставляє індивіду не просто знання об'єктів самих по собі, а орієнтують його в світі оточуючих культурних цінностей, зумовлює перевагу тих чи інших, які відповідають його потребам та інтересам;г) виховна. Мораль ставить завдання прилучення індивіда до її поняттями, до вироблення стереотипу поведінки, перетворення основ етики у звичку. Але моральність не так привчає до дотримання зводу правил, скільки виховує саму здатність керуватися ідеальними нормами і "вищими" міркуваннями, тобто вчить його надходити як має, зберігаючи при цьому свою автономію. Функції моралі

СТРУКТУРА МОРАЛІ

Носієм громадського моральної свідомості є товариство, яке накопичує і використовує досвід минулих поколінь та історичних епох. Моральна свідомість

моральні почуття ;моральні судження ; оціночні уявлення, які пов'язані з інтересами соціальних груп і носять прагматичний, утилітарний характер (емоційно-чуттєвий рівень моральної свідомості). Компоненти:

моральна регуляція поза інституційна ;вона існує як історично сформована форма організації і регулювання суспільного життя . Мораль як регулятор життя в суспільстві

Норми моралі та правила поведінки народжуються спонтанно, в практиці людських відносин .

Норми моралі неможливо звести до якого-небудь обмеженій кількості, вони гнучкі .

Вимоги моралі спрямовані до всіх людей. Джерело обов'язковості моральних норм – людська совість, моральна свідомість людини і суспільства;

Контроль виконання моральних норм – приватна справа кожної особистості і відповідних товариств, певну роль відіграє громадська думка.

Кожен наш вчинок набуває моральне значення тільки в контексті відносин між людьми, тобто спілкування. Моральні відносини

Емоційно-чуттєвий та раціональний рівні моральної свідомості взаємодіють один з одним. Багато моральних норм і принципів проявляються на кожному з цих рівнів. Деякі моральні поняття (добро, зло, обов'язок, відповідальність тощо) проявляють себе не лише на рівні почуттів, але й на рівні переконань.

Роль почуттів і розуму однаково важливі в моральній свідомості. Ще Сократ і Платон відмічали важливу роль розуму в моральному житті людини. Дійсно, на раціональному рівні моральної свідомості формуються поняття, переконання про добро та зло, справедливість, обов'язок, відповідальність. Проте, хоч розум виробляє стратегію моральнісної поведінки, виникають такі ситуації, у яких необхідна допомога моральнісних почуттів (милосердя, совість, обов'язок та ін.). Це особливо необхідно в тих ситуаціях, коли людина не має ще чіткої моральнісної стратегії поведінки, коли вона не знає, як правильно вчинити.

Стаючи носіями моральної свідомості, реалізуючи тенденції в її розвитку, індивіди підносяться до моральної діяльності відповідно до вираженої в нормах міри людяності, яка існує для них у формі категоричного імперативу, регламентована моральними цінностями й принципами моральної свідомості. Будучи виразниками моральної свідомості, індивіди розвивають її відповідно до збагаченої тепер моральної діяльності, реалізуючи в такий спосіб її тенденції до рівня їх загального освоєння. Такий хід розвитку, збагачення норм, моральних цінностей, принципів – не одномоментний акт, а процес, у якому здійснюється становлення людини.

Отже, мораль існує не лише на рівні свідомості. Моральніші почуття, поняття, переконання проявляють себе в різноманітних діях, тобто в реальних вчинках людей, в тому числі в їх професійній діяльності. Практичний аспект моралі знаходить вираження в усіх сферах людської діяльності (духовній, професійній, побутовій, екологічній, політичній, науковій тощо). Мораль - це логічний повчальний висновок

Дякую за увагу!!!