Презентація "Типові помилки батьків у сімейному вихованні"

Підготувала вихователь: Невідомська Наталія Василівна. Типові помилки батьків у сімейному вихованніДНЗ «Центр легкої промисловості та побутового обслуговування населення м. Житомира»Житомир - 2023

Наші діти — це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти — це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але й це не все: наші діти — це наша старість. Правильне виховання — це наша щаслива старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наші сльози, це наша провина перед іншими людьми, перед усією країною», — писав А. С. Макаренко в «Книзі для батьків»

Усім батькам хочеться бачити своїх дітей здоровими, інтелектуально розвиненими і самостійними особистостями, але нерідко мами і тати допускають виховні помилки за які, згодом, доводиться розплачуватися дитині. 1. Небажання прислухатися до дитячої думки Батьки щиро дивуються: навіщо питати, що думає дитина з того чи іншого приводу, якщо рішення все одно приймуть вони. Через пару років, мама і тато почнуть обурюватися: чому їх чадо не вміє приймати дорослі самостійні рішення. Виховавши в ньому інфантильність, батьки допустили серйозну помилку, виправити яку не так-то просто. Що робити? Надати дитині право вибору, тому що не приймаючи особистих рішень, ваше чадо не стане самостійним. 2. Перевищення батьківської влади Батьки повністю контролюють дії дитини, жорстко обмежуючи її право на свободу. У результаті: низька адаптаційна здатність у суспільстві, конфлікти з однолітками, загостреннявідносин з батьками. 

Виховання дитини – тяжка праця, але виправляти допущені помилки і перевиховувати заново – ще складніше. Багато батьків розуміють свої помилки надто пізно, зустрічаючи холод і байдужість своєї дорослої дитини. Що робити? Не використовуйте свій авторитет проти дитини. Будьте більш тактовними по відношенню до неї. 3. Розбіжності у вихованні Багато мам і тат розходяться у виховних цілях. У таких сім’ях строгість батька з контрастом терпимості і м’якості матері, не дозволяє дитині відрізняти легку витівку від значного проступку. Що робити? Батьки повинні дотримуватися єдиних поглядів на виховний процес. 4. Непослідовність у вихованні Таке зустрічається часто. Наприклад, сьогодні мама заборонила дивитися мультфільми через отриману двійку на тиждень, але вже завтра заборона знімається. В результаті, дитина несерйозно ставиться до покарань і заборонам. Що робити? Якщо ви прийняли якесь рішення, відстоюйте свою точку зору до кінця. 

Треба бути послідовним. Дитина дуже нервує й боїться батьків, коли вони щодня змінюють свої керівні вказівки.5. Емоційне відкидання Батьки обтяжуються власною дитиною, не отримуючи від спілкування з ним належного задоволення. Частіше таке буває в сім’ях з двома і більше дітьми, один з яких отримує більше любові та уваги, ніж інші. Відкинута дитина виростає потайною і образливою. Що робити? Свої почуття до дітей важливо ділити порівну. Не можна їх ділити на улюблених і «не дуже». І тоді між дітьми не встануть ревнощі і ворожнеча, яка ніколи не дозволить їм зблизитися. 6. Виховання вундеркінда Бажаючи дати дитині прекрасну освіту і розвинути її, часом надумані, здібності, батьки позбавляють її повноцінного дитинства. Таку дитину можна назвати нещасною – вона завжди поспішає, чимось зайнята. ЇЇ нервова система перевантажена

