$9 Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів.

(стор.36-39)

Історія систематики еукаріотів

Першою спробою класифікувати живі істоти можна вважати систему Аристотеля, який виділив групи рослин і тварин.

А першою науковою системою класифікації стала система К. Ліннея, у якій рослини і тварини отримали статус царств.

Але вже тоді стала зрозумілою значна відмінність грибів від інших живих організмів, тому О.

Мюнхгаузен виділив їх в окреме царство. Щоправда, він об’єднав їх разом із губками і коралами.

                           Цю помилку виправив Н. Неккер.

Вчені у XIX ст. уперше усвідомили, що численні мікроскопічні істоти (бактерії, найпростіші, мікроскопічні водорості) важко віднести до тварин або рослин. Наслідком цього було виникнення у системі Геккеля нового царства Протисти, яке об’єднало всі одноклітинні й колоніальні форми.

XX ст. Г. Коупленда було виділено чотири царства: Монери (дроб’янки), Протоктисти (нижчі еукаріоти), Тварини і Рослини.

Р. Уайттейкер виділив гриби в окреме царство.

 Карл Воуз запропонував новий варіант систематики живих організмів Згідно з ним організми поділяли на великі систематичні групи — домени.

Домен — це таксон найвищого рангу.

Клітинні форми життя розподілили за трьома доменами — Бактерії, Архебактерії та Еукаріоти. Віруси виокремили як окремий таксон Vira, який об’єднує неклітинні форми життя й за рангом відповідає домену.

У сучасній систематиці домени поділяються на більш дрібні систематичні одиниці — субдомени, які складаються з надцарств (або груп царств), а надцарства створюються шляхом об’єднання кількох окремих царств живих організмів.

Симбіогенез- це, коли група організмів виникає внаслідок об’єднання кількох інших груп.

Значний внесок у з’ясуванні ролі симбіогенезу в еволюції еукаріотів належить американській дослідниці Лінн Маргул

$9 Сучасні погляди на систему еукаріотичних організмів. Головач В.О.