Дуже підтримає в дитині її почуття безпеки ваше попередження про те, що її чекає.. Вона протестує проти такого режиму наростаючою тривогою і неврозами. Що робити? Подарувати дитині більше свободи, позбавивши її від невиправданої зайнятості. 7. Гіпопротекція (гіпоопіка)  Дефіцит уваги аж до байдужості долі дитини. У результаті дитина відчуває себе самотнійною і безпорадною перед навколишньою дійсністю. Що робити? Батьки повинні переглянути свої погляди на виховання, дати дитині моральну підтримку, частіше перебувати поруч, повірити в її успіх. 8. Гіперопіка Надмірна турбота про дитину, оточення її підвищеною увагою. Наслідок гіперопіки – соціальна безпорадність і егоцентризм. Що робити? Батькам слід усвідомлювати приховані мотиви своєї поведінки, що нормалізує їх ставлення до свого чада. 9. Надмірна суворість Якщо ви не спускаєте дитині жодної провини, вважаючи, що, таким чином, ви вчите її хорошому: дисципліни, чесності тощо, ви помиляєтеся. Постійні окрики і покарання вирощують невпевненість, вашій дитині складно вибудовувати відносини з оточуючими, тому що вона сумнівається в їх щирості. 

Про повагу до занять дитини й зовсім не доводиться говорити. Як часто батьки відривають дитину від її занять для домашніх справ, вважаючи, що уроки можуть зачекати. Що робити? Якщо ви не хочете стати ворогом власної дитини, навчітеся стримувати свої емоції. 10. Батьківський егоїзм Це поширена помилка багатьох мам і тат: згадайте, напевно, ви обрушували гнів на дитину, якщо вона своєю гучною грою заважала вам відпочивати. Або вдавалися до дрібної брехні, щоб швидше її заспокоїти. У результаті, дитина відчуває себе знедоленою, розуміючи, що нарівні з вами вона має право на ігри та спілкування. Що робити? Не піддаючись емоціям, роз’яснити дитині виниклі обставини, роблячи її рівноправним співучасником того, щовідбувається. 

Бажано не примушувати дитину робити щось, коли вона втомилася, схвильована або коли її щось відволікає. Бажано не задавати дитині надто багато запитань. Намагайтесь не примушувати дитину робити те, до чого вона не готова. Не можна постійно виправляти дитину, повторюючи: «Не так», «Перероби це». Бажано не критикувати дитину навіть наодинці, а тим більше у присутності інших людей. Намагайтесь не встановлювати для дитини надто багато правил: вона просто перестане звертати на них увагу. Бажано не зловживати стимулами для дитячих вражень — іграшками, поїздками та ін. Намагайтеся не порівнювати дитину з іншими дітьми. Сьогодні ми часто чуємо скарги батьків про некерованість, агресивність, непередбачуваність чи дурноголовість дітей. Батьки звинувачують кого завгодно, але не себе.

Підлітковий вік. Щоб покращити життя підлітка, потрібно помітно вплинути, і тоді міцніє його воля. Зростає інтерес до трудової діяльності, змінюються стосунки в колективі, поглиблюються і стають більш стійкими почуття, естетичні смаки. У старшому підлітковому віці інтенсивно формується ідейна спрямованість, світогляд і самосвідомість особистості. Діяльність стає більш спрямованою і соціально вмотивованою. Складність виховання підлітків полягає в тому, що дорослі вважають їх дітьми, а вони самі прагнуть бути дорослими. Ось чому невміла опіка і навчання батьків пригнічують підлітка. І він бачить у цьому приниження своєї гідності. І він прагне грубо, різко уникнути опіки. У процесі формування характеру підліток виявляє нестійкість свого психологічного стану: підвищену збудливість, часті швидкі та різкі зміни настрою, форм поведінки. У даний період формуються моральні почуття, але в поведінці підлітка не завжди поєднуються слова, почуття і діла, тому на це слід звернути велику увагу.

Десять «золотих правил» виховання щасливих дітей. Правило1. Стимулюйте інтелект дитини. Створивши сприятливі умови, можна підвищити розумовий розвиток дитини. Правило 2. Формуйте самоповагу. Необхідно розвивати в дитини такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали б повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що успіх, майбутній добробут залежить від них самих. І ще: у кожної дитини має бути хороший друг. Батьки спрямовують цю дружбу і зміцнюють її. Правило 3. Навчіть дитину спілкуватися. Є 6 умов, за яких у дитини виробляються корисні навички: щира любов до батьків ( дає відчуття захищеності); приязне ставлення до навколишніх ( не лише до близьких та рідних); зовнішня привабливість ( одяг, манери); можливість спостерігати правильне спілкування ( поведінка батьків, учителів, ровесників); висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі; середній ( як мінімум) запас слів; вміння підтримувати розмову. Правило 4. Пильнуйте, щоб дитина не стала "залежною" від комп’ютера чи телевізора. Телевізор, комп’ютер, як злі чаклуни, здатні красти в дитини години, дні й роки . Діти стають нервовими, миттєво реагують дією, не намагаючись осмислити та обговорити події. Потрібно залучити дітей до занять спортом, музикою, читанням, корисною роботою, тощо. Правило 5. Виховуйте відповідальність, порядність. Не тільки пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні звички, карайте за негідні вчинки, тільки не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше ровесників.

Правило 6. Навчіть дитину шанувати сім’ю Щоб виростити ніжних і люблячих дітей, оточіть їх піклуванням, ласкою з перших днів життя. Діти мають бачити все тільки добре та розуміти "хочу" і "треба". Любов і повага між членами родини краще за будь-яку лекцію дадуть зрозуміти дитині, що сімейне життя – це, насамперед, рівноправність у стосунках, відповідальність перед коханою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу. Правило 7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Правило 8. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, вмінням робити щось краще за інших виховуються, як правило, у сім’ях, де до них ставлять високі вимоги: дотримуватися порядку у домі, організовувати своє дозвілля, гідно поводитися.  Не будьте тиранами . Запам’ятайте, що відповідальними, розумними й слухняними діти стають не одразу. На це треба витратити роки. Правило 9. Привчайте дитину до праці. Але без примусу. Подбайте, щоб вони набули трудових навичок, подбайте, щоб їхнє життя було заповнене цікавими і корисними справами. Правило 10. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі. Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках. Беруть участь у сімейних нарадах . Нехай якнайраніше привчаються робити щось для інших, особливо, те, що в них добре виходить.

1. Не навчайте тому, у чому ви самі не обізнані. Щоб правильно виховувати, треба знати вікові та індивідуальні особливості дитини.2. Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе.3. Довіряйте дитині. Залишайте за нею право на власні помилки, тоді дитина оволодіє вмінням їх самостійно виправляти.4. Не ставтеся до дитини зневажливо. Дитина повинна бути впевнена в своїх силах, тоді з неї виросте відповідальна особистість.5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.10. Ніколи не кажіть, що у вас не має часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити. Десять заповідей батькам

Пам’ятка для батьків1. Намагайтеся зберегти в своїй сім’ї атмосферу відвертості та довіри.2. Не давайте своїй дитині нездійсненних обіцянок, не вселяйте в душу нездійсненних надій.3. Не ставте своїй дитині будь-яких умов.4. Будьте тактовні у вияві заходів впливу на дитину.5. Не карайте свою дитину за те, що дозволяєте робити собі.6. Не зраджуйте своїм вимогам щодо дитини на догоду чому-небудь.7. Не шантажуйте дитину своїми відносинами з нею.8. Не бійтеся поділитися зі своєю дитиною своїми почуттями і турботами.9. Не ставте свої відносини з власною дитиною у залежність від її навчальних успіхів.

Батькам необхідно зрозуміти важливість виховання і визначити цілі і завдання виховної діяльності, своє місце в ній. Виховання дітей — найважливіша з усіх інших завдань. Його не можна перенести на інший час. Найважливіший критерій оцінки вихованості дитини — єдність свідомості і поведінки.

Дуже усім дякую. Маю надію що, вам допоможуть ці поради у розв’язанні ваших проблем у вихованні дітей